Рішення

від 12.02.2024 по справі 922/5122/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2024м. ХарківСправа № 922/5122/23

Господарський суд Харківської області у складі

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Татаурова В.А.

розглянувши за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС КОМПАНІ" (61170, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 37, ідентифікаційний код 37188894) про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення 76 409,21 грн за участю представників сторін:

позивача - адвоката Меркулової Н.А.

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС КОМПАНІ" (відповідач), в якій просить суд з урахуванням заяви про зменшення розміру майнових позовних вимог:

1. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС КОМПАНІ" (61170, Харківська обл., м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 37; код ЄДРПОУ: 37188894) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлове приміщення першого поверху № 3 площею 108,00 кв.м. у гуртожитку літ. "А-2", що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 37, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС КОМПАНІ" (61170, Харківська обл., м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 37; код ЄДРПОУ: 37188894) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ 14095412) 76 409,21 грн, з яких: заборгованість у сумі 58 065,07 грн та пеня у сумі 18 344,14 грн за договором оренди № 4368 від 11 квітня 2011 року.

Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4368 від 11.04.2011 щодо сплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/5122/23. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на08 січня 2024 року о 09:30. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Встановлено відповідачу строк для подання заперечення - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 ГПК України).

В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 08.01.2024, про відкладення підготовчого засідання у справі на 15.01.2024 об 11:50.

12.01.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яку зареєстровано 15.01.2024 за вх.№1037, відповідно до якої позивач просить суд зменшити розмір позовної вимоги майнового характеру та стягнути з відповідача на користь позивача 76 409,21 грн, з яких: заборгованість у сумі 58 065,07 грн та пеня у сумі 18 344,14 грн за договором оренди № 4368 від 11 квітня 2011 року.

В судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання від 15.01.2024, про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру майнових позовних вимог (вх.№1037 від 15.01.2023), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 76 409,21 грн, з яких: заборгованість у сумі 58 065,07 грн та пеня у сумі 18 344,14 грн за Договором оренди № 4368 від 11 квітня 2011 року, та про закриття підготовчого провадження та призначення справи №922/5122/23 до судового розгляду по суті на 29.01.2024 о 15:00 год.

Представники сторін у судове засідання 29.01.2024 не з`явились, про дату, час та місце цього судового засідання повідомлені належним чином ухвалою суду від 15.01.2024в порядку статей 120-121 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2024 судове засідання з розгляду справи № 922/5122/23 по суті відкладено на 12.02.2024 об 11:40 у зв`язку з неявкою представників сторін.

Присутній у судовому засіданні 12.02.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з`явився, про дату, час і місце цього засідання повідомлений ухвалою суду від 29.01.2024, яку надіслано за адресою місцезнаходження відповідача: 61170, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 37, яка вказана у позовній заяві позивачем та яка відповідає відомостям про місцезнаходження відповідача, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0600246423919) не була вручена та 05.02.2024 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Також, суд намагався повідомити відповідача про дату, час і місце цього засідання телефонограмою 09.02.2024, проте за номером, який вказано позивачем у позовній заяві, телефонограма не була прийнята (абонент не відповідає на дзвінок).

Крім того, суд звертає увагу, що копію ухвали суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у справі було надіслано за вказаною вище адресою місцезнаходження відповідача, проте відповідно до відомостей з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження поштових відправлень (штрих-кодовий ідентифікатор 0600237770452) не була вручена та 18.12.2023 повернута відділенням поштового зв`язку до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", що також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою поштового відділення.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Аналогічну правову позицію викладено зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, в тому числі, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Отже, з моменту проставлення у поштовому повідомленні відмітки, починається обрахунок строку, обумовленого ч. 8 ст. 165 ГПК України, для подачі відповідачем відзиву.

В ухвалі суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у справі судом встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Частиною 1статті 116 ГПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина 4 статті 116 ГПК України).

У поштовому повідомленні про повернення ухвали суду від 11.12.2023 про відкриття провадження у справі, яку надіслано відповідачу на останню відому суду адресу, проставлено відмітку про повернення ухвали суду 18.12.2023.

Отож, обрахунок строку для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву починається з 19.12.2023, а завершується 02.01.2024.

Ураховуючи те, що відповідач відзив на позовну заяву не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Суд також зазначає, що ухвали суду у цій справі було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно пунктів 2, 4, 6, 7 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зазначити, що згідно рішення ЄСПЛ у справі "Смірнов проти України" від 08.11.2005, в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Ураховуючи вищенаведене та те, що відповідач не з`явився у судові засідання, поважних причин для відкладення розгляду справи ним не наведено, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті у судовому засіданні за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представника позивача, суд встановив наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 11.04.2011 між Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотос Компані" (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) №4368 (далі договір).

Згідно з п. 1.1. договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 108,0 кв.м, далі Майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 37 та знаходиться на балансі КСП "Харківгорліфт".

Згідно з п. 2.1. договору набуття Орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі Майна.

Відповідно до п. 3.3. договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 11.11.2011 КСП "Харківгорліфт" передало, а відповідач прийняв майно.

В подальшому, Додатковою угодою б/н від 01.01.2012 до договору було змінено Орендодавця за договором з КСП "Харківгорліфт" на Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Згідно з п. 1.1. договору у редакції Додаткової угоди б/н від 26.03.2018 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення першого поверху № 3, площею 108,00 кв.м. у гуртожитку літ. "А-2" (далі - Майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 37, та знаходиться на балансі комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" (далі - Балансоутримувач).

Згідно з п. 1.2. договору у редакції Додаткової угоди б/н від 26.03.2018 майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного об`єкту з продажу продовольчих товарів, алкогольних та тютюнових виробів.

Згідно з п. 3.2. договору у редакції Додаткової угоди б/н від 26.03.2018 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) /Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішенням 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017/, або протоколу конкурсної комісії.

Орендна плата становить 4717,35 грн (чотири тисячі сімсот сімнадцять гривень 35 копійки) без ПДВ за лютий 2018.

Ставка орендної плати становить 18 % (вісімнадцять відсотків).

Згідно з п. 3.5. договору орендна плата за орендоване Майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6. договору розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з п. 3.6. Додаткової угоди б/н від 19.11.2019 орендна плата перераховується:

- 30% на поточний рахунок Балансоутримувача рахунок (IBAN): НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", код ЄДРПОУ34754617;

- 70% до бюджету міста Харкова рахунок (ІВАN): UA848999980000033213871020002 в Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37999649; отримувач - УК у м. Харкові.

Відповідно до п. 4.4. договору Орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Згідно з п. 3.10. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Відповідно до п. 7.3. договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Згідно з п. 10.1. договору у редакції Додаткової угоди б/н від 19.11.2019 цей договір діє 11.02.2020 року.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснюватись свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Строк чинності договору обумовлює і строк чинності зобов`язання, що виникло з цього договору. Отже, оскільки строк договору як складова його змісту визначає період у часі, протягом якого можуть бути здійсненні сторонами права та виконані обов`язки, виконання їх свідчить про припинення зобов`язання за договором.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі №922/943/22 за позовом Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС КОМПАНІ" про стягнення коштів, розірвання договору та виселення позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4368 від 11.04.2011.

Згідно з ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки на час розгляду цієї справи № 922/5112/23, рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі №922/943/22 набрало законної сили 01.12.2022 та є чинними, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України вказане є підставою для звільнення позивача від доказування обставин, встановлених під час розгляду вказаної справи.

Отже, в силу положень ч. 3 ст. 653 ЦК України договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4368 від 11.04.2011 розірваний - 01.12.2022, тобто з моменту набрання рішенням Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі №922/943/22 законної сили.

За твердженням позивача, відповідач протягом дії договору орендну плату до бюджету міста Харкова вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, що стало підставою для пред`явлення до суду цього позову про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором з урахуванням заяви про зменшення розміру майнових вимог у сумі 58 065,07 грн, яка виникла станом на 01.12.2022 та пені у сумі 18 344,14 грн, нарахованої станом на 31.12.2022.

Відповідач, у встановлений судом строк відзив до суду не надав, заборгованість не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено те, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

В силу ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України Про оренду державного та комунального майна, який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно дост. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вище встановлено згідно з п. 3.3. договору нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування майно, що підтверджується Актом передачі приміщень в оренду від 11.04.2011.

В подальшому на виконання додаткової угоди до Договору, укладеної між позивачем та відповідачем від 01.01.2012 за Актом прийому - передачі нежитлового приміщення від 01.01.2012 відповідач прийняв в строкове платне користування спірне орендоване майно.

Як зазначено судом вище, договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4368 від 11.04.2011 розірваний - 01.12.2022.

Проте як убачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов п. 4.4. договору оренди та ч. 4 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" протягом дії договору орендну плату до бюджету міста Харкова вносив несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого згідно розрахунку позивача у відповідача обліковується заборгованість з орендної плати у сумі 58 065,07 грн станом на 01.12.2022, яку відповідач не сплатив.

Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також ураховуючи те, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 58 065,07 грн за Договором оренди № 4368 від 11 квітня 2011 року обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у сумі 18 344,14 грн, нарахованої станом на 31.12.2022, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Початком відліку періоду прострочення зобов`язання (моментом прострочення) у відповідності до ст. 253 ЦК України, є день, наступний після визначеної (кінцевої) дати виконання цього зобов`язання.

Відповідно до п. 7.3. договору у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Відповідно до п. 3.10. договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь Орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

За змістом п. 3.10, 7.3 договору оренди вбачається, що сторони погодили період нарахування пені за весь час прострочення та включаючи день оплати.

Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок несвоєчасної сплати орендної плати, внаслідок чого станом на 01.12.2022 виникла прострочена заборгованість зі сплати орендної плати в сумі 58 065,07 грн, а тому позивачем правомірно нараховано пеню.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 18 344,14 грн, нарахованої станом на 31.12.2022 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог про звільнення та повернення майна, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом статей 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він реалізує на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Відповідно до п. 4.14. договору у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Згідно з п. 2.3. договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно з п. 2.1. договору обов`язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на Орендодавця.

Як убачається з матеріалів справи, вказаним вище рішенням Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі №922/943/22 було розірвано договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 4368 від 11.04.2011, а також вирішено виселити з нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 37, загальною площею 108 кв. м. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС КОМПАНІ", код ЄДРПОУ 37188894, в особі директора - Дмитренко Ігоря Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) та передати їх Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Комунальному спеціалізованому підприємству "Харківгорліфт".

Отже, вказаним судовим рішенням Господарського суду Харківської області від 09.11.2022 у справі №922/943/22, яке набрало законної сили 01.12.2022 та є чинним, фактично вирішено спір про той самий предмет щодо зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС КОМПАНІ" звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивачу у справі №922/5122/23) спірні нежитлові приміщення, у зв`язку з розірванням договору оренди нежитлового приміщення.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Виходячи з вищенаведеного, у даному випадку наявні всі визначені пунктом 3 частини 1 статті 231 та пунктом 2 частини 1 статті 175 ГПК України процесуальні підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради нежитлове приміщення першого поверху № 3 площею 108,00 кв.м. у гуртожитку літ. "А-2", що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 37, протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Ураховуючи те, що позов задоволено частково, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі у вигляді судового збору у сумі 2 147,20 грн покладаються на відповідача, а решта суми судового збору у сумі 2 147,20 грн підлягає поверненню позивачу за його заявою на підставі пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір".

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6, 11, 50, 317, 319, 391, 509, 525, 526, 611, 628, 629, 631, 651, 653, 759, 762, 785 Цивільного кодексу України, ст. 188, 283 Господарського кодексу України, ст. 17, 25 Закону України Про оренду державного та комунального майна та ст. 4, 20, 73, 74, 75, 77, 129, 175, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС КОМПАНІ" (61170, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 37, ідентифікаційний код 37188894) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412) 76 409,21 грн, з яких: заборгованість у сумі 58 065,07 грн та пеня у сумі 18 344,14 грн за Договором оренди № 4368 від 11 квітня 2011 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

В іншій частині позову закрити провадження у справі.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у сумі 2 147,20 грн покласти на відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС КОМПАНІ" (61170, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 37, ідентифікаційний код 37188894).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОТОС КОМПАНІ" (61170, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, буд. 37, ідентифікаційний код 37188894) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, ідентифікаційний код 14095412) судовий збір у сумі 2 147,20 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "22" лютого 2024 р.

СуддяІ.О. Чистякова