Рішення

від 31.10.2007 по справі 47/232     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/232     

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/232

31.10.07

За позовом Колективного підприємства „Білоцерківбуд” в особі відокремленого структурного підрозділу Білоцерківського спеціалізованого управління по будівництву і інженерним комунікаціям „СУінжбуд”

До Товариство з обмеженою відповідальністю «Повага-Мережабуд»

Про стягнення 9 142,59 грн.

  Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: не з”явився

Від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 8 556,80 грн. основного боргу, пені у розмірі 358,35 грн., 120,65 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 106,79 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2007р. було порушено провадження в справі № 47/232 та призначено її до розгляду на 03.10.2007р.

03.10.2007р. у відповідності до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено та призначено на 17.10.2007р.

17.10.2007р. судове засідання було перенесено на 24.10.2007р.

24.10.2007р. розгляд справи було відкладено та призначено на 31.10.2007р.

В судове засідання 31.10.2007р. представники позивача та відповідача не з”явились, однак представник позивача 30.10.2007р. подав до канцелярії господарського суду міста Києва заяву про розгляд справи без його участі. Про проведення всіх судових засідань сторони були повідомлені належним чином.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав. Представника у судові засідання 03.10.2007р., 24.10.2007р. та 31.10.2007р. не направив. Про причини неявки представника суд не повідомив. Через канцелярію господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

27.11.2006р. між позивачем, в якості підрядника та відповідачем, в якості замовника, було укладено договір №56, відповідно до умов якого підрядник (позивач) зобов”язався виділити замовнику (віповідачу) по його заявці автотранспорт і механізми та забезпечити їх безперебійну роботу, а замовник (відповідач) в свою чергу зобов”язався забезпечити повну загрузку механізмів на певному об”єкті та оплатити вартість наданих послуг в повному об”ємі.

Згідно пункту 3.2 цього ж договору договірна ціна є динамічною, змінюється із зміною коефіцієнта ринку.

Відповідно до п.3.3. цього ж договору оплата послуг здійснюється замовником (відповідачем) шляхом попередньої оплати у розмірі 30% від договірної ціни.

Пунктом 3.4. вказаного договору передбачено, що повний розрахунок замовник (відповідач) повинен здійснити до 20 числа наступного місяця, а п.3.5. цього договору передбачено форму розрахунку –безготівкова.

Згідно з довідками про вартість виконаних підрядних робіт за листопад місяць 2006р. на суму 5 136,19 грн. та за грудень місяць 2006р. на суму 22 556,80 грн., які підписані уповноваженими представниками підрядника (позивача) та замовника (відповідача) та посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копіі яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість проведених позивачем, та прийнятих відповідачем робіт по договору №56 від 27.11.2006р. склала 27 692,99 грн. (5 136,19 грн. + 22 556,80 грн.).

Згідно виписок по особовому рахунку позивача відповідачем було сплачено: 28.11.2006р.- 1 500 грн., 07.12.2006р. –3 636,19 грн., 19.12.2006р. –8 000 грн., 20.02.2007р. –4 000 грн., 07.03.2007р. –2 000 грн., а всього на загальну суму 19 136,19 грн.

08.06.2007р. позивачем було надіслано на адресу відповідача лист-вимогу за вих. №58, однак відповіді на вказаний лист відповідач, як стверджує позивач у позовній заяві, не надав.

У зв”язку з вищевикладеним, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядчик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 цієї статті визначено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 цього ж Кодексу передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови договору №56 від 27.11.2006р. щодо виконання підрядних робіт виконав належним чином, що підтверджується відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт, які підписані сторонами, а відповідач, свої зобовязання за цим договором щодо повної оплати виконаних позивачем підрядних робіт - не виконав у повному обсязі, оскільки відповідачем було здійснено оплату виконаних підрядних робіт частково, а саме в сумі 19 136,20 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Таким чином, на даний час у відповідача перед позивачем за договором №56 від 27.11.2006р. існує непогашена заборгованість у розмірі 8 556,80 грн., а саме: ( 27 692, 99 грн. (вартість виконаних робіт) –19 136,20 грн. (часткова оплата), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 8 556,80 грн. по договору №56 від 27.11.2006р. за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем в повному обсязі роботи - законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, відповідно до п. 4.2. цього ж договору за несвоєчасне здійснення розрахунків згідно умов даного договору замовник (відповідач) сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно доданого до позовної заяви розрахунку пені, позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі 358,35 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлює, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобовязання по оплаті виконаних робіт за договором підряду №56 від 27.11.2006р., суд прийшов до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобовязання - є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно розрахунку позивача, який перевірено судом та з яким суд погоджується, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 358,35 грн.

Також, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 120,65 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 106,79 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд врахувавши, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті виконаних робіт за вищезазначеним договором, у відповідача перед позивачем існує заборгованість по оплаті виконаних робіт, а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу відповідачем з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції, вважає ці позовні вимоги законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Згідно розрахунку позивача, який було наведено ним у позові та в подальшому перевірено судом і з яким суд погоджується, сума витрат з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення складає 120,65 грн., а сума 3% річних складає 106,79 грн. і підлягають стягненню з відповідача.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог та обраного позивачем способу поновлення порушеного права. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Повага-Мережабуд»(код ЄДРПОУ 33601190, місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Ф.Пушиної, 23/25, р/р 26000052601847 в філії „Розрахунковий центр” КБ „Приватбанк” м. Києва, МФО 320649), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Колективного підприємства „Білоцерківбуд” в особі відокремленого структурного підрозділу Білоцерківського спеціалізованого управління по будівництву і інженерним комунікаціям „СУінжбуд” (код ЄДРПОУ 05267771, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м.Біла Церква, вул. П.Запорожця, 359; р/р 26005301180023 в філії „Відділення Промінвестбанку в м. Біла Церква Київської обл.”, МФО 321057) суму основного боргу у розмірі 8 556 (вісім тисяч п”ятсот п”ятдесят шість) грн. 80 коп., 358 (триста п”ятдесят вісім) грн. 35 коп. пені, 120 (сто двадцять) грн. 65 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 106 (сто шість) грн. 79 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                    С.Р. Станік