Рішення

від 07.02.2024 по справі 751/7367/23

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа №751/7367/23

Провадження №2/751/86/24

Рішення

Іменем України

07 лютого 2024 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

при секретарі Курач В. С.

за участі: прозивача - ОСОБА_1 ,

представників відповідача - Захарченко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ТАКСОСЕРВІС", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "ТАКСОСЕРВІС" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

Встановив:

30.08.2023 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ТАКСОСЕРВІС", третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розімірі 5 706 грн. 00 коп. та моральну шкоду в розімірі 10 000 грн. 00 коп.

Заявлені вимоги обгрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 15.07.2023 року близько 21 год. 10 хв., перебуваючи в маршрутному таксі №28, д.н.з. НОМЕР_1 , перевізником якого є Приватне акціонерне товариство "ТАКСОСЕРВІС", яке рухалось в районі "Чернігівська політехніка" по вул. Шевченка в місті Чернігові, отримав тілесні ушкодження (опік тильної поверхні лівої стопи) охолоджуючою рідиною з двигуна вищевказаного маршрутного транспортного засобу, що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста від 17.07.2023 року. Також позивач зазначає, що були зіпсовані його речі, а саме: кросівки та штани, вартість яких становить 5 702 грн. 00 коп. Розмір моральної шкоди, виходячи з засад розумності і справедливості, позивач оцінює в 10 000 грн. 00 коп. Оскільки ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС" як суб`єкт який на відповідній правовій підставі володіє джерелом підвищеної небезпеки - маршрутним таксі №28, д.н.з. НОМЕР_1 , використанням якого ОСОБА_1 завдано матеріальної та моральної шкоди, ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС" має відшкодувати вказану завдану шкоду.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за справилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. (а.с.16)

27.10.2023 року представник ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС" в особі директора О. Захарченко подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , в якій зазначає, що позов ОСОБА_1 не відповідає дійсності та вимогам закону. Останній замовчує дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 15.07.2023 року транспортний засіб І-VAN A07A1, д.н.з. НОМЕР_1 , перевозив пасажирів маршрутом №28.

Даний транспортний засіб в обов`язковому порядку пройшов перевірку справності технічного стану, відповідно до Порядку перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 05.08.2008 року народження №974.

Повідомляє, що з пояснень водія ОСОБА_2 було з`ясовано наступне: під`їжджаючи до зупинки "Чернігівська політехніка", водій зрозумів, що з технічним станом автобусу щось негаразд, покази приладів свідчили про підвищення рівня температури двигуна і здійснив вимушену зупинку згідно з правилами дорожнього руху. Про інцидент в салоні автобусу жоден з пасажирів не заявив, тільки почувши запах тосолу, водій зрозумів, що стався витік. Водій одразу зателефонував директору підприємства та повідомив про інцидент, зазначив, що ОСОБА_1 наполягає на розмові виключно з директором підприємства. В ході спілкування ОСОБА_1 тривалий час відмовлявся від виклику поліції, для фіксації даного випадку. Після тривалих розмов, ОСОБА_1 зазначив, що хоче грошову компенсацію за зіпсовані речі. З приводу надання медичної допомоги та виклику швидкої допомоги ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся. Згодом було викликано поліцію. Фактів вчинення правопорушення водієм, співробітниками поліції зафіксовано не було. Директор зазначає, що заводом-виробником транспортного засобу І-VAN A07A1 передбачено наявність в салоні обігрівача, який знаходиться під сидінням, яке розташоване одразу за сидінням водія. Відповідач, який сидів на протилежному місці за допомогою ноги здійснив сильний удар, який прийшовся саме на місце з`єднання шланга та штуцера обігрівача, і зламав його. З вини ОСОБА_1 було завдано матеріальної шкоди ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС". Враховуючи те, що далі транспортний засіб не міг обслуговувати зазначений маршрут №28, і водій був вимушений поїхати для здійснення ремонтних робіт, а також те, що подія сталася в суботу ввечері, ремонтні роботи можна було розпочати тільки наступного дня, а замовлення запчастин можна здійснити тільки з понеділка, то це призвело до того, що ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС" понесло збитки у виді майнових втрат, які становлять 3514 грн. 84 коп., та упущену вигоду підприємства. Тому, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС" матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 3514 грн. 84 коп. та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2684 грн. (а.с.32-42)

Також, 27.10.2023 року від директора ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС" до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що категорично не погоджується з заявленими вимогами та викладеними обставинами. Також звертає увагу на те, що в даному випадку водій, який знаходився за кермом транспортного засобу №28, д.н.з. НОМЕР_1 , жодним чином не міг своїми діями заподіяти ОСОБА_1 шкоди, що виключає вину ОСОБА_2 як таку. До того ж, додані до позовної заяви фото чеків, лише підтверджують можливий факт придбання певної категорії товарів, але жодним чином не можуть підтверджувати факт пошкодження саме цих товарів. Як вбачається з позовної заяви, позивач не надав жодного доказу на підтвердження моральних страждань. Зазначає, що в оскаржуваному випадку, дії по відношенню до нагрівача салону, який знаходився під сидінням і огороджений каркасом сидінь, вчинив позивач. Саме він своїми незаконними діями спровокував витік тосолу у салон, здійснивши сильний удар по апарату. Саме цей факт доводить вину самого позивача, який навмисно зламав нагрівач. Тому відповідач заперечує проти позову, та обставин викладених в ньому. (а.с.23-28)

27.10.2023 року третя особа - ОСОБА_2 , подав пояснення щодо позову про стягнення матеріальної та моральної шкоди. З доводами та обставинами викладеними позивачем, не погоджується. Вважає їх незаконними та заперечує проти заявлених позовних вимог. Натомість підтримує позицію та аргументи відповідача ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС", які викладені у відзиві по справі. (а.с.29)

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06.11.2023 року, вимоги за зустрічним позовом ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС" до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання. (а.с.43)

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 14.12.2023 року, закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду. (а.с.55)

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі, щодо вимоги за зустрічним позовом - заперечував.

Представник відповідача в судовому засідання заперечував щодо задоволення заявлених вимог, вимоги за зустрічним позовом - підтримав.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі. (а.с.29)

Вислухавши пояснення учасників процесу, покази свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 1187 Цивільного Кодексу України (надалі ЦК) джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №4 від 01.03.2013, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого №821490 та консультаційного висновку спеціаліста, повний діагноз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок отриманої травми 15.07.2023 року о 21 год. 10 хв. в маршрутці, гарячим тосолом, який витік ймовірно з двигуна маршрутки і отримав опік тильної сторони поверхні лівої стопи: Опік гарячим тосолом тильної поверхні 2А ст. лівої ступні до 1% поверхні тіла. Т25.2.(а.с.6, 8-9)

Згідно довідки дільничого офіцера поліції ВП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області О. Милорадовича №8189 від 29.07.2023 року, погодженої з т.в.о. начальником СДОП ВП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області майором поліції Р.Овчаренко, в ході перевірки встановлено, що в бесіді з водієм маршрутного транспортного засобу №28, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , останній пояснив, що під час руху даного транспортного засобу, виникла технічна неполадка, внаслідок якої, пасажир отримав тілесні ушкодження охолоджуючою рідиною "тосол", яка потрапила з двигуна на ногу та пошкодила його речі, а саме: кросівки та штани. Також, ОСОБА_2 додав, що кожного разу перед виїздом автобуса на маршрут, справність автобуса, перевіряє механік в ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС". (а.с.7)

Допитана в судовому засіданні свідок події ОСОБА_3 пояснила, що їхала в автобусі сидячи на сидінні, яке знаходилося відразу за сидінням, на якому знаходився позивач. Під час руху маршрутного таксі помітила раптовий вилив рідини. Відразу ж почула словесне сперечання позивача з водієм. Автобус відразу було зупинено. Також повідомила, що бачила опікові ушкодження на нозі позивача.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками, серед іншого, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

У відповідності до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, при вирішенні даного спору обов`язковому з`ясуванню підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діяннями заподіювача та вини останнього і в її заподіянні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини в завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Суд не приймає доводів відповідача щодо відсутності його вини у завданні вищезгаданих збитків у зв`язку з впевненістю в справності даного транспортного засобу ПрАТ "ТАКСОСЕРВІС", та наголошенні на вині позивача ОСОБА_1 у заподіянні фізичного впливу, а саме сильного удару по обігрівачу, що і спричинило витік тосолу, оскільки вина позивача не підтверджується жодними належними, допустимими та достовірними доказами, у зв`язку з чим вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягють.

Також, на підтвердження розміру збитків, завданих витіком тосолу в салоні маршрутного таксі №28 15.07.2023 року о 21 год. 10 хв., внаслідок чого на думку ОСОБА_1 було зіпсовано його штани та кросівки, ним надано також чеки, з зазначенням вартості вищевказаних предметів (розрахунок збитків). При цьому додані до позовної заяви фото чеків, лише підтверджують можливий факт придбання певної категорії товарів, але жодним чином не можуть підтверджувати факт пошкодження саме цих товарів.

Даний доказ також не можна вважати допустимим, оскільки він не містить, як детального опису обсягу ушкодженого майна внаслідок вищезгаданої події, так і детального переліку майна та робіт, безпосередньо необхідних на його відновлення, визначених в установленому законодавством порядку із застосуванням спеціальних знань.

При цьому, у ході судового розгляду позивачем не було заявлено клопотання про призначення відповідної судової експертизи.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушенням принципу змагальності сторін у судовому процесі, що є неприпустимим.

За таких обставин, враховуючи те, що інших доказів на підтвердження понесених збитків, крім наданих копій чеків з зазначенням вартості певних товарів, до матеріалів справи не додано, суд вважає, що розмір матеріального збитку позивачем не доведено.

Разом з тим, позивачем заявлено про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Обґрунтовуючи заподіяння моральної шкоди, позивач вказує про те, що переніс емоційний стрес, негативні емоції, залучення додаткових зусиль, як для відновлення здоров`я, внаслідок отриманого опіку, так і організації свого життя.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, суд вважає, що діями відповідача була заподіяна позивачу моральна шкода, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та його відновлення, відображення наслідків події на здоров`ї позивача, внаслідок отриманих опіків та їх лікування, що порушило звичний спосіб життя позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню у повному обсязі, що буде достатньою сатисфакцією за завдані збитки.

Крім того, з відповідача на користь держави, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12-13, 18, 19, 81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ТАКСОСЕРВІС", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ТАКСОСЕРВІС" (місцезнаходження: 14037, м. Чернігів, вул. Громадська, буд. 58) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ТАКСОСЕРВІС" (місцезнаходження: 14037, м. Чернігів, вул. Громадська, буд. 58) на користь держави 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору.

В задоволенні позовних вимог зустрічної позовної заяви Приватного акціонерного товариства "ТАКСОСЕРВІС" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 15.02.2024.

Суддя О. Г. Деркач