Ухвала

від 19.02.2024 по справі 301/3947/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 301/3947/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/40/24, за апеляційною скаргою прокурора Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 03.01.2024.

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12022071100000488 від 16.12.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, реєстраційний номер майна 15554124, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , шляхом заборони відчуження вказаного майна.

Клопотання обґрунтовано тим, що органом досудового розслідування здійснюється розслідування кримінального провадження, відомості про яке 16.12.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022071100000488, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи в службовому кабінеті АЗПСМ с. Чорний Потік, КНП «Іршавський центр первинної медичної допомоги» Іршавської міської ради Закарпатської області, що за адресою с. Крайня Мартинка, 4 А, Хустського району Закарпатської області, у період часу з 15.04.2018 по 09.12.2021, виконуючи обов`язки завідуючої АЗПСМ с. Чорний Потік, КНП «Іршавський центр первинної медичної допомоги» Іршавської міської ради Закарпатської області, всупереч вимогам наказу МОЗ України № 503 від 19.03.2018 «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», переслідуючи корисливий мотив, діючи з прямим умислом на заволодіння грошовими коштами державного бюджету, які виділяються за надання медичних послуг з надання первинної медичної допомоги, у тому числі на заохочення сімейних лікарів за укладання Декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу з пацієнтами, будучи користувачем ЕСОЗ (Електронної системи охорони здоров`я) зареєстрованою в системі від 06.04.2018, тобто уповноваженою особою надавача первинної медичної допомоги, до обов`язків якої відноситься прийняття (реєстрація) Декларацій від пацієнтів (їх законних представників), внесення даних, необхідних для подання Декларації до електронної системи охорони здоров`я, а також забезпечення захисту персональних даних, на підставі документів та

-2-

інформації про персональні дані, надані невстановленими досудовим розслідуванням третіми особами, не ідентифікуючи особи-пацієнтів, за їх відсутності, на момент укладення декларації в лікувальному закладі, оскільки останні перебували за межами України та не отримавши у пацієнтів-надавачів паперовий примірник декларації із власноручним підписом, при верифікації даних стосовно 83 осіб-пацієнтів використала чотиризначний код для формування та подачі декларацій, наданий невстановленими досудовим розслідуванням третіми особами, в результаті чого за відсутності волевиявлення та згоди на вчинення дій, здійснила підробку інформації, що за змістом не відповідає дійсній, тобто є сфальсифікованою. Таким чином, шляхом використання електронно-обчислювальної техніки - комп`ютера за допомогою засобу електронного цифрового підпису - «хмарного» ключа, керуючись злочинним наміром внесла сфальсифіковану інформацію до електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ), власником якої є держава в особі НСЗУ (Національна служба здоров`я України), а саме: уклала Декларації про вибір лікаря який надає первинну медичну допомогу від імені 83 осіб, власників персональних даних, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (декларація № 0000-19K5-8HM5 від 15.04.2018), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (№ 0000-1E21-TX4P від 15.04.2018), ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (№ 0000-TTX3-E559 від 22.04.2018), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (№ 0000-EP97-ETA2 від 22.04.2018), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (№ 0000-P36T-2X52 від 24.04.2018), ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (№ 0000-20HE-K7PK від 30.04.2018), ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (№ 0000-7E6H-1T0X від 30.04.2018), ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (№ 0000-7ME4-3E2H від 01.05.2018), ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (№ 0000-85K2-EP39 від 01.05.2018), ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 (№ 0000-A1K5-PK0T від 01.05.2018), ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (№ 0000-54P6-T0H4 від 01.05.2018), ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (№ 0000-3T1E-5PA1 від 03.05.2018), ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_13 (№ 0000-3E00-9080 від 04.05.2018), ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (№ 0000-3MEP-P06M від 06.05.2018), ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_15 (№ 0000-70X4-36X1 від 06.05.2018), ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_16 (№ 0000-3M75-0MX4 від 06.05.2018), ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_17 (№ 0000-0495-9X87 від 07.05.2018), ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_18 (№ 0000-E515-3E1E від 09.05.2018), ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_19 (№ 0000-HPAE-6EAP від 15.05.2018), ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_20 (№ 0000-T3KH-3E53 від 18.05.2018), ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_21 (№ 0000-7439-8H54 від 18.05.2018), ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_22 (№ 0000-87AT-904X від 22.05.2018), ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_23 (№ 0000-8PA8-2E8H від 22.05.2018), ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_24 (№ 0000-8X40-7HAH від 22.05.2018), ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_25 (№ 0000-50H7-5PT6 від 24.05.2018), ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_26 (№ 0000-XEA4-4X3E від 24.05.2018), ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_27 (№ 0000-321X-H6TA від 24.05.2018), ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_28 (№ 0000-K3M3-0PPX від 24.05.2018), ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_29 (№ 0000-H699-85MK від 24.05.2018), ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_30 (№ 0000-M3XH-A50T від 27.05.2018), ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_31 (№ 0000-HXAE-6A4A від 28.05.2018), ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_25 (№ 0000-MX4X-M11T від 28.05.2018), ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_32 (№ 0000-0MAE-M3MT від 30.05.2018), ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_33 (№ 0000-PT39-X35A від 30.05.2018), ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_34 (№ 0000-A6A8-192M від 03.06.2018), ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_35 (№ 0000-8KEH-PK19 від 04.06.2018),

-3-

ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_36 (№ 0000-44M2-P9A0 від 05.06.2018), ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_37 (№ 0000-TKA8-TPK6 від 05.06.2018), ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_38 (№ 0000-2X06-2EPX від 05.06.2018), ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_39 (№ 0000-1668-K430 від 05.06.2018), ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_40 (№ 0000-XEA7-971H від 07.06.2018), ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_41 (№ 0000-H05X-P47M від 07.06.2018), ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_42 (№ 0000-P869-0422 від 07.06.2018), ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_43 (№ 0000-0AAK-8407 від 07.06.2018), ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (№ 0000-7EK2-T4TA від 07.06.2018), ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_44 (№ 0000-19PM-55P6 від 08.06.2018), ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_45 (№ 0000-9X93-M2M4 від 12.06.2018), ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_46 (№ 0000-X2P7-H2E2 від 17.06.2018), ОСОБА_52 , ІНФОРМАЦІЯ_47 (№ 0000-999P-8X58 від 17.06.2018), ОСОБА_53 , ІНФОРМАЦІЯ_48 (№ 0000-4516-4AE0 від 18.06.2018), ОСОБА_54 , ІНФОРМАЦІЯ_49 (№ 0000-AA25-T8TK від 18.06.2018), ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_50 (№ 0000-PXKE-6MP2 від 18.06.2018), ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_51 (№ 0000-MXP3-PP33 від 07.07.2018), ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_52 (№ 0000-8PKH-EKEM від 12.07.2018), ОСОБА_58 , ІНФОРМАЦІЯ_53 (№ 0000-9HKK-3X51 від 02.08.2018), ОСОБА_59 , ІНФОРМАЦІЯ_54 (№ 0001-63E9-1100 від 18.09.2018), ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_55 (№ 0001-HTXX-T100 від 30.09.2018), ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_56 (№ 0001-56MX-T100 від 30.09.2018), ОСОБА_62 , ІНФОРМАЦІЯ_57 (№ 0001-TPKX-T100 від 30.09.2018), ОСОБА_63 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (№ 0000-98KK-7026 від 11.05.2018), ОСОБА_56 , ІНФОРМАЦІЯ_58 (№ 0000-TM49-KPA7 від 12.06.2018), ОСОБА_64 , ІНФОРМАЦІЯ_59 (№ 0000-3E98-27EH від 13.05.2018), ОСОБА_65 , ІНФОРМАЦІЯ_20 (№ 0000-MP46-T9K6 від 12.06.2018), ОСОБА_66 , ІНФОРМАЦІЯ_60 (№ 0000-P7T1-8T7A від 13.05.2018), ОСОБА_67 , ІНФОРМАЦІЯ_61 (№ 0001-8A94-9H00 від 06.12.2018), ОСОБА_68 , ІНФОРМАЦІЯ_62 (№ 0001-3A84-9H00 від 06.12.2018), ОСОБА_69 , ІНФОРМАЦІЯ_63 (№ 0001-8H74-9H00 від 06.12.2018), ОСОБА_70 , ІНФОРМАЦІЯ_64 (№ 0001-34EX-2300 від 12.12.2018), ОСОБА_71 , ІНФОРМАЦІЯ_65 (№ 0001-2HT4-6P00 від 19.07.2019), ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_66 (№ 0001-AX69-6P00 від 22.07.2019), ОСОБА_72 , ІНФОРМАЦІЯ_67 (№ 0001-43KA-6T00 від 04.12.2019), ОСОБА_73 , ІНФОРМАЦІЯ_68 (№ 0001-8AKP-6X00 від 04.05.2020), ОСОБА_74 , ІНФОРМАЦІЯ_69 (№ 0001-H9PP-XX00 від 20.05.2020), ОСОБА_75 , ІНФОРМАЦІЯ_70 (№ 0001-231A-1800 від 12.06.2020), ОСОБА_76 , ІНФОРМАЦІЯ_71 (№ 0001-1AP0-8AA0 від 11.02.2021), ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_72 (№ 0001-1KTK-9AA0 від 16.02.2021), ОСОБА_77 , ІНФОРМАЦІЯ_73 (№ 0001-67EE-51A0 від 24.03.2021), ОСОБА_78 , ІНФОРМАЦІЯ_74 (№ 0001-2769-72A0 від 19.08.2021), ОСОБА_79 , ІНФОРМАЦІЯ_75 (№ 0001-XA38-K3A0 від 31.10.2021), ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_76 (№ 0001-T733-KKA0 від 04.12.2021), ОСОБА_81 , ІНФОРМАЦІЯ_77 (№ 0001-149M-MKA0 від 09.12.2021), ОСОБА_82 , ІНФОРМАЦІЯ_78 (№ 0001-1389-9K00 від 30.01.2019), ОСОБА_83 , ІНФОРМАЦІЯ_79 (№ 0001-02HA-0400 від 30.01.2019), укривши вказані обставини, які слугували підставою для припинення (анулювання) укладених декларацій та припинення виділення коштів на їх обслуговування (у тому числі отримання премії, заробітної плати, тощо), вчинила шахрайство шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та протиправно заволоділа грошовими коштами державного бюджету, виділеними для надання медичних послуг особам-пацієнтам та розпорядником

-4-

яких є держава в особі Національної служба здоров`я України (НСЗУ), надавача медичних послуг КНП «Іршавський центр первинної медичної допомоги » Іршавської міської ради Закарпатської області, таким чином заподіявши шкоду державі на загальну суму 168456,66 грн (згідно з висновком експерта № СЕ-19/109-23/13664-ЕК), з яких сума отриманої премії становить 15646,70 грн (згідно з висновком експерта №СЕ-19/107-23/6260-ЕК).

Окрім того, лікар ОСОБА_5 , працюючи на посаді завідувача АЗПСМ с. Чорний Потік в КНП «ІЦПМД» Іршавської міської ради, знаходячись на своєму робочому місті в приміщенні службового кабінету АЗПСМ с. Чорний Потік, за адресою: Закарпатська область Хустський район, с. Крайня Мартинка, 4 А, 30.05.2018 реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на отримання від держави грошових коштів за надання медичних послуг з надання первинної медичної допомоги, у тому числі додаткових коштів, передбачених державою на заохочення сімейних лікарів за укладання Декларацій з пацієнтами, в порушення вимог ст. 32 Конституції України, ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 за № 2297-VI; ст. 21 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, а також усвідомлюючи, що згідно ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 «до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження», а отже, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації, має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці, отримавши від невстановлених досудовим розслідуванням третіх осіб та незаконно зберігаючи конфіденційну інформацію відносно громадянина ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , мешканця АДРЕСА_2 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою комп`ютера використовуючи засіб електронного цифрового підпису - «хмарний» ключ маючи доступ до бази даних НСЗУ (Національної служби здоров`я України), всупереч законодавчо встановлених вимог у сфері охорони інформації та персональних даних, без згоди на те власника персональних даних та за його відсутності в лікувальному закладі АЗПСМ с. Чорний Потік в КНП «ІЦПМД» Іршавської міської ради, використала конфіденційну інформацію про фізичну особу потерпілого ОСОБА_84 , яка міститься у паспорті громадянина України та обліковій картці платника податків виданих на ім`я потерпілого ОСОБА_37 , шляхом внесення цих даних до електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ), власником якої є держава в особі НСЗУ (Національна служба здоров`я України) у вигляді формування начебто добровільно укладеної 30.05.2018 між лікарем та пацієнтом ОСОБА_85 Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу за № 0000-0MAE-M3MT.

На спростування факту укладення Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу від 30.05.2018 за № 0000-0MAE-M3MT між лікарем та безпосередньо ОСОБА_85 , здобуто беззаперечний доказ підроблення вказаного офіційного документу за результатами проведення почеркознавчої експертизи.

Відповідно до висновку експерта № 5061-Е від 14.12.2023 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис у графі № 5 «Згода на збір та обробку персональних даних» та підпис у графі № 6 «Підпис пацієнта (його законного представника)» на зворотній стороні декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу № 0000-0MAE-M3MT, заповненої на ім`я ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , виконані не ОСОБА_85 , а іншою особою.

-5-

Крім того, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді завідувача АЗПСМ с. Чорний Потік, КНП «Іршавський центр первинної медичної допомоги», всупереч вимогам Наказу МОЗ України № 503 від 19.03.2018 «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», діючи умисно, повторно, з корисливою метою, реалізовуючи свій злочинний умисел, на отримання права, яке як наслідок забезпечило б одержання додаткових коштів, передбачених державою на заохочення сімейних лікарів за укладання Декларацій з пацієнтами, будучи уповноваженою особою надавача первинної медичної допомоги, уповноваженою приймати Декларації від пацієнтів (їх законних представників) та вносити дані, необхідні для подання Декларації до електронної системи охорони здоров`я, на якого покладені обов`язки щодо забезпечення захисту персональних даних, за відсутності волевиявлення та згоди на вчинення дій від імені особи, власника персональних даних усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, у період часу з 15.04.2018 по 09.12.2021 у службовому кабінеті АЗПСМ с. Чорний Потік, на підставі документів та інформації про персональні дані, надані невстановленими досудовим розслідуванням третіми особами, не ідентифікуючи особу-пацієнта, за їх відсутності, на момент укладення декларації в лікувальному закладі, не отримавши у надавача паперовий примірник декларації із власноручним підписом пацієнта, при верифікації даних особи використала чотиризначний код для формування та подачі декларації, наданий невстановленими досудовим розслідуванням третіми особами в результаті чого здійснила підробку інформації, що за змістом не відповідає дійсній, тобто є сфальсифікованою, після чого за допомогою комп`ютера, використовуючи засіб електронного цифрового підпису - «хмарний» ключ, склала завідомо неправдиві офіційні документи - Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, за формою та реквізитами встановленого зразка згідно наказу МОЗ України № 503 від 19.03.2018 «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», але в якому зафіксувала інформацію, що не відповідає дійсності, зокрема від імені 83 осіб-пацієнтів, які на момент складення і подачі вказаних Декларацій перебували за межами території України, однак ОСОБА_5 , будучи користувачем ЕСОЗ (зареєстрованою в системі від 06.04.2018) внесла вищевказані Декларації до електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ), власником якої відповідно до пунктів 5,6 Порядку функціонування електронної системи охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 411 є держава в особі НСЗУ (Національна служба здоров`я України), в результаті чого отримала від держави грошові кошти за надання медичних послуг з надання первинної медичної допомоги згідно поданих нею Декларацій з пацієнтами, у тому числі додаткових коштів, передбачених державою на заохочення сімейних лікарів.

ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді завідувача АЗПСМ с. Чорний Потік, КНП «Іршавський центр первинної медичної допомоги», Іршавської міської ради, Закарпатської області у службовому кабінеті АЗПСМ с. Чорний Потік, що за адресою с. Крайня Мартинка, 4 А, Хустського району, всупереч вимогам наказу МОЗ України № 503 від 19.03.2018 «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», діючи умисно, будучи уповноваженою особою надавача первинної медичної допомоги, уповноваженою приймати Декларації від пацієнтів (їх законних представників) та вносити дані, необхідні для подання Декларації до електронної системи охорони здоров`я, на якого покладені обов`язки щодо забезпечення захисту персональних даних, за відсутності волевиявлення та згоди на вчинення дій від імені особи, власника персональних даних усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій,

-6-

передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків за допомогою комп`ютера використовуючи засіб електронного цифрового підпису - «хмарний» ключ на підставі документів та інформації про персональні дані, надані невстановленими досудовим розслідуванням третіми особами, не ідентифікуючи осіб-пацієнтів, за їх відсутності у момент укладення декларацій у лікувальному закладі, не отримавши у надавача паперовий примірник декларації із власноручним підписом пацієнта, при верифікації даних особи внесла чотиризначний код для формування та подачі декларацій, наданий невстановленими досудовим розслідуванням третіми особами, в результаті чого використала офіційний документ, складений з порушенням законодавчо встановленого порядку шляхом його подання до електронної системи охорони здоров`я (ЕСОЗ), власником якої є держава у особі Національної служби здоров`я України (НСЗУ) з метою отримання від держави грошові кошти за надання медичних послуг з надання первинної медичної допомоги згідно поданих нею Декларацій з пацієнтами, у тому числі додаткових коштів, передбачених державою на заохочення сімейних лікарів.

ОСОБА_5 повідомлено про підозру, за вказаних фактичних обставин, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 182, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

Із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка від 01.08.2023 за № 341184165), інформацією з КП Іршавське бюро технічної інвентаризації» Іршавської міської ради № 237 від 02.08.2023 вбачається, що житловий будинок, з надвірними спорудами, реєстраційний номер майна 15554124, що розташований за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_5 .

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, яка становить суму 168456,66 грн, слідчий просив накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 .

Ухвала слідчого судді мотивована тим, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно є безпідставним, оскільки клопотання подано до суду без заявленого цивільного позову в даному кримінальному провадженні, а майно, на яке просить слідчий накласти арешт, не відноситься до речових доказів, виявлено та вилучено слідчим відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України для відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), крім тогослідчим не надано доказів на існування ризиків передбачених абзацом 2 частини 1 статті 170 КПК України щодо можливості відчуження ОСОБА_5 майна, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді від 03.01.2024 скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити у повному обсязі та накласти арешт на майно, про яке йдеться у клопотанні та яке належить підозрюваній ОСОБА_5 . В обґрунтування апеляційної скарги, прокурор зазначає про те, що ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 всупереч вимог ст. 370 КПК належним чином не мотивована, що свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Звертає увагу на те, що слідчим суддею не враховано той факт, що клопотання про арешт майна відповідає вимогам кримінального процесуального закону, у ньому вказано мету та мотиви необхідності вжиття саме такого заходу забезпечення у кримінальному провадження. Арешт майна підозрюваної, в подальшому зможе забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5

-7-

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора та власника майна, неявка яких з урахуванням положень ч.4 ст.405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з таких підстав.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів враховує наступне.

За змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.

Відповідно до ст. 23 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, а відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень.

Як вбачається з клопотання та доданого до нього витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, органом досудового розслідування здійснюється розслідування кримінального провадження, відомості про яке 16.12.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12022071100000488, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.

29.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

У межах зазначеного кримінального провадження слідчий СВ ВП № 1 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області звернувся до судуіз клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно - житловий будинок з надвірними спорудами, реєстраційний номер майна 15554124, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 . Метою для накладення арешту на майно визначено відшкодування заподіяної шкоди.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

-8-

Відповідно до вимогст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 94, 132,173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170КПК України. Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

-9-

Приписами до ч. 6 ст. 170 КПК України визначено, що арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 170-173 КПК України, з`ясувала всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірила наведені у клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на нерухоме майно житловий будинок, який належать підозрюваній ОСОБА_5 на праві приватної власності та прийшла до обґрунтованого висновку про недоведеність слідчим необхідності арешту, зазначеного у клопотанні майна, пославшись на відсутність цивільного позову.

З матеріалів судового провадження також вбачається, що органом досудового розслідування під час складання клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Орган досудового розслідування у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

З матеріалів клопотання вбачається, що вони не містять даних про обґрунтований розмір цивільного позову, також до клопотання не долучено й копії цивільного позову. Не наведені такідані і в апеляційні скарзі прокурора. При цьому, апеляційний суд констатує, що поняття розміру цивільного позову та розміру шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, не є тотожними.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що навіть за умови встановленого розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди у кримінальному провадженні, в рамках якого заявлено дане клопотання, за відсутності цивільного позову, не можливо встановити розмір шкоди, що підлягає стягненню з ОСОБА_5 , а відтак і оцінити співрозмірність та розумність обмеження права власності завданням кримінального провадження, як цього вимагає п. 5 ч. 2 ст.173 КПК України

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про безпідставність та невмотивованість клопотання про необхідність накладення арешту на нерухоме майно підозрюваної з метою забезпечення відшкодування завданої внаслідок кримінального правопорушення шкоди, є обґрунтованим, таким, що ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та фактичних обставинах, на підставі яких слідчий вніс клопотання.

Накладення арешту на нерухоме майно у даному випадку, не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника (володільця) майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення відшкодування завданої внаслідок кримінального правопорушення шкоди.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність накладення арешту на нерухоме майно підозрюваної з метою забезпечення відшкодування завданої внаслідок кримінального правопорушення шкоди, колегія суддів визнає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та приєднаних до клопотання доказах, відхиляє їх як такі, що не являються належними й обґрунтованими підставами для накладення арешту на майно: житловий будинок з надвірними спорудами, реєстраційний номер майна 15554124, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 .

-10-

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог ст. 170-173 КПК України, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

На інші дані, які б могли вплинути на законність та обґрунтованість судового рішення, та які б могли слугувати безумовною підставою для його скасування, в апеляційній скарзі не вказується, і такі в матеріалах судового провадження відсутні.

Наведені в апеляційній скарзі прокурора доводи були предметом перевірки та розгляду слідчим суддею і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені мотиви не дають підстав для зміни чи скасування ухвали слідчого судді і накладення арешту на майно в арешті якого відмовлено.

Тому, колегія суддів вважає, що накладення арешту на нерухоме майно підозрюваної ОСОБА_5 з викладених у клопотанні та апеляційній скарзі мотивів не ґрунтується на положеннях вказаних вище норм Кримінального процесуального кодексу України та фактичних обставинах кримінального провадження, у зв`язку з чим, як клопотання, так і апеляційна скарга задоволенню не підлягають.

Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує те, що на час апеляційного розгляду в кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2022 під № 12022071100000488, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених . 1 ст. 182, ч. 3 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, досудове розслідування закінчено та обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 направлено до Іршавського районного суду Закарпатської області, та в якому призначено підготовче судове засідання.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що оскаржена ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до положень кримінального процесуального Закону, а доводи апеляційної скарги прокурора не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу прокурора Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Іршавського районного суду Закарпатської області від 03.01.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12022071100000488 від 16.12.2022, - без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді