Постанова

від 20.02.2024 по справі 2-548/2010

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.02.2024 Справа № 2-548/2010

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/526/24 Головуючий у 1-й інстанції: Бредун Б.С.

Є.У.№ 2-548/2010 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Дашковської А.В.,

секретар: Волчанова І.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в режимі відео конференції заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олком-Лізінг» про видачу дублікатів виконавчих листів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У 25 серпня 2023 ТОВ «Олком-Лізинг» в особі представника за довіреністю адвоката Манзенка Р.А. звернулося до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів у справі ЄУН №2-548/10 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» замість втрачених при пересилці між Хортицьким ВДВС та первісним стягувачем.

Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 05 серпня 2010 року у справі № 2-548/2010 позов ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму заборгованості за тілом кредиту, відсотками та пенею у розмірі 435326,80 грн, суму судового збору у розмірі 1 700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., а всього 437146, 80 грн. Звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що є предметом Іпотечного договору №19-2176-098И від 24 вересня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в межах суми боргу шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною, розмір якої не буде менше розміру звичайних ринкових цін на момент продажу.

ТОВ «Олком-Лізинг» є правонаступником ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» за кредитним і іпотечним договорами.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18 грудня 2023 року задоволено заяву стягувача ТОВ «Олком-Лізинг».

Видано ТОВ «Олком-Лізинг» дублікат виконавчого листа №2-548/10, виданого 01.12.2010 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість у розмірі 437146,80 грн.

Видано ТОВ «Олком-Лізинг» дублікат виконавчого листа №2-548/10, виданого 01.12.2010 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 , що є предметом Іпотечного договору№19-2176-098И від 24.09.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ « Банк «Фінанси та Кредит» в межах суми боргу, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною, розмір якої не буде менше розміру звичайних ринкових цін на момент продажу.

Видано ТОВ «Олком-Лізинг» дублікат виконавчого листа №2-548/10, виданого 01.12.2010 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість у розмірі 437146,80 грн.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у видачі дубліката виконавчого листа ОСОБА_1 і ОСОБА_2 посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Вважають, що стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання. ОСОБА_1 є суб`єктом Закону України «Про запобігання корупції», а отже підстав для застосування мораторію на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, державний виконавець не мав. Іпотечна квартира не була єдиним місцем проживання сім`ї боржників, оскільки з червня 2015 року на виконання судового рішення про виселення вони виїхали із спірної квартири, отже у кредитора не було перешкод для реалізації іпотечного майна. Стягувачем не надано доказів втрати оригіналів виконавчих листів. На підтвердження доводів апеляційної скарги апелянти надали відповідні письмові докази, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Олком-Лізинш» зазначає, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим. Заперечує проти прийняття нових доказів, наданих боржником на підтвердження факту перебування на публічній службі і факту виселення його сім`ї з іпотечної квартири у червні 2015 року. Вважає неспроможними доводи боржників про пропуск строку пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання, оскільки із введенням воєнного стану у відповідності до п.10-2 Розділу ХШ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Зважаючи на те, що виконавчі листи були повернуті стягувачу постановою державного виконавця від 26.12.2019 і закінчення строку їх пред`явлення припадає на період дії воєнного стану, у відповідності до вищевказаних приписів Прикінцевих та перехідних положень Закону 26.12.2022 строк пред`явлення не закінчився, як стверджують апелянти, а перервався. Зазначає, що надані належні докази на підтвердження факту втрати виконавчих листів.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника боржників адвоката Брсука В.В., заперечення представника стягувача адвоката Манзенка Р.А., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи заяву стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що стягувачем в передбачений законом термін, були пред`явленні до виконання виконавчі листи, а встановлення мораторію зумовило їх повернення та зупинення строків.

Такі висновки суду першої інстанції є правомірними.

Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 05 серпня 2010 року у справі № 2-548/2010 задоволено позов ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості .

Стягнено солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» суму заборгованості за тілом кредиту, відсотками та пенею у розмірі 435326,80 грн, суму судового збору у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн. Звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що є предметом Іпотечного договору №19-2176-098И від 24 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г.М., Зареєстрованого в реєстрі за №5835, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в межах суми боргу, шляхом продажу на публічних торгах за початковою ціною, розмір якої не буде менше розміру звичайних ринкових цін на момент продажу.

01.12.2010 Хортицьким районним судом м.Запоріжжя видано два виконавчі листи № 2-548/2010 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та виконавчий лист № 2-548/2010 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , на підставі яких Хортицьким ВДСВ м.Запоріжжя було відкрито виконавчі провадження: №49823395, №49823322, №23835494, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та Кредит», а також про звернення стягнення на квартиру, що є прежметом Іпотечного договору №19-2176-098 И від 24.09.2008.

26.12.2019 державним виконавцем Хортицького ВДВС м.Запоріжжя виконавчі провадження завершено, згідно п.9 ч.1 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з встановленою забороною стягнення на майно, а виконавчі листи повернуті стягувачу.

Із листа-відповіді Хортицького ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 46234 від 03.07.2023 відомо, що на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження № 49823395 та №49823322 (відносно боржника ОСОБА_1 ) та № 46839606 (відносно боржника ОСОБА_2 ). 26.12.2019 державним виконавцем винесені постанови про повернення зазначених виконавчих листів на підставі п. 9 ч. 1ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999. Станом на 03.07.2023 виконавчі документи на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до відділу не надходили.

Згідно з актом приймання та передачі до договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ОЛКОМ ЛІЗИНГ» стосовно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 будь-які виконавчі документи відсутні. Серед переліку переданих документів в тому числі, які стосуються безпосередньо боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 будь-які виконавчі документи відсутні.

Відступлення права вимоги за кредитним договором відбулося після ухвалення судового рішення, виконавчі листи на ім`я боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відсутні, за актом приймання-передачі до ТОВ «Олком- Лізинг» не передавалися, на виконанні в органах виконавчої служби на теперішній час не знаходяться, що свідчить про втрату виконавчих листів.

Окрім права вимоги за кредитним договором № 19-2176-098И від 24.09.2008 ТОВ «Олком Лізинг» набуло права вимоги за договорами забезпечення, а саме договором іпотеки від 24.09.2008 № 19-2176-098И.

Ухвалою Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 23.02.2021 у справі №2-548/2010 здійснено заміну стягувача на його процесуального правонаступника, а саме замінено ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ТОВ «Олком-Лізинг».

Згідно з частинами першою, другоюстатті 18ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У частинах першій, третійстатті 431ЦПК Українизакріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення» у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

ТОВ «Олком-Лізинг», подаючи заяву про видачу дублікатів виконавчих листів, посилалося на Закон України «Про мораторій на стягнення майна України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Так,на моментвидачі 01.12.2010 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя виконавчих листів ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 діяв Закон України «Про виконавче провадження» № 606-XVI від 21.04.1999 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XVI від 21.04.1999 року виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи протягом року, якщо інше не передбачено законом.

02.06.2016року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VII1.

Відповідно до ч. 2, 5 Прикінцевих та перехідних положень Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016, визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 1999 p., № 24, ст. 207 із наступними змінами), крім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

Виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

За положенням ч. 1, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувану у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи копни боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно доЗакону України«Про мораторійна стягненнямайна України,наданого якзабезпечення кредитівв іноземнійвалюті» від03.06.2014№ 1304-VIIне можебути примусовозвернено стягнення(відчуженебез згодивласника)на майно,що віднесенедо об`єктівжитлового фонду(далі-нерухоме житловемайно),об`єктнезавершеного житловогобудівництва,майнові правана нього,що єпредметом іпотекизгідно ізстаттею 5Закону України«Про іпотеку»,якщо такемайно/об`єктнезавершеного житловогобудівництва/майновіправа виступаютьяк забезпеченнявиконання зобов`язаньфізичної особи(позичальникаабо майновогопоручителя)за кредитами,наданими йомукредитними установами резидентами Українив іноземнійвалюті,та заумови,що: такенерухоме житловемайно використовуєтьсяяк місцепостійного проживанняпозичальника/майновогопоручителя абоє об`єктомнезавершеного житловогобудівництва,за умови,що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна; або таке нерухоме житлове майно придбавалося за кредитні кошти і при цьому умовами кредитного договору передбачена заборона реєстрації місця проживання позичальника або майнового поручителя за адресою знаходження нерухомого житлового майна, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна.

26.12.2019 виконавчі провадження відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з встановленою забороною стягнення на майно, а виконавчі документи направлено стягувачу.

Отже, неможливість виконання рішення Хортинького районного суду м. Запоріжжя державний виконавець пов`язував саме із забороною, встановленою Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Судом встановлено, що ані стягувачем, ані боржниками не порушувалося перед судом питання про визнання незаконним рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», і таке питання не є предметом розгляду в цій справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цсЛ9) зазначила, що виходячи з положень частини шостої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, частини першої етапі 433 ІДПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦІ Ж України у разі, якщо строк для пред`явлення виконавчою документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката нього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

В оскаржуваному судовому рішенні правильно застосував норми матеріального права щодо переривання строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та дійшов правильного висновку про те, то ТОВ «Олком-Лізинг» звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа в межах трирічного строку на його пред`явлення.

Посилання апелянтів на те, що дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 № 1304-VII, не поширювалася на ОСОБА_1 , який з 10.12.2019 є суб`єктом Закону України «Про запобігання корупції», не є підставою для висновку про пропуск стягувачем строку пред`явлення виконавчих листів до примусового виконання.

Відповідні зміни до ст.6 Закону від 03.06.2014 № 1304-VII були внесені Законом №524-1Х від 04.03.2020. Станом на момент повернення виконавчих листів стягувачу 26.12.2019 вказані зміни до Закону ще не були введені в дію.

Виселення боржників із іпотечної квартири у червні 2015 року не має правового значення, оскільки постанова державного виконавця від 26.12.2019 про привернення виконавчих листів учасниками виконавчого провадження не оскаржувалася і в судовому порядку неправомірною не визнавалася.

Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Відповідно до п. 10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22.

Порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, відповідно до п. 10-2 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення виконавчих документів № 2-548/10, № 2-58/10, № 2-58 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України перервався, а не закінчився 26.12.2022, як помилково вважають апелянти.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Олком-Лізинг» не надано належних та допустимих доказів втрати виконавчих листів, є безпідставними.

На підтвердження доводів про втрачу виконавчих листів ТОВ «Олком-Лізинг» надав суду відповідні письмові докази, а саме: акт приймання та передачі до договору про відступлення прав вимоги від 09.10.2020, відповідно до якого серед переліку переданих документів, в тому числі, які стосуються безпосередньо боржників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будь-які виконавчі документи відсутні; відповідь Хортицького відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжі про те, що виконавчі провадження № 49823395, № 49823322, №23835494 знищено у зв`язку з закінченням строку зберігання їх в архіві; лист-відповідь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 06.09.2021 № 083-1499/21 про відсутність виконавчих листів відносно боржників, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що виконавчі листи щодо боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» відсутні, за актом приймання- передачі до ТОВ «Олком-Лізинг» не передавалися, на виконанні в органах виконавчої служби на теперішній час не знаходяться, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх втрату.

Твердження апелянтів про обов`язковість звернення до поштового відділення з метою проведення перевірки у порядку, встановленому Інструкцією про порядок проведення на підприємствах поштового зв`язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затвердженою наказом Державного комітету зв`язку України №14 від 27.01.1998 є неспроможними.

Відповідно п. 10.6. Порядку пересилання відправлень «Укрпошта Стандрарт» невручені адресатам відправлення Стандарт, які були повернуті відправнику, зберігаються ОПЗ протягом одного місяця. Після закінчення місячного строку зберігання, неотримані відправником відправлення Стандарт вважаються такими, що не вручені та зберігаються шість місяців згідно встановленого порядку.

26.12.2019року державним виконавцем Фуклєвою І.Ф. виконавчі провадження № 49823395. № 49823322, № 23835494 завершено, згідно п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «] [ро виконавче провадження» у зв`язку з встановленою забороною стягнення на майно, а виконавчі документи поверну то стягувачу.

На день звернення до суду з заявою про видачу дублікатів виконавчих листів пройшло більше ніж шість місяців від дня направлення їх на адресу стягувана ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», тому вищезазначені документи було знищено у зв`язку із закінченням термінів зберігання і здійснення перевірки поштового відділення не приведе до жодних позитивних результатів.

Верховний Суд вказав у постанові від 19квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/1 1, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стигувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час. обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та мас силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Верховний Суд виходить з того, що дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд маг обов`язково перевірити, чи не було виконане рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Матеріали справи не містять та боржниками не надано жодних доказів того, що починаючи з 01.12.2010 (дата видачі виконавчих документів) рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя про стягнення заборгованості у справі № 2-548/10 виконано повністю або частково.

Верховний Суд зазначав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили (рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № З-рп/2010 у справі № 1-7/2010).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суді від 06.02.2020 р. справа № 523/11304/18 (провадження № 61-11742св19), від 25.02.2020. р. справа № 2-2469/11 (провадження № 61-20637св19), від 18 вересня 2020 року у справі № 412/15902/2012.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплинув або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не встановлено, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст. ст.374,375,381-394 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Хортицького районного суду від 13 грудня 2023 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повний текст постанови складено 21 лютого 2024 року.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: В.Ю. Бєлка

А.В. Дашковська