Постанова

від 12.02.2024 по справі 604/448/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/448/23Головуючий у 1-й інстанції Сташків Н.Б. Провадження № 22-ц/817/61/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Храпак Н.М.

Суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

за участі секретаря - Дідух М.Є.

без участі сторін, належним чином

повідомлених про дату, час і місце

розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №604/448/23 за

апеляційною скаргою фермерського господарства «Золотий жайвір» на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 6 вересня 2023 року, ухваленого суддею Сташків Н.Б., у цивільній справі за позовом фермерського господарства «Золотий жайвір» до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Агро Остап`є» про визнання укладеним договору оренди землі на новий строк та визнання відсутнім права оренди,-

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2023 року ФГ «Золотий жайвір» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , фермерського господарства «Агро Остап`є» про визнання укладеним договорів оренди на новий строк та визнання відсутності права оренди.

В обґрунтування позову посилається на те, що 15 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий жайвір» було укладено договір оренди землі №2/065 від 15.03.2016 року. Згідно умов вказаного Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,767 га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0302 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, строком на 7 років.

Протягом усього часу перебування земельної ділянки в оренді не було жодних претензій чи зауважень з боку орендодавця щодо неналежного виконання орендарем своїх обов`язків.

За місяць до закінчення строку договору позивач, дотримуючись вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», 17.02.2023 направив власнику земельної ділянки ОСОБА_1 лист-повідомлення за №13/02/23-2 від 13 лютого 2023 року про намір скористатись переважним правом на укладення на новий строк договору оренди. До листа було додано три примірники проєкту договору оренди землі на новий строк.

Відповіді від орендодавця орендар не отримав та продовжив користуватися земельною ділянкою. Проте, у березні 2023 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 , не надіславши лист-повідомлення про заперечення в поновленні договору оренди землі на новий строк, не витребувавши земельну ділянку від позивача, у володінні якого вона перебуває, уклав договір оренди з іншим орендарем ФГ «Агро Остап`є».

На підставі цього договору, 26.03.2023 державним реєстратором Збаразької міської ради Тернопільської області до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено запис №49747007 про інше речове право право оренди ФГ «Агро Остап`є» щодо земельної ділянки за кадастровим номером 6124685700:01:001:0302 .

Вважає, що ФГ «Золотий жайвір» як первинний орендар має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, тому позивач просив визнати укладеним договір оренди землі в запропонованій редакції на новий строк та визнати відсутнім права оренди в ФГ «Агро Остап`є» щодо земельної ділянки, площею 1,767 га, за кадастровим номером 6124685700:01:001:0302 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ФГ Золотий жайвір на користь ФГ «Агро Остап`є» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28вересня 2023 року у задоволенні заяви позивача адвоката Покотила Ю.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ФГ Золотий жайвір до ОСОБА_1 , ФГ Агро Остап`є про визнання укладеним договору оренди на новий строк та визнання відсутнім права оренди відмовлено.

Додатковим рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2023 року, судові витрати понесені у цивільній справі за позовом Фермерського господарства«Золотий жайвір» до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Агро Остап`є» про визнання укладеним договору оренди на новий строк та визнання відсутнім права оренди, що складаються із сплаченого позивачем та документально підтвердженого судового збору в розмірі в розмірі 5368,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, покладено на позивача ФГ «Золотий Жайвір».

В апеляційній скарзі ФГ «Золотий жайвір», вважаючи рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року, незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та постановити нове, яким визнати відсутнім право оренди ФГ «Агро Остап`є» щодо земельної ділянки площею 1,767 га за кадастровим номером 6124685700:01:001:0302, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), які розташовані за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області та визнати укладеним на новий строк договір оренди землі в редакції, яка викладена в позовній заяві ФГ «Золотий Жайвір».

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що орендар ФГ «Золотий жайвір» підписав договір оренди земельної ділянки з орендодавцем ОСОБА_1 - 15.03.2016 року. При цьому, сторони узгодили у пункті 6 договору строк його дії - 7 років, у пункті 31 передбачили обов`язок орендаря приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, та у пункті 43 визначили, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.

Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору, тобто строк дії договору, укладеного з ОСОБА_1 розпочався в день його державної реєстрації - 25 березня 2016 року і закінчився через 7 років від цього дня - 25 березня 2023 року.

При цьому, судом в оскаржуваному рішенні встановлено, що лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар направив орендодавцю ОСОБА_1 - 13.02.2023 року.

З наведеного вбачається, що вказаний лист орендар направив орендодавцю без порушення місячного строку до закінчення строку дії кожного із договорів оренди землі, який встановлено ч. 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

У зв`язку із цим висновки суду про те, що орендар не дотримався встановлених законом процедури і строків, суперечать нормам матеріального права, а також обставинам, які визнавались сторонами та були встановлені самим судом в оскаржуваному рішенні.

Також зазначає, що позивач повідомляв орендодавця про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, процедура реалізації якого передбаченастаттею 33 ЗУ «Про оренду землі».

Однак, як вказує заявник, орендодавець ОСОБА_1 , будучи власником земельної ділянки, вільно реалізував свої права, передбачені ч. 1ст. 319 ЦК Україниу спосіб передачі цієї земельної ділянки в оренду новому орендареві ФГ «Агро Остап`є», тобто у спосіб, який був запропонований позивачем шляхом направлення орендодавцеві листів з пропозицією укладення договорів оренди земельних ділянок на новий строк, а саме - на 10 років.

На думку скаржника, наведене свідчить про те, що воля орендодавця щодо належної йому земельної ділянки була спрямована саме на передачу цього майна в оренду, а тому висновки суду про відсутність вільного волевиявлення власника земельної ділянки на передачу цього майна в оренду суперечить обставинам справи, які були встановлені самим судом.

Вважає, що судом не було з`ясовано, які саме із запропонованих позивачем умов договору не влаштовували відповідача та чи повідомив він позивача, які істотні умови будуть прийнятними для нього, а також не було встановлено чи укладений договір оренди землі між ОСОБА_1 та ФГ«Агро Остап`є» містив кращі або ж рівні умови, ніж ті, що були запропоновані ФГ«Золотий жайвір».

При цьому, обов`язок активних дій орендодавця шляхом повідомлення орендарю прийнятних для нього умов договору оренди випливає із ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі». А тому, саме лише повідомлення орендодавця про неприйнятність для нього умов договору, проєкт якого був йому направлений, без доведення до відома орендаря прийнятних для нього умов, є недостатнім для підтвердження факту досягнення згоди щодо істотних умов договору оренди в розумінні ст.777 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки в такому випадку порушується принцип рівності закріплений ч.2 ст.12 ЦПК України.

Щодо стягнутих судових витрат на професійну правничу допомогу з ФГ Золотий жайвір в користь ФГ «Агро Остап`є» у розмірі 10 000 грн. - докази на підтвердження судових витрат відповідача, які були подані до суду та прийняті ним до уваги, іншим учасникам справи заздалегідь не надсилались, що було безумовною обставиною, яка позбавляла суд права приймати ці докази до уваги в силу імперативних вимог ч. 9 ст. 83 ЦПК України, а тому, таке порушення стороною відповідача порядку подання до суду доказів позбавило позивача права на подання своїх заперечень проти поданих доказів, тобто порушено принцип змагальності.

Крім того, вважає подані стороною відповідача докази на підтвердження понесених судових витрат неналежними, а тому такими, що не могли бути прийняті до уваги на підставі ч. 4 ст. 77 ЦПК України, оскільки відповідно до копії договору про надання юридичних послуг №20/04/01, він був укладеним 20.04.2023 між ФГ «Агро Остап`є» та ТОВ «Правник експерт», акт приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2023 року, складені між ними та копію платіжної інструкції про сплату коштів на рахунок вказаного товариства, однак представником відповідачів у даній справі був адвокат Хацкевич Руслан Михайлович, який згідно ордера на право представництва відповідача здійснював свою адвокатську діяльність індивідуально. Доказів на підтвердження сплати вказаному адвокату гонорару до матеріалів справи не долучено, як і доказів здійснення представництва інтересів відповідача працівниками ТОВ «Правник експерт».

У відзиві на апеляційну скаргу Фермерського господарства «Золотий жайвір» представник відповідачів просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Зазначає, що суд першої інстанції належним чином дослідив усі обставини та докази по справі, дав їм належну оцінку та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_1 повідомляв позивача про небажання укладати нові договори оренди, що свідчить про відсутність волевиявлення у останнього на вчинення таких дій.

Щодо доводів апеляційної скарги про стягнення з ФГ «Золотий Жайвір» витрат на професійну правничу допомогу зазначає, що представник відповідача адвокат Хацкевич Р.М., який є працівником ТОВ «Правник Експерт», надав копії доказів понесених судових витрат представнику позивача до розгляду в судовому засіданні питання щодо відшкодування судових витрат.

Тобто, представник позивача був ознайомлений з доказами щодо понесених відповідачем судових витрат, і подав в судовому засіданні усне заперечення з цього приводу, не уточнивши свою позицію.

Крім цього, представник позивача не повідомив (ні усно, ні письмово), в чому на його думку полягає невідповідність порядку подання доказів та неналежність доказів.

Також, у відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів просить стягнути з позивача в користь ФГ «Агро Остап`є» судові витрати за надання правової допомоги у зв`язку із розглядом справи апеляційним судом у розмірі 8000 грн.

08.12.2023 представник відповідача ФГ «Агро Остап`є» адвокат Хацкевич Р.М. через систему «Електронний Суд» звернувся до Тернопільського апеляційного суду із клопотанням про стягнення судових витрат та просить стягнути з позивача в користь ФГ «Агро Остап`є» 8000 грн. витрат за надану професійну правничу допомогу в Тернопільському апеляційному суді.

Вказує, що відповідачу було надано ряд адвокатських послуг, на підтвердження чого долучив договір про надання юридичних послуг № 20/04/01 від 20.04.2023 року, додаток №16/23 до договору про надання юридичних послуг № 20/04/01 від 20.04.2023 року, платіжну інструкцію № 298 від 28.11.2023 року про сплату ФГ «Агро Остап`є» на рахунок ТОВ «Правник Експерт» 8000 грн. та ордер про надання правничої допомоги адвокатом Хацкевич Р.М. - ФГ «Агро Остап`є» на підставі договору №20/04/01 від 24 жовтня 2023 року.

19.12.2023 представник позивача ФГ «Золотий жайвір» - адвокат Покотило Ю.В. через систему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання про стягнення судових витрат. Вказує, що представником відповідача у даній справі був адвокат Хацкевич Р.М., який здійснює свою діяльність індивідуально. Однак, до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено докази оплати за надані відповідачу юридичні послуги в сумі 8000 грн. не адвокату Хацкевичу Р.М., а ТОВ «Правник експерт». З огляду на викладене, адвокат Покотило Ю.В. вважає, що відповідачем не долучено належних та допустимих доказів надання ФГ «Агро Остап`є» професійної правничої допомоги адвокатом Хацкевич Р.М. та доказів оплати відповідачем послуг вказаного адвоката, що на думку представника позивача є підставою для відмови у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, адвокат Покотило Ю.В. вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із обсягом наданих послуг.

У судове засідання представник ФГ «Золотий жайвір» - адвокат ПокотилоЮ.В. не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника позивача. Апеляційну скаргу підтримує, з підстав, викладених в ній та просив її задовольнити.

ОСОБА_1 також в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 0600076213876.

Представник відповідачів - адвокат Хацкевич Р.М. в судове засідання не з`явився хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак через канцелярію суду подав заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника відповідачів.

Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України cудова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. .

Відповідно до п.п 1, 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено наступні обставини.

15 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий жайвір» укладено договір оренди землі № 2/065, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,767 га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0302 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (ріллі), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області. Договір оренди зареєстрований 25.03.2016, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 56384467 від 31.03.2016 (а.с. 16 т.1).

Як вбачається із пункта 7 вказаного договору передбачено, що договір укладено на 7 років. По закінченню строку, на який було укладено Договір, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Пунктом 8 зазначеного договору передбачено, що у випадку якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

06.01.2023 від ОСОБА_1 на адресу ФГ «Золотий жайвір» надіслано лист-повідомлення від 04.01.2023, яким повідомив позивача про небажання поновлювати дію Договору та намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд. Вказаний лист-повідомлення надіслано рекомендованим листом з повідомленням на офіційну адресу ФГ «Золотий жайвір» та вручено позивачу 3 лютого 2023 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 3120001990043, згідно витягу з системи АТ «Укрпошта», щодо перевірки статусу відстеження рекомендованих повідомленнь про вручення (а.с. 74, т.1). Також, 01.03.2023 ОСОБА_1 направив до ФГ «Золотий жайвір» лист-відповідь, в якому зазначив, що не бажає продовжувати з ФГ «Золотий жайвір» дію договору оренди земельної ділянки, запропонований розмір орендної плати в новій редакції договору є невигідною (а.с. 76, т.1).

Позивач на адресу орендодавця ОСОБА_1 направив лист-повідомлення про укладення договору оренди на новий строк №13/02/23-2 від 13 лютого 2023 року, в якому повідомив про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, запропонував встановити орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або в натуральній формі продукцією, строк дії договору 10 років та додав три примірники проєкту договору оренди землі. Лист-повідомлення направлено Орендодавцю 17.02.2023, що підтверджується описом вкладення, накладною на відправлення та фіскальним чеком (а.с. 20-21 т.1).

Крім цього, 16 березня 2023 року орендарем ФГ «Золотий жайвір» на адресу Орендодавця Рудика В.В надіслано повідомлення про продовження терміну з оренди земельної ділянки. У своєму повідомленні ФГ «Золотий жайвір» посилається на те, що п.21 договору оренди землі термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до 6 місяців у випадку необхідності потреби зібрання Орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору. Зазначив, що Орендарем до закінчення дії договору оренди землі було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв`язку з чим виникла потреба у їх зібранні, а тому у випадку неприйняття пропозиції про укладення договору оренди на новий строк, повернення земельної ділянки буде здійснене у відповідності до вимог ст. 34 ЗУ «Про оренду землі». (а.с. 22 т.1).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №327453150 від 30 березня 2023 року, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 30 березня 2023 року на підставі листа-повідомлення від 04 січня 2023 року та відповіді на лист-повідомлення від 01.03.2023 року внесено відомості про припинення речового права (права оренди) ФГ «Золотий жайвір» на зазначену вище земельну ділянку ( а.с. 78 т.1).

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав №327454856 від 30.03.2023 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 26.03.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Агро Остап`є» ( а.с. 79 т.1).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у орендодавців відсутнє волевиявлення на укладення договору оренди землі з позивачем на новий строк і тому орендодавці, виявивши незгоду у поновленні договору оренди, яку направили орендарю завчасно, тим самим припинили переважне право на укладення договору оренди землі, оскільки переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі .

Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції погоджується, оскільки суд вірно встановив обставини справи і правильно застосовано норми матеріального права.

Частиною четвертоюстатті 124 ЗК Українивизначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першоюстатті 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першоюстатті 627 ЦК Українивстановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другоїстатті 792 ЦК Українивідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України,Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннямистатті 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, відповідно до частин першої - п`ятоїстатті 33 цього Законупо закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першоїстатті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першоюстатті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першоїстатті 33 Закону України «Про оренду землі»та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цьогоЗаконунеобхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно достатті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

Як вбачається з матеріалів справи та належним чином встановлено судом, що ОСОБА_1 04.01.2023 та 01.03.2023, направляв до ФГ «Золотий жайвір» листи-повідомлення, якими повідомляв, що він не бажає поновлювати дію Договору оренди з господарством та має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб. Листи позивачу вручено, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення.

У постанові від 28 вересня 2020 року (справа № 272/440/18 ) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі відсутнє, у зв`язку з бажанням власника землі самостійно користуватися своєю землею, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Золотий жайвір».

Під час апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції не встановлено порушення переважного права ФГЗолотий жайвір, оскільки відповідач у встановленому законом порядку вказав на відсутність наміру продовжувати договірні відносини з оренди землі з позивачем, що беззаперечно свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору оренди землі чи укладення на новий строк з ФГЗолотий жайвір.

Більше того, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Після закінчення строку дії договору оренди землі, укладеного з ФГ«Золотий жайвір», ОСОБА_1 розпорядився належною йому земельною ділянкою на власний розсуд, передавши її в оренду ФГ «Агро Остап`є».

Доводи апеляційної скарги про те, що згідно листа відповідача, він заперечував проти продовження дії (поновлення) вже укладеного договору оренди земельної ділянки, проте позивач повідомляв їх про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, на увагу не заслуговують, оскільки мають ознаки надмірного формалізму та не спростовують факту відсутності волевиявлення у відповідача щодо пролонгації договірних відносин із позивачем у будь-якій формі.

Колегія суддів відхиляє доводи заявника про те, що судом не було з`ясовано, які саме з запропонованих позивачем умов договору не влаштовували відповідача та чи повідомив він позивача, які істотні умови будуть прийнятними для нього, а також не було встановлено чи укладений договір оренди землі між Орендодавцем та ФГ «Агро Остап`є» містять кращі або ж рівні умови, ніж ті, що були запропоновані ФГ «Золотий жайвір», оскільки первинним пріоритетом у даній справі є саме встановлення волевиявлення власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження своєю землею, який вирішив не продовжувати договірні відносини із позивачем та повідомив його про це у визначений законом та договором строк.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження заявника про те, що лише повідомлення орендодавця про неприйнятність для нього умов договору, проєкт якого був йому направлений, без доведення до відома орендаря прийнятних для нього умов, є недостатнім для підтвердження факту досягнення згоди щодо істотних умов договору оренди в розумінні ст.777 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки відповідач у зв`язку з відстутністю волевиявлення на продовження договору оренди землі на новий строк, направляв до ФГ «Золотий жайвір» листи-повідомлення, якими повідомляв, що він не бажає поновлювати дію Договору оренди з ФГ «Золотий жайвір» та має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Разом з тим, суд першої інстанції, крім наведених вище обставин, також мотивував своє рішення тим, що: орендар не дотримався встановлених законом процедури і строків з чим колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного

Згідно з наявного в матеріалах справи копії витягу ДРРП, державна реєстрація укладеного між сторонами договору оренди відбулась 25.03.2016 року, і саме з цього моменту договір оренди набрав чинності, строк його дії закінчувався 25.03.2023 року. Тому надіслання позивачем 17 лютого 2023 року на адресу ОСОБА_1 листа-повідомлення про намір продовжити термін оренди земельної ділянки відбулось в межах передбачених законом строків.

Зважаючи на наведені положення законодавства, обставини, встановлені судом першої інстанції, та беручи до уваги те, що місцевий суд, хоча і припустився помилки щодо вирішення питання дотримання позивачем строків надсилання листа-повідомлення ОСОБА_1 , однак це не призвело до неправильного вирішення спору у цій справі, так як суд окрім зазначеного, вірно врахував відсутність волевиявлення власника земельної ділянки на продовження орендних відносин із позивачем, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ФГ «Золотий жайвір».

Щодо доводів заявника про безпідставне стягнення з Фермерського господарства «Золотий жайвір» судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК Україниосновними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей10,11,12,13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керуєтьсяКонституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №751/3840/15-ц зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу адвокат Хацкевич Р.М. 21.06.2023 року надав суду копію Договору про надання юридичних послуг №20/04/01, укладеного 20.04.2023 року між ТОВ «Правник експерт» та ФГ «Агро Остап`є», акт приймання-передачі наданих послуг від 30.05.2023, з яких вбачається, що вартість отриманих послуг з надання правової допомоги складає 10 000 гривень за консультації з питань застосування законодавства, складання процесуальних документів, написання відзиву та клопотань (а.с.119-120, т.1).

ФГ «Агро Остап`є», сплачено по договору гонорар у розмірі 10 000 грн, що підтверджується квитанцією №151 від 30.05.2023 року (а.с.121, т.1).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції вірно виходив з того, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, виконаних робіт, а тому підлягає стягненню з позивача на користь відповідача ФГ «Агро Остап`є».

При цьому з матеріалів справи не вбачається будь-яких письмових клопотань чи заперечень щодо заявленої адвокатом Хацкевичем Р.М. суми витрат на правничу допомогу, в тому числі в апеляційній скарзі.

Доводи апеляційної скарги про те, що подані адвокатом Хацкевичем Р.М. докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу сторонам не надсилались, є необґрунтованими, оскільки обов`язок щодо надсилання іншим учасникам справи таких доказів передбачений в тому випадку, коли сторона по справі подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додала додатки - докази понесення витрат на правничу допомогу, які є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв, а не правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України щодо подання доказів.

До такого висновку дійшов 12.04.2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 626/133/21.

Доводи апеляційної скарги про неналежність поданих адвокатом доказів витрат на правничу допомогу також є безпідставними, оскільки згідно з ордеру на надання правничої допомоги від 20.04.2023 року вбачається, що адвокат Хацкевич Р.М. діє на підставі договору про надання правової допомоги від 20 квітня 2023 року №20/04/1, який був долучений до матеріалів справи разом з заявою про стягнення витрат на правничу допомогу. Із змісту цього договору вбачається, що він укладений між ФГ «Агро Остап`є» (замовник) та ТОВ «Правник Експерт» (виконавець) щодо надання юридичних послуг, в тому числі щодо представництва його інтересів у судах усіх рівнів, а ФГ «Агро Остап`є», в свою чергу, зобов`язується оплатити такі послуги. Виконавець має право залучати до виконання послуг третіх осіб. Загальна вартість юридичних послуг включає додаткові витрати на залучення третіх осіб до виконання послуг. Згідно наказу (розпорядження) №4-к від 03.03.2020 року, ОСОБА_2 працює в ТОВ Правник Експерт на посаді юриста. А тому сплата ФГ «Агро Остап`є» коштів за правничу допомогу на рахунок ТОВ «Правник експерт» є належним доказом понесених витрат на правничу допомогу.

Таким чином, виходячи із наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм вірну оцінку, а тому дійшов законного та обґрунтованого висновку щодо стягнення з позивача ФГ «Золотий жайвір» витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Щодо стягнення з позивача в користь ФГ «Агро Остап`є» витрат за надану професійну правничу допомогу в Тернопільському апеляційному суді.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ФГ «Агро Остап`є» адвокат Хацкевич Р.М. просив стягнути з позивача в користь ФГ «Агро Остап`є» 8000 грн. витрат за надану професійну правничу допомогу в Тернопільському апеляційному суді.

08.12.2023 року представник відповідача ФГ «Агро Остап`є» адвокат Хацкевич Р.М. через систему «Електронний Суд» звернувся до Тернопільського апеляційного суду із клопотанням про стягнення судових витрат де просив стягнути з позивача в користь ФГ «Агро Остап`є» 8000 грн. витрат за надану професійну правничу допомогу в Тернопільському апеляційному суді.

Вказував, що відповідачу було надано ряд адвокатських послуг, на підтвердження чого долучив договір про надання юридичних послуг № 20/04/01 від 20.04.2023 року, додаток №16/23 до договору про надання юридичних послуг № 20/04/01 від 20.04.2023 року, платіжну інструкцію № 298 від 28.11.2023 року про сплату ФГ «Агро Остап`є» на рахунок ТОВ «Правник Експерт» 8000 грн. та ордер про надання правничої допомоги адвокатом Хацкевич Р.М. - ФГ «Агро Остап`є» на підставі договору №20/04/01 від 24.10.2023 року.

19.12.2023 року представник позивача ФГ Золотий жайвір - адвокат Покотило Ю.В. через систему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання про стягнення судових витрат. Вказує, що представником відповідача у даній справі був адвокат Хацкевич Р.М., який здійснює свою діяльність індивідуально. Однак, до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено докази оплати за надані відповідачу юридичні послуги в сумі 8000 грн не адвокату Хацкевичу Р.М., а ТОВ «Правник експерт». З огляду на викладене, адвокат Покотило Ю.В. вважає, що відповідачем не долучено належних та допустимих доказів надання ФГ «Агро Остап`є» професійної правничої допомоги адвокатом Хацкевич Р.М. та доказів оплати відповідачем послуг вказаного адвоката, що на думку представника позивача є підставою для відмови у задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення. Крім того, адвокат Покотило Ю.В. вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із обсягом наданих послуг.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Відповідно до правової позиції, висловленої об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

У справі, яка переглядається апеляційним судом, представником ФГ «Агро Остап`є» адвокатом Хацкевичем Р.М. на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених за апеляційний розгляд надано:

- ордер на надання правничої правової допомоги, який видано на підставі Договору №20/04/01 від 24.10.2023.

- копію Договору про надання юридичних послуг № 20/04/01, укладеного 20.04.2023 року між ТОВ «Правник експерт» та ФГ «Агро Остап`є»;

- акт приймання-передачі наданих послуг від 08.12.2023 року, з яких вбачається, що вартість отриманих послуг з надання правової допомоги складає 8000 грн. за консультації з питань застосування земельного, цивільного та цивільно-процесуального законодавства в суді апеляційної інстанції, складання процесуальних документів, написання відзиву на апеляційну скаргу, заперечення на клопотання;

- копію платіжної інструкції №298 від 28.11.2023 року, згідно якої ФГ «Агро Остап`є» сплачено за договором гонорар у розмірі 8000 грн.

Таким чином витрати відповідача ФГ «Агро Остап`є» на професійну правничу (правову) допомогу у суді апеляційної інстанції підтверджені належними та допустимими доказами.

Доводи представника позивача - адвоката Покотила Ю.В. про неналежність поданих адвокатом доказів витрат на правничу допомогу є безпідставними, оскільки на підставі ордеру на надання правничої допомоги ФГ «Агро Остап`є» від 24.10.2023, адвокат Хацкевич Р.М. приймав участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції та надавав правничу допомогу ФГ «Агро Остап`є», представляючи його інтереси.

Оцінку доводам щодо сплати коштів за надання професійної правничої допомогу ТОВ «Правник експерт», а не безпосередньо адвокату ХацкевичуР.М., колегією суддів вищезазначено.

Разом з цим, враховуючи клопотання представника ФГ «Золотий Жайвір» - адвоката Покотила Ю.В. про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у звязку з їх неспівмірністю та завищеністю, проаналізувавши наведені підстави у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також подані документи, апеляційний суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом відповідача роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспівмірною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Колегія суддів зазначає, що акт приймання-передачі наданих послуг від 08.12.2023 року не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Апеляційний суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

На думку апеляційного суду, наведені в акті послуги щодо консультації з питань застосування законодавства в суді апеляційної інстанції, складання процесуальних документів, написання відзиву та клопотання, на переконання апеляційного суду, не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України та не є співмірним зі складністю справи.

Колегія суддів враховує, що правова позиція сторін у справі не змінювалась у суді першої та апеляційної інстанцій, у представника відповідача не було необхідності у вивченні додаткових джерел права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими сторона позивача обґрунтовувала свої вимоги, у суді першої та апеляційної інстанцій є ідентичними. Тобто, правова позиція ФГ «Агро Остап`є» була сталою та не змінювалась протягом розгляду спору у суді першої та апеляційної інстанції, адвокат Хацкевич Р.М. надавав правову допомогу відповідачу в обох інстанціях, тому, відповідно, останній був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. У суді апеляційної інстанції відбулось лише одне судове засідання.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи та виконані роботи (надані послуги), апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені представником ФГ «Агро Остап`є» адвокатом Хацкевичем Р.М. витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн до відшкодування у повному обсязі не підлягають, оскільки, на думку суду, є надмірно завищеними.

Колегія суддів вважає, що існують правові підстави для стягнення з ФГ «Золотий жайвір» на користь ФГ «Агро Остап`є» витрат на професійну правничу допомогу за апеляційний розгляд даної справи у сумі 4000 грн, оскільки такий розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, тому клопотання ФГ «Агро Остап`є» адвоката Хацкевич Р.М. про стягнення судових витрат підлягає до часткового задоволення.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ФГ «Золотий жайвір» слід залишити без задоволення, а рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Оскільки ухвалою суду апеляційної інстанції від 19 жовтня 2023 року було зупинено дію оскаржуваного рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в апеляційному порядку, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для скасування судового рішення, яке переглядалось, тому дію рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року слід поновити.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Золотий жайвір» - залишити без задоволення

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з позивача Фермерського господарства «Золотий жайвір» (вул. Запорізька, 11, м. Волочиськ, Хмельницька область, ЄРДПОУ 35578504) в користь Фермерського господарства «Агро Остап`є» (вул. Зацерква, 135, с. Остап`є, Тернопільський район, ЄРДПОУ 44605103) витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, у розмірі 4000 грн. (чотири тисячі гривень).

Поновити дію рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 06 вересня 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 лютого 2024 року.

Головуючий Н.М. Храпак

Судді: Б.О. Гірський

М.В. Хома