Постанова

від 14.02.2024 по справі 161/16342/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/16342/23 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М. Провадження № 22-ц/802/233/24 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів Киці С. І., Осіпука В.В.,

секретар Ганжа М. І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Френд Груп Волинь» до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Тріада» про відшкодування завданих збитків за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2023 року,-

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року ТзОВ «Френд Груп Волинь» звернулося до суду з позовом мотивуючи тим, що 17.07.2023 о 15:26, ОСОБА_2 , під час здійснення косіння трави ручною бензиновою мотокосою на території закладу «Патіо ді Фіорі», який належить ПП «Тріада», знехтував правилами техніки безпеки та експлуатації мотокоси, унаслідок чого з-під приладу вилетів камінець та пошкодив скло фасадного панорамного вікна стоматологічної клініки, що знаходиться навпроти, за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ТзОВ «Френд Груп Волинь».

ПП «Тріада», як власник земельної ділянки, на якій проводилося косіння трави, допустило бездіяльність щодо контролю за безпечним виконанням робіт.

Вартість розбитого склопакету разом з його монтажем та супутніми роботами склала 76000 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_2 та ПП «Тріада» солідарно матеріальну шкоду в розмірі 76000 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 13 грудня 2023 року позов задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Френд Груп Волинь» на відшкодування завданої матеріальної шкоди 76000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Френд Груп Волинь» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн.

В іншій частині позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Френд ГрупВолинь» відмовити.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду від 04 січня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Френд Груп Волинь» 7625 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначає про неправильну правову оцінку судом доказів, обґрунтування рішення суду припущеннями, недотримання вимог статті 1166 ЦК України щодо доведеності участі відповідача у косінні трави та його неправомірності дій, ставить під сумнів наданий відеозапис з камер відео спостереження, оскільки він скопійований з портативного пристрою, а оригіналу відеозапису не надано.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Френд Груп Волинь» спростовує доводи апеляційної скарги, вважає, що з відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 косить траву, по цьому факту відібрано пояснення, при прибутті працівників поліції виявлено на місці події заявника та учасника події, фінансові документи відповідають дійсності та тим матеріалам і роботам, які були виконані для встановлення склопакету.

Із змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду оскаржене відповідачем ОСОБА_2 в частині задоволених вимог про стягнення з нього майнової шкоди та судових витрат.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржувалося, тому відповідно до положень статті 367 ЦПК України, апеляційним судом не переглядається,

Судом першої інстанції встановлено такі обставини.

ТзОВ «Френд Груп Волинь» є власником магазину промислових товарів, загальною площею 299,70 кв.м., що знаходиться навпроти, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав (номер довідки № 343657296 від 22.08.2023, у цьому ж приміщенні знаходиться стоматологічна клініка, що відповідає виду економічної діяльності ТзОВ «Френд Груп Волинь», засновником якого є, у тому числі, ОСОБА_4 17.07.2023 о 15:40, у вищевказаному приміщенні відбулося пошкодження скла фасадного панорамного вікна стоматологічної клініки.

Поряд із вищевказаним об`єктом нерухомого майна розташована будівля спортивно-оздоровчого тенісного комплексу, яка знаходяться на відповідних земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з відомостями із Державного реєстру речових прав (номери довідок № 343659783 від 22.08.2023, № 346170424 та № 346177599 від 12.09.2023), власником даного майнового комплексу є ПП «Тріада».

17.07.2023 року о 15:40, було пошкоджено скло фасадного панорамного вікна стоматологічної клініки за адресою АДРЕСА_1 .

У своєму позові ТзОВ «Френд Груп Волинь» зазначає, що пошкодження склопакету відбулося внаслідок потрапляння каменю, який вилетів через взаємодію із мотокосою, якою ОСОБА_2 здійснював косіння трави на належній ПП «Тріада» земельній ділянці.

Задовольняючи позов про стягнення з ОСОБА_2 завданої пошкодженням панорамного склопакета майнової шкоди суд першої інстанції виходив з доведеності тієї обставини, що саме ОСОБА_2 косив траву ручною косаркою, його дії є неправомірними, між неправомірними діями та завданою шкодою існує причинно-наслідковий зв`язок.

Такий висновок зроблено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з таким.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені нормами статті1166 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, які особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Крім того, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Для настання деліктної відповідальності за статтею 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди.

Згідно з приписами статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З наведених норм процесуального права слідує, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд зобов`язаний свої висновки мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях та що звернувшись з позовом до суду, позивач повинен довести, крім іншого, що протиправні дії вчинено саме тією особою, до якоЇ пред`явлено позов та що саме залучений у справі відповідач є відповідальним за це.

У позовній заяві позивач стверджує, що причетність ОСОБА_2 до завдання шкоди підтверджується матеріалами відеофіксації та документами, складеними РУП ГУНП у Волинській області.

У рапорті на ім`я т.в.о. начальника Луцького РУП ГУНП від 17.07.2023 зазначено про повідомлення працівниками стоматологічної поліклініки на лінію «102» про те, що під час косіння трави працівниками ЖКП відлетів камінь та потрапив у віконну шибку клініки, а при виїзді за адресою АДРЕСА_1 у зв`язку із зверненням ОСОБА_5 виявлено самого заявника та учасника події. Хто є учасником події в рапорті не зазначено.

У тексті рапорту вказано , що є наявна "камера відео спостереження, на якій видно, що гр. ОСОБА_6 косить траву, під час цього вилітає камінь та розбиває скло". Також міститься вказівка про те, що відібрано заяву та пояснення.

З доданих позивачем матеріалів перевірки Луцького РУП ГУНП за наслідками звернення ОСОБА_5 (співвласника стоматологічної клініки) вбачається, що при перевірці відібрано пояснення лише в громадянина ОСОБА_4 , який і повідомляє, що саме ОСОБА_2 косив траву на території закладу «Патіо де фіорі».

При проведенні перевірки працівниками поліції пояснення в інших осіб у тому числі працівників ЖКП, які косили траву, про що зазначено в рапорті, в адміністратора на ім`я « ОСОБА_7 », яка, як повідомляє у своїй заяві ОСОБА_8 , першою повідомила йому про розбиття вітражного вікна, ні в ОСОБА_2 , - не відбирались.

Також в матеріалах перевірки відсутні відомості про те, що працівники поліції встановлювали особу ОСОБА_2 на підставі відповідних документів, відсутні також вказівка про те, що після встановлення особи ОСОБА_9 як такого, що здійснював скошування трави, останньому було запропоновано надати пояснення та що він відмовився від надання пояснень. Не має також інформації, чи оглядалась безпосередньо мотокоса та чи встановлено, кому вона належить.

Аналізуючи у сукупності документи, які містяться в матеріалах перевірки звернення ОСОБА_4 Луцьким РУП ГУНП , апеляційний суд дійшов висновку про безпідставне посилання позивача на ці документи, як на докази, оскільки рапорт працівника поліції з огляду на відсутність пояснень очевидців події та пояснень особи, яка здійснювала скошування трави, не може слугувати беззаперечним доказом винуватості відповідача ОСОБА_2 у заподіянні шкоди ТзОВ «Френд Груп Волинь».

На думку апеляційного суду, довідка Луцького РУП ГУНП за наслідками перевірки звернення ОСОБА_4 з висновком про заподіяння шкоди саме ОСОБА_2 не відповідає критерію належності, допустимості та достовірності, оскільки обгрунтована посиланням лише на відеозапис стаціонарної камери спостереження, яка розташована у стоматологічній клініці, який працівниками поліції не копіювався та не вилучався. До того ж в матеріалах перевірки не вказано, що цей відеозапис переглянутий безпосередньо працівниками поліції, міститься лише вказівка про наявність відеокамери.

У даному судовому засіданні представник позивача повідомила апеляційному суду про відсутність на даний час оригіналу відеозапису у зв`язку із його знищенням.

При перегляді колегією суддів відео фрагментів, скопійованих з портативного пристрою, які містяться на поданому позивачем диску, встановлено про наявність фрагментів відеозапису, на якому невідома особа із закритим маскою обличчям здійснює косіння трави. Із наданих фрагментів відеозапису неможливо встановити, хто саме здійснює косіння трави, на якій саме земельній ділянці, неможливо з`ясувати, чи дійсно з-під косарки вилетів невизначений твердий предмет, та у яке саме місце цей предмет потрапив. На поданих фрагментах зображення з громадянином ОСОБА_2 відсутнє.

У відзиві на позовну заяву відповідач ПП «Тріада» зазначив, що ОСОБА_2 не перебуває з ПП «Тріада» в трудових відносинах, також з ним не укладались цивільно-правові угоди на виконання робіт по скошуванню трави.

Заперечуючи проти позову відповідач ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву, при наданні усних пояснень, пояснив, що ніколи не виконував робіт по скошуванню трави на будь-чиє прохання. З наданої відповідачем довідки Волинської обласної профспілки працівників державних установ вбачається, що ОСОБА_2 працює у дитячому оздоровчому таборі «Світанок».

На запитання апеляційного суду в даному судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив, що дійсно 17 липня 2023 року перебував поблизу клініки за адресою Луцьк, вулиця Кравчука 15 Д, коли він слідував в магазин , його спинив працівник поліції, попросив надати документи, вимогу працівника поліції він виконав, його не затримували, ніяких пояснень не вимагали, тому пред`явлення до нього позову стало несподіванкою.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам суд першої інстанції не дотримався встановленого статтею 89 ЦПК України порядку оцінки доказів, безпідставно вважав доведеними обставини, які мають значення для справи, побудував своє рішення на припущеннях щодо причетності відповідача ОСОБА_2 до заподіяння шкоди відповідачу, не надав належної правової оцінки показанням свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Аналізуючи пояснення указаних свідків у системному зв`язку з іншими доказами, наданими позивачем, апеляційний суд встановив, що твердження свідків про те, що скошування трави проводив саме ОСОБА_2 є необґрунтованою суб`єктивною думкою свідків, яка не підтверджується належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим показання свідків апеляційний суд відхиляє.

За приписами статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що висновки суду першої інстанції про доведеність вчинення відповідачем ОСОБА_2 дій та бездіяльності а саме, скошування 17 липня 2023 року трави на газоні за адресою АДРЕСА_2 , нехтування ним правилами безпеки при використанні ручної бензинової мотокоси, унаслідок чого з-під мотокоси вилетів камінь та розбив фасадне панорамне скло стоматологічної клініки за адресою АДРЕСА_1 , зроблено із порушенням норм процесуального права, з огляду на що рішення в частині задоволення позову та розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у позові до відповідача ОСОБА_2 .

Рішення суду в частині відмови у позові до ПП «Тріада» не оскаржувалось, тому апеляційним судом не переглядалось.

Відповідно до приписів частини 9 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно достатті 382ЦПК Українив резолютивнійчастині постанови апеляційногосуду зазначаєтьсящодо новогорозподілу судовихвитрат,понесених узв`язку зрозглядом справиу судіпершої інстанції,-у випадкускасування абозміни судовогорішення, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Ураховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у позові, підлягає скасуванню і додаткове рішення Луцького міськрайонного суду від 4 січня 2024 року про стягнення судових витрат витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір у розмірі 4026 гривень, який підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги, належить стягнути з ТзОВ «Френд Груп Волинь» в дохід держави.

Керуючись статтями 368, 374, 376, 382, 389 ЦПК України , апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 грудня 2023 року в даній справі в частині задоволення позовних вимог, стягнення судових витрат та додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Френд Груп Волинь» до ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Френд Груп Волинь» в дохід держави 4026 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді