Рішення

від 13.02.2024 по справі 160/31463/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року Справа № 160/31463/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ»

до Дніпровської митниці

про визнання протиправними, скасування рішення та картку відмови,

ВСТАНОВИВ:

30.11.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» до Дніпровської митниці, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровської митниці картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000235 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 року №UA110110/2023/300046/1.

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що ним було подано митну декларацію разом з усіма необхідними документами з метою митного оформлення товару, при цьому відповідач відмовив позивачу у митному оформленні товарів та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та вважає його протиправним та таким, що не відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

06.12.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

22.12.2023 року від Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що оскаржуване рішення та картка відмови є правомірними та такими, що прийняті відповідно до вимог законодавства України, оскільки відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

26.12.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки такі не відповідають вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» зареєстрована 26.05.2003 року, основними видами діяльності є оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, код КВЕД 46.44, "Неспеціалізована оптова торгівля", код КВЕД 46.90, має статутний капітал в розмірі 5 418 500,00 грн., що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» (Покупець) та "LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD" (юридична особа - резидент Китаю, Продавець) укладено Контракт від 04.11.2016 року № GGP-0411/16, згідно з п. 1 якого Продавець приймає на себе обов`язок продати, а Покупець приймає на себе обов`язок купити и прийняти від Продавця товари, виготовлені Продавцем відповідно до номенклатури, в кількості та по цінам, визначеним в Інвойсі та/або Специфікації, як додатку до цього Контракту. Згідно п. 3.1. Контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16 відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010), Умови постачання FOB Шеньчжень.

Згідно умов Специфікації від 01.08.2023 року № 22 до Контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16 Сторони узгодили поставку порцелянових кухлів білого кольору на загальну суму 27 465,12 доларів США.

На виконання умов Контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16 та Специфікації від 01.08.2023 року № 22 до нього, відповідно до Інвойсу від 01.08.2023 року № GAL-RX22 "LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD." поставило на користь Покупця наступний товар: Посуд столовий або кухонний з фарфору: RX-N9157 кухоль 12 унц. (350мл.) (білого кольору)- 12 528 шт., RX-N9167 кухоль 16 унц. (470мл.) (білого кольору)- 5808 шт., RX-N2 0405 кухоль 7,5 унц. (220 мл.) (білого кольору)- 2 016 шт, RX-N16870 кухоль 12 унц. (350 мл.) (білого кольору) 17 280 шт., RX-NR2103 7 кухоль 10,5 унц. (310мл.) (білого кольору) 8 016 шт, RX-N9189 кухоль 12,5 унц. (370 мл.) (білого кольору) - 5 328 шт, RX-N16882 кухоль 12 унц. (350мл.) (білого кольору) - 1 7280 шт. Виробник: "LILING RONGXIANG CERAMIC CO.,LTD", на загальну суму 27 465,12 доларів США. Товар упаковано в 1408 коробки.

Означений товар поставлений Продавцем в морському контейнері CAAU5120728/FJ18235656 на борт судна MSC MIA FJ330W в порту YANTIAN, Китайська народна республіка, згідно Коносаменту від 17.08.2023 року № WMSS23080709.

Доставка товару здійснювалася ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» на підставі укладеного з Позивачем Договору транспортного експедирування від 01.06.2023 року № Х010623-158. Розмитнення вантажу здійснювалося на Митному посту «Ліски» Дніпровської митниці.

Послуги по декларуванню вантажу надавалися ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору доручення на надання послуг митного брокера від 02.03.2020 року № 1.

З метою здійснення митного оформлення вищезгаданого товару та на підтвердження митної вартості товару, 08.11.2023 року ОСОБА_1 до Дніпровська область (надалі також "Відповідач") разом із Митною декларацією № 23UA110110008361U9 були, зокрема, надані, що підтверджується графою 44 згаданої МД, а також Рішенням про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 року № UA110110/2023/300046/1, Карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000235: контракт від 04.11.2016 року № GGP-0411/16, - додаткова угода від 26.12.2022 № 7 до контракту від 04.11.2016 року № GGP0411/16; - специфікація до контракту від 01.08.2023 року № 22; - прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.07.2023 року б/н та його переклад; - калькуляція собівартості від 10.07.2023 року № RG63 та її переклад; - рахунок-проформа (Proforma invoice) від 05.07.2023 року № GAL-22 та його переклад; - рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 06.08.2023 року № GAL-RX22 та його переклад; - пакувальний лист (Packing list) від 06.08.2023 року б/н та його переклад; - копія Митної декларації країни відправлення від 11.08.2023 року №531620230161696244 та її переклад; - коносамент (Bill of lading) від 17.08.2023 року № WMSS23080709; - сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 07.09.2023 року № C235635091260011 та його переклад; - договір транспортного експедирування від 01.06.2023 року № Х010623-158 між ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" та Позивачем; - заявка на виконання транспортних послуг від 11.08.2023 року № 1L08/23 між ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" та Позивачем; - автотранспортна накладна (Road consignment note) від 03.11.2023 року № 0990; - платіжна інструкція про оплату товару від 14.07.2023 № 12 на суму 5 775,26 USD; - платіжна інструкція про оплату товару від 22.09.2023 року № 28 на суму 21 689,86 USD; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" від 19.10.2023 року № 3998; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" від 25.10.2023 року № 4135; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" від 27.10.2023 року № 4160; - довідка ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" про транспортні витрати від 01.11.2023 року № 1031; - калькуляція транспортних витрат від Позивача від 02.11.2023 року № 0211/23; - договір про надання послуг митного брокера від 02.03.2020 року № 1; - лист Позивача щодо подальшого призначення товару від 03.11.2023 року № 180; - фото кухолів від 06.11.2023 року.

Під час митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації №23UA110110008361U9, Дніпровською митницею було запропоновано надати додаткові документи.

Листом від 08.11.2023 року позивач повідомив про відсутність можливості надання додаткових документів у десятиденний термін.

За результатами розгляду питання щодо митного оформлення товару, зазначеного у митній декларації від 08.11.2023 року № 23UA110110008361U9, Дніпровською митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 року № UA110110/2023/300046/1, декларанту надіслано Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000235.

Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 року №UA110110/2023/300046/1 та Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000235 обґрунтовані Дніпровською митницею наступним чином:

«У відповідності до статті 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне. Поставка товару заявлена до митного оформлення на підставі зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу від 04.11.2016 р. № GGP-0411/16 (далі Контракт) з «"Liling Rongxiang Ceramic Co.,Ltd"», Китай, клієнт ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ», Україна, 49066, м. Дніпро, вул. Пресова, буд. 65 (код ЄДРПОУ 32502453 на умовах FOB CN YANTIAN (Китай). Відповідно до відомостей графи 44 ЕМД (4104 Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів). Згідно п. п. 5.1 Контракту: Якщо інше не узгоджено між сторонами в письмовому вигляді, усі платежі за товар повинні бути здійснені в USD у вигляді 100% оплати згідно відвантаженого інвойсу. Відповідно до п. 5.3: Умови оплати можуть бути змінені на протязі сроку дії Контракту, узгоджені Сторонами та оформлені у додатку до Контракту або Специфікації. Декларантом до митного оформлення надано специфікацію до Контракту від 01.08.2023 № 22 у якій відсутні відомості щодо порядку проведення розрахунків по зовнішньоекономічній операції. Додаткових угод щодо зміни умов оплати відповідно до Контракту декларантом до митного оформлення не надавалось. Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту кошти необхідно перерахувати за наступними банківськими реквізитами. Industrial and Сommercial Bank of China Hunan Branch No 8 Xianyangroad Yangsanshi, Liling Hunan China. Account No: 1903021629140003816. Swift Code: ICBKCNBJHUN. Зазначена інформація також підтверджується рахунком-фактурою від 06.08.2023 № GAL-RX22. Декларантом до митного оформлення надано банківські платіжні інструкції від 14.07.2023 № 12 (5775,26 USD) та від 22.09.2023 № 28 (21689,86 USD). У яких зазначені реквізити рахунку: Industrial and Сommercial Bank of China (Hunan Provincial Branch) Changsha CN. Beneficiary Customer Number/ 1903021619200159232. Також слід зауважити, що відповідно до платіжних інструкцій від 14.07.2023 № 12 та від 22.09.2023 № 28 перерахування коштів було здійснено JSC PrivatBank, однак у банківських реквізитах Контракту міститься інформація про Банк Покупця: ПАО «Банк Восток». Вказане суперечить відомостям зазначеним Контракті в частині перерахування грошових коштів на відповідний банківський рахунок. Натомість декларантом до митного оформлення надано рахунок-проформу від 05.07.2023 № GAL-22 у якому міститься інформація щодо умов оплати за товар: 20% передплата, 80% після випуску коносамента. Після аналізу наданих до митного оформлення документів можна дійти висновку, що укладення рахунку-проформи не передбачено умовами Укладеного Контракту, а визначене поняття оплати «80% після випуску коносамента» не передбачає кінцевого строку здійснення оплати за товар, тому відповідно до банківських платіжних інструкцій не можливо чітко визначити порядок та терміни оплати за товар.

Також відповідно до п. 3.1 Контракту відвантаження здійснюється на умовах поставки FOB (Інкотермс 2010). Умови поставки FOB Шеньчжень. Однак у рахунку фактурі від 06.08.2023 № GAL-RX22 у графі Terms of Delivery (умови поставки) зазначено FOB Yantian, China. А в специфікації до Контракту від 01.08.2023 № 22 чіткого визначення умов поставки відповідно до зовнішньо економічної угоди не надано FOB Shenzen/Shekou/Yantian. Вказане може свідчити про невключення додаткових витрат на перевезення до митної вартості оцінюваного товару. Декларантом надано до митного оформлення договір про перевезення вантажу між Експедитором (ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС») та імпортером (ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ»), (гр. 44 ЕМД код документу 4301) № Х010623-158 від 01.06.2023 року (далі Договір). Згідно наданої до митного оформлення автотранспортної накладної (гр. 44 ЕМД код документу 0730) № 0990 від 03.11.2023р. перевізником виступає LLC FOXTRANS, Code 44278258. Договору між експедитором та перевізником декларантом не надано.»

Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, невідповідність заявленого рівня митної вартості поняттю «дійсної вартості» згідно FАТТ, про що зазначено у ході проведення консультації шляхом направлення електронних повідомлень митниці декларанту, відсутність у додатково наданих в рамках процедури консультації документах відомостей, що спростовують зазначені розбіжності. Основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до п. 6 статі 54, п.2. статті 58 МКУ проводиться консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. ….

Відповідно до основної одиниці виміру оцінюваного товару, згідно УКТЗЕД, якісних співставних характеристик, часу митного оформлення, наявна інформація, що: Товар №1 «Посуд столовий або кухонний з фарфору: салатник, цукерниця, банка для меду, тарілка, блюдо, цукорниця, чайник, чашка з блюдцем, підставка під серветки, сільниця+перечниця, кухоль, бульонниця, фруктовниця, менажниця, маслянка, лимонниця, ікорниця, соусник, молочник, чайні і кавові набори, виробник-CHAOZHOU LEMONTREE TABLEWARE CO., LTD, CN.» випущено у вільний обіг за ЕМД № 23UA110050003674U9 (UA110050/2023/003674) від 23.08.2023 р. на рівні 3,14 Долар США/кг. за резервним методом визначення митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято Рішення про коригування митної вартості від 08.11.2023 р. № UA110110/2023/300046/1".

З огляду на прийняття Дніпровською митницею Рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 року № UA110110/2023/300046/1, позивач подав Митну декларацію від 08.11.2023 року №23UA110110008376U9, за якою додатково було сплачено: ввізного мита 126 640,10 грн. та податку на додану вартість 278 608,22 грн., усього в сумі 405 248,32 грн.

Позивач вважає вказане рішення та картку відмови є необґрунтованими та такими, що прийняті відповідачем з порушенням норм Митного кодексу України, у зв`язку з чим є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною п`ятою статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є (частина друга статті 53 МК України): -декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; -зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; -рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); -якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; -за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; -якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: -договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; -рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); -рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); -виписку з бухгалтерської документації; -ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; -каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; -копію митної декларації країни відправлення; -висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Згідно частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: -здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; -надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; -випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право (частина п`ята статті 54 МК України): -упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; -у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; -проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; -звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; -застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: -невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; -неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; -надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: -обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; -наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; -вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; -обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; -інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): -основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); -другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: -немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; -щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; -жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; -покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із статтею 58 МК України робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною десятою статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно з статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості прийнято у зв`язку із неможливістю застосування Митницею митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

При цьому, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між Митницею та Декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Митниця має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд зазначає, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг, митна вартість визначена Декларантом за ціною контракту (за основним методом).

Щодо висновків відповідача, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, суд зазначає наступне.

Так, наданими позивачем митному органу документами, а саме: платіжної інструкції про оплату товару від 14.07.2023 № 12 на суму 5 775,26 доларів США та платіжна інструкція про оплату товару від 22.09.2023 року № 28 на суму 21 689,86 доларів США підтверджено оплату товару в повному обсязі в сумі 27 465,12 доларів США відповідно до умов Контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16, Специфікації до контракту від 01.08.2023 року №22, Рахунку-проформи (Proforma invoice) від 05.07.2023 року № GAL-22, Рахунку-фактурі (iнвойс) (Commercial invoice) від 06.08.2023 року № GAL-RX22, підтверджуються числові значення митної вартості товарів.

Також, згідно п.3 висновків Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, що рекомендоване для застосування пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року № 2, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така, позиція обґрунтована тим, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

В Картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000235 ДНІПРОВСЬКА МИТНИЦЯ, зокрема, зазначила, що: "відповідно до п. 3.1 Контракту відвантаження здійснюється на умовах поставки FOB (Інкотермс 2010). Умови поставки FOB Шеньчжень. Однак у рахунку фактурі від 06.08.2023 № GAL-RX22 у графі Terms of Delivery (умови поставки) зазначено FOB Yantian, China. А в специфікації до Контракту від 01.08.2023 № 22 чіткого визначення умов поставки відповідно до зовнішньо економічної угоди не надано FOB Shenzen/Shekou/Yantian. Вказане може свідчити про невключення додаткових витрат на перевезення до митної вартості оцінюваного товару".

Згідно п. 3.1. Контракту від 04.11.2016 року № GGP-0411/16 відвантаження товару здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010), Умови постачання FOB Шеньчжень.

Позивачем вказано, що назва «Порт Shenzen (Шеньчжень)» збірна, оскільки цей порт на півострові Коулун складається з декілька менших портів, з яких порти Shekou та Yantian.

Умови поставки FOB Shenzen/Shekou/Yantian визначені в Специфікації до контракту від 01.08.2023 року № 22.

Так, в рахунку-фактурі (iнвойс) (Commercial invoice) від 06.08.2023 року № GAL-RX2 та, Пакувальному листі (Packing list) від 06.08.2023 року визначена ціна на умовах FOB Yantian. Саме з порту Yantian товар був відправлений, що підтверджується Митною декларацією країни відправлення від 11.08.2023 року № 531620230161696244 та Коносаменті (Bill of lading) від 17.08.2023 року № WMSS23080709

За умовами FOB Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" (редакція 2010 року), ІНКОТЕРМС 2010, (безкоштовний борт (названий порт завантаження)) продавець несе всі витрати та ризики до моменту, коли товари завантажуються на борт судна. Контракт FOB вимагає від продавця доставити товари на борт судна що призначається покупцем у спосіб, звичайний у конкретному порту, в цьому випадку продавець повинен також організувати експортне оформлення.

Таким чином, витрати по доставці товару від складу виробника до порту відправлення за умовами FOB ІНКОТЕРМС 2010 включені продавцем до ціни товару та тому їх вартість окремо не додається при розрахунку митної вартості товару.

На засвідчення цього в п. 4.1. згаданого Контракту № GGP-0411/16 сторони визначили, що "ціни на товари включають вартість упаковки, маркування, тари та навантаження", що з урахуванням узгоджених умов FOB (ІНКОТЕРМС 2010), мають на увазі вартість доставки товару від складу виробника до порту відправлення та навантаження на борт судна.

З урахуванням відсутності перелічених у частині третій статті 53 МК України недоліків у поданих позивачем документах, у відповідача були відсутні підстави для сумнівів про не включення додаткових витрат на перевезення до митної вартості оцінюваного товару.

Крім того, в картці відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000235 Дніпровська митниця, зокрема, зазначила, що: "Декларантом надано до митного оформлення договір про перевезення вантажу між Експедитором (ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС») та імпортером (ТОВ «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ»), (гр. 44 ЕМД код документу 4301) № Х010623-158 від 01.06.2023 р. (далі Договір). Згідно наданої до митного оформлення автотранспортної накладної (гр. 44 ЕМД код документу 0730) № 0990 від 03.11.2023р. перевізником виступає LLC FOXTRANS, Code 44278258. Договору між експедитором та перевізником декларантом не надано. …".

При цьому, з метою здійснення митного оформлення вищезгаданого товару та на підтвердження витрат на транспортування до Дніпровської митниці разом із Митною декларацією № 23UA110110008361U9 були, зокрема, надані, що підтверджується графою 44 згаданої МД, а також Рішенням про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 року № UA110110/2023/300046/1, Карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000235.

З наданих Відповідачу документів вбачається, що товар поставлений "LILING RONGXIANG CERAMIC CO., LTD." в морському контейнері CAAU5120728/FJ18235656 на борт судна MSC MIA FJ330W в порту YANTIAN, Китайська народна республіка, згідно Коносаменту від 17.08.2023 року № WMSS23080709.

Доставка товару забезпечувалася та здійснювалася ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" на підставі укладеного з Позивачем Договору транспортного експедирування від 01.06.2023 року № Х010623-158. Витрати по доставці вантажу склали 225 996,80 грн., агентська винагорода 2 162,33 грн.

Міжнародна товарно-транспортна накладна від 03.11.2023 року № 0990 на перевезення вантажу складена перевізником - ТОВ ФОКСТРАНС, ЄДРПОУ 44278258, маршрут перевезення Констанца, Румунія, до Дніпра.

Перевезення здійснювалося автомобілем д.н.з. НОМЕР_1 , причіп д.н.з. НОМЕР_2 . На оплату перевезення Констанца, Румунія, до Дніпра ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" у відповідності до умов Договору транспортного експедирування від 01.06.2023 року № Х010623-158 надано Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.10.2023 року № 4160 на суму 110 192,83 грн., який позивачем сплачено.

Договір між ТОВ "ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС" та ТОВ ФОКСТРАНС немає ніякого відношення до правовідносин по доставці вантажу.

Щодо неприйняття відповідачем документів позивача, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, суд зазначає наступне.

З огляду на зміст наданих позивачем документів вбачається наявність у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, зазначена одна і та сама вартість товару, відсутні жодні розбіжності.

З урахуванням наведеного, позивачем до митного органу було надано усіх необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митній вартості товару, до декларації внесено достовірні та точні відомості, в наданих документах розбіжності відсутні, що у свою чергу є підставою визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Щодо того, що декларантом в повному обсязі не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 3, 4ст. 53 Митного кодексу України, право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок з приводу застосування цих положень Митного кодексу України викладено у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-127а15.

Однак всупереч вищевказаним вимогам Закону, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Суд зазначає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, ціна товару значно збільшилась, порівняно з ціною на придбання, у зв`язку із чим суд зазначає про додатковий тягар, покладений на позивача.

Розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку Митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався раніше за вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку Декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі № 815/3400/17.

Крім того, суд звертає увагу, що застосована Митницею митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару, який раніше був оформлений у митному відношенні за митною вартістю, яку також визначеною митним органом за резервним методом.

Вищевказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 810/2839/17, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18, від 21.08.2019 у справі № 520/9022/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000235 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 року №UA110110/2023/300046/1 є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 6078,73 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №4435 від 28.11.2023 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 6078,73 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» (49000, м.Дніпро, вул.Пресова, буд.65, код ЄДРПОУ 32502453) до Дніпровської митниці (49038, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Дніпровської митниці картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110110/2023/000235 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2023 року №UA110110/2023/300046/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕРЕЯ СКЛА ТА ПОРЦЕЛЯНИ» (код ЄДРПОУ 32502453) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6078,73 грн. (шість тисяч сімдесят вісім гривень сімдесят три гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв