Рішення

від 22.02.2024 по справі 320/26783/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року № 320/26783/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК ЛІДЕР" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК ЛІДЕР" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №354/26-15-04-16-12 від 25.04.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК ЛІДЕР»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК ЛІДЕР» в реєстрі платників єдиного податку з 01.04.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 відкрито спрощене провадження у адміністративній справі без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач як контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідових кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки, однак несплата узгодженої суми грошового зобов`язання протягом двох послідових кварталів встановлена на підставі аналізу інтегрованої картки платника податків, а не на підставі проведеної перевірки. Отже, позивач вважає, що відповідач прийняв спірне рішення без проведення документальної перевірки, яка є обов`язковою для прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, позивач звертає увагу, що контролюючий орган не надіслав позивачу акт перевірки у спосіб, визначений ПК України, у зв`язку з чим, не надав позивачу можливості подати свої заперечення до акту перевірки.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому, зазначив, що оскаржуваним рішенням анульовано реєстрацію платника єдиного податку ТОВ "ТЕК ЛІДЕР", оскільки встановлено, що у Товариства наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що підтверджено актом перевірки. Відповідач зазначає про безпідставне посилання позивача на п. 86.2 ст. 86 ПК України, згідно з яким за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, оскільки дані положення Кодексу поширюються саме на податкові повідомлення-рішення. Натомість, рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп приймаються відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України. Отже, на переконання відповідача, оскаржуване рішення контролюючого органу прийнято з урахуванням вимог порядку реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку, встановлених ст. 299 ПК України, є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, відповідач звертає увагу, що рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку направлено позивачу рекомендованою поштовою кореспонденцією.

Своєю чергою, позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що наданий відповідачем на вимогу суду акт перевірки викликає сумніви щодо його достовірності, оскільки останній не містить посилань на проведення будь-якої перевірки. Окрім того, відповідач не надав суду доказів направлення такого акту позивачу, що свідчить про порушення відповідачем порядку прийняття оскаржуваного рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК ЛІДЕР» зареєстроване 10.11.2011.

Позивач є платником єдиного податку з 09.05.2022, що підтверджується роздрукованою інформацією з електронного кабінету платника податків, група 3, ставка єдиного податку 2 %.

25 квітня 2023 року Головне Управління ДПС у м. Києві прийняло рішення № 354/26-15-04-16-12 від 25.04.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку ТОВ «ТЕК ЛІДЕР», яким позивача виключено з реєстру платників єдиного податку з 01 квітня 2023 року.

Підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку, на думку відповідача, стала наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що виник у платника єдиного податку (абзац 3 п. 299.10 ст. 299 Кодексу та абзац 8 пп.298.2.3. п.298.2 ст. 298 Кодексу).

В оскаржуваному рішенні відповідач зробив висновок, що у ТОВ «ТЕК ЛІДЕР» обліковується податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та станом на 01.04.2023 складає 26928,09 грн.

Позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою від 12 травня 2023 року на вказане рішення.

За результатами розгляду скарги, Державна податкова служба України прийняла рішення № 18719/6/99-00-06-02-01-06 від 11.07.2023, яким залишила без змін рішення ГУ ДПС у м. Києві № 354/26-15-04-16-12 від 25.04.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Позивач, вважаючи рішення ГУ ДПС у м. Києві № 354/26-15-04-16-12 від 25.04.2023 протиправним, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з абз. 2 п. 294.1., п. 294.2. ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

За змістом п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пункт 291.3 ст. 291 ПК України передбачає, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Згідно з п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

За змістом пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзац 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України передбачає, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пп. 3 п. 299.10. ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.

За змістом п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Аналогічна правовій позиції викладена у постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 820/5346/17.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням ГУ ДПС у м. Києві № 354/26-15-04-16-12 від 25.04.2023 позивача виключено з реєстру платника єдиного податку.

Зі змісту вищевказаного рішення вбачається, що воно прийнято на підставі абз. 3 п. 299.10 ст. 299, абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України у зв`язку тим, що у позивача наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Згідно з долученою до матеріалів справи довідкою (актом) перевірки платника єдиного податку від 03.04.2023 № 250/26-15-04-16 сума податкової заборгованості з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) станом на 01.04.2023 складає 26928,09 грн.

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження того що вказана довідка (акт) надсилалася позивачу і ним отримана. Вказана обставина не заперечується сторонами.

Окрім того, з довідки (акту) не можливо встановити, який вид перевірки проведений відповідачем, а також на підставі яких відомостей відповідач зробив висновок про наявність у позивача податкового боргу у вказаній сумі, що унеможливлює встановлення джерела походження інформації про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання.

Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Положеннями п. 86.1 ст. 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Довідка перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.4. ст. 86 ПК України Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.7. ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до пп. 86.7.1. п. 86.7 ст. 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Отже, акт перевірки, заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Крім того, нормами ПК України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками податкової перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати до контролюючого органу, який проводив перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Суд зауважує, що одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи те, що акт перевірки позивачу не надсилався і позивач його не отримував, у останнього не було можливості реалізувати право на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 ПК України, зокрема, але не виключно, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Отже, прийнявши оскаржуване рішення на підставі довідки (акту) про результати перевірки, відповідач фактично позбавив позивача можливості подати свої заперечення (пояснення) та/або додаткові документи.

Тому, рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку прийняте щодо позивача з порушенням вимог статті 86 ПК України, відповідно, є протиправним.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 15.01.2019 № 826/3576/15.

Крім того, суд звертає увагу на те, що зазначення відповідачем про несплату податкового боргу з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів не може бути підставою для застосування до позивача наслідків щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку із посиланням на норми абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, оскільки вказані положення передбачають обов`язок платника перейти на сплату інших податків і зборів, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Отже, аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом порушено умови та порядок прийняття оскаржуваного рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача, не дотримано процедуру виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання податкового органу поновити реєстрацію позивача платником єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії), суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно з п. 19-3.1 ст. 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Згідно з пп. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.

Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.

Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.

При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.

Тому, з врахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що оскільки оскаржуване рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача поновити позивача у Реєстрі платників єдиного податку з 01 квітня 2023 року та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №354/26-15-04-16-12 від 25.04.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК ЛІДЕР».

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК ЛІДЕР» в реєстрі платників єдиного податку з 01.04.2023.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК ЛІДЕР» 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.