Рішення

від 21.02.2024 по справі 380/22497/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 рокусправа № 380/22497/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді О.Желік розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «СВІТЧАЙ» до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «СВІТЧАЙ» до Львівської митниці із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000080/2 від 19.05.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000093/2 від 31.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів (рис) для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Незважаючи на протиправність вимоги відповідача про надання додаткових документів, позивачем було надано додаткові документи для підтвердження митної вартості. Проте, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою судді від 02.10.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів, встановлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів. Однак, відповідач вважає, що декларантом не спростовані наявні розбіжності у документах.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

21.05.2021 між Приватним підприємством «СВІТЧАЙ» (Покупець) та компанією «SAFE AGRITRADE LIMITED» (Індія) (Продавець) укладено зовнішньо-економічний контракт №21/05/2021, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує продукцію (всі види індійського рису Басматі та інші види рису, які мають дозвіл на ввіз на митну територію України) в кількості та асортименті відповідно до інвойсу, що складається до кожної поставки).

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №21/05/2021 від 21.05.2021 позивачем згідно рахунку-фактури (інвойсу) (Invoice) № SAEX/2223/689 від 22.03.2023 здійснено поставку рису білого, повністю обрушеного, довгозернистого, непропареного, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. LONG GRAIN WHITE RICE 5% BROKEN, у поліетиленових мішках по 30 кг., загальною вартістю 25920,00 USD. Вказаний товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №812 від 23.03.2023.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, 17.05.2023 через уповноваженого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Відділу митного оформлення №3 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці ДМС України митну декларацію №23UA403070001157U8 на «Рис білий, повністю обрушений, довгозернистий, непропарений, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. LONG GRAIN WHITE RICE 5% BROKEN, у поліетиленових мішках по 30 кг. Виробник SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED. Торговельна марка DOMASHNI. Країна виробництва Індія (IN)» вагою (нетто) 54000 кг, заявлена митна вартість (за ціною договору) 25920 USD.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA403070001157U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист (Packing list) № SAEX/2223/689 від 22.03.2023; рахунок-фактура (Invoice) № SAEX/2223/689 від 22.03.2023; коносамент (Non-negotiable waybill) №1KT846318 від 07.04.2023; накладна ЦІМ (CIM consignment note (rail)) №004466 від 03.05.2023; накладна ЦІМ (CIM consignment note (rail)) №004467 від 03.05.2023; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №PSC10MUM2023034169 від 28.03.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №601 від 13.04.2023; сертифікат якості (Quality weight certificate) №WQ689 від 07.04.2023; страховий поліс (Tata AIG General Insurance Company Limited) №C001190950 від 22.03.2023; контракт №21/05/21 від 21.05.2021; додаток №1 від 05.01.2022 до Контракту №21/05/21 від 21.05.2021; додаток №2 від 06.04.2022 до Контракту №21/05/21 від 21.05.2021; платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №812 від 11.05.2023; довідка про транспортні витрати №63 від 04.05.2023; договір про надання послуг митного брокера №0605-22/ЗКТ-SVITCHAY/п від 06.06.2022.

Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів, декларантом було надано: рахунок на оплату №А230500003 від 04.05.2023; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020; митна декларація країни відправлення №SB22280320231716 від 23.03.2023.

Однак, Тернопільська митниця Державної митної служби України не визнала заявлену позивачем митну вартість та 19.05.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості №UA403070/2023/000080/2, згідно з яким, застосувавши резервний метод, митну вартість ввезеного товару (рис білий, повністю обрушений, довгозернистий, непропарений, із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше. LONG GRAIN WHITE RICE 5% BROKEN) визначено в розмірі 55080,00 USD.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №21/05/2021 від 21.05.2021 позивачем відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) (Invoice) № SAEX/2223/676 від 21.03.2023 здійснено поставку рису непропареного, повністю обрушеного, довгозернистого, із співвідношенням довжини і ширини понад 2, але не менш як 3. CAMOLINO WHITE RICE 5% BROKEN, у поліетиленових мішках по 30 кг., загальною вартістю 31860,00 USD. Вказаний товар був повністю оплачений, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті або банківських металах №824 від 29.05.2023.

Позивач, з метою митного оформлення вказаного товару, 30.05.2023 через уповноваженого представника ФОП ОСОБА_1 , подав до Відділу митного оформлення №3 митного поста «Тернопіль» Тернопільської митниці ДМС України митну декларацію №23UA403070001349U6 на «Рис непропарений, повністю обрушений, довгозернистий, із співвідношенням довжини і ширини понад 2, але не менш як 3. CAMOLINO WHITE RICE 5% BROKEN, у поліетиленових мішках по 30 кг. Виробник SAFE AGRITRADE PRIVATE LIMITED. Торговельна марка DOMASHNI. Країна виробництва Індія (IN)» вагою (нетто) 54000 кг, заявлена митна вартість (за ціною договору) 31860 USD.

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA403070001349U6 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист (Packing list) № SAEX/2223/676 від 21.03.2023; рахунок-фактура (Invoice) № SAEX/2223/676 від 21.03.2023; коносамент (Non-negotiable waybill) №1KT834261 від 07.04.2023; накладна ЦІМ/СМГС (CIM/CMGS consignment note (rail)) №004580 від 16.05.2023; накладна ЦІМ/СМГС (CIM/CMGS consignment note (rail)) №004583 від 16.05.2023; фітосанітарний сертифікат (Phytosanitary certificate) №PSC11KOL2023004741 від 10.04.2023; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №591 від 11.04.2023; сертифікат якості (Quality weight certificate) №WQ676 від 05.04.2023; страховий поліс (Tata AIG General Insurance Company Limited) №C001178901 від 21.03.2023; контракт №21/05/21 від 21.05.2021; додаток №1 від 05.01.2022 до Контракту №21/05/21 від 21.05.2021; додаток №2 від 06.04.2022 до Контракту №21/05/21 від 21.05.2021; платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №824 від 29.05.2023; довідка про транспортні витрати №72 від 26.05.2023; договір про надання послуг митного брокера №0605-22/ЗКТ-SVITCHAY/п від 06.06.2022; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020.

Окрім того, на вимогу митного органу про надання додаткових документів, декларантом було надано: рахунок на оплату №А230500017 від 17.05.2023; митна декларація країни відправлення №SB22270320231459 від 22.03.2023.

Однак, Тернопільська митниця Державної митної служби України не визнала заявлену позивачем митну вартість та 31.05.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості № UA403070/2023/000093/2, згідно з яким, застосувавши резервний метод, митну вартість ввезеного товару (рис непропарений, повністю обрушений, довгозернистий, із співвідношенням довжини і ширини понад 2, але не менш як 3. CAMOLINO WHITE RICE 5% BROKEN) визначено в розмірі 55080,00 USD.

Позивач з вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, відтак звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно з ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд дійшов висновку, що викладені підстави відповідача для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів, не заслуговують уваги, з огляду на таке.

Митницею під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, натомість надавали запит про надання повного пакету додаткових документів. Так, у Постанові від 02.07.2020 у справі №826/23118/15 Верховний Суд вказав: «приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності».

Аналогічної правової позиції притримується Верховний суд і в постанові від 28.10.2020 у справі №1.380.2019.000724, вказавши, що: «… Суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішеннях про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України. … встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами».

Стосовно твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях №UA403070/2023/000080/2 від 19.05.2023 та №UA403070/2023/000093/2 від 31.05.2023 про те, що подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, суд зазначає, що інформація про ціни товарів міститься у рахунках-фактурах (інвойсах) № SAEX/2223/689 від 22.03.2023, № SAEX/2223/676 від 21.03.2023. Вказані ціни повністю відповідають митній вартості таких товарів, заявленій у митних деклараціях №23UA403070001157U8 та №23UA403070001349U6.

Жодних розбіжностей у документах, що надавались позивачем митному органу для підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів судом не встановлено.

Посилання відповідача на недотримання позивачем умов додатку №2 від 06.04.2022 до контракту №21/05/21 від 21.05.2021 щодо здійснення попередньої оплати за товар, на думку суду не заслуговує на увагу, оскільки оплати були здійснені, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті або банківських металах №812 від 23.03.2023 та №824 від 29.05.2023, а порушення сторонами домовленостей щодо порядку та умов оплати вартості товару жодним чином не впливає на його митну вартість.

Суд також критично ставиться до твердження про ненадання митному органу платіжних інструкцій про оплату наданих послуг ТОВ «Альфатранс», згідно договору про транспортно-експедиторське обслуговування №200059 від 21.08.2020.

Так, Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі N 804/16553/14 та від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18 дійшов правового висновку, що, оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, описані в оскаржуваних рішеннях обставини, що слугували підставою для їх винесення, не впливають на митну вартість оцінюваних товару, а заявлена митна вартість в частині відповідних транспортних витрат може бути визнана на підставі інших, наданих до митного оформлення, документів.

Суд наголошує, що вказані обставини жодним чином не свідчать про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, або наявність ознак не автентичності поданих до митного оформлення документів.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Щодо посилання у рішеннях про коригування митної вартості на митну декларацію на ЕМД №UA403070/2023/000556 від 12.04.2023, як на джерело інформації для коригування митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року N 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 14.08.2018 по справі №821/1617/17.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Доказом неправомірності дій відповідача є те, що згідно з п.2 ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Окрім того, суд враховує, що позивачем на вимогу митного органу було надано додаткові документи для підтвердження митної вартості, зокрема: митні декларації країни відправлення (Індія) №SB22280320231716 від 23.03.2023, №SB22270320231459, у яких вказана ціна товарів, що повністю узгоджується із митною вартістю таких товарів, заявленою позивачем у митних деклараціях №23UA403070001157U8 та №23UA403070001349U6.

Таким чином, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів, натомість позивач підтвердив заявлену митну вартість товарів необхідними документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до ст.137 КАС України витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивач поніс витрати, пов`язані із залученням перекладача, у розмірі 2100,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0000111 від 22.08.2023, актом №ОУ-0000111 від 22.08.2023 здачі-прийняття надання послуг письмового перекладу документів з англійської мови на українську мову та платіжною інструкцією №219835 від 22.08.2023, які підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 5341,88 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000080/2 від 19.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA403070/2023/000093/2 від 31.05.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 25551379) на користь Приватного підприємства «СВІТЧАЙ» (код ЄДРПОУ 30051782) судовий збір в сумі 5341,88 грн. (п`ять тисяч триста сорок одну гривню вісімдесят вісім коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 25551379) на користь Приватного підприємства «СВІТЧАЙ» (код ЄДРПОУ 30051782) витрати на залучення перекладача в сумі 2100,00 грн. (дві тисячі сто гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Желік О.М.