Рішення
від 21.02.2024 по справі 380/29350/23
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2024 рокусправа № 380/29350/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді О.Желік, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Львівської митниці, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900500/2 від 15.06.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900821/2 від 04.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900992/2 від 08.09.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» та компанією «POLMOstrow Sp.z.o.o», Польща укладено зовнішньоекономічний Контракт №1/2019, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом постачальник постачає і передає у власність покупця глушники, випускні труби та їх частини, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів виставлених Постачальником в рамках цього контракту, і будучи його складовою частиною. Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FE92/WY/2023 від 12.06.2023 покупець придбав у продавця товар. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 14.06.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170046741U4, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби). Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FE122/WY/2023 від 31.07.2023 покупець придбав у продавця товар. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 03.08.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170061410U5, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби). Згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FE137/WY/2023 від 04.09.2023 покупець придбав у продавця товар. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 07.09.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170071912U1, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби). В усіх трьох випадках митного оформлення, за наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару». Вказав, що за результатами розгляду поданих декларантом документів відповідачем не прийнято заявлену митну вартість та винесено оскаржувані рішення. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості. Наголошує, що у попередні періоди відповідачем вже приймались рішення про коригування митної вартості, які були визнані судом протиправними, на думку позивача такі рішення суду є преюдиційними. Відтак вважає оскаржувані рішення митного органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 18.12.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 09.01.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому він проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UA209170046741U4 від 14.06.2023 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено наступне: у наданому платіжному документі №72 від 07.06.2023, сума платежу не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FE92/WY/2023 від 12.06.2023, крім того у гр.70 даного платіжного документу міститься посилання на документи, які до митного оформлення не подані; вартість товару, зазначена в експортній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FE92/WY/2023 від 12.06.2023; наданий прайс-лист від 12.06.2023 б/н адресований ТЗОВ «АВТО ВЕКТОР», що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний прайс-лист містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UA209170061410U5 від 03.08.2023 опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено наступне: у наданому платіжному документі №75 від 23.06.2023, сума платежу не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FE122/WY/2023 від 31.07.2023, крім того у гр.70 даного платіжного документу міститься посилання на документи, які до митного оформлення не подані; вартість товару, зазначена в експортній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FE122/WY/2023 від 31.07.2023. Під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №23UA209170071912U1 від 07.09.2023 опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне: Відповідно до п. 4.2 контракту від 07.10.2019 №1/2019 кожна партія товару формується постачальником у відповідності з замовленням покупця. Замовлення до митного оформлення не подавалось. Відповідно до п. 4.3 контракту від 07.10.2019 №1/2019 постачання здійснюється згідно з поданим асортиментом в специфікаціях і фактурах, кількістю та цінами, вказаними в специфікаціях та інвойсах, отриманих покупцем на кожну партію товару. Специфікація до митного оформлення не подавалось. Вартість товару, зазначена в експортній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FE137/WY/2023 від 04.09.2023. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Окрім того відповідач зазначив, що відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, митним органом виставлено вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митниці декларантом до митної декларації №23UA209170046741U4 від 14.06.2023 надано наступні додаткові документи: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за минулу поставку № MUR72 від 07.06.2023; прайс-лист виробника б/н від 12.06.2023; рахунок на перевезення №10 від 08.06.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019 року; Договір на перевезення № 25 від 09.09.2019 р.; копія митної декларації країни відправлення №23PL394010E0632276 від 12.06.2023; підтвердження коштів транспорту від 12.06.2023; видаткові накладні; лист-довідка, що страхування вантажу не проводилось б/н від 12.06.2023. На вимогу митниці декларантом до митної декларації №23UA209170061410U5 від 03.08.2023 надано наступні додаткові документи: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за минулу поставку № MUR75 від 23.06.2023; прайс-лист виробника б/н від 31.07.2023; рахунок на перевезення №15 від 02.08.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL394010E0809993 від 31.07.2023; підтвердження коштів транспорту на вивіз б/н від 31.07.2023; видаткові накладні; лист-довідка, що страхування вантажу не проводилось б/н від 03.08.2023. На вимогу митниці декларантом до митної декларації №23UA209170071912U1 від 07.09.2023 надано наступні додаткові документи: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за минулу поставку № MUR76 від 11.08.2023 р.; прайс-лист виробника б/н від 04.09.2023; рахунок на перевезення №19 від 04.09.2023; видаткові накладні; лист-довідка, що страхування вантажу не проводилось.

Як зазначив відповідач, зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнала заявлену митну вартість, а відтак вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства. Просив відмовити у задоволенні позову.

Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив у якому зазначено, що дослідивши надані відповідачем митні декларації, які слугували джерелами інформації для прийняття рішень про коригування митної вартості товарів було знайдено безліч розбіжностей, зокрема відмінність у кількості товару, умовах поставки, методі визначення митної вартості товарів. Позивач стверджує, що ним було надано весь пакет документів, визначений ч. 2 ст. 53 МК України, на підставі яких можна було підтвердити задекларовану митну вартість за двома поставками. Більше того, декларантом позивача було надано й додаткові документи, які підтверджують заявлену митну вартість. Вказує, що відповідачем не доведено підстав у посадових осіб митниці витребувати документи, оскільки сумніви митниці є необґрунтованими. Так, позивач додає, що ним, при митному оформленні попередніх партій товару у відповідача були наявні випадки оформлення таких же товарів, однак у даному випадку посадова особа митного органу з незрозумілих причин не використовувала ці дані (позивачем такі дані були наведені у позовній заяві). Позивач вважає, що відзив на позовну заяву не обґрунтовує законність прийняття оскаржуваних рішень, не доказано правомірності прийнятих ним рішень, а тому є всі підстави для задоволення позову.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

07.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» та компанією «POLMOstrow Sp.z.o.o», Польща укладено зовнішньоекономічний Контракт №1/2019, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим контрактом постачальник постачає і передає у власність покупця глушники, випускні труби та їх частини, а покупець приймає та оплачує товар згідно інвойсів виставлених Постачальником в рамках цього контракту, і будучи його складовою частиною.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №1/2019 від 07.10.2019, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FE92/WY/2023 від 12.06.2023 покупець придбав у продавця товар. Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 14.06.2023 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170046741U4, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170046741U4 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019; Додаток №1 від 20.10.2020 до контракту №1/2019 від 07.10.2019; Рахунок-фактура (інвойс) №FE92/WY/2023 від 12.06.2023; Специфікація №92 до рахунку-фактури №FE92/WY/2023 від 12.06.2023; Договір про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №10 від 08.06.2023; Автотранспортна накладна CMR №б/н від 12.06.2023; Довідка-лист б/н від 12.06.2023; Митна декларація Республіки Польща №23PL394010E0632276 від 12.06.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за минулу поставку № MUR72 від 07.06.2023; прайс-лист виробника б/н від 12.06.2023; рахунок на перевезення №10 від 08.06.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019; Договір на перевезення № 25 від 09.09.2019; копія митної декларації країни відправлення №23PL394010E0632276 від 12.06.2023; підтвердження коштів транспорту від 12.06.2023; видаткові накладні; лист-довідка, що страхування вантажу не проводилось б/н від 12.06.2023.

15.06.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900500/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах».

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: у наданому платіжному документі №72 від 07.06.2023, сума платежу не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FE92/WY/2023 від 12.06.2023, крім того у гр.70 даного платіжного документу міститься посилання на документи, які до митного оформлення не подані; вартість товару, зазначена в експортній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FE92/WY/2023 від 12.06.2023.

Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом позивача надіслано: прайс-лист, платіжний документ, видаткові накладні, та інші документи, що вже були надані при подачі митної декларації.

Наданий прайс-лист від 12.06.2023 б/н адресований ТЗОВ «АВТО ВЕКТОР», що суперечить суті прайс-листа, який має бути адресовано необмеженій кількості потенційних покупців. Даний прайс-лист містить суб`єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об`єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції. Інших документів згідно вимоги не надано.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100320/2023/8096 від 10.04.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №1/2019 від 07.10.2019, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FE122/WY/2023 від 31.07.2023 покупець придбав у продавця товар. ТОВ з метою митного оформлення вказаного товару 03.08.2023 року подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170061410U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170061410U5 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019; Додаток №1 від 20.10.2020 до контракту №1/2019 від 07.10.2019; Рахунок-фактура (інвойс) №FE122/WY/2023 від 31.07.2023; Специфікація №122 до рахунку-фактури №FE122/WY/2023 від 31.07.2023; Договір про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №15 від 02.08.2023; Автотранспортна накладна CMR №б/н від 31.07.2023; Довідка-лист б/н від 03.08.2023; Митна декларація Республіки Польща №23PL394010E0809993 від 31.07.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за минулу поставку № MUR75 від 23.06.2023; прайс-лист виробника б/н від 31.07.2023; рахунок на перевезення №15 від 02.08.2023; копія митної декларації країни відправлення №23PL394010E0809993 від 31.07.2023; підтвердження коштів транспорту на вивіз б/н від 31.07.2023; видаткові накладні; лист-довідка, що страхування вантажу не проводилось б/н від 03.08.2023.

04.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900821/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: у наданому платіжному документі №75 від 23.06.2023, сума платежу не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FE122/WY/2023 від 31.07.2023, крім того у гр.70 даного платіжного документу міститься посилання на документи, які до митного оформлення не подані; вартість товару, зазначена в експортній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FE122/WY/2023 від 31.07.2023.

Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, платіжний документ, видаткові накладні, та інші документи, що вже були надані при подачі митної декларації. Інших документів згідно вимоги не надано.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100390/2023/707746 від 19.06.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №1/2019 від 07.10.2019, згідно Рахунку-фактури (інвойсу) №FE137/WY/2023 від 04.09.2023 покупець придбав у продавця товар. ТОВ з метою митного оформлення вказаного товару 07.09.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170071912U1, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (тов.1 частини для транспортних засобів глушники, вихлопні труби).

Одночасно, Декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170071912U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019; Додаток №1 від 20.10.2020 до контракту №1/2019 від 07.10.2019; Рахунок-фактура (інвойс) №FE137/WY/2023 від 04.09.2023; Специфікація №137 до рахунку-фактури №FE137WY/2023 від 04.09.2023; Договір про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №19 від 04.09.2023; Автотранспортна накладна CMR №б/н від 04.09.2023; Довідка-лист б/н від 04.09.2023; Митна декларація Республіки Польща №23PL394010E0940026 від 04.09.2023; Прайс-лист б/н від 04.09.2023.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка на перевезення, договір на перевезення між експедитором та перевізником); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

У свою чергу позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за минулу поставку № MUR76 від 11.08.2023; прайс-лист виробника б/н від 04.09.2023; рахунок на перевезення №19 від 04.09.2023; видаткові накладні; лист-довідка, що страхування вантажу не проводилось.

08.09.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900992/2, в графі 33 якого вказано: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне: Відповідно до п. 4.2 контракту від 07.10.2019 №1/2019 кожна партія товару формується постачальником у відповідності з замовленням покупця. Замовлення до митного оформлення не подавалось. Відповідно до п. 4.3 контракту від 07.10.2019 №1/2019 постачання здійснюється згідно з поданим асортиментом в специфікаціях і фактурах, кількістю та цінами, вказаними в специфікаціях та інвойсах, отриманих покупцем на кожну партію товару. Специфікація до митного оформлення не подавалось. Вартість товару, зазначена в експортній декларації країни відправлення не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FE137/WY/2023 від 04.09.2023.

Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах. Відповідно до частин 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту була виставлена вимога надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює та додатки до нього у разі наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: прайс-лист, платіжний документ, видаткові накладні, та інші документи, що вже були надані при подачі митної декларації. Інших документів згідно вимоги не надано.

Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA100390/2023/707746 від 19.06.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Позивач із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, відтак звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 вказаного Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII вказаного Кодексу та вказаною главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012» № 2 від 13.03.2017.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування зазначеного методу, визначених у ч. 1 ст. 58 вказаного Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 вказаного Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари.

Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2, 4 ст. 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у таких документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

Частиною 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 вказаної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У частинах 3-6 ст. 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм зазначеного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.ст.59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 вказаного Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої вказаної статті. Ціна, що фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями вказаної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень зазначеної статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, оцінено відповідачем як підставу для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За результатами розгляду всіх наданих документів Львівська митниця дійшла висновку, що, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з викладеними обставинами.

При цьому, у спірному епізоді митного оформлення товарів позивача, Львівською митницею застосовано другорядний метод визначення вартості товарів, що ввозяться, та обчислено митну вартість товарів на підставі попередніх митних декларацій.

Разом з тим, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази судом встановлено, що для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170046741U4 від 14.06.2023. До вказаної митної декларації позивачем долучено такі документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019; Додаток №1 від 20.10.2020 до контракту №1/2019 від 07.10.2019; Рахунок-фактура (інвойс) №FE92/WY/2023 від 12.06.2023; Специфікація №92 до рахунку-фактури №FE92/WY/2023 від 12.06.2023; Договір про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №10 від 08.06.2023; Автотранспортна накладна CMR №б/н від 12.06.2023; Довідка-лист б/н від 12.06.2023; Митна декларація Республіки Польща №23PL394010E0632276 від 12.06.2023.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170061410U5 від 03.08.2023. До вказаної митної декларації позивачем долучено такі документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019; Додаток №1 від 20.10.2020 до контракту №1/2019 від 07.10.2019; Рахунок-фактура (інвойс) №FE122/WY/2023 від 31.07.2023; Специфікація №122 до рахунку-фактури №FE122/WY/2023 від 31.07.2023; Договір про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №15 від 02.08.2023; Автотранспортна накладна CMR №б/н від 31.07.2023; Довідка-лист б/н від 03.08.2023; Митна декларація Республіки Польща №23PL394010E0809993 від 31.07.2023.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170071912U1 від 07.09.2023. До вказаної митної декларації позивачем долучено такі документи: Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1/2019 від 07.10.2019; Додаток №1 від 20.10.2020 до контракту №1/2019 від 07.10.2019; Рахунок-фактура (інвойс) №FE137/WY/2023 від 04.09.2023; Специфікація №137 до рахунку-фактури №FE137WY/2023 від 04.09.2023; Договір про надання транспортних послуг №25 від 09.09.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №19 від 04.09.2023; Автотранспортна накладна CMR №б/н від 04.09.2023; Довідка-лист б/н від 04.09.2023; Митна декларація Республіки Польща №23PL394010E0940026 від 04.09.2023; Прайс-лист б/н від 04.09.2023.

Надаючи оцінку аргументам позивача про відсутність у відповідача правових підстав надіслання вимоги про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з цим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Установивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд при розгляді цієї справи в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17.

Суд вважає, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі № 810/5295/17.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Також суд звертає увагу про те, що відповідачем не спростовано наступні аргументи позивача, які посадова особа митного органу наводила у рішеннях про коригування митної вартості товарів:

Щодо банківського платіжного документа.

Суд наголошує, що згідно із п. 5.3. Контракту №1/2019 від 07.10.2019 р. оплата за кожну поставку здійснюється в євро не пізніше 30 днів з моменту виставлення інвойсу. Це означає, що оплата за Рахунком-фактурою (інвойсом) №FE92/WY/2023 від 12.06.2023 могла бути здійснена до 13.07.2023. Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900500/2 було прийняте 15.06.2023, а оплатити суму, вказану у інвойсі можна до 13.07.2023. Це означає, що на момент винесення рішення у позивача був ще час на оплату товару, а як наслідок оплата не відбулася. Встановлено, що банківський платіжний документ №MUR72 від 07.06.2023, на суму 43 139, 93 євро, який подавався до митного оформлення, стосується попередньої зовнішньоекономічної операції за Рахунком-фактурою №FE74/WY/2023 від 16.05.2023. Однак, станом на дату подання позову оплата по даній поставці була проведена, про що свідчить долучений до позовної заяви банківський платіжний документ №MUR75 від 23.06.2023.

Щодо вартості товару у експортній декларації країни відправлення.

Суд зауважує, що відповідно до законодавства Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць. В експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаної операції було визначено умови поставки EXW Wysocko Wielke, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та вартість доставки з Wysocko Wielke до українсько-польського кордону. Згідно довідки відправника, середня орієнтовна вартість транспорту на внутрішній ділянці кордону від Wysocko Wielkie до України становить 330 євро, що по відповідному курсу у червні 2023 року становить 1478,499 польських злотих. Таким чином, у митній декларації країни відправлення №23PL394010E0632276 від 12.06.2023 до фактурної вартості товарів 17 068, 40 Євро (76471, 55 польських злотих) були додані витрати на транспортування в розмірі 330 Євро (1478,499 польських злотих), і як наслідок, у ній вказана ціна у польських злотих, а саме, 77950 польських злотих (округлено до польського злотого).

Щодо прайс-листа.

З огляду на засаду свободи підприємницької діяльності митним органам заборонено втручатися у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги прайс-лист з мотивів його недопустимості у зв`язку із наявністю чи відсутністю у ньому певних відомостей (реквізитів). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у Постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки». Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс-листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. В даному випадку Контрагент направив нашому підприємству прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Більш того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Також не зрозуміло в чому полягає неможливість об`єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного ТОВ.

Щодо банківського платіжного документа.

Так, згідно із п. 5.3. Контракту №1/2019 від 07.10.2019 оплата за кожну поставку здійснюється в євро не пізніше 30 днів з моменту виставлення інвойсу. Це означає, що оплата за Рахунком-фактурою (інвойсом) №FE122/WY/2023 від 31.07.2023 могла бути здійснена до 29.08.2023. Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900821/2 було прийняте 04.08.2023, а оплатити суму, вказану у інвойсі можна до 29.08.2023. Це означає, що на момент винесення рішення у позивача був ще час на оплату товару, а як наслідок оплата не відбулася. Стостовно Банківського платіжного документу №MUR75 від 23.06.2023, на суму 17068,40 євро, який подавався до митного оформлення, то він стосується зовнішньоекономічної операції за Рахунком-фактурою №FE92/WY/2023 від 12.06.2023. Однак, станом на дату подання позову оплата по даній поставці була проведена, про що свідчить долучений до позовної заяви банківський платіжний документ № MUR76 від 11.08.2023.

Позиція суду щодо вартості товару у експортній декларації країни відправлення наводилась вище.

Щодо замовлення до зовнішньоекономічного контракту.

Суд звертає увагу на те, що у замовленні (заявці) може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє покупець. Відтак така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) замовлення (заявки) до договору. Більш того, ст.53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає замовлень чи будь-яких інших попередніх документів, що узгоджують асортимент партії товарів, що замовляється. При цьому згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Судом встановлено, що усі витрати, які поніс ТОВ «Автовектор» за контрактом №1/2019 від 07.10.2019 включені у заявлену митну вартість.

Щодо специфікації до зовнішньоекономічного контракту.

Суд зауважує, що твердження митного органу стосовно специфікації не відповідають дійсності, оскільки у гр. 44 митної декларації міститься документ «Специфікація від 04.09.2023». Відтак, специфікація не є обов`язковим чи додатковим документом, який підтверджує митну вартість товарів у розумінні ст. 53 МК України. При цьому, згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Судом вище висловлено позицію щодо вартості товару у експортній декларації країни відправлення.

Відтак, доводи відповідача в оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів про відсутність у позивача документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу визначення митної вартості є безпідставними.

Щодо обраного відповідачем резервного методу визначення митної вартості суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 вказаного Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х вказаного Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої вказаної статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 вказаного Кодексу або до суду.

У ч. 3 ст. 55 МК України також встановлено, що форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 2.1 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту гр. 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості слідує, що митний орган в одних випадках не застосовує метод 2а, 2б з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари; методи 2в та 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу, а в інших випадках на той самий товар застосовує метод 2б. Окрім цього, зазначено, що джерелом для коригування митної вартості слугували інші митні декларації. Вказав також, що коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводились.

Вищевказане свідчить про непослідовність застосування методів визначення митної вартості та слугує доказом неправомірності дій відповідача, оскільки згідно з п. 2 ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей. У даному ж випадку з наведених документів чітко випливає, що фактично митницею при визначенні митної вартості відповідного товару обрано значно вищу митну вартість, ніж мінімальну, що була наявна у відповідача. Отже, митний орган у даному випадку діяв незаконно, здійснював коригування безпідставно та вибірковою.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача деяких витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості. Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 у справі № 160/1329/19.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення. Натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням зазначеного суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем при зверненні до суду із цим позовом судового збору в розмірі 6864,31 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» до Львівської митниці про визнання протиправним і скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900500/2 від 15.06.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900821/2 від 04.08.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900992/2 від 08.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Вектор» (ЄДРПОУ 43078049) судовий збір в розмірі 4689 (чотири тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЖелік О.М.

СудЛьвівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення21.02.2024
Оприлюднено26.02.2024
Номер документу117183029
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/29350/23

Ухвала від 30.05.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Курилець Андрій Романович

Ухвала від 09.05.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Курилець Андрій Романович

Ухвала від 21.03.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Курилець Андрій Романович

Рішення від 21.02.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Желік Олександра Мирославівна

Ухвала від 09.01.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Желік Олександра Мирославівна

Ухвала від 18.12.2023

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Желік Олександра Мирославівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні