Рішення

від 22.02.2024 по справі 380/23159/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 рокусправа № 380/23159/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант віос" про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках -

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант віос" (далі - відповідач), у якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант віос» грошові кошти до бюджету в розмірі 31902,72 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідач має заборгованість перед бюджетом. Зазначив, що заборгованість ТзОВ «Діамант віос» яка підлягає стягненню складає 31902,72 грн та виникла по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на підставі податкового повідомлення-рішення № 12188/13-01-04-07 від 30.05.2023, яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 31902,72 грн. Стверджує, що на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, відтак позивач звернувся до суду з позовом про стягнення відповідних сум.

Ухвалою суду від 09.10.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву в строки, передбачені ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надав, про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження рекомендованою кореспонденцією за адресою, наданою позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідно до приписів ч. 8 ст. 126 КАС України.

Надіслана за вказаною адресою відповідача (79024 м. Львів вул. Гайдучка 1) поштова кореспонденція, за ШКІ № 0600228071649 повернулася до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 8-9, 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій особі, яка є учасником судового процесу, якщо її доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Позивачем до позовної заяви також додано квитанцію про надіслання примірника позовної заяви відповідачу.

Крім того, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 130 КАС України, Львівським окружним адміністративним судом 19.01.2024 опубліковано повідомлення відповідачу у справі № 380/23159/23, товариству з обмеженою відповідальністю «Діамант віос» на офіційній Інтернет-сторінці Львівського окружного адміністративного суду.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно з інформацією про реєстраційні дані та рахунки відповідача, наданої позивачем, товариство з обмеженою відповідальністю «Діамант віос» з 27.07.2015 перебуває на обліку в позивача як платник податків. Вказані обставини підтверджуються також витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 10544/5/13-01-13-02 від 26.09.2023 про податкову заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Діамант віос» станом на 25.09.2023 становить 31902,72 грн, та складається з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 31902,72 грн.

Вказана заборгованість складається із нарахованих контролюючим органом сум коштів відповідно до податкового повідомлення-рішення № 12188/13-01-04-07 від 30.05.2023 року на суму 32126,00 грн.

У зв`язку з несплатою заборгованості, позивачем надсилалась на адресу відповідача податкова вимога від 13.07.2023 № 0011367-1302-1301 форми «Ю» на суму 31902,72 грн.

У зв`язку з непогашенням товариством з обмеженою відповідальністю «Діамант віос» податкового боргу в розмірі 31902,72 грн, позивач звернувся із цим позовом про стягнення відповідних сум.

При вирішенні спору суд керується таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання згідно з п.п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом з матеріалів справи встановлено, що спірні суми податкових зобов`язань відповідача по податку на додану вартість у сумі 31902,72 грн виникли на підставі податкового повідомлення-рішення № 12188/13-01-04-07 від 30.05.2023 року на суму 32126,00 грн.

При цьому, податкове повідомлення-рішення № 12188/13-01-04-07 від 30.05.2023 року на суму 32126,00 грн надсилалося позивачем на адресу відповідача, рекомендованим поштовим відправленням за ШКІ № 7900072156915 повернувся на адресу контролюючого органу із відміткою про вручення 13.06.2023 такого адресату.

Докази скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем сформовано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 0011367-1302-1301 від 13.07.2023, яку направлено на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням за ШКІ № 7900072850617. Вказаний конверт повернувся на адресу суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Зважаючи на положення п. 59.5 ст. 59 ПК України нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

При цьому сторонами у справі доказів оскарження чи скасування зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку суду не надано.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 31902,72 грн у визначені законодавством строки, відтак вказана сума є узгодженою та вважається податковим боргом.

З огляду на вищевикладене, враховуючи несплату відповідачем сум узгодженого податкового зобов`язання, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку що сума податкового боргу у розмірі 31902,72 грн є узгодженою.

В силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант віос" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до бюджету кошти в сумі 31902 (тридцять одна тисяча дев`ятсот дві) грн 72 коп.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління ДПС у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код ЄДРПОУ ВП 43968090).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діамант віос" (79024 м. Львів вул. Гайдучка 1; код ЄДРПОУ 39913982).

СуддяР.П. Качур