Рішення

від 21.02.2024 по справі 500/7766/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7766/23

21 лютого 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. за участю: секретаря судового засідання - Хоміцької С.О., представника позивача - Саідової М.В., представника відповідача - Супрун Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (далі - Підприємство, ТОВ "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН") звернулося до суду з позовом до Одеської митниці, у якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000080/1 від 08.06.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2023/000618;

- визнати протиправним і скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000082/1 від 08.06.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2023/000619;

- визнати протиправним і скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000084/1 від 08.06.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2023/000621.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було подано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним методом. Проте, Одеською митницею, всупереч вимогам діючого законодавства, за результатами опрацювання поданих митних декларацій та документів, винесені картки відмови у прийнятті митних декларацій та прийняті рішення про коригування митної вартості товарів. Позивачем наголошувалося, що відповідачем, в оскаржуваних рішеннях не наведено достатніх обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не зазначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Позивач не погоджується із зазначеними у рішеннях доводами митного органу та стверджує, що подані ним документи містять достатньо відомостей, що визначають та підтверджують митну вартість товару.

Позивач вказує, що у відповідача були всі документи, які підтверджували можливість визначити митну вартість товару за ціною договору. Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання на 16.01.2024.

Протокольною ухвалою суду від 16.01.2024 оголошено перерву у справі до 05.02.2024.

Від представника відповідача 16.01.2024 на адресу суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 17.01.2024 клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

19.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі - продажу, а також, транспортування товару, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного Кодексу. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, митним органом прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, що буде здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 2,76 євро/кг (2,9474 дол. США/кг) до 4,5767 євро/кг і не менш як 4,90 дол. США/кг (з урахуванням вартості операції з товаром «Листовий тютюн з Індії з відділеною середньою жилкою, типу Вірджинія теплового сушіння»: за МД UA806070/2023/001725 від 18.04.2023 партія товару 18300 кг - 5.9542дол.США/кг за ціною угоди; за МД UA806070 /2023/002257 від 16.05.2023 партія товару 19650 кг - 4,90дол США/кг).

25.01.2024 представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив.

Протокольною ухвалю суду від 05.02.2024 відкладено розгляд справи на 21.02.2024.

06.02.2024 від представника відповідача на адресу суду надійшло заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні 21.02.2024 представник позивача просила позов задовольнити, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 01 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАКО ЮКРЕЙН», Покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією VK CO TRADING - F.Z.E, Продавцем, зареєстрованим в Об`єднаних Арабських Еміратах, було укладено Контракт № І на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнової продукції.

07 червня 2023 року, на виконання умов Контракту, відповідно до специфікації №3 від 19.12.2022 р., специфікації №1 від 19.12.2022 р. таспецифікації №2 від 19.12.2022 р. які є невід`ємними частинами Контракту та виставленим продавцем рахунків VKT-09012023/3 від 09.01.2023 р., VKT-09012023/1 від 09.01.2023 та VKT-09012023/2 від 09.01.2023 Позивачу, на умовах поставки СРТ, Чорноморськ, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, було поставлено Товар: тютюн необроблений Virginia GTI стріпсований (врожай 2021 року) у кількості 17820 кг за ціною 2,76 Євро за кг, загальною вартістю 49 183,20 Євро по кожній специфікації.

07 червня 2023 року, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявлених у митних деклараціях митної вартості, Позивачем до Відповідача було подано електронні митні декларації від 07 червня 2023 року №23UA500080004l90U6, від 07 червня 2023 року №23UA500080004l91U5 та від 07 червня 2023 року №23UA500080004890U3, до яких долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості.

За умовами Контракту (п. 1.1.) Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві сировину та матеріали для виробництва тютюнових виробів, на замовлення Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Продавцю за поставлену, на умовах даного Контракту, продукцію.

У п. 1.2. Контракту зазначено, що конкретний асортимент продукції, її кількість і вартість, вказані в Специфікаціях, які після підписання їх Сторонами є невід`ємною частиною Контракту.

Відповідно до п. 3.1. та п. 3.3. Контракту ціна продукції, за взаємною згодою сторін, встановлюється в доларах США чи євро та зазначається Продавцем в рахунку чи проформі- рахунку. Оплата продукції, що поставляється за цим Контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації), на підставі виставленого Продавцем інвойсу. За домовленістю Сторін можлива попередня оплата продукції, на підставі наданої Продавцем проформи-інвойсу.

Згідно п. 4.5 Контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до Контракту (ІНКОТЕРМС 2010 р.).

Сторонами було укладено специфікацію №3 від 19.12.2022 р., відповідно до умов зазначеного Контракту, згідно якої продавець зобов`язався поставити покупцю товар: тютюн необроблений Virginia TLMG стріпсований (врожай 2021 року) у кількості 17820,0 кг за ціною 2,76 Євро за кг, загальною вартістю 49183,20Євро на умовах поставки СРТ, Чорноморськ, Україна.

При розгляді поданих до митного оформлення документів, відповідачем було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000080/1 від 08 .06.2023, №UA500080/2023/000082/1 від 08.06.2023, №UA500080/2023/000084/1 від 08.06.2023, а саме:

1. Згідно п.3.3 зовнішньоекономічного контракту від 01.11.2022 №1 оплата продукції здійснюється в порядку відстрочення платежів, але, за домовленістю сторін можлива попередня оплата на підставі наданої продавцем проформи-інвойсу. У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо порядку розрахунків за товар;

2. У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня будь-яка інформація про виробника, а у сертифікаті якості DEVI TOBACCO EXPORTS зазначений як експортер;

3. Згідно до вимог ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості товарів враховується вартість їх страхування. У випадку якщо покупець бажає, то він може самостійно вжити заходів до забезпечення страхування вантажу. Документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів покупцем до кордону України не надано.

У зв`язку з тим, що встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, Одеською митницею були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000080/1 від 08.06.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2023/000618;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000082/1 від 08.06.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2023/000619;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA500080/2023/000084/1 від 08.06.2023 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500080/2023/000621.

У рішеннях коригування митної вартості товарів митним органом зазначено, що буде здійснено коригування митної вартості до рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 2,76 євро/кг (2,9474 дол.США/кг) до 4,5767 євро/кг і не менш як 4,90 дол.США/кг (з урахуванням вартості операції з товаром «Листовий тютюн з Індії з відділеною середньою жилкою, типу Вірджинія теплового сушіння»: за МД UA806070/2023/001725 від 18.04.2023 партія товару 18300 кг-5,9542 дол.США/кг за ціною угоди; за МД UA806070/2023/002257 від 16.05.2023 партія товару 19650 кг - 4,90 дол.США/кг) по кожному рішенню окремо.

Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нові митні декларації №23UA500080004235U1 від 08.06.2023, №23UA500080004238U9 від 08.06.2023 та №23UA500080004244U7 від 08.06.2023, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

Проте, у подальшому не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Як видно з матеріалів справи, по митній декларації від 07 червня 2023 року №23UA500080004190U6 декларантом було надано в повному обсязі наступні документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) №1 від 01.11.2022 р.; - рахунок VK CO TRADING - F.Z.E до ТОВ «МФТЮ» №VKT-09012023/13 від 09.01.2023 р.; - фітосанітарний сертифікат №EU/BG/0200138 від 20.12.2022; - сертифікат походження №0000204953 від 20.12.2022 та інші документи.

По митній декларації від 07 червня 2023 року №23UA500080004191U5 декларантом було надано в повному обсязі наступні документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) №1 від 01.11.2022 р.; - рахунок VK CO TRADING - F.Z.E до ТОВ «МФТЮ» №VKT-09012023/1 від 09.01.2023 р.; - фітосанітарний сертифікат №EU/BG/0200136 від 16.12.2022; - сертифікат походження №0000205000 від 16.12.2022 та інші документи.

По митній декларації від 07 червня 2023 року №23UA500080004189U3 декларантом було надано в повному обсязі наступні документи: - зовнішньоекономічний договір (контракт) №1 від 01.11.2022 р.; - рахунок VK CO TRADING - F.Z.E до ТОВ «МФТЮ» №VKT-09012023/2 від 09.01.2023 р.; - фітосанітарний сертифікат №EU/BG/0200137 від 20.12.2022; - сертифікат походження №0000204952 від 20.12.2022 та інші документи.

По митних деклараціях від 07 червня 2023 року №23UA500080004l90U6, від 07 червня 2023 року №23UA500080004l91U5 та від 07 червня 2023 року №23UA500080004890U3, за результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами: "105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв", "202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації", "911-1 Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки".

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Щодо твердження відповідача про те, що у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо порядку розрахунків за товар, то суд зауважує, що у п. 3.3. контракту сторони погодили, що оплата продукції, що поставляється за цим контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації, на підставі виставленого продавцем інвойсу. Як вказує позивач, у даному випадку, сторони домовились про відстрочення платежів.

Щодо посилання контролюючого органу на те, що у пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня будь-яка інформація про виробника, а у сертифікаті якості DEVI TOBACCO EXPORTS зазначений як експортер, суд зазначає, що на підтвердження того, що DEVI TOBACCO EXPORTS є компанія виробник поставленого товару яка зареєстрована в Індії позивачем, крім визначених ст.53 МК України документів також надано сертифікати походження, сертифікати фумігації та фітосанітарні сертифікати. Крім цього відповідачем не конкретизовано чому саме у нього виникли сумніви щодо компанії виробника товару.

Саме тому, суд зазначає, що посилання відповідача на відсутність інформації щодо виробника є безпідставними та такими, що не знайшли своє логічне підтвердження.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача щодо відсутності документів про витрати на страхування.

Матеріалами справи підтверджуються, що ТОВ «МФТЮ» та Компанія VK CO TRADING - F.Z.E не страхували товар, поставлений на умовах зазначеного Контракту, оскільки відповідно до базису поставки СРТ, Чорноморськ, Україна, відповідно до Правил Інкотермс 2010, жодна із сторін зовнішньоекономічної операції не мають зобов`язань з обов`язкового страхування.

Обов`язку щодо страхування товару зазначені умови поставки не містять.

Враховуючи це, страхувати товар чи ні вирішував саме продавець, оскільки, саме він несе всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Також, у будь якому випадку, відповідно до умов поставки СРТ зазначені витрати несе Продавець, а отже, ціна, погоджена сторонами, включає в себе такі витрати.

Правові висновки щодо застосування умов поставки товарів СРТ в частині страхування товару викладені Верховним Судом у постанові від 26.03.2019 у справі № 814/921/17.

Відтак, посилання Одеської митниці на те, що митна вартість, заявлена Позивачем, не включає в себе витрати на страхування є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Відповідач приймаючи рішення про коригування заявленої митної вартості використав джерелом інформації для коригування митної вартості МД UA806070/2023/001725 від 18.04.2023, партія товару 18300 кг - 5,9542 дол.США/кг за ціною угоди; за МД UA806070/2023/002257 від 16.05.2023 партія товару 19650 кг - 4,90 дол.США/кг.

Однак, це не є та не може бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог Митного кодексу України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі №820/9195/15, від 28.08.2018 у справі №810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірних рішеннях, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Згідно з пунктами 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжного доручення №972 від 30.11.2023 позивачем за подання до суду відповідного позову сплачено 20128,20 грн. судового збору.

Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь позивача підлягають судові витрати зі сплати судового збору в сумі 20 128,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500080/2023/000080/1 від 08.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації. митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000618.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500080/2023/000082/1 від 08.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації. митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000619.

4.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500080/2023/000084/1 від 08.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації. митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500080/2023/000621.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 20 128 (двадцять тисяч сто двадцять вісім) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 лютого 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7,с. Острів,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47728 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43264239);

відповідач:

- Одеська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Івана і Юрія Лип, 21А,м. Одеса,Одеська обл., Одеський р-н,65078 код ЄДРПОУ/РНОКПП 44005631);

Головуючий суддяОсташ А.В.