П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/20771/23Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.
Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Турецької І.О.,
Шеметенко Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023р. по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2023р. ДП "Одеська залізниця" звернулося до суду із позовом до ГУ ДПС в Одеській області, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 4.01.2023р. №198/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до ДП "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації №21169989 з плати за землю за 2022р.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 4.01.2023р. №202/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до ДП "Одеська залізниця" штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації №21169987 з плати за землю за 2022р..
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у листопаді 2022р. посадовими особами податкового органу було проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю за 2022р. ДП «Одеська залізниця», за результатом якої складний акт перевірки за №13787/15-32-04-07-17/01071315 від 30.11.2022р., у висновках якого встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з плати за землю за 2022р..
На підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 4.01.2023р.: за №198/15-32-04-07-20/01071315 та за №202/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до позивача по кожному з них штрафної фінансової санкції (штрафу) у сумі 1 020грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації з плати за землю за 2022р..
Позивач зазначив, що факт порушення строку подання декларацій з плати за землю за 2022р. ним визнається та не оспорюється.
Проте, позивач вказує на те, що в порушення п.52-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України відповідач неправомірно прийняв податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання декларацій з плати за землю за 2022р., так як порушення допущене 21.02.2022р. під час дії карантину. Тимчасове скасування дії мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) не обумовлює правомірність нарахування відповідачем штрафів за порушення вчинені під час його дії, оскільки Закон №2260-ІХ не має зворотної дії в часі та не може бути застосованим до спірних правовідносин.
Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 4.01.2023р. №198/15-32-04-07-20/01071315 та від 4.01.2023р. №202/15-32-04-07-20/01071315.
Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ДП "Одеська залізниця" судовий збір у сумі 4 294,4грн..
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкове порушення відбулось 22.02.2022р., а відповідальність за нього відновлена в часі тільки 27.05.2022р., то податковий орган неправомірно застосував до позивача штрафні санкції, а тому оскаржувані рішення підлягають скасуванню.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі та належної оцінки доказів, допустив невірне застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 30.11.2022р. посадовою особою ГУ ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю ДП «Одеська залізниця», за результатами якої складено акт перевірки за №13787/15-32-04-07-17/01071315, у висновках якого встановлено порушення позивачем граничних термінів подання податкової звітності з плати за землю за 2022 рік, а саме: податкові декларації з плати за землю за 2022р. №21169987 та №21169989 подані 14.07.2022р., а граничний строк їх подання - 27.05.2022р..
Позивач не погодився з висновками акту перевірки від 30.11.2022р. за №13787/15-32-04-07-17/01071315 та подав заперечення, які згідно листа від 4.01.2023р. №26/КПР/15-32-04-07-06 залишено без задоволення, в той же час внесено зміни в акт перевірки, а саме, вказано граничний термін подання податкових декларацій з плати за землю - 21.02.2022р..
На підставі встановлених в акті камеральної перевірки порушень, 4.01.2023р. ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- за №198/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до ДП «Одеська залізниця» штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації №21169989 з плати за землю за 2022 рік;
- за №202/15-32-04-07-20/01071315 про застосування до ДП «Одеська залізниця» штрафних фінансових санкцій (штрафу) у сумі 1 020грн. за порушення граничного строку подання податкової декларації №21169987 з плати за землю за 2022р..
Не погодившись із вказаними рішеннями позивач звернувся в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі ПК України).
Відповідно до п.11 підрозділу 10 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Положеннями п.п.75.1.1 п.75.1.1 ст.75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
За правилами п.76.1 ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
У відповідності до п.49.1 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно п.49.3 ст.49 ПК України, декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
1.особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2.надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3.засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг та «Про електронні довірчі послуги».
Приписами п.49.5 ст.49 ПК України визначено, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Відповідно до ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Положеннями п.286.2 ст.286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно п.286.3 ст.286 ПК України, платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022р. за №2060-ІХ (набрав чинності 27.05.2022р.) внесені зміни у п.69 підрозділу 10.
За правилами пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у разі відсутності у платника податків можливостей своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таким обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються; крім, зокрема, камеральних перевірок (п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
Відповідно до п.69.2 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених пп.112.8.9 п.112.8 ст.112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Згідно з п.п.69.9 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема:
- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п.46.2 ст.46 Кодексу, сплати податків і зборів платниками податків;
- строків проведення камеральних перевірок, складання актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені.
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з Кодексам, законами, контроль за виконання яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112,8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються (п.п.69,2 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України).
В подальшому, ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13.12.2022р. за №2836-ІХ внесені зміни у п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Так, норми абзаців другого - вісімнадцятого підпункту 4 пункту 4 розділу І даного Закону (щодо змін до підпункту 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу) застосовуються починаючи з 27 травня 2022р.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема, щодо подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022р. до 1 червня 2022р., І квартал 2022р. (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітні за лютий - травень 2022р. (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022р..
У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення - рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».
Отже, судова колегія звертає увагу на те, що норма, на яку посилається позивач, а саме на п.52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення термінів нарахування, декларуванням та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються з 27.05.2022р. на період дії воєнного стану.
Досліджуючи матеріали, судова колегія зазначає, що позивачем не зазначено та не наведено конкретних підстав, які саме завадили підприємству подати спірні декларації з плати за землю у відповідний строк.
При цьому, судова колегія звертає увагу на, що вказані декларації були подані позивачем лише у липні 2022р., тобто через 2 місяці після того, як п.52 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення термінів нарахування, декларуванням та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) перестав застосовуватись.
У відповідності до п.120.1 ст.120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податково декларація не подається відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Окрім того, судова колегія бере до уваги те, що позивач підтверджує факт порушення ним строку подання декларацій з плати за землю за 2022р., та при цьому, не наводить конкретних причин та підстав порушення строків подання таких декларацій.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що приймаючи оскаржувані рішення податковий орган діяв у відповідності та на підставі чинних норм податкового законодавства України, оскільки підприємством дійсно порушено строки подачі декларацій з плати за землю за 2022р., а тому наявні і законні підстави для застосування до останнього штрафних санкцій. При цьому, судова колегія бере до уваги, що дія мораторію на застосування санкцій закінчилась у травні 2022р., а декларації позивачем подані у липні 2022р., хоча й мали бути подані у лютому 2022р..
Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023р. скасувати.
Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Одеська залізниця» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: І.О. Турецька
Л.П. Шеметенко
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.02.2024 |
Оприлюднено | 26.02.2024 |
Номер документу | 117186184 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Градовський Ю.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні