Постанова

від 22.02.2024 по справі 420/16516/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16516/23

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2023р. по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ», Управління обласної ради з майнових відносин про визнання недійсним договір,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2023р. ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ», Управління обласної ради з майнових відносин, у якому просило:

- визнати недійсним договір від 7.11.2022р. за №22, укладений між ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» та Управлінням обласної ради з майнових відносин.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на супроводженні ГУ ДПС в Одеській області перебуває адміністративна справа №420/3278/23 за позовом ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішень та зобов`язати вчинити певні дії.

Так, з пояснень та документів, що надані товариством, а також з матеріалів справи №420/3278/23, ГУ ДПС встановлено певні обставини щодо відповідачів, зокрема укладання договору між товариством та Управління обласної ради з майнових відносин від 7.11.2022р. за №22 про здійснення ремнотно-реставраційних робіт на будівлі - пам`ятці архітектури за адресою (м.Одеса, 2-й Куликовський пров.4) в якій розміщено КНП «Одеський обласний лікарського-фізкультурний диспансер ООР» на суму 37 158 289,01грн. (в тому числі ПДВ).

Представник позивача вказує на те, що укладений Договір від 7.11.2022р. за №22 підлягає визнанню недійсним з огляду на його невідповідність інтересам держави і суспільства.

Так, податковий орган зазначив, що товариством не надано документів на підтвердження здійснення робіт передбачених у Договорі від 7.11.2022р. за №22, а саме: документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання. Більш того згідно з відомостями, які містяться в архівній складовій Реєстру будівельної діяльності підрядником є абсолютно інше товариство.

Також, представник позивача вказав, що на думку ГУ ДПС в Одеській області, мають місце господарські операції з формальним складенням первинних документів з метою формування безпідставної податкової вигоди іншим суб`єктам господарювання.

Крім того, позивач звернув увагу на наявність ознак підроблення документів, зокрема, платіжного доручення №1 від 26.12.2022р. на суму 5 482 473,10грн. яке не знайдено відповідною банківською установою, що підтверджується листом АТ «Райфайзен Банк» від 7.04.2023р. за №25784/6.

Так, податковий орган зазначив, що товариством не надано письмові погодження щодо залучення ТОВ «ДД СТРОЙ» як субпідрядником як і не надано ліцензію (дозвіл) на виконання робіт, інформацію щодо ресурсів (матеріальних, технічних, фінансових) достатніх для виконання робіт тощо.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2023р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщені про час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, у судове засідання, призначене на 1.02.2024р. представники сторін з`явилися та надавали пояснення по суті справи.

Під час судового засідання 1.02.2024р., судовою колегією було запропоновано представникам відповідачів надати відповідні та належні докази виконання спірного договору від 7.11.2022р. за №22, а також, на якій стадії знаходяться ремнотно-реставраційні роботи на будівлі - пам`ятці архітектури за адресою (м.Одеса, 2-й Куликовський пров.4), в якій розмішено КНП «Одеський обласний лікарського-фізкультурний диспансер ООР».

На підставі вказаного, судовою колегією було вирішено відкласти розгляд справи на 15.02.2024р..

На виконання вимог судової колегії, представниками відповідачів було надано відповідні та належні докази виконання спірного договору від 7.11.2022р. за №22.

В подальшому, в судове засідання, призначене на 15.02.2024р., представники відповідачів з`явились та надали відповідні пояснення по даній справі та по наданим доказам. При цьому не заперечували про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник податкового органу у судове засідання 15.02.2024р. не з`явився та про причини неявки не повідомив.

З урахуванням належного сповіщення сторін та наданих пояснень та відповідних доказів, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу, які викладені у позові обмежуються допущеними, на його думку, порушенням при укладенні та виконання договору. Проте, судом першої інстанції не встановлено порушень допущених з боку відповідачів, що слугувало б підставою для визнання недійсним договір на виконання відповідних ремонтних робіт, а позивачем не доведені такі обставини. При цьому, доводи податкового органу спростовано наявними в матеріалах справи документами та відповідними та належними доказами.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 33217402) має ліцензію від 31.10.2018р. за №64-Л видану ДАБІ України щодо господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з середніми та значними наслідками (за переліком видів робіт згідно з додатком) (т.1 .а.с.125).

У листопаді 2022р. між Управління обласної ради з майнових відносин

(надалі - Управління) та ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» укладено договір від 7.11.2022р. за №22 по об`єкту: «Ремонтно-реставраційні роботи на будівлі - пам`ятки архітектури за адресою (м. Одеса, 2-й Куликовський пров. 4), в якій розміщено КНП «Одеський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер ООР» (т.1 а.с.12-35).

Вказаний Договір укладено на підставі листа начальника Регіонального управління сил Територіальної оборони «ПІВДЕНЬ» від 20 жовтня 2022р. за №2998 щодо можливості проведення ремонтно-реставраційних робіт в приміщенні КНПІ «Одеський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер ООР» за адресою: м.Одеса, 2-й Куликовський пров., 4» (п.1.4. Договору).

Відповідно до розпорядження Одеської обласної військової адміністрації від 21 вересня 2022р. за №577/A-202 роботи за Договором проводяться з метою належних умов для лікування та реабілітації військових, оплата здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та фінансуються за рахунок коштів обласного цільового фонду «Оборона Одещини».

Управлінню обласної ради з майнових відносин 21.12.2022р. було видано Дозвіл на виконання будівельних робіт за №ІУ013221213649 та в даному дозволі зазначено, що генеральним підрядником є ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» (т.1.а.с.123).

Також встановлено, що:

- між ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» (наймач) та ФОП ОСОБА_1 (наймодавець) укладено Договір найму від 1.02.2022р. №10, відповідно до якого наймодавець зобов`язується передати наймачеві у строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;

???- між ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» (орендар) та ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) укладено Договір оренди від 1.02.2022р. за №01/02-2022, відповідно до якого орендодавець передає орендарю в оперативну оренду, за відповідну плату ряд техніки та механізмів;

???- між ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» (замовник) та ТОВ «Панстрой» (виконавець) укладено Договір про надання послуг технікою від 2.02.2022р. за №02/02-22, відповідно до якого виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги будівельною технікою та механізмами для виконання робіт;

???- між ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» (генпідрядник) - та ТОВ «ДД-СТРОЙ» (субпідрядник) укладено Договір субпідряду від 21.12.2022р. за №22/2022 про виконання роботи з територіальної оборони і мобілізаційної підготовки місцевого значення на території Одеської області в умовах воєнного стану на об`єкті: ремонтно-реставраційні роботи на будівлі пам`ятці архітектури за адресою (м.Одеса, 2-й Куликовський пров.4) в якій розміщено КНП «Одеський обласний лікарського-фізкультурний диспансер ООР» на загальну суму 37 158,28тис.грн.;

???- між ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» (покупець) та ТОВ «Олмакс Трейд» (постачальник) укладено Договір поставки від 23.12.2022р. за №2312вд/1 про поставку товару відповідно до специфікації до даного договору на суму 5 482,47тис. грн.;

??- ?між ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» (покупець) та ТОВ «Новатор-Строй» "(постачальник) укладено Договір поставки від 23.12.2022р. №136 про поставку товару відповідно до специфікації до даного договору на суму 596.34 тис.грн.

Всі вищенаведені договори, а також інші пов`язані документи з даними договорами наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.36-72).

Податковий орган, вважаючи вищезазначений Договір від 7.11.2022р. за №22 таким, що підлягає визнанню недійсним, звернувся в суд із даним адміністративним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність рішення суду першої інстанції, з урахуванням підстав, за якими апелянт пов`язує його незаконність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

За правилами пп.20.1.30 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, судова колегія зазначає, що контролюючі органи законодавчо уповноважені звертатись до суду з позовами щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними. Водночас, обов`язковою умовою визнання правочину недійним є встановлення обставин вчинення такого правочину.

Так, згідно з ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст.203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.1-6 ст.23 ЦК України).

У відповідності до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні правові засади визнання правочину недійсним визначено у ст.215 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, для визнання недійсним у судовому порядку правочину необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладанні було порушено господарську компетенцію.

При цьому, необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Водночас, судова колегія звертає увагу на те, що податковим органом не зазначено яким саме інтересам держави та суспільства не відповідає спірний договір від 7.11.2022р. за №22.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011р. за №3038-VI (надалі - Закон №3038).

Так, приписами Закону №3038 визначено, що об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ч.5 ст.32 Закону №3038, усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

- незначні наслідки - СС1;

- середні наслідки - СС2;

- значні наслідки - СС3.

Згідно ч.2 ст.32 Закону №3038, клас наслідків визначається відповідно до вимог будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Положеннями ч.3 ст.32 Закону №3038 встановлено, що клас наслідків визначається для кожного об`єкта - будинку, будівлі, споруди будь-якого призначення, їхніх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, у тому числі тих, що належать до складу комплексу (будови).

До значних наслідків (СС3) відносяться такі об`єкти: пам`ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини»; об`єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки»; житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров`я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об`єкті.

За правилами ч.1,2 ст.37 Закону №3038, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що Управлінню обласної ради з майнових відносин 21.12.2022р. було видано Дозвіл на виконання будівельних робіт за №ІУ013221213649 та в даному дозволі зазначено, що генеральним підрядником є ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ».

Що стосується того, що відповідно до п.6.2. договору замовник зобов`язується забезпечити підрядника науково - проектною документацією в кількості, що визначено згідно ДБН в т.ч. декларацією, дозволом на проведення робіт, за умови визначеною законодавством. Та при цьому позивач посилається на відповідь на його лист від ДІАМ за параметром пошуку «замовник будівництва - ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ».

Апеляційний суд погоджується з тим, що податковий орган не є контролюючим органом у сфері будівництва та відповідно контролю. Також, встановлено, що ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» не є замовником будівництва стосовно об`єкту за договором. Відповідно до договору саме замовник Управління обласної ради з майнових відносин повинен забезпечити ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» відповідними документами.

При цьому, доводи апелянта спростовуються дозволом за №У013221213649 від 21.12.2022р. Державної інспекції архітектури та містобудування України, листом №06/2968/22 від 23.12.2022р. Управління обласної ради з майнових відносин щодо погодження субпідрядника та наданням дозвільної та ліцензійної документації ТОВ «ДД-СТРОЙ».

Судова колегія зазначає, що ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» є підприємством яке має ліцензію на здійснення відповідних будівельних та інших робіт, саме цей документ надає право на здійснення специфічної діяльності, щодо будівництва та інших споріднених робіт, що також підтверджується матеріалами справи.

Що стосується посилань апелянта на те, що ФОП ОСОБА_1 не міг надати відповідачу в оренду транспортні засоби для виконання спірних робіт за договором, то судова колегія зазначає, що зазначені посилання спростовуються наявними в матеріалах справи документами стосовно реєстрації та обліку відповідних, автомобілів, машин та устаткування (т.1 а.с.127-151).

Що стосується деталізації додатку №1 до договору та встановлення реальної ціни за виконану роботу, то судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до загальних принципів цивільного законодавства України сторони є вільними у своїй діяльності в тому числі у частині укладання/не укладання договорів. Ціна договору ґрунтується на відповідних затверджених сторонами умовах згідно відповідних розрахунків погоджених сторонами виходячи з належних обґрунтувань, проекту та інших умов передбачених договором. У податкового органу відсутні як повноваження так і кваліфікація щодо надання оцінки вартості виконуваних робіт. Суд також враховує те, що позивач не наводить належного, як на його думку, розрахунку реальної ціни за виконувану роботу, а лише ставить під сумнів визначену сторонами ціну договору, не надаючи доказів на обґрунтування таких сумнівів.

Щодо відповіді від АТ «РАЙФАЙЗЕН БАНК» від 7.04.2023р. за №25784/6, в якій зазначено, що платіжне доручення №1 від 26.12.2022р. не знайдено, то судова колегія зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається наявність платіжного доручення №1 від 26.12.2022р. на суму 5 482 473,1грн. згідно якого платник ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ», а отримувач ТОВ «Олмакс Трейд», банк отримувача АТ «Райффайзен банк Аваль» у м.Києві.

У відповідь на запит податкового органу, АТ «Райффайзен Банк» вказав, що вищенаведеного платіжного доручення не знайдено (т.1 а.с.85).

Водночас, судова колегія вказує на те, що АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» не був виконавцем спірного платіжного доручення, адже вказане платіжне доручення було направлено та виконано належним суб`єктом, а саме - Державною казначейською службою України.

Тобто, податковий орган по суті звернувся із запитом до суб`єкта який не є розпорядником такої інформації, оскільки не є виконавцем відповідно платіжного доручення в даному випадку.

На підставі вказаного, судова колегія вважає вищенаведені посилання необґрунтованими та недоведеними належними та відповідними доказами.

Що стосується залучення ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» субпідрядника ТОВ «ДД СТРОЙ», то судова колегія зазначає, що податковий орган жодним чином законодавчо не обґрунтовує наявності у нього повноважень на надання оцінки виконання сторонами договору вказаних ним положень, щодо узгодження залучення субпідрядника. Та порушення договору в цій частині, не є підставою для визнання договору не дійсним.

Також, що стосується посилання в апеляційній скарзі ГУ ДПС в Одеській області щодо відсутності погодження Управлінням залучення ТОВ «ДД СТРОЙ» як субпідрядника, то судова колегія зазначає, що вказане не відповідає дійсності, оскільки згідно п.6.3 Договору Управлінням було надано погодження ТОВ «ГЛАВСТРОЙ ПРОЕКТ» стосовно виконання повного переліку будівельних робіт, визначених укладеним договором підряду, субпідрядною організацією ТОВ «ДД-СТРОЙ» за зазначеним об`єктом, що підтверджується листом від 23 грудня 2022р. за №06/2968/22 (т.1 а.с.124).

Також, судова колегія зазначає, що посилання в апеляційній скарзі ГУ ДПС на відсутність доказів оплати за Договором згідно графіку фінансування є безпідставним, оскільки оплата за виконані роботи здійснюється за фактично виконані роботи з урахуванням виконаних обсягів за рахунок коштів місцевого бюджету та фінансується за рахунок обласного цільового фонду «Оборона Одещини».

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні документів, які підтверджують обґрунтованість визначення вартості будівельних робіт, а також документи які підтверджують відкриття рахунків у Держказначейській службі України та виписки про рух коштів по рахунку за період з 19.12.2022р. по 18.01.2023р. та з 1.01.2023р. по 26.01.2023р. (т.1 а.с.206-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-20).

Під час апеляційного розгляду, представник податкового органу наполягав на недійсності спірного договору від 7.11.2022р. за №22 та вказував на його фіктивність з метою формування безпідставної податкової вигоди, а також вказував на те, що відповідачами не надано відповідних та належних доказів виконання спірних ремнотно-реставраційних робіт на будівлі - пам`ятці архітектури за адресою м.Одеса, 2-й Куликовський пров.4.

На підставі вказаного, судовою колегією було запропоновано сторонам по справі надати зазначені докази для дослідження в судовому порядку виконання спірного договору.

Так, представниками відповідачів було надано пакет документів та доказів виконання спірного наказу.

Дослідивши надані документи, судова колегія вважає, що наданими документами в повній мірі підтверджується виконання спірного договору та при цьому не встановлено фіктивності чи не достовірної інформації у наданих доказах.

Враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія вважає, що документами наявними в матеріалах справи підтверджується реальність здійснення оскаржуваного договору.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог податкового органу, оскільки під час розгляду даної справи не встановлено порушень допущених з боку відповідачів, а позивачем не доведені такі обставини. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що всі доводи податкового органу спростовано наявними в матеріалах справи наданими документами та доказами.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2023р. - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

О.А. Шевчук