Постанова

від 22.02.2024 по справі 580/10725/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/10725/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2022 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Черкаси, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Черкаській області про визнання факту бездіяльності начальника Управління поліції охорони в Черкаській області Курятника В.І. та зобов`язання надати відповіді на заяви та копію відеозапису,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2023 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Черкаській області (далі - відповідач) , в якому просить винести рішення, яким визнати факт бездіяльності начальника Управління поліції охорони в Черкаській області Курятника В.І., що виразилося у порушенні права позивача на отримання відповідей на свої заяви та копії відеозапису з нагрудних камер поліцейських від 22.09.2023 та зобов`язати надати відповіді на заяви позивача та видати копію вказаного відеозапису.

Обгрунтовуючи позовну заяву, позивач стверджує, що звертався до відповідача шляхом направлення на електронну адресу заяв про надання копій матеріалів перевірок всіх трьох його заяв та відеозапис, які є публічною інформацією; надати письмову відповідь, на якій підставі та з якою метою були зібрані та розповсюджені без згоди позивача його персональні дані перерахованим (у телефонній розмові) особам, які не мають відношення.

Водночас позовна заява містить образливі висловлювання ОСОБА_1 щодо особистої характеристики та дій начальника Управління поліції охорони в Черкаській області Курятника В.І.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2022 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивач явно зловживав процесуальними правами, наданими йому Конституцією України.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Так, завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до інших учасників судового процесу.

Всупереч вказаних норм обґрунтування вимог позивача зводяться до образливих тверджень на адресу начальника Управління поліції охорони в Черкаській області Курятника В.І., за підписом якого була надана відповідь позивачу листом від 12.11.2023 №1835/43/01-2023.

Використання висловлювань, які вжиті позивачем у позовній заяві, виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики особою рішень та дій посадової особи відповідача.

Водночас суд не наділений повноваженням здійснювати переклад та замінювати зміст тверджень позивача для приведення їх до тексту прийнятного офіційного спілкування.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 14.03.2019 у справі №9901/34/19, яка обов`язкова для врахування судами нижчих інстанцій згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, нецензурна лексика, образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

Використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку осіб, які такі дії вчиняють. Ці дії суперечать основним засадам (принципами) адміністративного судочинства, а також його завданню. З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду визнала законною та залишила без змін ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про повернення позовної заяви, що подавалася до нього як до суду першої інстанції, з вищевказаних підстав.

Обґрунтування позову з використанням висловлювань, які виходять за межі нормальної, коректної та легітимної критики, у розумінні Європейського суду з прав людини також констатується як зловживання правом на подання заяви.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви №61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява №46549/06).

Дотримуючись вказаних підходів, суддя дійшов висновку, що образливі висловлювання позивача, які стосуються особистою характеристики посадової особи відповідача і зазначені як підстава позову, є неприпустими при оформленні позовної заяви, а отже є зловживанням процесуальними правами.

Сторони повинні не припускати використання образливої лексики як під час оформлення документів для подання до суду всіх інстанцій, так і у публічному житті, оскільки неділове/ненормативне мовлення не підсилює ефективність і переконливість інформації в документах офіційно-ділового стилю, а свідчить про культурний вакуум та демонструє неповагу до інших учасників справи.

Частиною 3 статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач двічі звертався до відповідача із заявами про надання матеріалів перевірки та відеозапису, на які відповідачем були надані відповіді листами від 12.10.2023 №64/Г/43/01-2023 та від 02.11.2023 №1885,43/01-2023. Отже позивач фактично не згоден з наданими відповідями, проте у чому полягає така незгода, не зазначає. Натомість зміст обгрунтувань зводиться до вживання слів і висловів щодо особистої характеристики та дій начальника Управління поліції охорони в Черкаській області Курятника В.І., які є образливими та принизливими.

Отже, позивач явно зловживав процесуальними правами, наданими йому Конституцією України, КАС України, тому суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Повернення позовної заяви, згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Черкаського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль