Постанова

від 22.02.2024 по справі 140/21431/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 140/21431/23 пров. № А/857/25731/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року (головуючий суддя Ковальчук В.Д., м.Луцьк) у справі №140/21431/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рантранс до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

02.08.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови від 10.04.2023 №357161 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою помилково накладено на позивача адміністративно-господарський штраф, оскільки ТОВ Рантранс не порушувало законодавство про автомобільний транспорт та не здійснювало перевезення будь-яких вантажів 18.02.2023 на 432 км + 811 а/д М-05, оскільки не мало на цей час у власності та в оренді вантажних транспортних засобів, які б давали змогу надавати послуги з перевезення вантажів. Очевидним є те, що порушення законодавства про автомобільний транспорт вчинила інша особа. При цьому, в оскаржуваній постанові не визначено ні коду ЄДРПОУ перевізника, який вчинив правопорушення, ні транспортного засобу, на якому було вчинено правопорушення, що унеможливлює достеменно встановити перевізника, який вчинив правопорушення, власника транспортного засобу та відповідно стверджувати про вчинення правопорушення саме ТОВ Рантранс. В подальшому, представниками підприємства з`ясовано, що швидше за все правопорушення було допущено водієм ТОВ Рантранс (код ЄДРПОУ 42888883), директором якого є ОСОБА_1 , яке очевидно і є власником або ж орендарем транспортних засобів. Ні водій, ні представник перевізника ТОВ Рантранс під час проведення перевірки габаритно-вагового контролю присутні не були та про вчинення будь-яких порушень у сфері перевезення до цього часу позивачу не було невідомо. Крім того, у штаті підприємства наявний виключно виконуючий обов`язки директора ОСОБА_2 , інші особи, в т.ч. водії в штаті відсутні, відтак, ніхто не міг фізично вчинити правопорушення, наведене в постанові. Також, зазначає, що про час та місце слухання справи про порушення ніхто ТОВ Рантранс не повідомляв, відповідно товариство не в змозі було скористатися своїми правами на надання пояснень та спростування обставин зафіксованого порушення.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 квітня 2023 року №357161.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що посадовою особою Укртансбезпеки було проведено рейдову перевірку, в ході якої виявлено порушення габаритно-вагового контролю транспортним засобом, який здійснював перевезення вантажу відповідно до товарно-транспортної накладної, в якій автомобільним перевізником вказано позивача ТОВ Рантранс, що зафіксовано в акті №353035 від 18.02.2023. За результатами пошуку ТОВ Рантранс встановлено адресу перевізника, його код ЄДРПОУ. Звертає увагу, що саме товарно-транспортна накладна у даному випадку визначає перевізника, яка містить достатню інформацію про перевізника, достовірність якої підтверджено проставлянням підпису та печатки вантажовідправника. Крім того, вказує, що про розгляд 10.04.2023 справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт повідомлено позивача листом від 17.03.2023 №17380/22/24-24, який отриманий позивачем 28.03.2023, тобто товариство завчасно було повідомлено про розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

23.01.2024 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що доводи відповідача в апеляційній скарзі не відповідають дійсності, суперечать матеріалам справи, ґрунтуються виключно на невідомій копії ТТН, яка немає відношення до позивача, що фактично підтверджує неналежне виконання посадовими особами відповідача своїх посадових обов`язків. Вказане спричинило накладення стягнення на позивача, який не являється суб`єктом вчинюваного правопорушення. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.

Судом встановлені наступні обставини.

Посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області 18.02.2022 на автодорозі М-05 Київ Одеса 432 км + 811 проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт №353035 від 18.02.2023, яким зафіксовано, що транспортним засобом марки DAF L 330S TRAILOR, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , надавались послуги з перевезення вантажу з перевищенням вагових норм на 8,6%, що є порушенням абз. 14 ч.1 ст.60 Закону України Про автомобільний транспорт.

При проведенні перевірки були складені акт №0071504 від 18.02.2023 про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів, довідка №0063964 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 18.02.2023.

Відповідачем 23.03.2023 позивачу рекомендованим листом від 17.03.2023 №17380/22/24-23 направлено повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 10.04.2023 (з 10 по 12 годину) за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3, поверх 4.

10.04.2023 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Укртрансбезпеки винесено постанову №357161, якою до ТОВ Рантранс за порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з частинами сьомою, чотирнадцятою статті 6 Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-ІII Про автомобільний транспорт (Закон №2344-ІII) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 1, абзацу 1 пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Абзацом третім пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №592 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року №196-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, зокрема Поліське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, реорганізувавши шляхом злиття Управління Укртрансбезпеки у Волинській області та Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області.

Отже, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідача.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок №1567.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (органи державного контролю) є Укртрансбезпека та її територіальні органи.

Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Відповідно до пункту 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Згідно пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Стаття 48 Закону №2344-ІІІ визначає перелік документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Так, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Згідно з пунктами 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пунктів 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до абзацу шістнадцятого частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У Законі №2344-ІІІ наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Колегія суддів зазначає, що фактичною підставою для притягнення ТОВ Рантранс до відповідальності відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки факту надання позивачем на підставі товарно-транспортної накладної без номера та дати, складеної вантажовідправником ТОВ КМП АГРО (код ЄДРПОУ 42434097, Київська область, Обухівський район, с. Пустовіти, вул. Терешківка, буд. 9Б), послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових нормативів на 8,60%.

Разом з тим, апеляційний суд вказує, що висновок відповідача про те, що перевізником виступає позивач ґрунтується лише на тому, що у товарно-транспортній накладній, наданій водієм ОСОБА_3 , вказано перевізником ТОВ Рантранс, однак колегія суддів зауважує, що в порушення вищенаведених норм законодавства про автомобільний транспорт в товарно-транспортній накладній, складеній вантажовідправником ТОВ КМП АГРО, не вказано код платника податків автомобільного перевізника згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, у зв`язку з чим відповідач помилково ідентифікував позивача автомобільним перевізником лише ґрунтуючись на зазначенні в цій товарно-транспортній накладній найменування суб`єкта господарювання. При цьому, відповідач не звернув увагу на зазначення в цій товарно-транспортній накладній адреси місцезнаходження цього автомобільного перевізника, а саме: 08801, Київська область, Обухівський район, м. Миронівка, що не співпадає з адресою місцезнаходження позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 15.03.2019 зареєстрована юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю Ран Транс, місцезнаходження якого є: 08801, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Соборності, будинок 129-Д, керівником якого є Ріпка Андрій Миколайович.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що матеріалами перевірки встановлено, що власником транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення вантажу з перевищенням габаритно-вагових норм є саме ОСОБА_1 , що зазначений також у наведеній товарно-транспортній накладній як відповідальна особа вантажовідправника. Разом з тим, у матеріалах справи наявний лист вих. №155 від 31.10.2023 ТОВ Київ-Атлантик Україна (08801, Київська область, Обухівський район, м. Миронівка, вул. Степова, буд. 8, код ЄДРПОУ 22929481), з якого слідує, що впродовж 2021-2023 років у Приватного акціонерного товариства Київ-Атлантик Україна не було договірних/господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Рантранс (код ЄДРПОУ 42851261, місцезнаходження: 43020, Волинська область, місто Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 17); Товариство з обмеженою відповідальністю Рантранс (код ЄДРПОУ 42851261, місцезнаходження: 43020, Волинська область, місто Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 17) не здійснювало перевезення вантажів на замовлення ПрАТ Київ-Атлантик Україна.

Також, у матеріалах справи наявна копія наказу від 31.12.2022 №2 ш/р Про внесення змін до штатного розпису та додатку №1 до нього, з яких слідує, що з 01 січня 2023 року штатний розпис ТОВ Рантранс складається із однієї штатної одиниці, а саме директора з місячним окладом у 10 000,00 грн. Відтак, водії згідно з цим штатним розписом відсутні. Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що водій ОСОБА_3 на момент виникнення спірних правовідносин не перебував в трудових відносинах з позивачем. Відтак, з вищенаведеного слідує, що відповідач помилково ідентифікував автомобільного перевізника, ґрунтуючись лише на найменуванні суб`єкта господарювання, зазначеного в товарно-транспортній накладній, без відображення в ній коду платника податків автомобільного перевізника згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України.

Окрім того, відповідачем порушено вимоги пунктів 26, 27 Порядку №1567. Так, на час розгляду справи 10.04.2023 року у відповідача не було доказів належного повідомлення уповноваженої особи ТОВ Рантранс про розгляд справи (під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням) і таких доказів не надано. Саме по собі повідомлення від 17.03.2023 №17380/22/24-23 (трековий номер відправлення 0600024887151) не вказує, що товариство було проінформовано про дату, час і місце розгляду справи. Відсутність доказів (повідомлення про вручення рекомендованого відправлення), які б давали можливість суду пересвідчитись про повідомлення позивача про розгляд справи (а цей факт позивач заперечує), дає підстави для висновку про те, що останній був позбавлений можливості надати пояснення, заперечення за встановленими актом перевірки обставинами та надати докази для його спростування.

Аналізуючи наведене вище, апеляційний суд вважає, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності прийнятого рішення про накладення штрафу на позивача за порушення норм про автомобільний транспорт, оскаржувана постанова від 10 квітня 2023 року №357161 прийнята з порушенням процедури розгляду справи, необ`єктивно (без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення), без доведення обставин належними і достатніми доказами, а тому, як вірно вказав суд першої інстанції, є протиправною і підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі № 140/21431/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний