Постанова

від 22.02.2024 по справі 460/14458/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 460/14458/21 пров. № А/857/20889/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шавель Р.М.

секретар судового засідання Слободян І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі № 460/14458/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання дій та бездіяльності протиправними (головуючий суддя Дудар О.М., м. Рівне), -

В С Т А Н О В И В :

22 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» (далі позивач, ТзОВ «Українській лісопильні») звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач, скаржник, ГУ ДПС у Рівненській області), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області, яка полягає у невизнанні податкового повідомлення-рішення №00001600501 від 09.12.2019 скасованим (відкликаним), нездійсненні перерахунку суми штрафу згідно податкового повідомлення-рішення №00001600501 від 09.12.2019 та не у надсиланні нового податкового повідомлення-рішення на виконання п.73 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України;

-зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області визнати податкове повідомлення-рішення №00001600501 від 09.12.2019 скасованим (відкликаним), здійснити перерахунок суми штрафу та надіслати нове податкове повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що після набрання чинності Закону України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) контролюючий орган, відповідно до пункту 73 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі ПК України), був зобов`язаний відкликати податкове повідомлення рішення вiд 19.12.2019 №00001600501, провести перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) йому нове податкове повідомлення-рішення, проте протиправно вказаних дій відповідачем вчинено не було.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у справі № 460/14458/21 без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.12.2022 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» задоволено частково: рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2022 у справі №460/14458/21 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у цій справі касаційний суд констатував, що судами першої та апеляційної інстанції, при прийнятті рішення, не встановлювались обставини, з`ясування яких є передумовою застосування наведених положень Закону № 466-ІХ, а саме:

-чи підпадають податкові накладні (розрахунки коригування) складені за операціями та відповідно до норм Податкового кодексу України, зазначених у наведеному вище пункті 73 підрозділ 2 розділу XX «Перехідних положень», за не реєстрацію яких застосовано штраф;

-чи є сплаченою визначена спірним податковим повідомленням-рішенням сума штрафу на дату набрання чинності Законом № 466-IX;

-з`ясувати позицію податкового органу щодо спірного акта індивідуальної дії, зокрема, встановити статус штрафних санкцій, застосованих цим рішенням на дату набрання чинності Законом № 466-IX;

- з`ясувати чи було направлено Товариству нове податкове повідомлення-рішення у відповідності до положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року позов задоволено частково:

-визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області щодо нездійснення перерахунку суми штрафу, визначеної податковим повідомленням-рішенням від 09.12.2019 №00001600501, та не надіслання (невручення) Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» нового податкового повідомлення-рішення;

-зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області здійснити, на виконання вимог пункті 73 підрозділ 2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України, перерахунок суми штрафу, визначеної податковим повідомленням-рішенням від 09.12.2019 №00001600501, та надіслати (вручити) Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» нове податкове повідомлення-рішення;

-у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;

-стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати із сплати судового збору в сумі 13188 (тринадцять тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 49 коп.

Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що сума штрафу за податковим повідомленням-рішенням від 09.12.2019 №00001600501 позивачем не сплачена. Ця обставина визнається сторонами та не підлягає доказуванню в силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, станом на 23.05.2020 (дата набрання чинності Законом №466-ІХ) у спірних правовідносинах виконувалися умови, передбачені абзацом 2 підрозділу 2 розділу. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України: штраф застосовано у період з 01.01.2017 до 23.05.2020 за операціями, визначеними пп. «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України; грошові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням були неузгодженими внаслідок процедури судового оскарження та не сплачені.

Отже, Головне управління ДПС у Рівненській області зобов`язане в силу прямої вказівки в абзаці 3 пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України здійснити перерахунок суми штрафу і надіслати (вручити) ТзОВ «Українські лісопильні» нове податкове повідомлення-рішення. При цьому, попереднє податкове повідомлення-рішення від 09.12.2019 №00001600501 вважалося б скасованим (відкликаним).

Зазначених дій відповідач не вчинив, а відтак порушив право позивача на зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, позовна вимога про зобов`язання відповідача визнати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2019 №00001600501 скасованим (відкликаним), на думку суду першої інстанції, задоволення не підлягає, оскільки у разі здійснення перерахунку суми штрафу, визначеної останнім та надіслання нового податкового повідомлення-рішення, перше вважатиметься скасованим (відкликаним) у силу Закону абзац 3 пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Головне управління ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані покликанням на те, що при прийнятті рішення суд першої інстанції безпідставно застосував норму Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців» від 14.07.2020року №786-ІХ , який набрав чинності 08.08.2020 року. Даною нормою Закону вносилися зміни до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. У відповідності до ч.4 ст.246 КАС України у мотивувальній частині рішення зазначається норма права, яку суд застосував, та мотиви їх застосування. В рішенні суду відсутні мотиви застосування Закону №786-ІХ.

Учасники справи участь повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлені у встановленому законом порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Апеляційним судом з`ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські лісопильні» зареєстроване як юридична особа 07.10.2021 (номер запису 1005981070014001143), та перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків з 30.09.2014. Основним видом діяльності товариства за КВЕД є 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.

Згідно із пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, планом-графіком проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 3 квартал 2019року, на підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 11.09.2019 №116 проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Українські лісопильні» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податків та зборів, а також з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 30.06.2019.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.11.2019 №345/17-00-14-01/39414678, за висновками якого встановлено наступні порушення:

- пп.140.4.2 п.140.4 ст.140, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) - завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за півріччя 2019р. у сумі 1471802грн;

- п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижений податок на додану вартість, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування у розмірі 1335681грн, в т.ч. за травень 2017 року 20376грн, серпень 2017 року 27302грн, вересень 2017 року 40807грн, жовтень 2017 року. 160768грн, листопад 2017 року. 175грн, грудень 2017 року 900135грн, січень 2018 року 10546 грн;

- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, внаслідок чого не зареєстровано у ЄРПН податкові накладні на суму 1335681грн, що тягне за собою накладення штрафу відповідно до ст.120-1 Податкового кодексу України;

- пп. «й» пп.141.4.1, 141.4.2 п.141.4 ст. 141, пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТзОВ «Українські лісопильні» у 2018 році не оподатковано дохід (інші доходи) в сумі 11400,00євро/371822,99грн, який виплачений нерезиденту OU SAON LC, Естонія, не утримано та не внесено до бюджету податок з доходу нерезидента в сумі 55773,45грн;

- пп. «й» пп.141.4.1, 141.4.2 п.141.4 ст.141, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТзОВ «Українські лісопильні» у 2018 році не оподатковано дохід (інші доходи) в сумі 22847,50 євро/728 182,68 грн., який виплачений нерезиденту «Company «Couturier Rectification», Швейцарія, не утримано та не внесено до бюджету податок з доходу нерезидента в сумі 109227,40грн.

За результатами перевірки та з урахуванням заперечень ТзОВ «Українські лісопильні» відповідач прийняв наступні податкові повідомлення-рішення:

- №00001590501 від 09.12.2019 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 1153131 грн та застосування штрафних санкцій на 288283 грн;

- №00001600501 від 09.12.2019 про застосування штрафної санкції на 576565,50грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 1153131 грн;

- №00001630502 від 09.12.2019 про донарахування податку на доходи нерезидентів SAON, COUTURIER на 165000,85грн та застосування штрафних санкцій на 41250,21 грн;

- №00001640502 від 09.12.2019 про застосування штрафної санкції на 170,00 грн за неподання підприємством додатку ПН до декларації з податку на прибуток за 2018 рік при виплаті доходів нерезидентам (SAON, COUTURIER).

Згадані повідомлення-рішення позивач оскаржив до ДФС України (скарга №428 від 17.12.2019).

Рішенням Державної податкової служби України від 06.02.2020 №4719/6/99-00-08-05-01-06 скарга ТзОВ «Українські лісопильні» залишена без задоволення.

Надалі вказані податкові повідомлення - рішення позивач оскаржив в судовому порядку.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 у справі №460/971/20 суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 09.12.2019 №00001590501, №00001600501, №00001630502, №00001640502.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 суд скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 у справі №460/971/20 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.12.2019 №00001590501, №00001600501, №00001630502 та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовив.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.02.2021 у справі №460/971/20 ТзОВ «Українські лісопильні» поновлено строк на подання касаційної скарги на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 та відкрито касаційне провадження.

26.10.2020 та 11.03.2021 позивач, ТзОВ «Українські лісопильні», звертався до Головного управління ДПС у Рівненській області із заявами про скасування (визнання відкликаним) податкового повідомлення-рішення від 09.12.2019 №00001600501.

22.04.2021 позивач також звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою №171, в якій просив скасувати (визнати відкликаним) податкове повідомлення-рішення від 09.12.2019 №00001600501 та зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області перерахувати суму штрафу та надіслати нове податкове повідомлення-рішення.

За змістом доводів апеляційної скарги як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції Головне управління ДПС у Рівненській області покликається на невмотивованості застосування положень нормативно-правового акту.

Апеляційний суд не погоджується з доводами скаржника з наступних причин.

Відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України(в редакції, що діяла на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року. - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пп.201.10 ст.201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податковоїнакладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201цього Кодексуштрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201цього Кодексу(п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України).

Разом з тим, 23.05.2020 набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX(далі - Закон №466-ІХ). Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Українипунктом 73.

Пізніше Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців" від 14.07.2020 №786-IX(набрав чинності 08.08.2020) до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» також було внесеною зміни.

Так, відповідно до змісту абз.2 п.73 підр.2 роз XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України(у чинній редакції) штрафи, застосовані через відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податковоїнакладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198цього Кодексуу разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2,5 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1700 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним) (абз.3 п.73 підр.2 роз. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Суд звертає увагу на ретроспективну дію положень п.73 підр.2 роз. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, яка полягає в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.

Наведений підхід неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, в постановах від 17.07.2020 у справі № 640/5138/19, від 21.04.2022 у справі №580/5563/20, від 10.08.2020 у справі № 640/6528/19, від 10.09.2020 у справі № 520/3188/19, від 21.10.2020 у справі №1.380.2019.001225, від 11.01.2021 у справі №480/3000/19.

Під час розгляду справи судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 09.12.2019 №00001600501 застосовано до позивача відповідно до ст.201 Податкового кодексу Україништрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 576565,50грн, що становить 50% від 1153131грн суми податку на додану вартість, що визначена відповідачем як сума заниження податкових зобов`язання внаслідок порушення ТзОВ «Українські лісопильні» пп. «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України.

Отже, зазначеним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних за операціями, передбаченими пп. «г» п.198.5 ст.198 Податкового кодексу Україниопераціями, що не є господарською діяльністю платника податку, та на які поширюється дія абзацу 2 пункту73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Зазначеними вище правовими нормами суд першої інстанції чітко аргументував свої висновки.

Апеляційний суд критично оцінює доводи скаржника в частині невмотивованого застосування судом першої інстанції норм Закону №786-ІХ та розцінює такі як формальну підставу для оскарження рішення суду першої інстанції. За правилами п.6 ч.2 ст. 296 КАС України апеляційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права. В той же час скаржник жодним чином не обґрунтував свою позицію, не навів жодного доводу на її користь, не вказав мотивів своєї незгоди із застосованим нормативно-правовим актом, а лише обмежився голослівною, нічим не підтвердженою констатацією.

Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року у справі № 460/14458/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 22 лютого 2024 року.