Постанова

від 22.02.2024 по справі 806/759/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 лютого 2024 року

справа № 806/759/17

адміністративне провадження № К/990/2960/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Пасічник С. С.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області

на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року (суддя - Токарева М. С.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року (судді: Залімський І. Г., Смілянець Е. С., Сушко О. О.)

у справі № 806/759/17

за позовом Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України»

до Головного управління ДПС у Житомирській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року у справі №806/759/17 позовні вимоги Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (далі - Підприємство, позивач у справі) до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач у справі, скаржник) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 листопада 2016 року №0001741404, №0001701401, №0001721401, №0001711401, №0001691404, №0023361305, №0023371305 задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24 листопада 2016 року №0001701401, №0001721401, №0001711401, від 18 листопада 2016 року №002336105, №0023371305. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області в частині задоволених позовних вимог залишено без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року клопотання відповідача про заміну сторони правонаступником задоволено, замінено Головне управління ДФС у Житомирській області правонаступником Головним управлінням ДПС у Житомирській області. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишено без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року залишено без змін.

Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Підприємства понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 14626,84 грн.

22 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 806/759/17, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2024 року та витребувано справу з суду першої/апеляційної інстанції.

07 лютого 2024 року справа №806/759/17 надійшла до Верховного Суду.

Доводи касаційної скарги

В касаційній скарзі відповідач зазначає, що суди попередніх інстанції під час прийняття оскаржуваних рішень застосували норму права - статтю 252 КАС України, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

На думку скаржника, за обставинами цієї справи повинен бути висловлений наступний висновок, який наразі відсутній у рішеннях Верховного Суду:

«...перебіг позовної давності починається від дня коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права. Строк позовної давності терміном три роки минув на момент подання заяви до суду про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат з відповідача. Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з тим, що основне рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року, станом на дату ухвалення додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року, набрало законної сили та виконане, тому заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення подана після закінчення строку виконання основного судового рішення, що свідчить про невчасність звернення до суду із вказаною заявою».

На думку скаржника, помилка судів полягає в тому, що встановивши наявні підстави для ухвалення додаткового рішення в даній справі, не врахували стан виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року станом на дату ухвалення додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року. Отже, повинна бути застосована пряма норма частини другої статті 252 КАС України, яка є імперативною нормою та передбачає обов`язок подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідач просить скасувати додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року в повному обсязі та прийняти нове, про відмову в задоволенні заяви Підприємства про розподіл судових витрат.

Правове регулювання та висновки Верховного Суду

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частини другої статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 КАС України).

Положення частини другої статті 252 КАС України визначає проміжок часу, протягом якого особа, яка брала участь у справі, може звернутися із заявою до суду щодо прийняття додаткового судового рішення. Таким строком виступає весь період з моменту набрання чинності судовим рішенням до закінчення строку на виконання судового рішення.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що позивач в адміністративному позові від 07 березня 2017 року просив стягнути з відповідача судові витрати. Також позивач неодноразово подавав заяви до суду першої інстанції про зменшення позовних вимог, у кожній із яких окремим пунктом ставилася вимога про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача, а докази сплати судового збору надавалися раніше. 05 травня 2020 року позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яка не могла бути розглянута судом вчасно, оскільки справа перебувала в Верховному Суді у зв`язку з розглядом касаційної скарги відповідача на судові рішення судів першої та апеляційної інстанції (лист від 15 травня 2020 року №806/759/17/27133/20). Заява про ухвалення додаткового рішення розглянута після повернення справи до Житомирського окружного адміністративного суду.

Скаржник зазначає, що станом на час ухвалення додаткового рішення від 19 вересня 2023 року судом першої інстанції рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року виконане. Такі доводи відповідача є безпідставними, оскільки позивач подав заяву про ухвалення додаткового рішення 05 травня 2020 року, а докази того, що на цей час рішення суду першої інстанції від 19 вересня 2023 року було виконане скаржник суду не надав.

Слід зазначити, що процесуальний інститут додаткового судового рішення усуває недоліки основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на те, що при ухваленні рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, у суду першої інстанції були підстави для ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року частково задоволено позовні вимоги, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення на загальну суму донарахованих грошових зобов`язань 975 122,84 грн, а тому суд першої інстанції стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Підприємства судовий збір у сумі, що пропорційна сумі задоволених позовних вимог, а саме 14 626,84 грн.

Доводи податкового органу, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів Верховного Суду, переглянувши додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши дотримання судами норм процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого скарга залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 252, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення.

Додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі № 806/759/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: Л. І. Бившева

С. С. Пасічник