Рішення

від 22.02.2024 по справі 192/2574/23

СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 192/2574/23

Провадження № 2/192/186/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22 лютого 2024 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Стрельникова О. О.

за участю: секретаря судового засідання - Савчукової В. В.,

представника позивача - адвоката Мулька А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на початку грудня 2023 року він виявив відсутність коштів на його банківській картці. В подальшому він за допомогою застосунку «ДІЯ» дізнався про відкрите виконавче провадження,яке відкрите на підставі виконавчого напису №8947 від 29 січня 2020 року, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем про стягнення з позивача грошових коштів в сумі - 30487 грн. 94 коп.

Вважає, що зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки заборгованість яка стягнута за виконавчим написом не є безспірною, крім того, кредитний договір за яким було стягнуто заборгованість не є нотаріально посвідченим, і тому на її думку приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що є підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце судового засідання належним чином, причину неявки суду не повідомив, приймав участь через повноважного представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив (а. с. 63).

Суд вислухавши представника позивача, з`ясувавши обставини по справі, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно виконавчого напису вчиненого 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Гуревічовим Олегом Миколайовичем, приватний нотаріус пропонує стягнути грошові кошти у сумі 30337 грн. 94 коп. з ОСОБА_1 , які є боргом за кредитним договором №64/7883ACLAPT6 від 11 червня 2013 року, укладеним між ним та ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК», право вимоги за яким перейшло на підставі договору факторингу №20182407-1/2 від 24 липня 2018 року до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ». Стягнення заборгованості проводиться за період з 24 листопада 2015 року по 20 грудня 2019 року, і складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 5094 грн. 31 коп., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами та в сумі 157 грн. 55 коп., заборгованості за нарахованою та несплаченою пенею в сумі 25086 грн. 08 коп. та плати за вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №8947 (а. с. 54).

Як вбачається з кредитного договору №64/7883ACLAPT6 від 11 червня 2013 року, укладеного між ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» та ОСОБА_1 , сторони домовились про надання позивачу кредиту в загальному розмірі 11200 грн. 00 коп. строком на 24 платіжних періодів. Даний договір нотаріально не посвідчений (а. с. 51-52).

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 08 лютого 2021 року державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відкрито виконавче провадження №64412866 по виконанню виконавчого напису №8947 виданого 29 січня 2020 року (а. с. 47).

Згідно Відомостей про виконавче провадження №64412866, 01 грудня 2023 року виконавче провадження завершено, у зв`язку з повним виконанням (а. с. 15-16).

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» - нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як вбачається зі ст. 89 Закону України «Про нотаріат» - увиконавчому написі повинні зазначатися, зокрема суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України - нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як зазначає в своїх рішеннях Велика Палата Верховного Суду оформлених постановами від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18): вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом

Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, №1722 від 29 червня 1999 року, даний перелік доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин» Постановою КМУ від 26 листопада 2014 року № 662. Вказана постанова КМУ визнана незаконною та нечинною постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі №826/20084/14.

Як зазначає в своїй постанові від 21 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду в справі №910/10374/17 - резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 в частині відображення результату вирішення позовних вимог містить висновки: 1) про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині; 2) про зобов`язання Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови про визнання незаконною та нечинною постанови № 662 у наведеній частині. Отже, ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року, якими було передбачено зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду, стосувались лише зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду. Тому Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи відповідача щодо зупинення ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 до закінчення касаційного розгляду (01 листопада 2017 року), оскільки зупинення виконання обов`язку Кабінету Міністрів України опублікувати резолютивну частину цієї постанови не впливає на набрання вказаною постановою законної сили та її дію в частині визнання незаконною та нечинною постанови № 662.

Таким чином, проаналізувавши зазначені судові рішення, суд вважає, що на час вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису - 29 січня 2020 року, розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин» у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів був недійсним і тому приватний нотаріус не міг вчиняти виконавчий напис за договором укладеним між ПАТ «ПЛАТИНУМ БАНК» та ОСОБА_1 11 червня 2013 року.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Як встановлено судом під час судового розгляду, виконавчий напис, який позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, вже виконаний державним виконавцем і виконавче провадження по його виконанню закінчено у зв`язку з фактичним виконанням.

Відповідно ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» - у випадках, передбачених пунктами 9 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Також судом встановлено, що з позивача було стягнуті кошти під час виконання виконавчого напису, що не заперечував в судовому засіданні представник позивача.

У зв`язку з чим, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного цивільного права позивача є стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів за виконавчим провадженням, з врахуванням того, що виконавче провадження вже закінчено фактичним виконанням виконавчого напису, і сам виконавчий документ стягувачу не повертається, що виключає його повторне пред`явлення до виконання.

Додаткове визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, враховуючи що він же виконаний, суд вважає, є безпідставним і жодним чином не призведе до відновлення порушеного права позивачки.

У зв`язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягають, як не ефективний спосіб захисту,

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 21 листопада 2015 року має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а. с. 20).

Таким чином, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, і тому, у зв`язку з відмовою в позові, судові витрати по справі слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 18 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», яка розташована: м. Київ, вул. Стельмаха, буд. 9-А, офіс 203, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 35017877 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 лютого 2024 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.