Рішення

від 19.02.2024 по справі 404/7590/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/7590/23

Номер провадження 2/404/1767/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Коваленко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 адвоката БагірянаЕміля Бориковичадо АТ«ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙМІЖНАРОДНИЙ БАНК»,ТОВ «ІККФінанс»,третя особа:приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назирович про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки , -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат БагірянаЕ.Б. звернувсяз позовноюзаявою доАТ «ПЕРШИЙУКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК»,ТОВ «ІККФінанс» в якомупросить визнати недійснимдоговір провідступлення прававимоги №5700361/1за кредитнимдоговором №5700361/1від 24.10.2007року доборжника ОСОБА_1 ,укладеного 29.08.2019року міжАТ «ПЕРШИЙУКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК» таТОВ «ІККФінанс» та провизнання недійснимдоговору провідступлення прававимоги за договорами іпотеки №5700641від 24.10.2007року та№ 5704916від 24.10.2007року доіпотекодавця ОСОБА_1 ,укладеного 29.08.2019року міжАТ «ПЕРШИЙУКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙБАНК» таТОВ «ІККФінанс»,посвідченого приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назировичем та зареєстрованого у реєстрі № 8440. В позовній заяві зазначив ,що договір відступлення прав вимоги має ознаки договору факторингу, оскільки за цим договором ТОВ «ІКК Фінанс» передав кошти АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» як клієнту за що отримав право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника.

Представник позивача вважає,що оспорюваний договір про відступлення прав вимоги суперечить договору факторингу та порушує права позивача як позичальника за кредитним договором щодо передачі правої вимоги новому кредитору на підставах та у спосіб , передбачений законом.

Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки також підлягає визнанню недійсним, оскільки спірний правочин відступлення права вимоги за договорами іпотеки є похідним від договору про відступлення права вимоги № 5700361/1, тому також підлягає визнанню недійсним на підставі статті 548 ЦК України, порушення прав позивачів договору про відступлення права вимоги за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник ТОВ «ІКК Фінанс» позовні вимоги не визнала.

Представник АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» надав до суду заяву про застосування строку позовної давності.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Ю. Н. до суду не з`явився про час розгляду справи належно повідомлявся.

Ухвалою судді від 06.10.2023 року відкрито проваження по справі та призначено до розгляду в спрощеному провадженні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд находить позов який задоволенню не підлягає.

Встановлено,що між Закритим акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк» правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є Публічне Акціонерне Товариство «Першиій Український міжнародний банк» та громадянином України ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 5700361 від 24.10.2007 р. та додаткові угоди до нього: № 8457263 від 09.12.2009 р. № 7450639 від 02.03.2009 р., № 13396171 від 16.12.2011 р„ № 10529575 від 01.03.2011 р, відповідно до умов якого надано Позивачеві кредит ; розмірі 90 000 доларів США на споживчі цілі.

24.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Перший Українськи: міжнародний банк», правонаступником всіх прав та зобов`язань якого є Публічне Акціонери Товариство «Перший Український міжнародний банк» та громадянином України ОСОБА_1 , були укладені договори іпотеки № 5700641, № 5704916 для забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за Кредитним договором №5700361 від 24.10.2007 р.

Предметом укладених договорів іпотеки № 5700641, № 5704916 для забезпеченн виконання зобов`язань боржника перед кредитором за Кредитним договором № 5700361 ві 24.10.2007 р., є квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

29.08.2019 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ТОВ «ІКК Фінанс», було укладено договір відступлення права вимої № 5700361/1, згідно якого в порядку та на умовах, визначеним договором, первісний кредите відступає за плату новому кредитору належні йому вимоги за кредитним договором - договорами забезпечення, а новий кредитор зі первісного кредитора як сторону - кредитора кредитному договорі, договорах забезпечення, та приймає на себе всі його прав та обов`язки : кредитним договором, новий кредитор сплачує первісному кредитору вартість прав вимоги, п відступаються в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Також 29.08.2019 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ТОВ «ІКК Фінанс», було укладено догов відступлення права вимоги за договорами іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусе Київського міського нотаріального округу Бадаховим Ю. Н. та зареєстрованим № 8440, які виступає в якості забезпечення виконання зобов`язань.

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги в порядку та на умов визначених договором, первісний кредитор відступає за плату новому кредитору належні йоі права вимоги за кредитним договором з додатками до нього та договорами забезпечення, новий кредитор заміняє первісного кредитора як сторону кредитора у кредитному договорах забезпечення та приймає на себе всі його права та обов`язки за кредитні договором. Новий кредитор сплачує первісному кредитору вартість прав вимоги, і відступається в порядку та на умовах, передбачених договором.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є - недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені вимоги и частинами першою - третьою,п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов`язання не підлягає убезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину до його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 512 ЦК України визначені загальні підстави та порядок заміни кредитора у . Пов`язанні, відповідно якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (стаття 514 ЦК України)

переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Уст.350 Господарського кодексузакріплено, що банк має право укласти договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким він передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої особи. Загальні умови та порядок здійснення факторингових операцій визначаютьсяЦивільним кодексом, цим кодексом, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно зіст.1077 ЦКза договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Визначення факторингу міститься уст.49 закону «Про банки і банківську діяльність», відповідно до якої факторинг це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 6.02.2014 №352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України» від 3.04.99 №231 до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до ч.3ст.1079 ЦКфактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.1, чч.1, 2 ст.7 закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг.

Юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ. У разі, якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, аналіз стст.512,1077 ЦКсвідчить про те, що цивільне право розмежовує правочини, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: договори з відступлення права вимоги (договори цесії) та договори факторингу.

Зазначені правочини не є аналогічними та різняться за певними критеріями: за предметом договорів, за формою вчинення договорів, за суб`єктним складом правочинів, за метою їх укладення.

Щодо розмежування за предметом договору слід зазначити, що під час цесії може бути відступлене право як грошової, такі не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Предметом договору факторингу згідно зі

ст.1078 ЦКможе бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги).

При розмежуванні зазначених договорів за формою їх вчинення слід враховувати, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (ст.513 ЦК). Оскільки факторинг згідно з п.3 ч.1ст.49 закону «Про банки і банківську діяльність»є кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені уст.6 закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відмінність зазначених договорів за суб`єктним складом полягає в тому, що відповідно до ст.2,512518 ЦКза договором відступлення права вимоги учасниками цесії можуть бути будь-які фізичні або юридичні особа.

Аналіз ч.1ст.1077 ЦК,ст.350 ГК, ч.5ст.5 закону «Про банки і банківську діяльність», п.1 ч.1ст.1 закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»свідчить про те, що суб`єктний склад договору факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч.2ст.1079 ЦК), фактора, яким може бути банк або інша банківська (фінансова) установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч.3ст.1079 ЦК) та боржника, тобто набувача послуг чи товарів за первинним договором.

Щодо розмежування договорів відступлення права вимоги та факторингу за метою їх укладення слід враховувати, що згідно з п.5 ч.1ст.1закону «Профінансові послугита державне регулювання ринків фінансових послуг»фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

У розумінні п.11 ч.1ст.4 вказаного законуфакторинг є фінансовою послугою.

Отже, метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права, тоді як метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (ч.3ст.656 ЦК).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 13.04.2016 у справі №910/8670/15-г (3-226гс16), у постанові Великої палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №909/968/16, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/6659/17 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 3.04.2019 у справі №591/4552/17.

Отже, характерними ознаками договору факторингу є те, що:

йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник набувач послуг чи товарів за первинним договором);

його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги);

метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника;

відступлення права вимоги за таким договором може відбуватися виключно за плату, а його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись: у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо;

вимоги до форми такого договору визначені уст.6 закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Правочин, який не відповідає зазначеним ознакам, не є договором факторингу, а є правочином з відступлення права вимоги (цесії).

Ураховуючи положення наведених вище норм матеріального права та правову позицію щодо розмежування договорів цесії та факторингу, у справі, яка розглядається, ні суд апеляційної інстанції, ні суд першої інстанції, в порушення вимоги стст.86,236,237 ГПК, не дослідили і не надали правову оцінку зібраним у справі доказам, зокрема:

П.п.1.1, 2.1 договору від 29.08.201 №5700361/1, якими передбачено, що за спірним договором АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» відступає ТОВ «ІКК Фінанс», права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 24.10.2007 року, та за іпотечним договором від 24.10.2007 року шляхом продажу таких прав п.2.2 договору у сукупності з додатком №1 до договору (на який є посилання в п.2.2 спірного договору), відповідно до якого ТОВ «ІКК Фінанс», набув усі права кредитора за основними договорами (кредитним договором від 24.10.2007 року, договором поруки від 19.08.2008 та іпотечним договором від 24.10.2007 року щодо сплати боржниками коштів, процентів, штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку №1 до спірного договору.

А згідно додатку №1 до спірного договору розмір цієї заборгованості складає станом на 29.08.2019 року в розмірі 96475,97 доларів США.

П.2.1 ,2.2 договору від 29.08.2019 згідно з яким сторони домовились, що за відступлення прав вимоги новий кредитор ТОВ «ІКК Фінанс» сплачує банку суму боргу.

Представник банку заявив про застосування строку давності звернення до суду , але суд відмовляє в задоволенні позову по фактичним обставинам.

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позовних вимог представника позивача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд покладає судові витрати на позивача по фактично понесеним витратам.

На підставі ст.ст. 203,215,548,1077 ЦК України , керуючись ст.ст. 81,141,256 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог представника ОСОБА_1 адвоката Багіряна Еміля Бориковича до АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ТОВ «ІКК Фінанс» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 5700361/1 за кредитним договором № 5700361/1 від 24.10.2007 року до боржника ОСОБА_1 , укладеного 29.08.2019 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВ «ІКК Фінанс» - відмовити.

В задоволенні позовних вимог представника ОСОБА_1 адвоката Багіряна Еміля Бориковича до АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ТОВ «ІКК Фінанс» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки

№ 5700641 від 24.10.2007 року та № 5704916 від 24.10.2007 року до іпотекодавця ОСОБА_1 , укладеного 29.08.2019 року

між АТ«ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙМІЖНАРОДНИЙ БАНК»та ТОВ«ІКК Фінанс»,посвідченого приватнимнотаріусом Київського міського нотаріального округу Бадаховим Юрієм Назировичем та зареєстрованого у реєстрі № 8440 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційнаскарга нарішення судуподається безпосередньодо Кропивницькогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,місце проживання: АДРЕСА_3 ;

представник позивача адвокат БагірянЕміль Борикович,місце знаходження:вул.Пашутінська,54/55,офіс 13,м.Кропивницький,25006;

відповідач: АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» , код ЄДРПОУ 14282829, місце знаходження: вул. Андріївська, будинок 4, м. Київ, 04070;

відповідач: ТОВ «ІКК Фінанс», код ЄДРПОУ 41401280, місце знаходження: вул. Еспланадна 20, офіс 1105, м. Київ, 01001;

третяособа:приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назирович, місце знаходження: вул. Прорізна, 18/1, м. Київ, 01001.

Повний текст судового рішення складено 23.02.2024 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда