Постанова

від 22.02.2024 по справі 345/5777/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/5777/23

Провадження № 22-ц/4808/392/24

Головуючий у 1 інстанції Кулаєць Б. О.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Луганської В.М., Мальцевої Є.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за апеляційною скаргою представника приватного підприємства «Модуль» на рішення Калуського міськрайонного суду, ухвалене головуючою суддею Кулаєць Б.О. 05 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Модуль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Калуська міська рада, про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПП «Модуль», в якому, з врахування заяви про уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача на свою користь кошти за сервітутне користування земельною ділянкою площею 146,00 м.кв. за період з 28.01.2022 по 01.06.2022 у розмірі 3486,48 грн, а також сплачений судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.01.2022 між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2610 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У п. 21 договору зазначено, що надана йому в оренду земельна ділянка обтяжена сервітутом, укладеним по даній земельній ділянці між ПП «Модуль» та Калуською міською радою від 31.01.2019 у розмірі 146,00 м.кв. Даний сервітут є платним і ПП «Модуль» щомісячно сплачує на рахунок Калуської міської ради кошти у розмірі 871,62 грн. Калуська міська рада отримала від ПП «Модуль» кошти, сума яких за період з 01.02.2022 по 31.12.2022 складає 4434,36 грн. Водночас, за ті ж самі 146 м.кв. і він сплачував кошти, хоча не може їх реально використовувати. Отже, фактично відбувається подвійна оплата. Позивач вказав, що звертався до відповідача з пропозицією у добровільному порядку сплатити кошти у розмірі 4434,36 грн, однак останній відповів, що вже сплатив кошти Калуській міській раді. Зважаючи на вказане, просив позовні вимоги задовольнити.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 05 січня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП «Модуль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Калуська міська рада, про стягнення коштів відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, представник ПП «Модуль» подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що воно підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позову. Зазначає, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2018 у справі №909/316/18 задоволено позов ПП «Модуль» до Калуської міської ради та встановлено ПП «Модуль» постійний та оплатний земельний сервітут на земельній ділянці площею 0,0146 га, що знаходиться за адресою: вул. Пекарська в м. Калуш. Апелянт вказує, що на час ухвалення вказаного рішення позивач не був ні власником, ні користувачем земельної ділянки, на якій цим рішенням встановлено сервітут. Вважає, що ОСОБА_1 не має права на отримання оплати за сервітут, оскільки таке право належить міській раді як власнику земельної ділянки. На думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач, як орендар земельної ділянки, має право вимагати плату за встановлений земельний сервітут. Помилковим також вважає висновок місцевого суду про те, що підставою відмови у задоволенні позовних вимог є також відсутність зареєстрованого права користування (сервітуту) в ПП «Модуль». Зауважує, що державна реєстрація права користування (сервітуту) згідно рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2018 відбулась 13.05.2019 за №31565562. Зазначення в реєстрі прав власності на нерухоме майно строку дії сервітуту до 03.03.2021, на думку відповідача, не спростовує того факту, що згідно з рішенням суду земельний сервітуту є безстроковим. Апелянт з врахуванням ст. 129-1 Конституції України, ст. 100 ЗК України, ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також правових висновків Верховного Суду у справах №911/3594/17, №925/1121/17, №916/675/15 вважає, що суд першої інстанції помилково зазначив у оскаржуваному рішенні, що саме рішення суду не є доказом існування сервітутного права в ПП «Модуль», оскільки таке виникає з моменту державної реєстрації.

Просить змінити рішення Калуського міськрайонного суду від 05 січня 2024 року шляхом виключення з його мотивувальної частини висновків: «Даних про те, що проводилася реєстрація продовження строку дії сервітуту з 04.03.2021 суду доказів не надано. Відповідно, враховуючи вимоги ст.ст. 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" саме рішення суду не є доказом існування сервітутного права в ПП "Модуль" оскільки таке виникає з моменту державної реєстрації, а підставою такої реєстрації якраз і може бути рішення суду. Таким чином, судом встановлено, що позивач є землекористувачем земельної ділянки площею 0,2610 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , за договором оренди від 28.01.2022, а відтак може бути суб?єктом права земельного сервітуту щодо вказаної земельної ділянки». «Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суду не представилося можливим встановити факт наявності зареєстрованого права користування (сервітуту) в ПП «Модуль» на частину земельної ділянки, площею 0,0146 га, яка знаходиться в оренді в позивача та яка є комунальною власністю Калуської міської ради, а відповідно наявність у нього обов?язку проводити оплату за такий сервітут». Стягнути з позивача судові витрати.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини третьої статті 360ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За змістом частини 13 статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі статтею 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази виникнення сервітутних відносин між сторонами, а тому немає правових підстав для стягнення сервітутної плати з ПП «Модуль» на користь ОСОБА_1 . При цьому суд вказав на неможливість встановлення факту наявності зареєстрованого права користування (сервітут) в ПП «Модуль» на частину земельної ділянки площею 0,0146 га, яка знаходиться в оренді в позивача та є комунальною власністю Калуської міської ради.

Колегія суддів погоджується із цим висновком суду першої інстанції.

Судом першої інстанції з`ясовано, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2018 (справа № 909/316/18), встановлено Приватному підприємству «Модуль» постійний та оплатний земельний сервітут на земельній ділянці площею 0,0146 га, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 і є у власності Калуської міської ради, шириною 3,5 м з правом проїзду по ній легковим та вантажним транспортом до належної на праві оренди земельної ділянки площею 0,1161 га в АДРЕСА_1 з кадастровим номером 2610400000:17:004:0016 (а.с. 19-21).

10.05.2019 між Калуською міською радою (власник) та ПП «Модуль» (землекористувач) було укладено договір сервітутного землекористування, згідно з яким власник відповідно до рішень Калуської міської ради від 21.01.2019 № 2130, від 28.02.2019 № 2179 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2018 №909/316/18 встановлює сервітутне землекористування на вищезгадану земельну ділянку. Термін дії договору до 02.03.2020 (п. 1.2, 2.1 договору (а.с. 7-8).

13.05.2019 за № 31565562 зареєстровано право користування (сервітут) (обмежене платне користування) на вказану вище земельну ділянку на підставі договору сервітутного землекористування від 10.05.2019, укладеного між Калуською міською радою та ПП «Модуль», рішення органу місцевого самоврядування № 2130 від 31.01.2019, видавник Калуська міська рада, рішення суду, справа № 909/316/18, від 09.07.2018, видавник Господарський суд Івано-Франківської області, додаткової угоди б/н від 26.03.2020, укладеної між Калуською міською радою та ПП "Модуль". Строк дії до 03.03.2021.

Пізніше між Калуською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі від 28.01.2022, за яким орендодавець відповідно до рішення Калуської міської ради від 25.01.2022 № 297 та рішення від 24.06.2021 № 623 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення станції технічного обслуговування автомобілів та стоянки автомобілів з кадастровим номером 2610400000:17:004:0001 площею 0,2610 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (п. 1, 2 договору). Договір укладено на строк до 25.02.2026 включно (п. 7 договору).

Згідно з п. 21 договору на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження у користуванні земельною ділянкою, площею 0,2610 га (кадастровий номер 2610400000:17:004:0001), право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху, який поширюється на земельну ділянку площею 0,0146 га (сервітут встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2018 у справі № 909/316/18) (а.с.5-6).

Статтею 98ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (стаття 100 ЗК України).

Відповідно до статті 101ЗК України дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що 13.05.2019 за № 31565562 зареєстровано право користування (сервітут) (обмежене платне користування) на частину земельної ділянки, площею 0,0146 га на підставі договору сервітутного землекористування від 10.05.2019, укладеного між Калуською міською радою та ПП «Модуль», рішення органу місцевого самоврядування № 2130 від 31.01.2019, видавник Калуська міська рада, рішення суду, справа № 909/316/18, від 09.07.2018, видавник Господарський суд Івано-Франківської області, додаткової угоди б/н від 26.03.2020, укладеної між Калуською міською радою та ПП «Модуль». Строк дії до 03.03.2021.

Згідно із частиною першою статті 76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про відсутність у ПП «Модуль» зареєстрованого права користування (сервітуту) на частину земельної ділянки площею 0,0146 га, яка знаходиться в оренді в позивача та яка є комунальною власністю Калуської міської ради, а відповідно суд правильно послався на відсутність у нього обов`язку проводити оплату за такий сервітут.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що договір сервітутного користування від 10.05.2019 був помилково укладений з огляду на наявність рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.07.2018. Разом з тим, відповідач не надав відомостей реєстрації продовження строку дії сервітуту, про що також зазначив місцевий суд.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни рішення.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника приватного підприємства «Модуль» залишити без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду від 05 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, і у випадках, передбачених п.2 частини 3 статті 389ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Луганська

Є.Є. Мальцева

Повний текст постанови складений 22 лютого 2024 року.