Рішення

від 23.02.2024 по справі 517/121/24

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/121/24

Провадження № 2-о/517/4/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Захарівка Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник за ордером - адвокат Корой Іван Дмитрович, заінтересована особа: Захарівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Предстравник заявника ОСОБА_1 , адвокат Корой І.Д. звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить встановити факт того, що заявник постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на день її смерті (час відкриття спадщини), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Фрунзівка Фрунзівського району Одеської області.

Вимоги заяви обґрунтовує тим, що спадкодавець не залишила заповіт щодо свого майна у вигляді права власності на земельну ділянку, а із спадкоємців за законом першої черги була тільки заявник, як дочка спадкодавця, яка на день смерті матері була зареєстрована з нею за різними адресами місця проживання, хоча фактично на час відкриття спадщини вони постійно проживали разом.

Зазначає, що за отриманням свідоцтва про право на спадщину матері позивачка зверталася до державного нотаріуса Романової І.С. Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області, яка своїм листом від 10.08.2023 року № 313/01-16 повідомила заявника про неможливість видати їй свідоцтво після смерті спадкодавця, оскільки спадкова справа на її майно відсутня та відсутні відомості про постійне проживання (реєстрацію) спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Вказує на те, що для підтвердження спадкових прав заявника їй необхідно встановити факт її постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності. Вимоги заяви підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Вимоги заяви визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши надані заявником та витребувані за клопотанням її представника докази, судом встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого на підставі актового запису № 219 складеного 02 вересня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Фрунзівському району Великомихайлівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 (далі - спадкодавець) померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Фрунзівка Фрунзівського району Одеської області (а.с. 5).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 115950, виданого 29 грудня 2015 року Фрунзівською селищною радою Фрунзівського району Одеської області на підставі власного рішення від 12.09.2008 року № 927-V та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 512520001001406, спадкодавець мала право власності на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 5125255100:02:001:0091, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно до п. 12 ч. 1 постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» від 19 травня 2016 року № 1377-VIII, в Одеській області перейменовано Фрунзівський район на Захарівський район; селище міського типу Фрунзівка Фрунзівського району на селище міського типу Захарівка.

Відповідно до п. 15 ч. 1 і п. 15 ч. 3 постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, утворено в Одеській області Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна) у складі територій, зокрема, Захарівської селищної територіальної громади, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також ліквідовано, зокрема, і Захарівський район.

За інформацією нотаріуса Романової І.С. Захарівської державної нотаріальної контори Одеської області№ 45/01-16 від 31.01.2024 року, спадкодавець заповіт щодо майна не залишала, її спадкоємці із заявами про прийняття спадщини або відмову він неї не зверталися; свідоцтва про право на спадщину не видавались, спадкова справа щодо її майна у нотаріальній конторі не заводилась (а.с. 24).

Листом від 10.08.2023 року № 313/01-16 нотаріус Романова І.С. повідомила заявника про неможливість видати їй свідоцтво після смерті спадкодавця, оскільки спадкова справа на її майно відсутня та відсутні відомості про постійне проживання (реєстрацію) спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 , виданого на підставі запису за № 1106 складеного 21 грудня 1949 року відділом реєстрації актів громадянського стану Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області, вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Фрунзівка Фрунзівського району Одеської області від батьків ОСОБА_4 і ОСОБА_2 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого на підставі запису за № 9 складеного 30 червня 1970 року Буторською сільрадою Тираспольського району Молдавської РСР, ОСОБА_3 після укладення шлюбу з ОСОБА_5 було присвоєне прізвище ОСОБА_6 (а.с. 8).

За довідкою заінтересованої особи № 462 від 29.06.2023 року, спадкодавець до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 постійно проживала і була зареєстрована у будинку АДРЕСА_1 , в якому, крім спадкодавця, на день її смерті не було зареєстрованих інших фізичних осіб (а.с. 9).

Відповідно до відміток на стор. 11-12 паспорту заявника, вона з 14.03.1996 року була зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 , а з 14.12.2016 року зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с. 13-15).

За довідкою заінтересованої особи за № 618 від 17.08.2023 року, заявник фактично з 1997 року без реєстрації у будинку АДРЕСА_1 , постійно проживала у цьому будинку однією сім`єю разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 до дня її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , вела з нею спільне господарство, здійснювала за нею догляд та поховала її після смерті (а.с. 11).

Зазначена довідка видана на підставі акту від 17.08.2023 року щодо фактичного проживання осіб, складеного та підписаного депутатом Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Цуніцьким Юрієм Григоровичем з участю жителів смт. Захарівка Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 ) і ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_3 ), які особисто знали ОСОБА_2 та яким ці обставини особисто відомі.

Підписи осіб, які підписали цей акт, посвідчені С.А.Петренко, секретарем виконкому Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області з проставленням гербової печатки селищної ради (а.с. 12).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Оцінюючи встановлені обставини та правовідносини, що виникли між учасниками справи, суд виходить з наступних положень законодавства.

Цивільним кодексом України, чинним на час відкриття спадщини матері заявника, було передбачено наступне:

часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 1 ст. 1220);

право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ст. 1223);

у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261);

спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.ч. 1, 3, 5 ст. 1268).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 211 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністра Юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

За результатами дослідження описаних у цьому рішенні доказів та виходячи з наведених вище положень законодавства, що були чинними на час відкриття спадщини, суд приходить до висновку про встановлення наступних фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Оскільки спадкодавець заповіт щодо свого майна не залишала, то його спадкування здійснюється за законом спадкоємцем першої черги, яким є заявник як дочка померлої, яка надала суду належні та допустимі докази щодо її постійного проживання разом із спадкодавцем на день її смерті (час відкриття спадщини).

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини, тобто, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів.

Відповідно до правового висновку, висловленого у Постанові Верховного Суду від 10.01.2019 року у справі №484/747/17, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Відповідно до наведених вище результатів дослідження описаних у цьому рішенні доказів та визначення згідно закону і судової практики правовідносин учасників справи, суд приходить до висновку про доведеність вимог заяви та наявність законних та обгрунтованих підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 234, 235, 258-259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на день її смерті (час відкриття спадщини), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Фрунзівка Фрунзівського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: