Рішення

від 20.11.2007 по справі 20-9/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" листопада 2007 р. справа № 20-9/276

 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека АВ и К”

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради,

    Комунального закладу “Севастопольська міська лікарня № 9”

про   визнання договору оренди продовженим.

суддя Рибіна С. А.

представники сторін:

позивач –Івашкова І.Г., довіреність №  б/н від 08.11.2007;

позивач - Веремчук М.А., довіреність №  б/н від 08.11.2007;

відповідач (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) –не з'явився.

відповідач (Комунальний заклад “Севастопольська міська лікарня № 9”) –не з'явився.

Суть спору:

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека АВ и К” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Комунального закладу “Севастопольська міська лікарня № 9” про визнання договору оренди нерухомого майна № 13 від 12.08.2002 продовженим.

Відповідно до позовної заяви та пояснень позивача, він обґрунтовує позовні вимоги відсутністю заперечень відповідача - Комунального закладу “Севастопольська міська лікарня № 9” - щодо продовження користування майном протягом одного місяця протягом після закінчення строку дії договору та поновлення договору на новий строк з виставленням рахунків на сплату орендної плати за вказаним договором. В якості правової підстави позову Позивачем визначена частина 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269-XII від 10.04.1992 р.

Відповідач - Комунальний заклад “Севастопольська міська лікарня № 9” - позов визнав у повному обсязі, посилаючись на те, що Позивач протягом певного часу користується вказаним об'єктом оренди та належним чином виконує обов'язки відповідно до вказаного договору оренди, що у свою чергу робить можливим продовження строку дії вказаного договору оренди.     

Відповідач   (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) вважає, що він не є належним відповідачем, так як не є орендодавцем майна.

Ухвалою від 12.11.2007 суд задовольнив усне клопотання відповідача (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) та виключив його зі складу відповідачів, залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України судовий розгляд відкладався.

В порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору продовжений до 13.02.2008.

Відповідач та третя особа явку повноважних представників у судове засідання 20.11.2007 не забезпечили.

Згідно  ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд встановив:

21.08.2002 між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № 13, відповідно до якого Комунальний заклад “Севастопольська міська лікарня № 9” (орендодавець) передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Аптека АВ и К” (орендар) прийняв у строкове платне користування вбудоване приміщення площею 22,3 кв. м. на 1-ому поверсі у будівлі міської лікарні № 9, що розташоване за адресою: вул. Миру, 5, м. Севастополь.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що приміщення, які орендуються, буде застосовані під організацію аптечного пункту.

Строк дії Договору встановлений сторонами до 12.08.2007 (п. 7.1 Договору).  

Після завершення строку дії договору відповідач - Комунальний заклад “Севастопольська міська лікарня № 9” не направляв позивачу заперечення щодо продовження строку дії договору, тому позивач звернувся до суду із вимогою про визнання договору оренди нерухомого майна № 13 від 12.08.2002 продовженим.

Факт укладення вказаного договору, його дійсності та дія до 12.08.2007 сторонами визнається та не оскаржується. Спірні правовідносини між сторонами щодо оренди зазначеного об'єкта нерухомості виникли з приводу продовження Договору на новий строк після 12.08.2007.

Суд вважає позовні вимоги таким, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Статтею 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269-XII від 10.04.1992, а також опосередковано нормами, передбаченими ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України, визначені правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку дії договору оренди безпосередньо передбачені.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був встановлений договором раніше.

Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269-XII від 10.04.1992, згідно з якою у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, встановлення обставин щодо продовження користування наймачем переданим йому майном після закінчення строку договору найму протягом одного місяця та за відсутності в межах зазначеного строку заперечень наймодавця, має своїм правовим наслідком поновлення дії договору на строк, який був встановлений раніше.

Як вбачається  з матеріалів справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України, п. 7.2 договору оренди № 13 від 21.08.2002, листом № 171 від 04.05.2007, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання згоди на пролонгацію строку дії вказаного договору оренди на 5 років.

Враховуючи те, що взаємовідносини між сторонами за вказаним договором носили взаємовигідний характер, з боку орендаря протягом дії вказаного договору оренди не відбулось жодного порушення обов'язків за вказаним договором, відповідач звернувся до третьої особи з заявою про погодження продовження строку дії договору оренди, який укладений між позивачем та відповідачем, строком на 5 років.   

Розглянувши вказані заяви Позивача та Відповідача, листом № 2168 від 05.07.2007, третя особа повідомила позивача та відповідача про те, що комісією з питань оренди комунального майна Севастопольської міської Ради було прийнято рішення про визначення орендаря вказаного вбудованого приміщення на конкурсній основі.

Відповідно до п. 7.2 вказаного договору оренди нерухомого майна зміни та доповнення до договору розглядаються сторонами в місячний термін. Проте, протягом вказаного терміну пропозиція щодо продовження строку дії договору Відповідачем розглянута не була, про її наявність Позивач дізнався з листа Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 2168 від 05.07.2007.

На час звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом та прийняття судом рішення вказаний договір не є пролонгованим; обов'язки, що встановлені п. 7.2 вказаного договору, Відповідачем належним чином не виконані.

Судом також встановлено, що відповідач виставляв позивачеві рахунки–акти № 172 від 19.09.2007, № 94 від 01.10.2007, № 194 від 15.10.2007, № 104 від 30.10.2007, яки були та сплачені ним згідно з платіжними дорученнями № 6991 від 01.10.2007 р., № 7449 від 17.10.2007, № 7043 від 03.10.2007, № 7821 від 02.11.2007 у повному обсягу та належним чином. Вказані дії сторін відповідають вимогам ст. 762 Цивільного кодексу України щодо справляння плати за користування майном та свідчать про відсутність наміру припинити вказаний договір у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Таким чином, суд встановив, що у визначений чинним законодавством термін відповідач не звертався до позивача із заявою про припинення договору, дій щодо витребування майна після закінчення строку дії договору не здійснював.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не має доказів припинення дії договору № 13 від 21.08.2002 належним чином та не звертався до позивача із заявою про витребування майна.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека АВ и К” є обґрунтованими, доведеними належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Доводи позивача щодо благодійної допомоги, яку було надано відповідачеві, не стосуються предмету спору, не пов'язані з позовними вимогами, тому не можуть бути прийняти судом до уваги.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Визнати договір № 13 від 21.08.2002 оренди нерухомого майна: вбудованого приміщення площею 22,3 кв. м. на 1-ому поверсі у будівлі міської лікарні № 9, яке розташовано за адресою: вул. Миру, 5, м. Севастополь, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Аптека АВ и К” та Комунальним закладом „Севастопольська міська лікарня № 9”, продовженим на строк до 12.08.2012 на тих самих умовах.

3.          Стягнути з Комунального закладу „Севастопольська міська лікарня № 9” (99018, м. Севастополь, вул. Миру, 5, код ЕДРПОУ 05483718, р/р 542870210043 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека АВ и К” (99046, м. Севастополь, вул. Ген. Мельника, 15-А, код ЕДРПОУ 22320067, р/р 26005945037251 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) державне мито в розмірі 85 грн. (вісімдесят п'ять гривень) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять гривень).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копії рішення направити сторонам у справі.

Суддя                                                                                                                             С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 26.11.2007                                 

Розсилка:

1. позивач - ТОВ “Аптека АВ и К”( 990468, м. Севастополь, вул. Ген. Мельника, 15а)

2. відповідач - КЗ “Севастопольська міська лікарня № 9”(99018, м. Севастополь, вул. Мира, 5)

3. третя особа - ФКМ СМР  ( 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

4.          справа

5.           наряд