Рішення

від 12.11.2007 по справі 20-2/403

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/403

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" листопада 2007 р. справа № 20-2/403

За позовом відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до відповідача приватного підприємства „Турецьке бістро”

                            (99011, м. Севастополь, Підгірний тупик, 4, кв. 5)

про стягнення 460,97 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача – Гладченко О.І., довіреність №  15680/0/2-07 від 11.10.2007;

відповідача –не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (далі –ВАТ „ЕК „Севастопольенерго”) звернулось у господарський суд з позовом до приватного підприємства „Турецьке бістро” (далі –ПП „Турецьке бістро”) про стягнення 460,97 грн., з яких: 316,22 - за активну електроенергію, нараховану за актом, та 144, 75 грн. - за перевищення ліміту активного споживання.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на наявність укладеного між сторонами договору № 4796 від 04.05.2005, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов'язання додержуватись вимог законодавчих та директивних актів, які регламентують питання енергопостачання та взаємовідносини сторін.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України:  не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник відповідача у судові засідання 11.10.2007, 29.10.2007 та 12.11.2007 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно за адресою, яка вказана у позові, договорі та рахунках.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України 11.10.2007 та 29.10.2007 розгляд справи відкладався на 29.10.2007 та 12.11.2007 відповідно.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України спір розглядається за відсутністю представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд -

ВСТАНОВИВ:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, та Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії   можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

04 травня 2005 року між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” та ПП „Турецьке бістро” укладений договір № 4796 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2005. Відповідно до пункту 10.4 Договору він вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору (арк. с. 9-13).

Цей договір не був розірваний. Натомість, сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2005 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало ПП „Турецьке бістро” електроенергією, а ПП „Турецьке бістро” користувалось нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а ПП „Турецьке бістро” користувалось електроенергією на підставі Договору № 4796 від 04.05.2005 (далі –Договору).

Пунктом 2.2.4 Договору передбачено обов'язок відповідача оплачувати вартість електричної енергії відповідно до умов Додатку № 3 та № 4 згідно з умовами, вказаними у розділі 8 Договору.

Відповідач здійснює оплату спожитої електроенергії у строк остаточного розрахунку –17 числа календарного місяця (пункт 8.4 Договору).

Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 (далі - Правила) встановлено, що договір на поставку електроенергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за врегульованими  тарифами та споживачем, та встановлює зміст правових відносин, прав та обов'язків  сторін.

Відповідно до статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач енергії     зобов'язаний     додержуватися     вимог нормативно-технічних   документів   та   договору  про  постачання енергії.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, відповідач зобов'язався дотримуватись режиму споживання електричної енергії, встановленого розділом 5 Договору.

Додатком № 1 Договору сторони узгодили граничні величини електроспоживання у листопаді 2006 року –500 кВт/г, у грудні 2006 року –500 кВт/г, у лютому 2007 року –595 кВт/г, у квітні 2007 року –625 кВт/г, у травні 2007 року –465 кВт/г,  у червні 2007 року –505 кВт/г.

Згідно наданих споживачем звітів про витрату електроенергії  обсяг спожитої відповідачем електроенергії складає в листопаді 2006 року –758 кВт/г, у грудні 2006 року –619 кВт/г, у лютому 2007 року –705 кВт/г, у квітні 2007 року – 646 кВт/г, у травні 2007 року –560 кВт/г, у червні 2007 року –514 кВт/г.

Таким чином, обсяг фактично спожитої електроенергії перевищує обсяг договірної величини споживання в листопаді 2006 року  - на 258  кВт/г.,  у грудні 2006 року –119 кВт/г, у лютому 2007 року –110 кВт/г, у квітні 2007 року –21  кВт/г, у травні 2007 року –95 кВт/г, у червні 2007 року –9 кВт/г.               

На підставі викладеного позивачем здійснено нарахування за перевищення договірної величини спожитої електроенергії та виставлені рахунки всього на суму 144,75 грн.

Частина 5 статті 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачає, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двохкратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідачем вказані рахунки на день прийняття рішення не оплачені, заборгованість відповідача перед позивачем за перевищення ліміту споживання електричної енергії складає 144,75 грн.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7 статті 26  Закону України “Про електроенергетику” встановлено, що споживач,     якому  електрична енергія постачається енергопостачальником,  що  здійснює  підприємницьку  діяльність  з постачання   електричної   енергії   на   закріпленій   території, зобов'язаний  оплачувати  її  вартість  виключно коштами шляхом їх перерахування   на   поточний   рахунок   із  спеціальним  режимом використання  енергопостачальника.  

09 листопада 2004 року ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” в ході проведення перевірки розрахункових приладів об'єкту (кафе) за адресою: м. Севастополь, вул. Советська, 24 було встановлено порушення СПД Литвиненко В.Т. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.96 (далі - Правила користування електричною енергією). Вказане порушення виразилося у відсутності пломб  енергопостачальної організації на вводом автоматі.

За результатами перевірки складений акт № 0085330 від 09.11.2005.

Згідно підпункту 16 пункту 8.1. Правил позивач має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Пунктом 6.41. Правил встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

На підставі акту був визначений обсяг недоврахованої електроенергії та визначена її вартість всього у сумі 316,22 грн. і виставлений рахунок № 50566 від 01.12.2005, який відповідачем не оплачений.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на день прийняття рішення заборгованість відповідача по оплаті за спожиту недораховану електричну енергію складає 316,22 грн.

Викладене є підставою для визнання позовних вимог у сумі 460 грн. 97 коп.  обґрунтованими, у зв'язку з чим зазначена заборгованість підлягає стягненню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з приватного підприємства „Турецьке бістро” (99011, м. Севастополь, Підгірний тупик, 4, кв. 5, код у ЄДРПОУ 32973118, відомостей про розрахункові рахунки в установах банку немає) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код в ЄДРПОУ 05471081, рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603830131168 у Севастопольському міському відділенні Ощадбанку 4548, МФО 384027) заборгованість у сумі 460 грн. 97 коп. (чотириста шістдесят грн. 97 коп.).

3. Стягнути з приватного підприємства „Турецьке бістро” (99011, м. Севастополь, Підгірний тупик, 4, кв. 5, код у ЄДРПОУ 32973118, відомостей про розрахункові рахунки в установах банку немає) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у АБ ПІБ м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                      Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України  і підписано 19.11.2007