Ухвала

від 22.02.2024 по справі 766/2483/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/2483/24

н/п 1-кп/766/2466/24

УХВАЛА

22.02.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому дистанційному судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Херсоні, кримінальне провадження внесене до ЄРДР №12022231030000247 від 26.11.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, -

в с т а н о в и в:

20.02.2024 року на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.54 ст.111-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор, вважав за можливе призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні.

Захисник заперечив проти призначення справи до судового розгляду, посилаючись на невідповідність обвинувального акту ст. 291 КПК України, оскільки в обвинувальному акті не зазначено дату та час скоєння дій, у вчиненні яких обвинувачується його підзахисний. Просив суд повернути обвинувальний акт прокурору.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав клопотання захисника.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду. Отже повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Положеннями ст. 291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов`язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт відповідає положенням ст. 291 КПК України, а посилання захисника на його невідповідність є безпідставними, оскільки фактично сторона захисту не погоджується із формулюванням обвинувачення. Вищевказані питання вирішуються судом по закінченню судового розгляду в нарадчій кімнаті.

Отже, обвинувальний акт складено з дотриманням вимог КПК України і поверненню прокурору не підлягає, підстави для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження відсутні. Дане кримінальне провадження підсудне Херсонському міському суду Херсонської області, а тому підстави для прийняття рішення згідно пунктів 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.

Провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає призначенню в судове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2ст. 27 КПК України, відсутні.

Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є наступним: прокурор, обвинувачений, захисник.

Також прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає рекомендаціям, висловленим в рішенні ЄСПЛ «Чанаєв проти України» від 09.10.2014 р. мотивуючи позицію тим, що заявлені ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися, а також тяжкістю злочину, який йому інкримінується.

Обвинувачений в судовому засіданні та його захисники заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді «тримання під вартою» та просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на відсутність жодних ризиків заявлених у клопотанні прокурора, похилий вік та незадовільний стан здоров`я обвинуваченого.

Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про доцільність продовження щодо ОСОБА_5 , терміну раніше обраного запобіжного заходу, заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність, продовження тримання ОСОБА_5 , під вартою виходячи з наступного.

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 11.12.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою», який в подальшому продовжено до 01.03.2024 року.

У ч. 3ст. 315 КПКзазначено, що під час підготовчого судового засідання суд першої інстанції за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом II КПК. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Отже за правилами ч. 3ст. 315 КПКсуд з урахуванням думки інших присутніх учасників підготовчого судового засідання вирішує питання про обрання, доцільність зміни чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного обвинуваченому з урахуванням ризиків, визначенихст. 177 КПК, та обставин кримінального провадження.

Суд продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до порядку, визначеногоГлавою 18 КПК, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність подальшого обмеження прав людини у кримінальному провадженні. При цьому про право вирішення судом самостійно питання щодо продовження запобіжного заходу, який має обмежений строк дії (домашній арешт, тримання під вартою), та порядок розгляду цього питання уст. 315 КПКне визначені.

Оскільки при направленні обвинувального акта до суду запобіжний захід щодо обвинуваченого є незмінним у межах строку, визначеного ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування (для запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту та тримання під вартою), тому за наявності клопотання сторони обвинувачення суд під час підготовчого судового засідання вправі продовжити строк тримання під вартою в межах, визначених ч. 1ст. 197 КПК. Крім того, суд зазначає, що питання обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за умови не вичерпання строку дії запобіжного заходу обраного до направлення обвинувального акту до судує неприпустимим.

Таким чином, можна дійти висновку про те, що за наявності клопотання сторони обвинувачення має бути вирішено саме питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , оскільки строк тримання під вартою останнього завершується 01.03.2024 року.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за яке передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників інкримінованого йому злочину у кримінальному провадженні.

Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого; враховуючи особу ОСОБА_5 , відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, а посилання на наявність місця проживання, не зменшує заявлених ризиків; також судом враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.

Отже, обставини, на які посилаються як обвинувачений, так і захисники не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість не застосовувати до обвинуваченого запобіжний захід, а тому підстав для відмови в задоволенні клопотання прокурора судом не вбачається.

Тому, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам можливості переховуватись від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших співучасників інкримінованого йому злочину у кримінальному провадженні.

Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились. Нових даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надійшло, стан його здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення, судовий розгляд не завершено.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого, на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших співучасників інкримінованого йому злочину у кримінальному провадженні, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 21 квітня 2024 р.)

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 199, 314-317, 331, 369, 369, 371, 372, 375, 376 КПК України, п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про повернення обвинувального акту відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.5ст.111-1КК України у відкритому судовому засіданні у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області (м. Херсон, вул. Маяковського, 6/29 зал с/з 2 поверх),

на«10» годину «00» хвилин «29» лютого 2024 року.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити строк «тримання під вартою» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, на 60 днів до 21 квітня 2024р. включно, що є не більше, ніж шістдесят днів з дати прийняття попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Повідомити про день, час та місце судового засідання прокурора, обвинуваченого, захисника.

Судовий розгляд кримінального провадження буде здійснюватись суддею ОСОБА_1 , одноособово.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за наявності відповідного клопотання.

Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, прокурором протягом 5(п?яти)днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Миколаївський

слідчий ізолятор».

СуддяОСОБА_1