Рішення

від 20.02.2024 по справі 175/10339/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 175/10339/23

Провадження № 2/175/120/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд

Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Васюченка О.Г.,

при секретарі судового засідання - Кульпіній Л.Г.,

розглянувши в підготовчому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа Служба у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини та встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 третя особа Служба у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини, в якому просила суд визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю.

09 січня 2024 року суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області постановлена ухвала про відкриття провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

18 січня 2024 року користуючись своїм правом ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 третя особа Служба у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини та встановлення факту, що має юридичне значення та просив суд: визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком; встановити факт, виховання ОСОБА_1 , дитини з інвалідністю віком до 18 років - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

19 січня 2024 року була постановлена ухвала про об`єднання в одне провадження та розгляд спільно в одному провадженні позовні вимоги цивільної справи за позовом і об`єднано його з первісним позовом в одне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини з матір`ю та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини разом з батьком та встановлення факту, що має юридичне значення.

05 лютого 2024 року ОСОБА_2 , надала суду заяву про залишення її позовної заяви без розгляду та заяву про подальший розгляд справи без її участі, зустрічні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

20 лютого 2024 року постановлено ухвалу, якою позовну заяву ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 третя особа Служба у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини залишено без розгляду.

ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі, зустрічні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник ОСОБА_1 , адвокат Міронов В.О. надав суду заяву про розгляд справи без його участі, зустрічні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Третя особа Служба у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області до суду не з`явилась, про час та дату повідомлялась належним чином.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, суд вважає зустрічний позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

28 квітня 2017 року між, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, який зареєстрований Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про що було складено відповідний актовий запис №157, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , яке видане 28 квітня 2017 року.

Під час шлюбу у сторін народилася дитина, а саме: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконавчим комітетом Чумаківської сільської радою Дніпропетровського району Дніпропетровській області зроблено відповідний актовий запис №8 та видано свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_2 .

Відповідно до медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років «Центру первинної медико-санітарної допомоги» Дніпровської районної ради Дніпропетровської області від 18 листопада 2020 року №41, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною інвалідом віком до 18 років з діагнозом: дитячий аутизм з якісними порушеннями соціальної взаємодії, комунікації, наслідування, загальним недорозвиненням рухових функцій, рецептивного та експресивного мовлення (ЗНМ І рівня), гіперкінетичною симтоматкою, когнітивною недостатністю, що відповідає легкій розумовій відсталості. Розлади сну неорганічної природи. Вказаний висновок дійсний до 12 вересня 2035 року.

18 квітня 2022 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення у цивільній справі №205/660/22 (провадження №2/205/1549/22), яким розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 28 квітня 2017 року Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 157, які мають одну малолітню дитину.

ОСОБА_1 та син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 15 січня 2024 року №42.

Разом з тим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з батьками останнього що підтверджується актом обстеження умов проживання від 20 січня 2024 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квітня 2023 року відвідує приватний заклад дошкільної освіти «КАРЛСОН І МАЛЮКИ», який розташований по вул. Торговельна, буд. 8, у смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровської області. Відвідує навчальні заняття для дітей дошкільного віку, також заняття з англійської мови, образотворчі та музичні, логопедичні заняття. За час занять в дошкільному закладі зарекомендував себе як дитина, яка контактує з дорослими вибірково, з ровесниками вступає в контакт частково. Зовнішній вигляд дитини охайний. Соціально-побутові навички, самообслуговування на достатньому рівні. Батько ОСОБА_1 приводить і забирає дитину з ПО «ПЗДО «КАРЛСОН І МАЛЮКИ», що підтверджується характеристикою на вихованця.

Батько, ОСОБА_1 , психічно здоровий, алкогольними напоями не зловживає, наркотичні препарати не вживає, що підтверджується довідкою про проходження попереднього (періодичного) психіатричного та наркологічного огляду від 12 січня 2024 року.

З 23 червня 2020 року, ОСОБА_1 , працює на посаді технік-технолог з виробництва м`ясних продуктів ТОВ «НОВА ЗОРЯ ДНІПРА» та має постійний дохід, що підтверджується довідкою від 03 січня 2024 року №0000-000001.

За час роботи зарекомендував себе з позитивної сторони, як дисциплінований, ініціативний, відповідальний співробітник. На займаній посаді завжди своєчасно та якісно виконую всі посадові обов`язки згідно із посадовою інструкцією. Завжди дотримуюсь етики поведінки згідно з корпоративними стандартами підприємства. Маю високі ділові якості та уміння, професійну компетентність. У процесі роботи вмію вибирати методи та засоби досягнення найкращих результатів, планувати й організовувати особисту діяльність, використовувати залежно від ситуації найдоцільніший та найефективніший метод у роботі. Мені притаманні відповідальність, ініціативність і самостійність у роботі, оперативність у прийнятті рішень і здатність до контролю за їх реалізацією. Працелюбний, наділений високою працездатністю. Серед особистих якостей слід відмітити комунікабельність, уміння встановлювати взаємовідносини з колегами, витриманість і тактовність, цілеспрямованість, наполегливість, уміння відстоювати свої погляди, самокритичність в оцінюванні своїх дій і вчинків, уміння вислуховувати поради, сприйняття критики та вміння робити висновки. Про що свідчить характеристика за місцем роботи від 03 січня 2024 року за №289.

До суду було надано висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який затверджений рішенням Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 23 січня 2024 №03.

Відповідно до висновку, орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Чумаківської сільської ради, враховуючи ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я, та враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дітей вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, до суду були надані копії акту оцінки потреб сім`ї/особи від 18 січня 2024 року №20, акту обстеження умов проживання від 20 січня 2024 року, акту обстеження умов проживання від 11 січня 2024 року №2, висновку оцінки потреб сім`ї/особи ОСОБА_1 відповідно до яких здійснивши обстеження умов проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 встановлено, що житловий будинок складається з двох кімнат, коридору, кухні, ванної. Житловий будинок перебуває у доброму санітарно- гігієнічному стані, в наявності водо-, елекгро-, газопостачання, опалення газове. Для відпочинку і сну, навчання і розвитку дитини створені необхідні умови. Дитина забезпечена засобами гігієни, продуктами харчування в достатній кількості та одягом на кожну пору року.

Житлово-побутові умови проживання дитини - задовільні. Хлопець має окрему кімнату, окреме ліжко для сну шафу для одягу, комп`ютер для навчального процесу та загального розвитку. Забезпечений повноцінним харчуванням згідно віку.

ОСОБА_5 , дитина - інвалід (дитячий аутизм, медичний висновок №41 про дитину-інваліда віком до 18 років від 18 листопада 2020 року виданий КИМ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дніпровські районної ради Дніпропетровської області»), тому потребує особливої уваги дорослих. Окрім батьків, хлопчика доглядають дідусь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та бабуся ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які приділяють багато уваги розвитку дитини, багато часу проводять з хлопчиком на свіжому повітрі, забезпечили розвивальне середовище для розвитку малолітнього відповідно до вікових особливостей дитини.

Право на свободу вибору місця проживання кожному гарантоване ст. 33 Конституції України.

Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Нормами ч. 1 ст. 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно ч. 1 ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей (ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі "М.С. проти України" наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суд насамперед має виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Відповідно до частини 1 статті 18, частини 1 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Принцип статті 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 року, за яким малолітня дитина може бути розлучена зі своєю матір`ю лише у винятковій ситуації, не можна тлумачити таким чином, що у матері малолітньої дитини мається перевага перед батьком при вирішенні питання щодо визначення місця проживання дитини, приймаючи до уваги рівність прав обох батьків щодо дитини, що випливає як зі змісту статті 141 Сімейного кодексу України, так зі змісту Конвенції про права дитини, тим більш, що поняття «розлучення» не співпадає з поняттям «визначення місця проживання», оскільки мати дитини у разі визначення місця проживання дитини з батьком не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, рівно як і батько дитини, турботу відносно дитини та участь у вихованні дитини батьки можуть реалізувати свої права шляхом домовленості між собою щодо встановлення часу спілкування або за рішенням органу опіки та піклування, або за судовим рішенням.

На підставі ч. 1 ст. 160 СК України, виходячи з того, що рішенням Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 23.01.2024 №03 було затверджено висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 зустрічні позовні вимоги визнала, не заперечує проти проживання дитини з батьком, оскільки це буде виходити в першу чергу з інтересів самої дитини, для ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кращим наразі є проживання саме разом із його батьком, під його доглядом та вихованням, тому зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення місця проживання сина саме разом з ним є обґрунтованими та підлягають задоволенню, тому суд вважає, що проживання хлопчика разом із свої батьком повністю відповідатиме інтересам дитини.

Згідно ч. 1 ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) відступила від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов`язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.

Велика Палата ВС зауважила, що Декларація прав дитини не є міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, і не є частиною національного законодавства України. А законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Щодо встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: виховання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ) дитини з інвалідністю віком до 18 років - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд вважає, що дана вимога обґрунтована та підтверджена відповідними доказами, та вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні із 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

У відповідності до абзацу 5 частини 1 статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років.

Таким чином, законодавець визначив у абзаці 5 частини 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», гарантований захист дітей з інвалідністю віком до 18 років, яких виховують військовозобов`язані жінки та чоловіки.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. ( ч. 2 ст. 3 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Згідно ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі «Салонтаджі-Дробняк проти Сербії» (п. 132).

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на наведене, приймаючи до уваги вимоги позивача, виходячи із принципу диспозитивності, закріпленого ст. 13 ЦПК України, про те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, надходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що дані вимоги є обґрунтованими та доведеними доказами наявними в матеріалах справи, тому підлягають повному задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат по справі, суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст. 141, 160-163, 180-183 СК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 89, 223, 263-266 ЦПК України, Законом України "Про охорону дитинства", суд,

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Чумаківської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини та встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Встановити факт, виховання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП - НОМЕР_3 ) дитини з інвалідністю віком до 18 років - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за рахунок ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Васюченко