Постанова

від 14.02.2024 по справі 922/3821/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Харків Справа № 922/3821/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача - не з`явився,

відповідача - Лебедєв Д.В. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1165853 від 11.01.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ №000351 від 21.12.2016,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" (вх.№165Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.12.2023, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Кухар Н.М., повний текст ухвали складено 25.12.2023, у справі №922/3821/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський механічний завод ДЕНАСМАШ", м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", м. Харків,

про стягнення 2 497 597, 54грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський механічний завод ДЕНАСМАШ" про забезпечення позову задоволено частково; вжито заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" (пр. Ново-Баварський, буд. 118, м. Харків, 61019; код ЄДРПОУ: 19364229) в сумі 2 536 403, 50грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали господарського суду про забезпечення позову.

В частині заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" (пр. Ново-Баварський, буд. 118, м. Харків, 61019; код ЄДРПОУ: 19364229) розпоряджатися будь-яким способом належними йому на праві власності нерухомим майном і основними засобами відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що запропонований захід забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти безпосередньо пов`язаний з предметом позовної заяви та є адекватним, оскільки відповідає змісту та розміру вимог, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, запропонований захід забезпечення позову відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення заборони на право розпоряджатися грошовими коштами, є тимчасовим заходом, який триває до визначення подальшої долі грошових коштів, та є ефективним, оскільки спрямований на запобігання виведенню грошових коштів з рахунків ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" з метою ухилення від виконання взятих на себе по договору грошових зобов`язань за результатами розгляду судової справи.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що такий захід не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки грошові кошти, які повинен сплатити відповідач на виконання умов Договору, фактично залишаються у володінні та користуванні ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", а можливість розпоряджатися обмежується на певний час лише щодо частини коштів, якої стосується спір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача в частині накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" в сумі 2 536 403, 50грн.

Водночас, судом зазначено про відсутність підстав для задоволення заяви позивача в частині заборони відповідачу розпоряджатися будь-яким способом належними йому на праві власності нерухомим майном і основними засобами, оскільки позивачем не надано доказів відсутності грошових коштів на банківських рахунках відповідача; застосування в даному випадку заборони розпоряджатися власним майном, як заходу забезпечення позову, є недопуститим, надмірним та буде порушувати права відповідача, як власника, на користування таким майном та здійснення ним господарської діяльності до вирішення спору у цій справі та надання судом правової оцінки діям відповідача.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 скасувати в частині накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" в сумі 2 536 403, 50грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих вимог.

Також просить вирішити в установленому законом порядку питання розподілу судових витрат, пов`язаних з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що необґрунтоване накладення арешту на рахунки підприємства в умовах воєнного стану в Україні негативно впливає на фінансово-економічну діяльність ТОВ "ХЗПТУ"; останній зі свого поточного рахунку здійснює відрахування грошових коштів з метою належного виконання зобов`язань перед контрагентами, а також з метою виконання судових рішень.

Як зазначає апелянт, наклавши арешт на рахунки відповідача, суд першої інстанції унеможливив оплату загальнообов`язкових державних платежів з оплати житлово-комунальних послуг, а також державних податків та сплату внесків по ЄСВ.

Крім того, як вказує апелянт, рахунок підприємства, на який може бути накладено арешт, слугує основним рахунком з виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Апелянт також зазначає, що є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту (сховище), яка є необхідною для забезпечення захисту населення від надзвичайних ситуацій та негативних наслідків бойових дій шляхом створення умов для перебування громадян у захисних спорудах і надання допомоги постраждалим. Утримання вказаної споруди, як зазначає апелянт, тягне за собою фінансові витрати.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/3821/23; встановлено позивачу строк до 05.02.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 05.02.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "14" лютого 2024 р. о 10:00год.

06.10.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що ухвала про арешт грошових коштів на рахунках підлягає виконанню Державною виконавчою службою відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", яким визначено перелік виключних підстав, коли арешт коштів не застосовується.

Як зазначає позивач, відповідачем не надано пояснень і підтверджень необхідності здійснення заходів та витрат на утримання захисної споруди.

Позивач вказує, що апелянтом не обґрунтовано, в чому саме відбулось імовірне порушення щодо вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги; також просить витребувати у відповідача банківські виписки по відкритому в АТ "Сенс Банк" поточному рахунку за період з 23.08.2023 по 31.10.2023, за період з 22.12.2023 по 31.01.2024 на підтвердження джерел отримання доходів і напрямків спрямування грошових коштів, а також бухгалтерську довідку про всі відкриті в банківських установах рахунки на дату прийняття ухвали 25.12.2023; забезпечити позивачу можливість ознайомлення із банківськими виписками і документами відповідача, та можливість надання додаткових пояснень.

13.02.2024 від позивача надійшла заява про проведення засідання за відсутності представника.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 14.02.2024 представник апелянта оголосив доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник апелянта висловив доводи і вимоги апеляційної скарги, а позивач звернувся із заявою про розгляд скарги за відсутності його представника, з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши у судовому засіданні представника апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 21.12.2023 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" в сумі 2 536 403, 50грн, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали господарського суду про забезпечення позову, а також заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" розпорядження будь-яким способом належними йому на праві власності нерухомим майном і основними засобами.

Як вказує позивач, він вимушений звернутися до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову зважаючи на дії відповідача і його представника Лебедєва Д.В. у судових справах, де відповідач виступає стороною спору, та вбачаючи загрозу можливості реального виконання судового рішення у цій справі №922/3821/23.

Зокрема, позивач вказує, що із протоколу судового засідання від 05.12.2023 з`ясовано, що представник Лебедєв Д.В. заявив клопотання про надання терміну для вирішення питання щодо узгодження умов мирової угоди.

Після подачі 05.12.2023 клопотання і до 15.12.2023 ані відповідач, ані представник ОСОБА_1 на зв`язок із позивачем не виходили, ніяких пропозицій щодо врегулювання спору не направляли, хоча усі засоби зв`язку у відповідача є, і контрагенти по договору знаходяться територіально на незначній відстані (м. Харків і м. Полтава).

Як вважає позивач, із стратегії поведінки в суді відповідача, за відсутності конкретних пропозицій на врегулювання спору, основним завданням відповідача є відтермінування ухвалення рішення суду. Це доводить хронологія руху справи в суді:

- ухвала від 31.08.2023 про прийняття позовної заяви до розгляду і призначення підготовчого засідання на 28.09.2023 о 14:20.

- протокол судового засідання від 28.09.2023: відповідач не з`явився.

- протокольна ухвала суду від 28.09.2023 про відкладення підготовчого засідання у справі на 17.10.2023 14:20.

- 17.10.2023 - доступ представника відповідача Лебедєва Д.В. до електронної справи,

- протокольна ухвала суду від 17.10.2023 про задоволення клопотання відповідача про відкладення судового засідання; про встановлення відповідачу п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву на позовну заяву - до 01.11.2023; про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів до 27.11.2023; про відкладення підготовчого засідання на 14.11.2023 о 14:50.

- протокольна ухвала суду від 14.11.2023, якою закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 05.12.2023 о 14:40.

- протокол судового засідання від 05.12.2023 оголошення клопотання представника відповідача Лебедєва Д.В. про надання терміну для вирішення питання щодо узгодження умов мирової угоди.

- протокольна ухвала від 05.12.2023 про задоволення усного клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи по суті та відкладення розгляду справи на 26.12.2023 о 15:20год.

Як зазначає позивач, з моменту доступу представника відповідача до матеріалів судової справи 17.10.2023 від відповідача на пропозицію суду процесуальних документів не надходило.

Таким чином, як вказує позивач, за період перебування справи в суді прослідковується стратегія пасивної участі відповідача у справі, направлена на свідоме затягування вирішення справи по суті.

Аналогічна стратегія поведінки відповідача прослідковується і в інших судових справах Господарського суду Харківської області, де ТОВ "ХЗПТУ" (скорочена назва) виступає відповідачем, а саме:

- у справі №922/3508/23 про стягнення із ТОВ "ХЗПТУ" на користь ПП "Елпрофіт" боргу в сумі - 6 665 494, 70грн.

- у справі № 922/5103/23 про стягнення із ТОВ "ХЗПТУ" на користь ТОВ "Транспортна компанія "ДАВ ТРАНС" боргу в сумі - 267 872, 48грн.

- у справі № 922/4464/23 про стягнення із ТОВ "ХЗПТУ" на користь ТОВ "Прайм Логістик Груп" боргу в сумі - 3 218 729, 84грн.

- у справі №922/3926/23 про стягнення із ТОВ "ХЗПТУ" на користь ТОВ "ТКД Україна" 616 552, 63грн.

Як приклад, позивач наводить рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2023 у справі №922/3508/23, в якому суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та ухвалив рішення без участі представника відповідача.

Разом з тим, відповідач і його представник Лебедєв Д.В. є активними у господарських справах, де позивачем виступає ТОВ "ХЗПТУ", в тому числі:

- Господарський суд Харківської області справа №922/2588/23 про стягнення з АТ "Електромашина" боргу в сумі -1 264 454, 75грн.

- Господарський суд Кіровоградської області справа №912/1045/23 про стягнення із ТОВ "НВП "НКЕМЗ" на користь ТОВ "ХЗПТУ боргу в сумі - 1 457 443, 83грн.

- Господарський суд Дніпропетровської області справа №904/2613/23 про стягнення з ТОВ "Промкондиціонер" на користь ТОВ "ХЗПТУ" боргу в сумі - 266 271, 99грн, рішення суду від 20.09.2023, судовий наказ від 30.10.2023.

Такі дії відповідача викликають занепокоєння у позивача через вкрай скрутне фінансове становище відповідача та активне проведення реалізації майна в період, коли в господарському суді знаходяться на розгляді судові справи за позовами кредиторів до ТОВ "ХЗПТУ".

Як зазначає позивач, про скрутне фінансове становище повідомив сам відповідач у відзиві на позов в судовій справі №922/3508/23. В рішенні господарського суду від 09.11.2023. (повний текст складено 20.11.2023), яке розміщене в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://revestr.court.qov.ua/Review/115061231) в описовій частині зазначено, що відзив надійшов до суду 19.09.2023, у відзиві зазначено, що у зв`язку з відсутністю коштів на балансі підприємства та припиненням господарської діяльності не виплачені заробітні плати працівникам підприємства (сумарна заборгованість по виплаті заробітних плат становила 3, 8 мільйони гривень). На рахунках ТОВ "ХЗПТУ", починаючи з 24.02.2022, не концентрується сума коштів для виконання зобов`язання перед позивачем ПП "Елпрофіт". Заявлена до стягнення позивачем ПП "Елпрофіт" сума основного боргу складала 4 983 194, 00грн, і цю суму відповідач не спроможний був сплатити у досудовому порядку з 24.02.2022.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться відомості про відкриті Харківським окружним адміністративним судом і згодом закриті справи:

- №520/16862/23 за позовом Головного управління ПФУ в Харківській області про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період грудня 2022 року по травень 2023 року в сумі - 374 386, 76грн, згідно ухвали від 20.07.2023, позовна заява повернута позивачу.

- №520/27084/23 за позовом Головного управління ПФУ в Харківській області про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період грудня 2022 року по серпень 2023 року в сумі 541 283, 61грн, згідно ухвали суду від 12.10.2023, позов повернуто позивачу.

Із Автоматизованої системи виконавчих проваджень з`ясовано, що відносно боржника ТОВ "ХЗПТУ" були відкриті і згодом оперативно закриті виконавчі провадження:

- стягувач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, виконавче провадження №72907184 від 06.10.2023, станом на дату 15.12.2023 закрите;

- стягувач Головне управління ДПС у Харківській області виконавче провадження №73273113 від 14.11.2023, станом на дату 15.12.2023 закрите.

Позивач пояснює таку оперативність відповідача необхідністю мати можливість безперешкодно без арештів грошових коштів працювати із банківськими рахунками і забезпечувати рух грошових коштів по рахунках відповідно до нової не виробничої стратегії роботи підприємства, адже виробничу діяльність підприємство не веде. Господарська діяльність підприємства направлена на стягнення кредиторської заборгованості в судах, а також на реалізацію ліквідного майна. У разі блокування роботи рахунків Державною виконавчою службою ТОВ "ХЗПТУ" буде обмежене у можливостях реалізації майна законним шляхом та у виведенні грошових коштів.

Також позивачем з`ясовано, що Харківським окружним адміністративним судом 23.10.2023 у справі №520/29483/23 прийнято до розгляду адміністративний позов керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, про визнання незаконною бездіяльність ТОВ "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та зобов`язання виконати заходи із цивільного захисту.

Із відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень у господарських спорах, де ТОВ "ХЗПТУ" виступало стороною, можна довідатись, що попередні власники підприємства до 23.08.2023 намагалися вибірково співпрацювати з кредиторами і боржниками (не з усіма, позивач не отримав жодної гривні). До прикладу справи Господарського суду Харківської області:

- №922/1580/22 про стягнення із ТОВ "ХЗПТУ" на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" боргу в розмірі 81 856, 76грн, згідно з ухвалою суду від 18.01.2023 позов залишено без розгляду.

- №922/662/23 про стягнення із ТОВ "ХЗПТУ на користь ТОВ "Метінвест-СМЦ" боргу 2 440 241, 01грн, згідно з ухвалою суду від 20.06.2023 затверджена Мирова угода на пільгових умовах про добровільну сплату до 30.07.2023 наступних сум: 792 766, 74грн залишку боргу, 250 000, 00грн пені, 36 603, 62грн судових витрат.

У справі №922/2090/22 про стягнення із ТОВ "ХЗПТУ" на користь КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" боргу в розмірі 442 907, 17грн ухвалено судове рішення від 04.01.2023, боржник намагався отримати відстрочення виконання рішення суду, ухвалою суду від 16.05.2023. у відстроченні виконання відмовлено.

У справі №922/1636/23 про стягнення із ТОВ "Підприємство струмопідводу та електроприводу" на користь ТОВ "ХЗПТУ" боргу в розмірі 134 331, 22грн, згідно з ухвалою суду від 08.05.2023, справа повернута по заяві позивача.

Однак, вочевидь, як вважає позивач, попередні власники ТОВ "ХЗПТУ" втратили інтерес до відновлення роботи підприємства, тому 23.08.2023 відступили свої частки новому бенефіціарному власнику ОСОБА_2 , змінився і керівник підприємства, його очолив сам власник ОСОБА_2 , відомості взяті із відкритого джерела - opendatabot.ua.

Посилаючись на те, що з моменту зміни власника 23.08.2023 ТОВ "ХЗПТУ" продовжило активну роботу по стягненню дебіторської заборгованості і активно протистоїть стягненню з нього кредиторської заборгованості, враховуючи заявлені в судах вимоги кредиторів до ТОВ "ХЗПТУ", як боржника, в сумі - 10 768 649, 65грн, а з урахуванням суми позову у цій справі №922/3821/23 (2 497 597, 54грн) - 13 716 247, 19грн (орієнтовно), і вимоги ТОВ "ХЗПТУ" по стягненню дебіторської заборгованості - 2 988 170, 57грн, без урахування боргу ТОВ "ХЗПТУ" по зарплаті, складається баланс значного непокритого боргу ТОВ "ХЗПТУ" в розмірі, орієнтовно 10 728 076, 62грн, тобто більше 10 мільйонів гривень.

Зважаючи на те, що ТОВ "ХЗПТУ" не відновлює виробництво, отже, не матиме прибутку, знаходиться в скрутному фінансовому стані, проводить активну роботу по стягненню дебіторської заборгованості і реалізацію ліквідного майна (відомості від кредиторів боржника у м. Харків), затягує вирішення судових справ, де виступає боржником, в тому числі і цієї судової справи №922/3821/23, не має на даний час ніякої стратегії роботи із борговими зобов`язаннями, та жодним чином не проявило бажання домовитись про врегулювання питання заборгованості, то за таких обставин, при всій повазі і лояльності до ТОВ "ХЗПТУ" як бізнеспартнера (відповідачу не нараховували штрафні санкції), позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову.

На думку позивача, метою вжиття заходів із забезпечення позову є уникнення вірогідного порушення в майбутньому в короткостроковій перспективі прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання судового рішення та уникнення будь-яких труднощів у процесі виконання у разі задоволення позову.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Питання забезпечення позову врегульовані главою 10 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення у разі задоволення позову, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 вказано, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення у разі задоволення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

У спірних правовідносинах позивач посилається на участь ТОВ "ХЗПТУ" у багатьох судових спорах, в яких ТОВ "ХЗПТУ" як відповідач займає пасивну поведінку, що на думку заявника, свідчить про намір відповідача ухилятись від виконання грошових зобов`язань; крім того, як вказує позивач, у відповідача скрутне фінансове становище; позивач вважає, що діяльність підприємства відповідача направлена на стягнення кредиторської заборгованості в судах і одночасно на реалізацію ліквідного майна.

Судова колегія зазначає, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що запропонований позивачем захід забезпечення позову накладення арешту на грошові кошти, безпосередньо пов`язаний з предметом позовної заяви та є адекватним, оскільки відповідає змісту та розміру вимог, на забезпечення яких він вживається.

Крім того, запропонований захід забезпечення позову відповідає збалансованості інтересів сторін, оскільки накладення заборони на право розпоряджатися грошовими коштами, є тимчасовим заходом, який триває до визначення подальшої долі грошових коштів, та є ефективним.

Оскільки у разі задоволення позову, джерелом погашення заборгованості будуть грошові кошти на банківських рахунках ТОВ Харківський завод підйомно-транспортного устаткування", витрачання наявних у відповідача грошових коштів для здійснення розрахунків з іншими контрагентами може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Верховний Суд звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Натомість, у разі не вчинення дій, таких як накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, є ймовірність щодо вчинення дій зі сторони відповідача (його посадових осіб) щодо виведення коштів з рахунків відповідача, що значно ускладнить виконання рішення по цій справі, у разі задоволення позовних вимог, та може зробити неможливим погашення заборгованості перед позивачем.

Вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, оскільки цим забезпечено ефективний захист прав та законних інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, та враховуючи можливе виведення або зняття коштів з рахунків відповідача під час розгляду справи, що ускладнить або унеможливить ефективний захист прав позивача та виконання майбутнього рішення суду. Таке забезпечення буде сприяти відновленню порушеного права позивача.

Отже, у випадку задоволення позовної заяви позивача до відповідача, виконання рішення буде можливе за рахунок грошових коштів відповідача, які у нього наявні.

Щодо доводів апелянта, що з поточного рахунку він здійснює відрахування на оплату заробітної плати, сплату податків, внесків, а також розраховується з контрагентами за договорами, судова колегія зазначає таке.

В частині другій статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" наведено невичерпний перелік коштів, на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту. Зокрема, вказано, про недопустимість накладення арешту та/або звернення стягнення на кошти боржника, що знаходяться на рахунках, накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з частиною третьою статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Перелік коштів (виплат), на які не може бути звернуто стягнення, наведений і в статті 73 Закону України "Про виконавче провадження", серед яких виплати на відшкодування витрат з оплати комунальних послуг відсутні.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19 (провадження №12-28гс20) викладений висновок, що стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно питання щодо правової природи коштів, що перебувають на рахунках боржника, на які накладено арешт, вирішується на стадії виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Поряд з цим, судом першої інстанції відмовлено у заяві позивача в частині заборони відповідачу розпоряджатись власним нерухомим майном і основними засобами.

Отже, накладаючи арешт на грошові кошти відповідача, суд першої інстанції не заборонив апелянту як власнику володіти та користуватись нерухомим майном і основними засобами.

Тобто, захід забезпечення позову, який був застосований судом, а саме, накладення арешту на грошові кошти, не обмежують апелянта у праві володіти та користуватися власним майном і здійснювати господарську діяльність.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/3821/23 - без змін.

Судова колегія залишає без задоволення вимогу позивача витребувати у відповідача банківські виписки по відкритому в АТ "Сенс Банк" поточному рахунку за період з 23.08.2023 по 31.10.2023, за період з 22.12.2023 по 31.01.2024 на підтвердження джерел отримання доходів і напрямків спрямування грошових коштів, а також бухгалтерську довідку про всі відкриті в банківських установах рахунки на дату прийняття ухвали 25.12.2023; забезпечити позивачу можливість ознайомлення із банківськими виписками і документами відповідача, та можливість надання додаткових пояснень.

Питання виявлення рахунків відповідача, його майнового стану і можливості погашення заборгованості підлягає вирішенню в процесі виконання ухвали господарського суду про забезпечення позову, а також рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.12.2023 у справі №922/3821/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.02.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза