Справа № 487/1731/24
Провадження № 1-кс/487/1650/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.02.2024 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному 19.02.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024230000000244 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна, -
ВСТАНОВИВ:
22.02.2024 начальник відділуХерсонської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості щодо якого 19.02.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024230000000244, звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням,в якомупросив накласти арешт на майно, а саме: на викрутку з руків?ям зеленого кольору, яка вилучена 22.02.2024 в ході проведення огляду в приміщенні КУ «Бюро судово-медичної експертизи» ХОР за адресою: м. Херсон, вул. Церковна, 17.
Підставою звернення стало те, що вищезазначені вилучені предмети мають доказове значення у даному кримінальному провадженні.
Прокурор у судове засідання не прибув, до початку розгляду справи подав заяву, в якій клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Слідчим відділом СУ ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024230000000244 від 19.02.2024 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.02.2024 до ЧЧ відділу поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області надійшло повідомлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 19.02.2024 за адресою: АДРЕСА_1 вона виявила тіло брата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ознаками насильницької смерті. Брат проживав один та останні декілька днів не виходив на зв`язок.
22.02.2024 в приміщенні КУ «Бюро судово-медичної експертизи» ХОР за адресою: м. Херсон, вул. Церковна, 17 проведено огляд в ході якого вилучено викрутку з руків?ям зеленого кольору та упаковано в картону коробку, яка виявлено під час експертизи трупа ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22.02.2024 вказана викрутка в рамках кримінального провадження визнана в якості речових доказів, про що слідчим винесено відповідну постанову.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.2ст.167КПК України,тимчасовому вилученнюпідлягає майноу виглядіречей,документів,грошей,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вонипідшукані,виготовлені,пристосовані чивикористані якзасоби чизнаряддя вчиненнякримінального правопорушеннята (або)зберегли насобі йогосліди;є предметомкримінального правопорушення,пов`язаного з їх незаконним обігом.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Згідно частин 1 та 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен, у тому числі, враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на викладене, у зв`язку з доведеністю існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначений в клопотанні матеріальний об`єкт зберіг на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також у зв`язку із доведеністю прокурором наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, щодо можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення. При цьому слідчим суддею враховується розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Керуючись ст. ст. 98, 131-132, 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на викрутку з руків?ям зеленого кольору, яка вилучена 22.02.2024 в ході проведення огляду в приміщенні КУ «Бюро судово-медичної експертизи» ХОР за адресою: м. Херсон, вул. Церковна, 17.
Ухвала підлягає негайному виконанню, яке доручити начальнику відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Заводський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 117201452 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні