Рішення

від 22.02.2024 по справі 904/5395/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2024м. ДніпроСправа № 904/5395/23

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/5395/23

за позовом Департаменту патрульної поліції

до Комунального підприємства "Міський тролейбус"

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Департамент патрульної поліції (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 05.10.2023 за вих. №5554/41/19/1-2023 до Комунального підприємства "Міський тролейбус" (далі - відповідач) про стягнення 42.764,60 грн матеріальних збитків заподіяних в результаті ДТП.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5395/23 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2023.

Ухвалою від 16.10.2023 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу надати суду докази сплати судового збору у розмірі 2.684,00 грн, а також подати належним чином обґрунтоване клопотання про залучення третьої(іх) особи(іб) із зазначенням наявності у неї(их) юридичного інтересу та вказати, яким саме чином рішення у цій справі вплине на її(їх) права та обов`язки і на боці якої сторони вона(и) бере(уть) участь.

Через відділ документального забезпечення 26.10.2023 від позивача надійшов лист від 23.10.2023 за вих. №5873/41/19/1-2023 про усунення недоліків, до якої позивач додає платіжну інструкцію від 19.10.2023 №21550 на суму 2.684,00 грн.

Також разом з листом про усунення недоліків позовної заяви позивач у додатках зазначив клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи.

Ухвалою від 30.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження) Залучено Коваленка Олександра Сергійовича до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Через відділ документального забезпечення 22.11.2023 від відповідача надійшов відзив, яким просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 27.12.2023 здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи розпочато спочатку. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 24.01.2024 о 10:20 год у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, будинок 1 в залі судових засідань №1-405.

Запропоновано позивачу у строк до 11.01.2024 надати письмові пояснення щодо того, чи був фактично здійснений ремонт пошкодженого автомобіля, у разі здійснення ремонту надати - докази понесених витрат (фактичні збитки, які позивач поніс в результаті ремонту автомобіля, платіжні доручення, чеки, звіти та інш.); позивачу та відповідачу у строк до 11.01.2024 надати письмові пояснення щодо того, чи були застраховані автомобілі, в яких страхових компаніях (вказати їх найменування та місцезнаходження), та чи були здійснені виплати за страховим випадком. Відзив відповідача від 22.11.2023 прийняти до розгляду.

Через відділ документального забезпечення 08.01.2024 електронною поштою від позивача надійшли письмові пояснення.

Через відділ документального забезпечення 10.01.2024 електронною поштою від відповідача надійшли письмові пояснення.

Через відділ документального забезпечення 22.01.2024 від позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою від 24.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2024.

Як убачається з матеріалів справи ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2023 надсилалася третій особі на адресу: АДРЕСА_1 , за трек-номером 4930023489009.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 17.11.2023 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2023 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд встановив, що ухвала від 30.10.2023 вважається врученою третій особі у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою», а саме 14.11.2023.

Третій(м) особі(ам), в ухвалі від 30.10.2023 роз`яснено що відповідно до ст. 168 ГПК України вона(и) мають право надати письмові пояснення щодо позову, які повинні відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, в п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали, а також письмові пояснення щодо відзиву протягом семи днів від дати його отримання. Крім того треті особи мають право подати докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх пояснення, якщо такі докази не надані позивачем та/або відповідачем. Копію письмових пояснень треті особи направляють на адреси інших учасників процесу, докази (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа) чого надають суду протягом трьох днів від дати направлення. Учасники справи мають право подати відповідь на пояснення третіх осіб до закінчення підготовчого провадження (ч. 2 ст. 179 ГПК України).

Отже, строк для подачі пояснень тривав до 20.11.2023 включно.

Станом на дату прийняття рішення пояснень третя особа не надала.

У судовому засіданні 22.02.2024 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити позов.

Представники відповідача в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю забезпечити явку свого представника, який зайнятий у проведенні тимчасового доступу до речей і документів у кримінальному провадженні. Водночас, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження таких обставин, а тому суд визнав таке клопотання необґрунтованим.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на процесуальні строки розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позов вмотивовано тим, що пошкодження автомобіля, який належить позивачу, трапились з вини водія КП «Міський тролейбус» ОСОБА_1 у зв`язку з невжиттям останнім необхідних заходів для недопущення скоєння ДТП, в результаті чого позивачу було завдано матеріальних збитків у сумі 42.764,60 грн.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач у відзиві не спростовує факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 06.09.2022 та внаслідок якої транспортний засіб позивача зазнав пошкоджень, однак не погоджується з порядком визначення розміру шкоди і тим самим, з розміром самої шкоди, який підлягає відшкодуванню, а тому вважає, що розмір шкоди, який заявлений до відшкодування позивачем не може вважатися доведеним.

Стислий виклад позиції третьої особи

Пояснень на позов не надала.

Стислий виклад додаткових пояснень позивача

Позивач у додаткових поясненнях повідомляє, що пошкоджений за наслідком ДТП транспортний засіб Toyota Prius н.з. НОМЕР_1 у зв`язку з відсутністю відшкодування понесених позивачем матеріальних збитків відновлювальний ремонт не проводився.

Також позивач повідомив суд, що службовий транспортний засіб Toyota Prius н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП мав чинний поліс ОСЦПВВНТЗ № 209810036 термін дії з 26.08.2022 по 25.08.2023, страховик АСК «Омега». Тролейбус ЮМЗ Т2 бортовий номер НОМЕР_2 не мав чинного полісу ОСЦПВВНТЗ, також позивачем додано лист відмову у відшкодуванні шкоди МТСБУ, оскільки не має правових підстав для виплати позивачу відшкодування з фонду захисту потерпілих, оскільки шкода, заподіяна транспортним засобом, для якого законом не встановлено коригуючий коефіцієнт.

Стислий виклад додаткових пояснень відповідача

Відповідач у додаткових поясненнях зазначає, що тролейбус, в розумінні положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважається винятковим транспортним засобом, який не заборонено експлуатувати на території України без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та не підлягає обов`язковому страхуванні цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В добровільному порядку КП «Міський тролейбус» не здійснювало страхування тролейбусів та не укладало відповідних договорів страхування.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять такі обставини: факт настання дорожньо-транспортної пригоди, наявність/відсутність стягнення матеріальних збитків у сумі 42.764,60 грн.

Як зазначає позивач, 06.09.2022 року в 12:00 год в м. Кривий Ріг на перехресті вул. Курчатова / вул. Миколи Світальського / вул. Едурада Фукса / пр. 200 річчя Кривого Рогу водій ОСОБА_1 (далі - третя особа), керуючи тролейбусом ЮМЗ Т2, бортовий номер НОМЕР_2 , виконуючи маневр лівого повороту, не переконався у безпечності своїх дій, не врахував зміну дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на службовий автомобіль Toyota Prius н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився, пропускаючи зустрічні транспортні засоби у зустрічному напрямку.

Внаслідок ДТП належний Департаменту патрульної поліції автомобіль (далі - позивач) Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_1 (відповідно до реєстраційного документу СХО 970915) отримав механічні пошкодження, що спричинило матеріальні збитки.

Як зазначає позивач у позові, ОСОБА_1 , перебуваючи в трудових відносинах з КП «Міський тролейбус» (далі - позивач), використовував джерело підвищеної небезпеки - тролейбус ЮМЗ Т2, бортовий номер НОМЕР_2 , який належить КП «Міський тролейбус», а отже юридична особа КП «Міський тролейбус», ідент. код юр. особи 34811465, повинна відшкодувати витрати, пов`язані з відновленням первинного стану транспортного засобу Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП, тобто витрати на його повний ремонт.

Вина відповідача, як зазначає позивач, підтверджується зокрема:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 146246 від 06.09.2022, відповідно до якого винуватцем ДТП, в результаті чого автомобілю належному Департаменту патрульної поліції було завдано механічних пошкоджень та матеріальних збитків, є саме водій ОСОБА_1 (арк. 7, том 1);

схемою ДТП, з якої вбачається, що тролейбус, яким керував гр. ОСОБА_1 , допустив зіткнення з належним Департаменту патрульної поліції транспортним засобом. Зі схемою правопорушник ОСОБА_1 був повністю згодний, що підтверджується його особистим підписом в ній та відсутністю жодних зауважень (арк. 8, том 1);

фотокопіями з місця ДТП (арк. 10, том 1);

поясненнями ОСОБА_1 (у яких третя особа визнала свою вину), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (арк. 11-13, том 1);

постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.09.2022, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 850 грн (арк. 14-17, том 1).

Згідно висновку експертного дослідження № ЕД-19/104-22/35848-АВ від 28.12.2022, проведеного Дніпровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вартість матеріального збитку завданого власнику легкового автомобіля марки Toyota Prius реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_3 , 2013 року випуску в наслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на дату проведення дослідження 15.12.2022 складала 21.765,74 грн.

Згідно з додатком 6 експертного дослідження (стор. 21 з 22) загальна вартість ремонту автомобіля склала 42.764,60 грн (арк. 28 зворот, том 1).

Позивач у додаткових поясненнях повідомив суд, що пошкоджений за наслідком ДТП транспортний засіб Toyota Prius н.з. НОМЕР_1 у зв`язку з відсутністю відшкодування понесених позивачем матеріальних збитків відновлювальний ремонт не проводився.

Також позивач повідомив суд, що службовий транспортний засіб Toyota Prius н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП мав чинний поліс ОСЦПВВНТЗ № 209810036 термін дії з 26.08.2022 по 25.08.2023, страховик АСК «Омега». Тролейбус ЮМЗ Т2 бортовий номер НОМЕР_2 не мав чинного полісу ОСЦПВВНТЗ, також позивачем додано лист відмову у відшкодуванні шкоди МТСБУ, оскільки не має правових підстав для виплати позивачу відшкодування з фонду захисту потерпілих, оскільки шкода, заподіяна транспортним засобом, для якого законом не встановлено коригуючий коефіцієнт.

Відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що тролейбус, в розумінні положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважається винятковим транспортним засобом, який не заборонено експлуатувати на території України без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та не підлягає обов`язковому страхуванні цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В добровільному порядку КП «Міський тролейбус» не здійснювало страхування тролейбусів та не укладало відповідних договорів страхування.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачем не сплачена.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив стягнення 42.764,60 грн матеріальних збитків заподіяних в результаті ДТП.

Суд встановив, що постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.09.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 850,00 грн

В силу положень ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Отже наявність вини у діях ОСОБА_1 у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена і не підлягає доказуванню.

Статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникли у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другої цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Також нею передбачено що збитками, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з висновком експертного дослідження № ЕД-19/104-22/35848-АВ від 28.12.2022, проведеного Дніпровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, вартість матеріального збитку завданого власнику легкового автомобіля марки Toyota Prius реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_3 , 2013 року випуску в наслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на дату проведення дослідження 15.12.2022 складала 21.765,74 грн.

Згідно додатку 6 експертного дослідження (стор. 21 з 22) загальна вартість ремонту автомобіля склала 42.764,60 грн (арк. 28 зворот, том 1).

Відповідно п. 4 Постанови № 4 від 01.03.2013 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. В п. 5 Пленуму зазначено, що відповідно до частини першої статті 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості (наприклад, використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням), а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності (наприклад, у випадку завдання шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК, особою, яка її завдала (наприклад, коли пасажир, відчиняючи двері автомобіля, що не рухався, спричинив тілесні ушкодження особі, яка проходила поруч).

Згідно п. 6 Пленуму особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК України.

На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (ч.ч. 3,4 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як зазначає позивач у позові, ОСОБА_1 , перебуваючи в трудових відносинах з КП «Міський тролейбус» (далі - позивач), використовував джерело підвищеної небезпеки - тролейбус ЮМЗ Т2 бортовий номер НОМЕР_2 , який належить КП «Міський тролейбус», а отже юридична особа КП «Міський тролейбус», ідент. код юр. особи 34811465, повинна відшкодувати витрати, пов`язані з відновленням первинного стану транспортного засобу Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП, тобто витрати на його повний ремонт.

Відповідно до ч. 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Положеннями ст. 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідач у відзиві не спростовує факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 06.09.2022, внаслідок якої транспортний засіб позивача зазнав пошкоджень, однак не погоджується з порядком визначення розміру шкоди і тим самим, з розміром самої шкоди, який підлягає відшкодуванню, а тому вважає, що розмір шкоди, який заявлений до відшкодування позивачем не може вважатися доведеним.

Відповідач зазначає, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на висновок експертного дослідження ЕД-19/104-22/35848-АВ від 28.12.2022, відповідно до якого вартість відновлюваного ремонту становить 21.765,74 грн.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092, технічний огляд колісного транспортного засобу оцінювачем (експертом), як початковий етап дослідження, має проводитися за участю заінтересованої особи, якою у даному випадку є відповідач, однак, як вбачається зі звіту оцінювача, технічний огляд був проведений за відсутністю представника відповідача. Більш того, як слідує зі звіту, представник відповідача для участі в технічному огляді не викликався.

Згідно вказаного висновку підставою його складання є запит від 09.11.2022 ДПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області на проведення транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля. Отже, з моменту ДТП та до дати огляду транспортного засобу пройшло майже 4 місяця, відомостей про те, в яких умовах зберігався транспортний засіб позивача у цей період у звіті не наведено.

Відповідач зазначає, що норми Цивільного кодексу, які стосуються питання відшкодування завданих збитків, не вказують на те, що сума відновлювального ремонту має визначатися саме на підставі оцінки. На думку відповідача, визначення вартості відновлювального ремонту може бути визначена тільки на підставі документів про проведення ремонту транспортного засобу. Також відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів понесених витрат, відповідач вважає, що ним не доведений розмір збитків, а тому, підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим.

Як зазначено у п. 1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 №145/5/2092, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Згідно з п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092, вказана Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Відповідно до п. 1.3 Методики її вимоги є обов`язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта).

Виходячи з викладеного, висновок експерта складається у разі проведення судової авто товарознавчої експертизи, а звіт оцінювача - за результатами проведення оцінки КТЗ, при цьому, як висновок експерта, так і звіт оцінювача складаються на єдиних засадах, визначених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092.

Слід відмітити, що згідно з висновком експерта № ЕД-19/104-22/35848-АВ від 28.12.2022 вартість матеріального збитку завданого власнику легкового автомобіля марки Toyota Prius реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_3 , 2013 року випуску в наслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на дату проведення дослідження 15.12.2022 складала 21.765,74 грн.

Згідно додатку 6 експертного дослідження (стор. 21 з 22) загальна вартість ремонту автомобіля склала 42.764,60 грн (арк. 28 зворот, том 1).

Ураховуючи викладене, висновок експерта № ЕД-19/104-22/35848-АВ від 28.12.2022 є належним доказом розміру заподіяної матеріальної шкоди.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що службовий транспортний засіб Toyota Prius н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП мав чинний поліс ОСЦПВВНТЗ № 209810036 термін дії з 26.08.2022 по 25.08.2023, страховик АСК «Омега». Тролейбус ЮМЗ Т2 бортовий номер НОМЕР_2 не мав чинного полісу ОСЦПВВНТЗ, також позивачем додано лист відмову у відшкодуванні шкоди МТСБУ, оскільки не має правових підстав для виплати позивачу відшкодування з фонду захисту потерпілих, оскільки шкода, заподіяна транспортним засобом, для якого законом не встановлено коригуючий коефіцієнт.

Відповідач у додаткових поясненнях зазначив, що тролейбус, в розумінні положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважається винятковим транспортним засобом, який не заборонено експлуатувати на території України без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та не підлягає обов`язковому страхуванні цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В добровільному порядку КП «Міський тролейбус» не здійснювало страхування тролейбусів та не укладало відповідних договорів страхування.

Відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що представник відповідача для участі в технічному огляді не викликався; а згідно висновку, підставою для якого складення якого був запит від 09.11.2022 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області на проведення транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля; з моменту ДТП та до дати огляду транспортного засобу пройшло майже 4 місяця; відомостей про те, в яких умовах зберігався транспортний засіб позивача у цей період у звіті позивачем не наведено.

Також відповідач посилається на те, що норми Цивільного кодексу, які стосуються питання відшкодування завданих збитків, не вказують на те, що сума відновлювального ремонту має визначатися саме на підставі оцінки. На думку відповідача, визначення вартості відновлювального ремонту може бути визначена тільки на підставі документів про проведення ремонту транспортного засобу. Відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів понесених витрат, а тому ним не доведений розмір збитків.

З цього приводу суд зазначає таке.

За загальним правилом та з огляду на положення статті 1192 ЦК України розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (з відповідним змінами).

Наданий позивачем висновок експерта відповідає вказаним вимогам закону та підзаконних нормативно-правових актів. Будь-яких належних та допустимих доказів на його спростування відповідачем не надано.

При цьому, суд зауважує, що відповідачем не надано іншого звіту оцінювача або висновку експерта, які б спростовували перелік пошкоджень, наведений у висновку експерта № ЕД-19/104-22/35848-АВ від 28.12.2022 проведеного Дніпровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Виходячи з вищевикладеного відповідач не був позбавлений можливості провести власне дослідження вартості збитку та спростувати докази надані позивачем.

Слід відмітити, що відповідач, заперечуючи проти заявленого позивачем розміру матеріальної шкоди, не навів свого розрахунку завданих збитків, та не скористався правом ініціювати проведення судової експертизи для визначення фактичної вартості збитків, завданих автомобілю позивача внаслідок ДТП, що мала місце 06.09.2022.

З урахуванням встановленого, господарський суд визнає вимоги позивача про стягнення 42.764,60 грн матеріальних збитків, заподіяних в результаті ДТП, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Міський тролейбус" (50086, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ ДНІПРОВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 22; ідентифікаційний код 34811465) на користь Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРА ЕРНСТА, будинок 3; ідентифікаційний код 40108646) 42.764,60 грн (сорок дві тисячі сімсот шістдесят чотири грн 60 к.) збитків, 2.684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 к.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 22.02.2024.

Суддя С.А. Дупляк