Рішення

від 23.02.2024 по справі 905/1656/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.02.2024 Справа №905/1656/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Адора», м.Слов`янськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВДОРСТРОЙ», м.Миколаївка

про стягнення 115215,53 грн

без виклику представників сторін

Суть спору: Позивач, Приватне підприємство «Адора», м.Слов`янськ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВДОРСТРОЙ», м.Миколаївка, про стягнення 115215,53грн, з яких 55659,40 грн основний борг, 2868,48 грн 3% річних, 14617,53 грн інфляційні втрати та 42070,12 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №123/12-п від 10.12.2021 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1656/23; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвала суду від 25.12.2023 була направлена позивачу та відповідачу на електронні поштові скриньки, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

Одночасно, означена ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача та відповідача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документу до електронного кабінету.

Сторонам ухвалу про відкриття провадження від 25.12.2023 у справі було направлено на їх юридичні адреси за допомогою поштового зв`язку. В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про отримання вказаної ухвали суду позивачем.

Ухвала суду від 25.12.2023, що була направлена на юридичну адресу відповідача, була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з ч.3 та ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (пункти 8 та 15 Правил).

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення (пункт 101 Правил).

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 роз`яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Також, судом на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на веб-порталі «Судова влада» 27.12.2023 було опубліковано оголошення зі змістом резолютивної частини ухвали від 25.12.2023, роздруківка означеного оголошення наявна в матеріалах справи.

Отже, сторони були належним чином повідомлені про рух справи.

Окрім того, про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «»://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомляв.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено учасникам справи необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

10.12.2021 між позивачем, Приватним підприємством «Адора» (постачальник) та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛАВДОРСТРОЙ» (покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №123/12-п (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі нафтопродукти, зокрема: паливо-мастильні матеріали в асортименті (надалі по договору «Товар») (п.1.1. договору).

Асортимент, кількість та ціна товару вказана у рахунках та видаткових накладних (п. 1.2. договору).

Відповідно до змісту Розділу 2 договору, одиниця виміру товару: літри або тони. Товар поставляється узгодженими партіями. Кількість товару узгоджується з потребами покупця. Якість товару повинна відповідати ГОСТам, ТУ, ДСТУ і підтверджуватися сертифікатом відповідності завода-виробника та/або паспортом якості.

Згідно з п.3.1. договору, поставка товару покупцю здійснюється на умовах EXW за місцезнаходженням АЗС постачальниа згідно з Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) в редакції 2010 року. Відвантаження (поставка) товару проводиться після надання покупцем довіреності на одержання матеріально-технічних цінностей, та має безперервний характер з можливістю отримання в будь-яку годину доби та будь-який день місяця через мережу АЗС постачальника.

Товар вважається поставленим з моменту його фактичного отримання. Перехід права власності на товар та ризику загибелі (псування) товару відбувається в момент фактичного отримання покупцем палива на АЗС постачальника (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціна кожної партії товару вказана у рахунку-фактурі та узгоджується сторонами. Ціна товару може змінюватися у сторону збільшення або зменшення згідно зі змінами ринкових цін на товар. Оплата за кожну партію товару проводиться згідно рахунка-фактури, наданого на підставі договору. Після надання покупцю рахунка-фактури ціна зміні не підлягає.

За змістом п. 4.2.-4.3. договору покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок постачальника за товар протягом 30 календарни днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної. Датою оплати повної вартості товару покупцем вважається зачилення коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 100% від повної вартості товару.

Сума договору складається з загальної ціни товару, що відображена сторонами у всіх видаткових накладних (п. 4.4. договору).

Згідно з п. 5.1. сторони зобов`язуються належним чином виконувати умови цього договору, зокрема в частині, пов`язаній з своєчасною поставкою, проведенням оплати, оформленням документів та інше.

Пунктами 5.4.-5.5. договору встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати товару на умовах відстрочення платежу відповідно до положень цього договору, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару. Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання обов?язків згідно даного договору.

За змістом п. 5.6. договору на дату виникнення податкових зобов`язань постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та направити її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у термін, встановлений п.201.1. та п.201.10 Податкового кодексу України.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині поставки нафтопродуктів до 31.12.2022 року, частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками підприємств без виправлень та зауважень.

В підтвердження того, що позивачем здійснено поставки за договором № 123/12-п від 10.12.2021, останнім надано суду видаткові накладні, а саме:

- видаткова накладна №РН-0001904 від 31.12.2021 на суму 80857,80 грн з ПДВ;

- видаткова накладна №РН-0000111 від 31.01.2022 на суму 61817,60 грн з ПДВ;

- видаткова накладна №РН-0000242 від 28.02.2022 на суму 22984,00 грн з ПДВ.

Таким чином загальна сума поставки за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року становить 165659,40 грн.

Видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін без заперечень та виправлень.

Також позивачем до матеріалів справи надано рахунки-фактури до договору №123/12-п від 10.12.2021 підписані позивачем, а саме:

- №СФ-0001472 від 31.12.2021 на суму 80857,80 грн з ПДВ;

- №СФ-0000104 від 31.01.2022 на суму 61817,60 грн з ПДВ;

- №СФ-0000212 від 28.02.2022 на суму 22984,00 грн з ПДВ.

Крім того, в матеріалах справи наявні податкові накладні на кожну поставку.

Відповідачем 04.02.2022 було частково оплачено вищезазначені поставки на загальну суму 110000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями за №0400420 від 04.02.2022 та за №0400419 від 04.02.2022.

Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків між ПП «Адора» та ТОВ «СЛАВДОРСТРОЙ» за вищевказаними видатковими накладними за період з 01.01.2022 по 21.09.2023, з якого вбачаєтсья, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.09.2023 складає 55659,40 грн. Акт звірки взаємних розрахунків підписано та скріплено печатками сторін.

Позивач 10.11.2023 направив на електронну адресу відповідача претензію, у якій просив відповідача сплатити наявну заборгованість у розмірі 55659,40 грн протягом 10 днів з дати отримання цієї претензії.

Відповідь на означену претензію не надавалась, доказів протилежного матеріали справи не містять.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було проведено оплату за поставлений йому товар у визначений договором №123/12-п від 10.12.2021 строк та в повному обсязі, позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВДОРСТРОЙ» на користь Приватного підприємства «Адора» суми боргу в розмірі 55659,40 грн, 3% річних у розмірі 2868,48 грн, інфляційних втрат у розмірі 14617,53 грн та пені в розмірі 42070,12 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір №123/12-п від 10.12.2021 укладений між позивачем та відповідачем є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів №123/12-п від 10.12.2021 позивач поставив відповідачу дизельне паливо на загальну суму 165659,40 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- №РН-0001904 від 31.12.2021 на суму 80857,80 грн з ПДВ;

- №РН-0000111 від 31.01.2022 на суму 61817,60 грн з ПДВ;

- №РН-0000242 від 28.02.2022 на суму 22984,00 грн з ПДВ.

Вказані видаткові накладні підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками підприємств, містять посилання на договір №123/12-п від 10.12.2021.

Крім того, в матеріалах справи наявні податкові накладні зареєстровані за кожною поставкою та рахунки-фактури виставлені позивачем на оплату поставленого товару.

Також, господарський суд при розгляді спору приймає до уваги відсутність у матеріалах справи доказів стосовно наявності у відповідача, як покупця за договором, будь-яких заперечень та претензій щодо неналежного виконання постачальником прийнятих за договором зобов`язань з передання товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 4.2 договору покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок постачальника за товар протягом 30 календарни днів з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар згідно з договором №123/12-п від 10.12.2021 на загальну суму 110000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 04.02.2022 за №0400420 та за №0400419.

Окрім того, матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за спірними поставками за період з 01.01.2022 по 21.09.2023, з якого вбачаєтсья, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.09.2023 складає 55659,40 грн. Акт звірки взаємних розрахунків підписано та скріплено печатками сторін.

Тобто на момент розгляду цієї справи несплаченою залишилась сума боргу в розмірі 55659,40 грн.

Як встановлено судом, позивач виконав господарські зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів №123/12-п від 10.12.2021, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відповідач прийняв поставлений товар, що підтверджується підписами відповідальної особи про прийняття товару та скріпленням їх печаткою підприємства, однак, у встановлений договором строк, своїх грошових зобов`язань в повному обсязі не виконав.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що строк оплати за поставку товару відповідно до договору є таким, що настав, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 55659,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 42070,12 грн за період з 03.03.2022 по 01.12.2023, інфляційних втрат у розмірі 14617,53 грн за період з 03.03.2022 по 01.12.2023 та 3% річних у розмірі 2868,48 грн за період з 03.03.2022 по 01.12.2023 за порушення умов проведення розрахунків за договором №123/12-п від 10.12.2021 суд зазначає наступне.

Приписами ст.611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на нормах закону.

Здійснивши перерахунок сум 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга.Закон», суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому позові вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 2868,48грн підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга.Закон» в межах заявленого позивачем періоду прострочення, суд встановив, що він є арифметично невірним, сума інфляційних витрат складає 14517,53 грн, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 14617,53 грн підлягають частковому задоволенню в розмірі 14517,53 грн.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.4. договору встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати товару на умовах відстрочення платежу відповідно до положень цього договору, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Зазначеною нормою права передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020 доповнено Розділ IX Прикінцеві положення ГК України п. 7 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".

Так, Всесвітня організація охорони здоров`я (ВООЗ) 11.03.2020 оголосила пандемію коронавірусу. Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на усій території України установлено карантин з 12.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятою відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який був неодноразово продовжений.

Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Резюмуючи викладене, право позивача на нарахування пені, було продовжене на період дії карантину - до 30.06.2023. Відповідно позивачем безпідставно здійснено нарахування пені у період після 30.06.2023 і до 01.12.2023.

З огляду на зазначене, нарахування пені є правомірним за період з 03.03.2022 по 30.06.2023.

Здійснивши перерахунок суми пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга.Закон» за кожною видатковою накладною, суд дійшов висновку, що позивач невірно здійснив розрахунок, а правомірним є нарахування пені на суму 32405,20 грн за період з 03.03.2022 по 30.06.2023.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 32405,20 грн, 14517,53 грн, 2868,48 грн відповідно.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягає віднесенню на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76, 86, 129, 236-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позові вимоги Приватного підприємства «Адора», м.Слов`янськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВДОРСТРОЙ», м.Миколаївка, про стягнення 115215,53грн, з яких 55659,40 грн основний борг, 2868,48 грн 3% річних, 14617,53 грн інфляційні втрати та 42070,12 грн пені задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛАВДОРСТРОЙ», м.Миколаївка (84180, Донецька обл., м.Миколаївка, вул.Коцюбинського, буд.7А, код ЄДРПОУ 40090765) на користь Приватного підприємства «Адора», м.Слов`янськ (84122, Донецька обл., м.Слов`янськ, вул.Корольова, буд.12/5, код ЄДРПОУ 31349261) суму боргу в розмірі 55659,40 грн, пеню в розмірі 32405,20 грн, інфляційні втрати в розмірі 14517,53 грн, 3% річних в розмірі 2868,48 грн, судовий збір в розмірі 2456,52 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2024.

Суддя Г.Є. Курило