Рішення

від 23.02.2024 по справі 905/1654/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.02.2024р. Справа №905/1654/23

за позовом Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля (код ЄДРПОУ 00178353, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КОНТАКТ» (код ЄДРПОУ 32019384, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Центральна, 59)

про стягнення збитків у сумі 81534,48 грн.

суддя Величко Н.В.

СУТЬ СПОРУ:

Через підсистему Електронний суд від Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КОНТАКТ» 81534,48 грн. збитків, а також 2684,00 грн. відшкодування сплаченого судового збору за розгляд цієї справи.

В обґрунтування вимог позивач покликається на те, що відповідач порушив граничні терміни та не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до заподіяння позивачу збитків на суму неотриманого податкового кредиту в розмірі 81534,48 грн у зв`язку із неможливістю включити до податкового кредиту суму податку на додану вартість, зазначену в видаткових накладних № 450 від 29.11.2019, № 13 від 28.01.2020 про поставку товару за договором № 7623-ПУ-УМТС-Т від 08.01.2019.

Правовою підставою позову позивач зазначив статті 22, 530, 526, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 20, 193, 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підпункт «а» пункту 198.1 статті 198, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 210 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

На підтвердження вимог разом з позовною заявою надано суду: правовстановлюючі документи підписанта, договір поставки № 7623-ПУ-УМТС-Т від 08.01.2019 з додатками № 1 та № 2 до нього, видаткові накладні № 13 від 28.01.2020, № 450 від 29.11.2019, відомості з сайту Опендатабот щодо відповідача.

23.01.2024 разом з клопотанням через підсистему Електронний суд Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля надано до матеріалів справи платіжні інструкції № 1741077 від 28.09.2020 на суму 255565,44 грн., № 2009939145 від 30.04.2020 на суму 221959,39 грн., роздруківку відомостей з електронного кабінету платника податків, докази надсилання копії клопотання про долучення до матеріалів справи № 905/1654/23 з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КОНТАКТ» з описом.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позовну заяву.

ХІД СПРАВИ:

Матеріалам присвоєний єдиний унікальний номер справи 905/1654/23, за наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 19.12.2023) для її розгляду визначено суддю Величко Н.В.

Ухвалою від 21.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1654/23, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, вирішені інші процедурні питання.

Вказана ухвала доставлена позивачу в його електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 21.12.2024.

У зв`язку із відсутністю у відповідача зареєстрованого електронного кабінету у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, ухвала про відкриття провадження у справі надіслана рекомендованою поштою за адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КОНТАКТ», що вказана у позовній заяві та відповідає відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, поштове відправлення повернулось на адресу суду без вручення з відміткою АТ Укрпошта від 29.01.2024 «за закінченням терміну зберігання».

Водночас, ухвала про відкриття провадження у справі № 905/1654/23 оприлюднена 25.12.2023 у Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є відкритими для безоплатного цілодобового доступу відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень".

Для відповідача 15.02.2024 оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі за його участю на сайті Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу Судова влада України (за посиланням: https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1557523/).

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Господарський суд вважає, що ним, в межах наданих повноважень вжиті всі можливі заходи для повідомлення учасників судового процесу про хід справи та створені належні умови в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

На переконання суду, сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Частиною 1 статті 251 ГПК України встановлено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

З урахуванням вимог статей 116, 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 цього Кодексу відповідач мав подати суду відзив на позовну заяву у строк до 13.02.2024 включно (п`ятнадцять днів з дня відмітки у поштовому повідомленні про повернення відправлення).

Станом на 23.02.2024 відповідач не подав відзив на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

Відповідно до ст. 248 та ч.2, ч.8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, про намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено, тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ:

08.01.2019 між Приватним акціонерним товариством ДТЕК Павлоградвугілля (далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КОНТАКТ» (далі постачальник, відповідач) підписано без розбіжностей договір поставки № 7623-ПУ-УМТС-Т, зі строком його дії до 31.01.2020.

Предметом цього договору є передача (поставка) у власність покупця продукції виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі і специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору. Загальна кількість продукції, вартість за одиниць продукції, розмір частки в складі вартості продукції, що містить валютну складову, еквівалент частки вартості продукції, що містить валютну складову в євро погоджуються сторонами у додатку № 2, що є невід`ємною частиною цього договору. Покупець зобов`язався прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього договору (п.1.1, п. 1.2 договору).

Датою поставки продукції вважається дата її передачі покупцеві, вказана представником покупця у відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником (п. 4.7 договору).

У пункті 4.3 договору сторони обумовили, що постачальник разом з поставленою продукцією зобов`язаний надати покупцеві наступні документи: рахунок, видаткову накладну або акт прийому-передачі, відповідні товаросупровідні накладні (залізничну/товарно-транспортну накладну/накладну поштового кур`єра), інші товаросупровідні документи, узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

На дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України постачальник оформлює податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування до них, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється постачальником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України).

Також сторони у цьому пункті договору обумовили, що у разі порушення постачальником порядку заповнення та/або не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в межах граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі в результаті призупинення її реєстрації, покупець має право застосувати оперативно-господарські санкції у вигляді затримання оплати продукції на суму ПДВ, який покупець повинен отримати за податково накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежним чином заповненої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) до моменту надання постачальником належним чином оформленої і зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), про що покупець повідомить постачальнику.

У разі відмови постачальника зареєструвати належним чином оформлену податкову накладну або розрахунок коригування до податкової накладної, в тому числі в разі дії/бездіяльності які привели до відмови в розблокуванні податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі суми ПДВ, який покупець повинен був отримати за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати направлення відповідної претензії покупця.

Згідно з п. 4.5 договору, покупець має право затримати оплату продукції при не наданні або несвоєчасному наданні оригіналів рахунків, несвоєчасної реєстрації податкової накладної, а також інших документів, надання яких постачальником є обов`язковим в силу договору, при цьому, покупець не несе відповідальності за таку затримку оплати.

Ціни на продукцію встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору. Розрахунки за продукцію здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти робочих днів з 90-го календарного дня від дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунку і за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 4 цього договору та відповідною специфікацією. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця (п. 5.2, п. 5.5 договору).

Пунктом 8.14 договору визначено, що покупець має статус платника податку на прибуток за основною ставкою; постачальник має статус платника податку на прибуток на загальних умовах. Сторони заявляють, що вони і усі інші суб`єкти господарської діяльності, залучені стороною для виконання цього договору, є добросовісними платниками податків і зборів та своєчасно подають податкову звітність у відповідні податкові органи. У разі, якщо одні із сторін або який-небудь інший суб`єкт господарської діяльності, залучений стороною до виконання цього договору, виявиться недобросовісним платником податків, що спричинить донарахування податкових зобов`язань іншій стороні або її притягнення до фінансової відповідальності податковим органом, винна сторона зобов`язується компенсувати іншій стороні заподіяні цим збитки.

У додатку № 1 до договору сторонами погоджено зразок довіреності на приймання продукції.

У додатку № 2 до договору погоджено перелік продукції; її характеристики; ціну за одиницю без ПДВ; частину вартості продукції, що містить валютну складову у % від ціни продукції; еквівалент частини вартості продукції, що містить валютну складову, в євро; базовий курс по відношенню до євро, встановленого НБУ на дату 30.11.2018.

Доказів внесення змін до договору матеріали справи не містять.

З поданих документів відомо, що на виконання цього договору між постачальником та покупцем підписано видаткову накладну № 450 від 29.11.2019, за змістом якої постачальник поставив, а покупець прийняв продукцію (всього 13 найменувань) на загальну суму 233641,40 грн, у тому числі ПДВ 20% - 38940,24 грн.

Також, 28.01.2020 між постачальником та покупцем підписано видаткову накладну № 13, за змістом якої постачальник поставив, а покупець прийняв продукцію (всього 7 найменувань) на загальну суму 255565,44 грн, у тому числі ПДВ 20% - 42594,24 грн.

За платіжною інструкцією № 2009939145 від 30.04.2020 позивач перерахував відповідачу 221959,39 грн. оплати за костюми, пояси згідно договору № 7623-ПУ-УМТС-У від 08.01.2019 (накладна № 450 від 29.11.2019), у тому числі ПДВ 36993,23 грн.

За платіжною інструкцією № 1741077 від 28.09.2020 позивач перерахував відповідачу 255565,44 грн. оплати за костюм шахтний згідно договору № 7623-ПУ-УМТС-У від 08.01.2019 (накладна № 13 від 28.01.2020), у тому числі ПДВ 42594,24 грн.

Як зазначає позивач, відповідач не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) за вищевказаними видатковими накладними відповідні податкові накладні, чим позбавив позивача можливості отримати податковий кредит відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ та, відповідно, спричинив йому збитків на суму 81534,48 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до господарського суду з цим позовом.

КВАЛІФІКАЦІЯ ПРАВОВІДНОСИН ТА ЇХ ОЦІНКА:

За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК та статті 224 ГК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Як зазначалось, у даному випадку позивач стверджує наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 81534,48 грн посиланням на обставини вчинення відповідачем порушення господарського зобов`язання, встановленого пунктом 4.3 укладеного сторонами договору та податкового законодавства, яке полягає у порушенні норм податкового законодавства у вигляді не здійснення реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН та потягло за собою неможливість отримання позивачем податкового кредиту.

Відповідно до пункту 14.1.181. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

У пункті 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця. Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць. (п.201.4 ст.201 ПК України).

У пункті 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, установлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Як встановлено, на виконання договору № 7623-ПУ-УМТС-Т від 08.01.2019 між постачальником та покупцем підписано видаткову накладну № 450 від 29.11.2019 на загальну суму 233641,40 грн, у тому числі ПДВ 20% - 38940,24 грн.; видаткову накладну № 13 від 28.01.2020 на загальну суму 255565,44 грн, у тому числі ПДВ 20% - 42594,24 грн.

Позивач перерахував відповідачу згідно платіжної інструкції № 2009939145 від 30.04.2020 суму 221959,39 грн. оплати за видатковою накладною № 450 від 29.11.2019, у тому числі ПДВ 36993,23 грн., згідно платіжної інструкції № 1741077 від 28.09.2020 суму 255565,44 грн. оплати за видатковою накладною № 13 від 28.01.2020, у тому числі ПДВ 42594,24 грн.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.

Відтак, з урахуванням приписів п. 198.2 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивач мав право віднести суми податку до податкового кредиту з дати отримання платником податку товарів/послуг за умови дотримання граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної.

В матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому порядку і строки відповідних податкових накладних по вказаних вище операціях.

Покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

Суд враховує, що хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов`язку у господарському договорі такий обов`язок стає також господарсько-договірним зобов`язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. (Близька за змістом правова позиція викладена Верховним судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01 грудня 2023 року у справі № 926/3347/22).

У цій справі матеріалами підтверджується протиправна поведінка відповідача, що полягає у порушенні ним договору та норм податкового законодавства щодо обов`язку реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних по господарським операціям за видатковими накладними № 13 від 28.01.2020 та № 450 від 29.11.2019.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавило позивача як покупця права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. У цій справі позивач сплатив відповідачу згідно платіжної інструкції № 2009939145 від 30.04.2020 суму 221959,39 грн. оплати за видатковою накладною № 450 від 29.11.2019, у тому числі ПДВ 36993,23 грн., згідно платіжної інструкції № 1741077 від 28.09.2020 суму 255565,44 грн. оплати за видатковою накладною № 13 від 28.01.2020, у тому числі ПДВ 42594,24 грн. Відтак, розмір реальних збитків позивача становить 36993,23 грн ПДВ від операції за видатковою накладною № 450 від 29.11.2019 та 42594,24 грн ПДВ - за видатковою накладною № 13 від 28.01.2020, що разом становить 79587,47 грн., які фактично сплачені відповідачу.

У позовній заяві позивач визначив розмір пред`явлених до відповідача збитків у розмірі 81534,48 грн, проте не наводить жодних обґрунтувань саме такого розміру збитків.

За висновком суду, позовні вимоги є частково обгрунтованими та підтвердженими відповідними доказами, тому підлягають задоволенню частково - у розмірі 79587,47 грн.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За правилами статей 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вирогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тягар доказування (доведення обставин справи) покладається законом на сторону, яка висуває певні вимоги або заявляє заперечення. І в даному випадку цей обов`язок позивачем виконаний частково, оскільки ним частково доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, що зумовлює часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати за розгляд справи слід покласти на обох сторін пропорційно задоволеним вимогам, як то встановлено ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-КОНТАКТ» (код ЄДРПОУ 32019384, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Центральна, 59) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля (код ЄДРПОУ 00178353, місцезнаходження: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76) збитки у розмірі 79587,47 грн. та 2619,90 грн судового збору.

В решті вимог відмовити.

Після набрання рішенням сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Рішення підписано 23.02.2024.

Суддя Н.В. Величко