Рішення

від 23.02.2024 по справі 910/18116/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.02.2024Справа № 910/18116/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників,

справу №910/18116/23

За позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц"</a>;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (третя особа 1);

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (третя особа 2);

про стягнення 25 200,00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц"</a> про стягнення заборгованості у розмірі 25 200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання з виплати винагороди (роялті) згідно умов договору №КБР-64/07/19-Н від 01.07.2019 про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах, у зв`язку з чим утворилась сума основного боргу у розмірі 25 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/18116/23 здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав" (третя особа 1) та Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (третя особа 2). Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі № 910/18116/23 направлялася на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц"</a>: 01032, м. Київ, пл. Вокзальна, буд. 2, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а також день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц"</a>: 01032, м. Київ, пл. Вокзальна, буд. 2.

Отже, в силу наведених положень законодавства, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачеві.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1-2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитися з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц" (далі - відповідач, користувач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - позивач, суміжна ОКУ), Приватною організацією "Організація колективного управління авторських та суміжних прав" (далі - третя особа 2, авторська ОКУ) та Приватною організацією "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - третя особа 1, організація) було укладено договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах №КБР-64/07/19-Н (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого визначено, що користувач доручає організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Як встановлено п. 3.1. договору, договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Згідно з п. 3.2. договору встановлено, що договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором .

За змістом п. 3.3. договору, за договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2., користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щоквартальними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежом як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - єдиний щоквартальний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок організації.

Відповідно до п. 3.4. договору, механізм розстрочки, передбачений цим договором, діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого єдиного щоквартального сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15 днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував єдиний щоквартальний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.

Згідно з п. 3.5. договору, отриманий організацією від користувача єдиний щоквартальний сукупний платіж за майнові права перераховуються організацією на рахунок суміжної ОКУ та на рахунок авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на суміжну ОКУ та на авторську ОКУ дотримуються організацією завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу користувача має отримати суміжна ОКУ, а інші 50% Авторську ОКУ.

Додатками №1 та №2 до договору між користувачем та суміжною ОКУ і авторською ОКУ були підписання договори про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав та про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права.

Пунктами 1 та 2 додатку №3 до договору погоджено, що користувач здійснює використання об`єктів суміжних прав та об`єктів авторського права в кафе "ХешБраун" за адресою: м. Київ, Солом`янський район, площа Вокзальна, будинок 2, а також встановлено, що розмір єдиного щоквартального сукупного платежу за майнові права становить 4 200,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати роялті за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором на виплату винагороди за використання в комерційній діяльності музичних творів.

За змістом статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Частиною 3 статті 426 Цивільного кодексу України встановлено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених Цивільним кодексом України та іншим законом.

Відповідно до частин 4 і 5 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Частиною 2 статті 33 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (стаття 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Як встановлено судом, за змістом п. 3.3. договору, за договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2., користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щоквартальними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (єдиний щоквартальний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок організації.

Судом встановлено, що відповідач виконував договірні зобов`язані з оплати єдиного щоквартального платежу за майнові права у період з липня 2019 року по липень 2021 року на суму 31 139,48 грн.

Крім того, у п. 3.4. договору визначено, що якщо користувач не сплачував єдиний щоквартальний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав; і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав).

Розмір єдиного щоквартального сукупного платежу за майнові права складає 4 200,00 грн за використання в комерційній діяльності музичних творів (п. 2 додатку №3 до договору).

Однак, відповідач в спірний період дії договору належним чином не виконав зобов`язання щодо виплати винагороди (роялті) відповідно до умов договору.

За твердженням позивача, неоплаченим періодом, за який заявлено позовні вимоги згідно з договором, є період з липня 2021 року по червень 2024 року, оскільки відповідач не сплачував кошти більше ніж 2 місяці.

Разом з тим, за умовами п. 5.2 договору, в разі втрати суміжною ОКУ статусу акредитованої організації колективного управління правовідносини між суміжною ОКУ та іншими сторонами договору можуть бути призупинені (або розірвані) в односторонньому порядку за рішенням організації. При цьому суми винагороди (роялті), які на такий час знаходяться в організації мають бути притримані і перераховані вже новій акредитованій організації в такій сфері.

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" є акредитованою організацією колективного управління, у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" (наказ Мінекономрозвитку №912 від 29.05.2019); строк акредитації - 3 роки, з 29.05.2019; дата включення до реєстру - 06.02.2019.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" добровільне колективне управління майновими авторськими та суміжними правами може здійснюватися в будь-якій сфері управління правами, крім тих, у яких здійснюється розширене або обов`язкове колективне управління.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління передбачає право правовласників вилучати повністю або частково належні їм права на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав з управління акредитованої організації колективного управління в порядку, передбаченому цим Законом.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах:

1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів;

2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції;

3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою;

4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції;

Перелік сфер колективного управління, за якими здійснюється розширене колективне управління, визначений цією частиною, є вичерпним.

За кожною сферою розширеного колективного управління визначається одна акредитована організація за умови відсутності будь-яких конфліктів інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління.

Як було встановлено, позивач є акредитованою організацією колективного управління у сфері розширеного колективного управління "право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою" строком на три роки, тобто до 30.05.2022.

Виходячи з вищезгаданого, позивач втратив права акредитованої організації колективного управління, а відтак і права на збір, розподіл та виплату доходу правовласникам від використання об`єктів, в даному випадку, суміжних прав.

Оскільки Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" з 30.05.2022 не має відповідної акредитації, то позивач не має права на звернення з позовною заявою до відповідача на підставі умов договору про стягнення заборгованості роялті за використання об`єктів суміжних прав.

Так, з червня 2022 року за умовами договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц"</a> зобов`язане сплачувати роялті за використання об`єктів суміжних прав лише на користь Приватної організації "Українська ліга авторських та суміжних прав", оскільки у Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" закінчився термін акредитації у сфері розширеного колективного управління. З моменту закінчення терміну акредитації у сфері розширеного колективного управління Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" не позбавлена права виконувати функції добровільного колективного управління майновими авторськими та суміжними правами в інших дозволених законодавством сферах. Втім, Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" не може продовжувати виконувати такі функції саме за договором, оскільки він укладений саме як з акредитованою організацією колективного управління.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення роялті за період з червня 2022 року по червень 2024 року.

Здійснивши перерахунок заборгованості, суд встанови, що стягненню підлягає борг за період з липня 2021 року по травень 2022 року у розмірі 7 700,00 грн (3 квартали та 2 місяці * 4 200,00 грн / 50%).

Докази здійснення відповідачем оплати винагороди (роялті) за вказаний період у вказаній сумі в матеріалах справи відсутні та відповідачем до матеріалів справи не долучені.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості відповідача перед позивачем за договором за період з липня 2021 року по травень 2022 року у розмірі 7 700,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що аналіз укладеного між сторонами договору та додатків до нього дає підстави для висновку, що відповідач як користувач не має права в односторонньому порядку відмовитись від виконання взятого на себе зобов`язання з виплати винагороди (роялті) за використання об`єктів авторського та суміжних прав, а відтак користувач має виконати таке зобов`язання у спосіб та строки, узгоджені у відповідному договорі.

За таких обставин, позовні вимоги Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц"</a> заборгованості є правомірними і обґрунтованими у розмірі 7 700,00 грн, а відтак суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно із частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Системи Комерц"</a> (01032, місто Київ, площа Вокзальна, будинок 2, ідентифікаційний код 35427458) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, місто Київ, вулиця А. Аболмасова, будинок 5, група приміщень 57, офіс 7, ідентифікаційний код 42502769) 7 700 (сім тисяч сімсот) грн 00 коп. основної заборгованості та 820 (вісімсот двадцять) грн 11 витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судово засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко