Рішення

від 13.02.2024 по справі 910/16448/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2024Справа № 910/16448/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Ятковської К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМТЕХЦЕНТР" до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВІСТЮ» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» та Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню,

Представники учасників справи:

Представник відповідача 2 - Мартиненко О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.10.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМТЕХЦЕНТР" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» в особі філії «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВІСТЮ» Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» та до Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» про визнання гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФІЛІЄЮ «ЦЕНТР УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВІСТЮ» АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКАЗАЛІЗНИЦЯ» (далі - Відповідач 1, Замовник або Бенефіціар) у закупівлі на поточний ремонт автосамоскиду БіЛАЗ заводський номер 540А-170 (код за ДК 021:2015 - 50110000-9 - послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання), ідентифікатор закупівлі UA-2023-08-10-011434-а, акцептовану тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМТЕХЦЕНТР" (далі - Позивач, Учасник або Принципал), яка була найбільш економічно вигідною, було незаконно відхилено.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції Замовник визначив Учасника переможцем процедури закупівлі. Повідомлення про намір укласти договір було сформоване та оприлюднене в електронній системі закупівель 25 серпня 2023 року протокольне рішення Замовника № УО1-757 від 25.08.2023 р.

07.09.2023 року о 11:29 акцептована тендерна пропозиція Учасника була незаконно відхилена та Учасника безпідставно дискваліфіковано, протокольне рішення Замовника № УО1-800 від 07.09.2023 р.

Позивач вказує, що 16.10.2023 року АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» (далі - Відповідач 2 або Гарант) була отримана вимога Відповідача 2 №ЦУП-8/4381 від « 11» жовтня 2023 року по Банківській гарантії № 2435/23-ТГ від « 18» серпня 2023 року, про сплату гарантійної суми у розмірі 14 550 гривень 00 копійок.

Враховуючи вищевикладене позивач просить визнати гарантію виконання зобов`язань №2435/23-ТГ від 18.08.2023 року, яка видана Акціонерним товариством «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ», як Гарантом 18 серпня 2022 року, такою що не підлягає виконанню.

Разом з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМТЕХЦЕНТР" подало до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМТЕХЦЕНТР" про вжиття заходів забезпечення позову - повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 27.10.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМТЕХЦЕНТР" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 27.10.2023, подано заяву про усунення недоліків (Уточнена позовна заява), з доданими до неї документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 12.12.23 о 10:15 год.

27.11.2023 представник відповідача-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач завантажив через електронну систему закупівель довідку «Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення» (файл Довідка відсутність корупційних порушень Сальник П.П.pdf), яка не містить кваліфікований електронний підпис НАЗК. Відповідно до положень п. 1 додатку 4 до тендерної документації надана учасником вищевказана довідка вважається недійсною. Враховуючи наведене, учасник ТОВ «Торговий дім «ПРОМТЕХЦЕНТР» не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 п. 47 Особливостей, у зв`язку із чим замовник правомірно відхилив тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.

27.11.2023 відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив позовну заяву задовольнити у повному обсязі, оскільки замовник не здійснив перевірку у загальному доступі довідки, завантаженої 04.09.2023 ТОВ «ТД «ПРОМТЕХЦЕНТР» через електронну систему закупівель «Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення» та наявність кваліфікованого електронного підпису НАЗК, що призвело до хибного та незаконного висновку. Більш того, недоліки в документі (деякі помилки або неточності в їх оформлення) не впливають на його чинність/ дійсність. Вважає, що позивач надав документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 п. 47 Особливостей, і у даному випадку банківська гарантія не спрацювала та відповідно й відсутній гарантійний випадок, наслідком чого банківська гарантія не підлягає виконанню, тому позов принципала має бути задоволений.

06.12.2024 представник позивача подала відповідь на відзив АТ «Укрзалізниця», в якій зазначала, що надана позивачем довідка була захищена кваліфікованим електронним підписом НАЗК. Позивач надав документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у пунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 пункту 4 Особливостей. Факт не звернення позивача для оскарження протокольного рішення №УО1-800 від 07.09.2023 про відхилення тендерної пропозиції Антимонопольного комітету України не має жодного значення для вирішення справи по суті.

08.12.2023 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМТЕХЦЕНТР" сформовано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

11.12.2023 АТ «Українська залізниця в особі філії «Центр управління промисловістю» подало до суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 заяву представника ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРОМТЕХЦЕНТР" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) - задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

12.12.2023 судове засідання відкладено на 21.12.2023.

15.12.2023 від представника відповідача Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду, призначеного на 21.12.2023 о 10:30 год у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

18.12.2023 представник позивача подала до суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання 21.12.2023 без участі представника позивача. Не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 клопотання представника відповідача Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, призначеного на 21.12.23 о 10:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) - задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 закрито підготовче провадження у справі № 910/16448/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.24 о 12:45 год.

25.12.2023 на адресу суду від представника Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.01.2024 заяву представника Акціонерного товариства «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) - задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ).

У судовому засіданні 09.01.2024 оголошено перерву до 23.01.2024.

16.01.2024 відповідач 2 подав до суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання без участі представника відповідача 2 та надання додаткових пояснень у справі.

18.01.2024 представник позивача подала до суду клопотання про повернення до попередньої стадії судового процесу та клопотання про залучення додаткових доказів у справі, оскільки позивачем до позовної заяви помилково додані банківська гарантія з іншим номером та інші документи по справі стосовно банківської гарантії з іншим номером, ніж вказані в позовній заяві. Мотивує тим, що повернення до підготовчого провадження зумовлене необхідністю встановити фактичні обставини справи, що мають значення для її вирішення та не підтверджуються належними доказами. Отже просить повернутися до попередньої стадії судового процесу задля залучення додаткових доказів, а саме: копію повідомлення - вимоги про отримання письмової вимоги по банківській гарантії від 18.08.2023 №2435/23-ТГ Бенефіціара та про сплату Гаранту гарантійної суми (в порядку ст. ст. 564, 569 ЦК України) №03-2/02/2993 від 16.10.2023; копію вимоги філії «Центр управління промисловістю» АТ «Укрзалізниця» про сплату коштів за гарантією №ЦУП-8/4381 від 11.10.2023; копію Гарантії №2435/23-ТГ від 18.08.2023; копію протокольного рішення замовника «УО1-800 від 07.09.2023; копію витягу Додатку 4 тендерної документації на закупівлю поточного ремонту автосамоскиду БіЛАЗ, заводський номер 540А-170.

Судове засідання, призначене на 23.01.2024 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. у період з 23.01.2024 по 02.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 судове засідання відкладено на 13.02.2024.

07.02.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за її відсутності. Також просила задовольнити клопотання про повернення до попередньої стадії судового процесу та про залучення доказів у справі.

У судове засідання 13.02.2024 з`явився представник відповідача 2, надав пояснення по справі.

Представник позивача у судове засідання 13.02.2024 не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача-1 у судове засідання 13.02.2024 також не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання позивача про повернення до попередньої стадії судового процесу та про залучення додаткових доказів у справі, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Клопотання позивача мотивовано тим, що ним до позовної заяви помилково додані банківська гарантія з іншим номером та інші документи по справі стосовно банківської гарантії з іншим номером, ніж вказані в позовній заяві. Мотивує тим, що повернення до підготовчого провадження зумовлене необхідністю встановити фактичні обставини справи, що мають значення для її вирішення та не підтверджуються належними доказами.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

За приписами статті 177 Господарського процесуального кодексу України одним з завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями "proprio motu", щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Згідно зі статтею 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Приписами частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно із частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 ч. 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, зокрема: учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку, суд враховує, що позивач звернувся до суду з цим позовом у жовтні 2023, провадження у справі відкрито ухвалою суду від 13.11.2023.

18.12.2023 представник позивача подала до суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання у справі, яке призначено на 21.12.2023, без участі представника позивача. Також повідомила суду, що права та обов`язки представнику відомі, складу суду довіряє, додаткові докази та пояснення по справі відсутні. Позивач не заперечує проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 закрито підготовче провадження у справі № 910/16448/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.01.24 о 12:45 год.

Отже, станом на 21.12.2023 судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

При цьому, суд враховує, що позивач ініціював розгляд цієї справи та мав проявляти належну зацікавленість щодо розгляду справи, відкритої судом за його ініціативою, зокрема і належним чином перевірити додані до позовної заяви документи.

Крім того, позивач не був обмежений у можливості реалізації процесуальних прав, зокрема щодо подання доказів по справі, на відповідній стадії судового процесу, а саме у підготовчому провадженні.

Суд не вбачає існування жодних обставин, які би перешкоджали представнику позивача заявити клопотання під час підготовчого провадження, адже останній у справі є адвокатом, який, в силу наявності відповідної освіти та кваліфікації, не міг не бути обізнаний з правами та обов`язками сторони, встановленою тривалістю підготовчого провадження, порядком і строками вчинення процесуальних дій тощо.

Приписами статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Шульга проти України»).

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі «Скордіно проти Італії»). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах «Скордіно проти Італії», «Сюрмелі проти Німеччини»).

Відповідно до статті 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

Такими нормами, у даному разі, є норми чинного Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, врегульовано права та обов`язків учасників справи та порядок реалізації ними таких прав.

Зважаючи на те, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Промтехцентр» про повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні є таким, що суперечить принципу правової визначеності, а тому не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні клопотання суд виходить із того, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено повернення до підготовчого провадження зі стадії розгляду справи по суті. Також суд виходить із основних засад (принципів) господарського судочинства та зауважує, що несвоєчасна реалізація стороною своїх прав на вчинення процесуальних дій у строки визначені судом не є підставою для повернення до розгляду справи у підготовчому провадженні, оскільки це суперечить принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд звертає увагу учасників справи на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №204/6085/20, у якій зазначено, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

В даному випадку судом не встановлено підстав та обставин для повернення до стадії підготовчого провадження для долучення належних доказів до матеріалів справи.

Позивачем не зазначено наявності поважних причин, у зв`язку з якими він не зміг подати заяви та клопотання в підготовчому провадженні, а тому його доводи щодо необхідності встановити фактичні обставини справи, що мають значення для її вирішення та не підтверджуються належними доказами, є необґрунтованими.

Суд не вважає наведені позивачем причини поважними, а обставини для повернення на стадію підготовчого провадження - вагомими, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження для долучення доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався на те, що Філією «Центр управління промисловості» акціонерного товариства «Українська залізниця» оголошено тендерну закупівлю на офіційному майданчику державних публічних закупівель Prozorro від 11.08.2023 року за № UA-2023-08-10-011434-а (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-10-011434-а) щодо надання послуг з поточного ремонту автосамоскиду БіЛАЗ, класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015: 50110000-9: Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання.

18.08.2023 АТ «Банк Інвестицій та заощаджень» (гарант) було видано гарантію № 2435/23-ТГ, згідно якої гарант безвідклично зобов`язаний сплатити бенефіціару суму гарантії 14 550,00 грн протягом 5 робочих днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії. Дата початку строку дії гарантії - 18.08.2023.

Також позивач вказує, що згідно банківської гарантії №2435/23-ТГ від 18.08.2023 Гарант (АТ «Банк Інвестицій та заощаджень») зобов`язується сплатити Бенефіціару (Філія «Центр управління промисловістю» АТ «Українська залізниця») повну суму гарантії у разі отримання вимоги з посиланням на одну з таких умов (підстав), що підтверджують невиконання принципалом (ТОВ «ТД «ПРОМТЕХЦЕНТР») своїх зобов`язань, передбачених його тендерною пропозицією:

- відкликання тендерної пропозиції принципалом після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;

- непідписання принципалом, який став переможцем тендеру, договору про закупівлю;

- ненадання принципалом, який став переможцем тендеру, забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією;

-ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною 6 ст. 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 Закону з урахуванням Особливостей.

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» було визначено переможця ТОВ «ТД «ПРОМТЕХЦЕНТР» та викладено повідомлення про намір укласти договір, яке сформовано та оприлюднено в електронній системі закупівель 25 серпня 2023 року протокольного рішення №УО1-757.

Відповідно до абзацу першого додатку 4 до тендерної документації: Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 пункту 47 Особливостей.

Відповідно до пункту першого додатку 4 до тендерної документації: Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, з відомостями про наявність/ відсутність інформації про корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення в цьому реєстрі, що сформована не раніше 60 (шістдесяти) календарних днів відносно кінцевої дати подання тендерних пропозицій, на керівника учасника /фізичну особу, яка є учасником. Учасник завантажує в електронну систему закупівель електронні інформаційні довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення файлами, отримані з реєстру та захищені кваліфікованим електронним підписом НАЗК. Замовник перевіряє наявність кваліфікованого електронного підпису НАЗК. Якщо при перевірці електронних інформаційних довідок відсутній кваліфікований електронний підпис НАЗК - дана довідка вважається недійсною.

28.08.2023 учасник ТОВ «ТД «ПРОМТЕХЦЕНТР» завантажив через електронну систему закупівель довідку «Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення» (файл Довідка відсутність корупційних порушень Сальник П.П.pdf).

Відповідно до протокольного рішення №УО1-800 від 07.09.2023 року відхилено тендерну пропозицію ТОВ «ТД «ПРОМТЕХЦЕНТР», керуючись підпунктом 3 пункту 44 Особливостей та керуючись п.46 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 № 1178 (далі - Особливості).

Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.

Також позивач вказує, що за вих.№ЦУП-8/4381 від 11.10.2023 Відповідач 1 надіслав Відповідачу 2 вимогу про сплату коштів за банківською гарантією від 18 серпня 2023 року №2435/23-ТГ, у зв`язку з невиконанням позивачем своїх зобов`язань.

16.10.2023 ТОВ «ТД «ПРОМТЕХЦЕНТР» було отримане повідомлення-вимога від відповідача-2 про отримання письмової вимоги по банківській гарантії №2435/23-ТГ від 18.08.2023 бенефіціара та про сплату Гаранту гарантійної суми.

16.10.2023 від принципала на адресу гаранта надійшов лист №231023/2, в якому товариство просило не здійснювати перерахування гарантійної суми у розмірі 14 550,00 грн на підставі банківської гарантії №2435/23-ТГ від 18.08.2023 до прийняття рішення по суті спору, у зв`язку із зверненням 19.10.2023 до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Листом №05-2/02/3098 від 26.10.2023 банк повідомив відповідача-1 про те, що подання принципалом позову до Господарського суду міста Києва перешкоджає гаранту розглянути вимогу бенефіціара за вих. №ЦУП-8/4381 від 11.10.2023 по банківській гарантії №2435/23-ТГ від 18.08.2023 та гарант змушений відмовити у вимозі у зв`язку з відсутністю гарантійного випадку.

Звертаючись до суду з цим позовом ТОВ «ТД «ПРОМТЕХЦЕНТР» зазначав, що виконав вимоги на підтвердження відсутності підстав, зазначених у пп. 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 п. 47 Особливостей, а саме:

1) на виконання п.п. 3.1 тендерної документації шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про наявність/ відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей при поданні тендерної пропозиції через електронну систему закупівель;

2) на виконання вимог п.п. 7 додатку 3 тендерної документації 19.08.2023 завантажив через електронну систему закупівель довідку «Довідка про підтвердження відповідності учасника вимогам, визначеним п. 47 Особливостей» (файл Довідка про відсутність підстав. Pdf);

3) на виконання вимог абзацу першого додатку 4 тендерної документації 28.08.2023 завантажив через електронну систему закупівель довідку «Інформаційна довідка з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення» (файл Довідка відсутність корупційних порушень Сальник П.П. pdf), захищену кваліфікованим електронним підписом НАЗК.

Вважає, що замовник не виконав вимог тендерної документації та не здійснив перевірку у загальному доступі довідки, завантаженої 28.08.2023 ТОВ «ТД «ПРОМТЕХЦЕНТР». Крім того, замовником не було зазначено в тендерній документації надання окремого файлу електронного підпису НАЗК до довідки з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Отже, позивач вважає, що рішенням замовника №УО1-800 від 07.09.2023 про відхилення тендерної пропозиції порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, рішення не містить підстав для відхилення, визначених пп.3 п. 44 Особливостей, у зв`язку із чим відсутній гарантійний випадок, що є підставою для визнання банківської гарантії №2435/23-ТГ від 18.08.2023 такою, що не підлягає виконанню.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі є визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управленої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.

Згідно з ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Згідно з ст. 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Відповідно до ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі (ч. 1). До вимоги додаються документи, вказані в гарантії (ч. 2). У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією (ч. 3). Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано (ч. 4). Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією (ч. 5).

Гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії (ч.1 ст.565 ЦК).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, яка є загальною щодо спорів про стягнення боргу за гарантією, враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК, обов`язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, та направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (постанови Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, 21.12.2021 у справі №910/17772/20 тощо).

Таким чином, зобов`язання гаранта здійснити його виконання відповідно до умов гарантії виникає після порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. При цьому, для пред`явлення гаранту вимоги кредиторові достатньо лише факту порушення боржником виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 568 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією.

Таким чином, згідно зі статтями 546, 560, 563, 569 ЦК України, банківська гарантія є одним із способів забезпечення зобов`язання боржника перед кредитором та одностороннім правочином, за яким банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником та має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом та боржником.

Отже, припинення зобов`язання за гарантією стосується також прав боржника (принципала), оскільки в такому випадку він звільняється від відповідальності за регресними вимогами, з якими гарант може звернутися до нього у випадку стягнення з нього грошової суми за виданою гарантією.

Наведене свідчить про можливість обрання позивачем такого способу захисту своїх прав та інтересів як визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, що фактично є вимогою про визнання припиненим одностороннього правочину (гарантії). Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 910/5726/18.

Разом з тим, суд враховує, що підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань (постанова Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/3500/19).

Згідно з ч.1 ст.565 ЦК гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Тобто банк-гарант перевіряє отриману вимогу на відповідність умовам гарантії, в тому числі щодо того, чи відповідає описаний бенефіціаром випадок одній із підстав для виплати гарантії.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що правовою підставою для виплати грошових коштів за гарантією є належним чином оформлена вимога бенефіціара, а зобов`язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають із будь-яких відносин поза відносинами між гарантом та бенефіціаром (постанови Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №904/1156/19, від 04.03.2021 у справі №910/3500/19).

Тобто обов`язок гаранта є безумовним та не залежить від причин невиконання ним свого зобов`язання перед бенефіціаром, такі причини не мали б з`ясовуватись банком під час ухвалення рішення про виплату суми гарантії. Тому, визначаючи, чи відповідає вимога бенефіціара умовам гарантії, банк-гарант не повинен вдаватись до аналізу відносин, які склались між бенефіціаром та принципалом і, відповідно, встановлювати, з чиєї вини відбулось порушення принципалом зобов`язання, чи було таке порушення вимушеним тощо. Натомість для виплати суми банківської гарантії достатньо встановити, що таке порушення відбулось.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 910/9397/20.

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово зазначав, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією (подібні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №910/3500/19, а також у постановах від 27.11.2019 у справі №910/20306/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, на які посилається скаржник).

Втім, в даному випадку у суду відсутня можливість для дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку, оскільки позивачем до позовної заяви додано: гарантію №2443/23-ТГ від 18.08.2023 на суму 15 150,00 грн; вимога від 11.10.2023 №ЦУП-8/4380 про сплату коштів за гарантією №2443/23-ТГ від 18.08.2023 на суму 15 150,00 грн, а також повідомлення -вимога про отримання письмової вимоги по банківській гарантії №24443/23-ТГ від 18.08.2023 Бенефіціара та про сплату Гаранту гарантійної суми від 16.10.2023 №03-2/02/2994.

В той же час предметом спору є гарантія №2435/23-ТГ від 18.08.2023 року на суму 14 550,00 грн.

Зокрема, звертаючись до суду з цим позовом позивач просить визнати гарантію виконання зобов`язань №2435/23-ТГ від 18.08.2023 року, яка видана Акціонерним товариством «БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ», як Гарантом 18 серпня 2023 року, такою що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина 2 статті 73 ГПК України).

За умовами ч. ч. 1, 3, 4 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до статті 77 ГПК України ("допустимість доказів") обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Допустимість доказів означає, що у певних випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування.

Натомість за змістом статті 76 ГПК України належність доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Тобто з усіх наявних у справі доказів суд повинен відібрати для подальшого дослідження та обґрунтування мотивів рішення лише ті з них, які мають зв`язок із фактами, що підлягають установленню при вирішенні спору. Отже, належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

Належність, як змістовна характеристика та допустимість, як характеристика форми, є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

У статтях 2, 13 Господарського процесуального кодексу України закріплений принцип змагальності сторін у господарському судочинстві, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (крім випадків, встановлених законом) та, водночас, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, саме на позивача покладений обов`язок довести обставини, покладені ним у обґрунтування заявлених ним позовних вимог, тоді як відповідач має довести ті обставини, якими він обґрунтовує свої заперечення проти позовних вимог. Наслідками доведення чи недоведення таких обставин за результатом дослідження судом наданих кожною стороною доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності мають бути, відповідно, відмова в задоволенні позову чи його задоволення.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що матеріали справи не містять гарантію №2435/23-ТГ від 18.08.2023 року на суму 14 550,00 грн., яку позивач просить визнати такою, що не підлягає виконанню, а також не містять вимоги про сплату коштів за вказаною гарантією та повідомлення банку про отримання письмової вимоги за вказаною банківською гарантією №2435/23-ТГ від 18.08.2023 року, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

Суд звертає увагу, що положеннями ст.ст. 13, 74 ГПК України саме на сторони справи покладено обов`язок надати докази на підтвердження їх доводів та заперечень, а суд не наділений повноваженнями збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

При цьому саме по собі посилання на норми права, їх довільне тлумачення кожною із сторін не може вважатись безумовною підставою для прийняття судового рішення на користь сторони без надання суду належних та допустимих доказів, які підтверджують обставини та доводи кожної із сторін справи.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю позивних вимог позивачем.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2024

Суддя Владислав ДЕМИДОВ