Ухвала

від 21.02.2024 по справі 910/1959/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

21.02.2024Справа № 910/1959/24

Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши, без виклику представників сторін, заяву Л`ореаль (L'oreal) про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва від Л`ореаль (L'oreal) надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить:

- заборонити компанії Натур Ап ЕУРЛ (Nature UP EURL), вчиняти дії (крім тих дій, що стосуються виконання рішення суду у даній справі) щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004, яка стосується території України, а саме передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004, зареєстровану відносно товарів 34 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання торговельної марки "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 іншим особам, у тому числі на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 повністю або частково;

- заборонити Державній організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка, 1, код ЕДРПОУ 44673629), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, вносити до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки будь-які зміни (крім тих змін, що відображають та стосуються дострокового припинення дії міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 відповідно до рішення суду у даній справі), що стосуються правового статусу торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в Україні, а саме щодо передання прав на торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 повністю або частково в частині, яка стосується України, стосовно реєстрації ліцензійних договорів відносно торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в частині, яка стосується України, а також щодо припинення дії міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 шляхом відмови від неї повністю або частково в частині, яка стосується України, та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- заборонити Державній організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка, 1, код ЄДРПОУ 44673629), до набрання законної сили рішенням суду у даній справі звертатись (надсилати повідомлення, сповіщення, заяви, тощо) до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності для цілей внесення до Міжнародного реєстру записів про будь-які зміни, що стосуються правового статусу торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в Україні, а саме щодо передання прав на торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 повністю або частково в частині, яка стосується України, стосовно реєстрації ліцензійних договорів відносно торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в частині, яка стосується України, а також щодо припинення дії міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 шляхом відмови від неї повністю або частково в частині, яка стосується України;

- зобов`язати Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка, 1, код ЄДРПОУ 44673629) повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про обмеження, встановлені забезпеченням позову щодо міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 в даній справі.

Вказану заяву Л`ореаль (L'oreal) обґрунтовує тим, що Натур Ап ЕУРЛ (Nature UP EURL), як власник торговельної марки "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004, правова охорона якої поширена на територію України, може в будь-який момент у процесі провадження у судовій справі повністю або частково передати будь-якій особі виключні майнові права на вказану міжнародну реєстрацію, або відмовитися від правової охорони на території України вказаної торговельної марки.

За твердженнями заявника, існує ризик того, що до прийняття рішення у даній справі, або після його прийняття, на стадії апеляційного чи касаційного провадження Натур Ап ЕУРЛ (Nature UP EURL), в разі відсутності заходів забезпечення позову, передасть повністю або частково виключні майнові права іншій особі або повністю чи частково відмовиться від правової охорони торговельної марки "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 на території У країни.

Також заявник звертає увагу, що укладання договорів щодо передання повністю або частково виключних майнових прав на торговельну марку "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 іншій особі може призвести до необхідності залучення до справи нових учасників процесу та порушення розумних строків розгляду даної справи.

Крім того, за твердженнями заявника, у разі задоволення позову і набрання чинності рішенням суду, відмінність особи власника торговельної марки "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 від особи боржника, вказаного у виконавчому документі, призведе до відмови виконавчої служби у відкритті виконавчого провадження. Як наслідок, виконання рішення суду буде неможливим, що стане підставою для перегляду рішення суду у зв`язку із не залученням тієї особи, чиїх прав буде стосуватися рішення суду. Натомість, у випадку ж повної або часткової відмови Натур Ап ЕУРЛ (Nature UP EURL) від правової охорони торговельної марки "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 на території України у реєстрі будуть відсутні відомості щодо зазначеної міжнародної реєстрації, що, відповідно, унеможливить виконання рішення суду щодо задоволення позову.

Господарський суд міста Києва, розглянувши заяву компанії Л`ореаль (L'oreal) про забезпечення позову, вважає за необхідне задовольнити її частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною 7 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

Доданими до матеріалів справи документами підтверджується, що на момент звернення до суду Натур Ап ЕУРЛ (Nature UP EURL) є власником торговельної марки "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004, зареєстрованої відносно товарів 34 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, а відтак, саме останньому належать правомочності розпорядження визначеною такою торговельною маркою, в тому числі можливість її передачі у власність іншим особам, відмова від такої торгівельної марки чи надання дозволу на її використання на підставі ліцензійного договору (щодо всіх товарів чи їх частини).

За змістом ч. 1 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до НОІВ. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в Бюлетені.

Згідно з ст. 22 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію торговельної марки протягом двох років після припинення дії свідоцтва згідно з пунктами 1 і 2 статті 18 цього Закону, крім випадків, коли власник свідоцтва, дію якого припинено, надасть згоду на реєстрацію заявленої торговельної марки.

Отже, у разі відчуження Натур Ап ЕУРЛ (Nature UP EURL) торговельної марки "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 третім особам, з наступним поданням до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" заяв про реєстрацію відповідних змін, або відмова Натур Ап ЕУРЛ (Nature UP EURL) від прав на оскаржувану торговельну марку, це може невиправдано розширити коло учасників даного судового процесу, що зробить неефективним захист прав позивача шляхом подання даного позову саме до визначеного кола відповідачів, що може свідчити про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, адже невжиття таких заходів може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що власник торговельної марки "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 може у будь-який час відмовитись або передати іншій особі право власності на вказану торговельну марку повністю, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано припускає, що право на торговельну марку, яка є предметом спору, на момент прийняття рішення можуть перейти до іншої (інших) особи (осіб).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

При цьому, господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи наведене вище, подана заява про забезпечення позову визнається судом обґрунтованою та задовольняється в повному обсязі.

При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Виходячи з викладеного суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони компанії Натур Ап ЕУРЛ (Nature UP EURL), вчиняти дії (крім тих дій, що стосуються виконання рішення суду у даній справі) щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004, яка стосується території України, а саме передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004, зареєстровану відносно товарів 34 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання торговельної марки "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 іншим особам, у тому числі на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 повністю або частково, співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Крім того, позивач просить суд заборонити Державній організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" до набрання рішенням суду законної сили: вносити до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки будь-які зміни (крім тих змін, що відображають та стосуються дострокового припинення дії міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 відповідно до рішення суду у даній справі), що стосуються правового статусу торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в Україні, а саме щодо передання прав на торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 повністю або частково в частині, яка стосується України, стосовно реєстрації ліцензійних договорів відносно торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в частині, яка стосується України, а також щодо припинення дії міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 шляхом відмови від неї повністю або частково в частині, яка стосується України, та здійснювати пов?язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність"; звертатись (надсилати повідомлення, сповіщення, заяви, тощо) до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності для цілей внесення до Міжнародного реєстру записів про будь-які зміни, що стосуються правового статусу торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в Україні, а саме щодо передання прав на торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 повністю або частково в частині, яка стосується України, стосовно реєстрації ліцензійних договорів відносно торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в частині, яка стосується України, а також щодо припинення дії міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 шляхом відмови від неї повністю або частково в частині, яка стосується України.

14.10.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності" від 16.06.2020 № 703-ІХ, яким внесено зміни до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" та визначено повноваження Національного органу інтелектуальної власності.

Частиною 2 ст. 2-1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", встановлено, що до владних повноважень, делегованих НОІВ, належить, зокрема приймання заявок, проведення їх експертизи, прийняття рішень щодо них; видача свідоцтв на торговельні марки, здійснення державної реєстрації торговельних марок; опублікування офіційних відомостей про торговельні марки та подані заявки на торговельні марки у Бюлетені, ведення Реєстру та Бази даних заявок, внесення до Реєстру відомостей, надання витягів та виписок в електронній та (або) паперовій формі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 №943-р "Про деякі питання Національного органу інтелектуальної власності" було визначено, що Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.

Вказане розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2022 №943-р набрало чинності з 08.11.2022, отже функції Національного органу інтелектуальної власності, зокрема, і щодо ведення Реєстру торгівельних марок і внесення до Реєстру змін та відомостей, з 08.11.2022 перейшли до Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій".

Враховуючи наведене, подана заява також визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в цій частині до набрання рішенням суду законної сили.

Також заявник просить зобов`язати Державну організацію "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про обмеження, встановлені забезпеченням позову щодо міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 в даній справі.

Як уже зазначалося судом, відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тобто, п. 10 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, за змістом ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, положення ч. 1 якої містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову, якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 Господарського процесуального кодексу України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Проте заявник не навів посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би був передбачених вказаний захід забезпечення позову.

Суд вказує, що у пояснювальній записці до Закону №460-IX від 15.01.2020 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України" щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ зазначено, що внесення змін до процесуального законодавства дасть змогу нівелювати можливість зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, зокрема, були вилучені деякі види забезпечення позову.

Тобто, починаючи з 08.02.2020 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову, який (перелік) може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (п. 10 ч. 1 цієї статті).

При цьому, не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі №910/4445/21 та постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі №916/493/22.

А відтак, суд приходить до висновку про те що заява про забезпечення позову в частині зобов`язання Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" повідомити Міжнародне бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності про обмеження, встановлені забезпеченням позову щодо міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 у даній справі, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

У зв`язку з наведеним, подана заява щодо вжиття заходів до забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Крім того, суд зазначає, що відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Л`ореаль (L'oreal) про забезпечення позову задовольнити частково.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі:

- заборонити компанії Натур Ап ЕУРЛ (Nature UP EURL), вчиняти дії щодо торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004, яка стосується території України, а саме передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004, зареєстровану відносно товарів 34 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, надавати дозволи (видавати ліцензії) на використання торговельної марки "AZZARO" за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 іншим особам, у тому числі на підставі ліцензійних угод, а також відмовлятися від міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 повністю або частково;

- заборонити Державній організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" вносити до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки будь-які зміни, що стосуються правового статусу торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в Україні, а саме щодо передання прав на торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 повністю або частково в частині, яка стосується України, стосовно реєстрації ліцензійних договорів відносно торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в частині, яка стосується України, а також щодо припинення дії міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 шляхом відмови від неї повністю або частково в частині, яка стосується України, та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність";

- заборонити Державній організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" звертатись (надсилати повідомлення, сповіщення, заяви, тощо) до Міжнародного бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності для цілей внесення до Міжнародного реєстру записів про будь-які зміни, що стосуються правового статусу торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в Україні, а саме щодо передання прав на торговельну марку за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 повністю або частково в частині, яка стосується України, стосовно реєстрації ліцензійних договорів відносно торговельної марки за міжнародною реєстрацією № 841773А від 07.05.2004 в частині, яка стосується України, а також щодо припинення дії міжнародної реєстрації № 841773А від 07.05.2004 шляхом відмови від неї повністю або частково в частині, яка стосується України.

3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити повністю.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Л`ореаль (L'oreal) (14 рю де Рояль, 75008, м. Париж, Французька Республіка).

5. Боржниками за даною ухвалою є:

- Натур Ап ЕУРЛ (Nature UP EURL) (34 авеню дез Шомс Елізі, Ф-75008, м. Париж, Французька Республіка);

- Державна організація "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (01601, м. Київ, вул. Дмитра Годзенка, 1, ідентифікаційний код 44673629).

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 21.02.2024, дійсна для пред`явлення до виконання до 21.02.2027 та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Олександр Володимирович Мандриченко