Ухвала

від 23.02.2024 по справі 918/1146/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" лютого 2024 р. м. Рівне Справа №918/1146/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши матеріали справи

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

В судовому засіданні приймали участь:

від заявника: не з"явився;

від кредиторів: не з"явились;

від керуючого реструктуризацією: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Господарський суду Рівненської області із заявою, в якій просить відкрити провадження у справі про неплатоспроможність. В даній заяві ОСОБА_1 зазначає про наявність прострочених зобов`язань перед кредиторами розмір яких більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, наявність обставин припинення погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.11.2023 року Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято до розгляду. Підготовче засідання призначено на "28" листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 29.11.2023 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 06.02.2018 р. № 1856, 33022, м. Рівне, вул. Соборна буд.94, офіс 29 ). Проведення попереднього засідання суду призначено на "06" лютого 2024 року.

29.11.2023 року оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

04.01.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Головним управління ДПС у Рівненській області подано Заяву, в якій просить суд визнати кредиторські вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 в сумі 978191 грн.05 коп..

Дану заяву обгрунтовує наступним. Загальна сума заборгованості по податках та внесках боржника ОСОБА_1 станом на 29.11.2023 р. становить 978 191,05 грн, у тому числі основний платіж - 941 949,38 грн, штрафні санкції - 33 321,50 грн, пеня - 2 920,18 грн, з яких: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код 11010500) в сумі 514 866,18 грн, який виник на підставі ППР форми «Р» № 00025440708 від 16.12.2020 в сумі 680,00 грн, № 00025470708 від 16.12.2020, основний платіж - 513 132,70 грн, пеня в сумі 1 053,49 грн; військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код 11011001) в сумі 42 848,84 грн, який виник на підставі ППР форми «Р» № 00025480708 від 16.12.2020, основний платіж-42 761,05 грн, пеня в сумі 87,79 грн; податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (код 14010100) в сумі 213 070,48 грн, який виник на підставі ППР форми «Р» № 00025610708 від 16.12.2020 в сумі 88 547,00 грн, №00025620708 від 16.12.2020 в сумі 4 080,00 грн, № 0002550078 від 16.12.2020, основний платіж - 119 368,00 грн, пеня в сумі 1 075,48 грн; єдиний податок (код 18050400) в сумі 5 303,13 грн, який виник на підставі ППР форми «Р» № 00025380708 від 16.12.2022, основний платіж - 4 599,71 грн, пеня в сумі 703,42 грн; єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провод, незалеж. проф. (код 71040000) в сумі 201 082,42 грн, який виник на підставі вимоги про сплату боргу № 00025680708 від 16.12.2020 в сумі 168 780,92 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 00025690708 від 16.12.2020 в сумі 32 301,50грн; адміністративні штрафи та інші санкції (код 21081103) в сумі 1 020,00 грн, який виник на підставі ППР форми «ПС» № 00025430708 від 01.08.2022.

Заявник зазначає, що згідно пп.16.1.4. п.16.1. ст. 16 ПКУ платник податків зобов`язаний сплачувати податки га збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно абз. 5 ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що до грошових зобов`язань відносяться, зокрема, зобов`язання щодо сплати податків, зборів і обов`язкових платежів).

ГУ ДПС у Рівненській області просить визнати кредиторські вимоги за податковим боргом в сумі 978 191,05 грн, який не забезпечений майном боржника.

Ухвалою суду від 04.01.2024 року Заяву Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, буд.12, код ЄДРПОУ 44040166) про визнання грошових вимог прийнято до розгляду. Заяву призначено до розгляду у попередньому засіданні на "06" лютого 2024 року.

03.01.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду ОСОБА_2 подано Заяву, в якій просить суд визнати кредиторські вимоги до ОСОБА_1 в сумі 949 560 грн.00 коп.. Через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від ОСОБА_2 надійшли уточнення до заяви про визнання кредиторських вимог. До заяви додано копію вимоги про сплату боргу, докази сплати судового збору.

Дану заяву обгрунтовує наступним. 16 грудня 2001 року ОСОБА_2 було позичено ОСОБА_1 , що є боржником в даній справі, кошти в сумі 25 000,00 дол. США, на підтвердження чого останнім було надано розписку. Відповідно до вказаної розписки, ОСОБА_1 зобов`язувався повернути позичені кошти в сумі 25000,00 дол. США до 31 серпня 2023 року. Однак, вказаний обов`язок зі сторони боржника виконано не було, отримані кошти згідно розписки, ОСОБА_2 не було повернуто.

Кредитор зазначає, що неодноразово спілкувався з боржником щодо ситуації, яка виникла з погашенням вказаного боргу, однак останній ухилявся від виконання свого прямого обов`язку щодо повернення грошових коштів.

Кредитор вважає, що станом на 29.11.2023 року в боржника наявний обов`язок повернути йому борг згідно розписки у сумі 25 000,00 дол. США, що еквівалентно офіційному курсу гривні НБУ станом на 29.12.2023 року у розмірі 949 560 грн. 50 коп..

Ухвалою суду від 08.01.2024 року Заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) з грошовими вимогами до боржника прийнято до розгляду. Заяву призначено до розгляду у попередньому засіданні на "06" лютого 2024 року.

Ухвалою суду від 25.01.2024 року виправлено описку, допущену в п. 9 резолютивної частини Ухвали Господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2023 року у справі №918/1146/23, а саме, замість: "Проведення попереднього засідання суду призначити на 06 лютого 2024 року на 10:00 год." вказати: "Проведення попереднього засідання суду призначити на "21" лютого 2024 р. на 14:30 год..

19.02.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від керуючого реструктуризацією Мельник І.А. надійшов звіт та повідомлення про результати розгляду вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 та пояснення по справі.

У судове засідання 19.02.2024 року не з`явились представники кредиторів, боржника та керуючий реструктуризацією, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, представниками кредиторів подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Від керуючого реструктуризацією Мельник І.А. надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України не явка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Неявка учасників процесу не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до п.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

В розрізі даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріям, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

За приписами ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Пунктами 1 та 2 ст. 122 Кодексу визначено, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до ст. 45 Кодексу конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно до п. 8 ст. 45 Кодексу розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром. Розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

В свою чергу згідно до норм Книги 4 «Відновлення платоспроможності фізичної особи» законодавець закріпив щодо фізичної особи-боржника окрему категорію грошових зобов`язань, які свого роду мають пріоритетніший статус у справі, а саме - це грошові вимоги щодо сплати фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та щодо сплати інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

29.11.2023 року оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Пунктом 4 ст. 45 Кодексу встановлено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За результати розгляду Заяви ГУ ДПС в Рівненській області з грошовими вимогами до боржника судом встановлено.

Відповідно до ст. 1 Податкового Кодексу України (далі ПКУ) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПКУ, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу п. 15.1 ст. 15 ПКУ, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року по справі № 460/12280/21 було адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету суму податкового боргу у загальному розмірі 826527 грн 54 коп, у тому числі: з податку на доходи фізичних осіб 550350 грн 30 коп на рахунок UA89899998033317934100001771, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Вараська отг/11010500; військовий збір 45805 грн 85 коп на рахунок UA258999980313060137000017471, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Вараська отг/11011001; податок на додану вартість 223438 грн 58 коп на рахунок UA408999980313000029000017471, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Вараська отг/14010100; єдиний податок 5912 грн 81 коп на рахунок UA988999980314060699000017471, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Вараська отг/18050400; адміністративні штрафи 1020 грн 00 коп на рахунок UA708999980314010542000017471, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Вараська отг/21081103. Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без задоволення.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду по справі № 460/12280/21 від 21 вересня 2022 року було апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. задоволено частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2022 року скасовано та прийнято постанову, якою позов Головного управління ДПС у Рівненській області про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету суму податкового боргу у загальному розмірі 826527,54, у тому числі: з податку на доходи фізичних осіб 550350,30 грн на рахунок UA89899998033317934100001771, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Вараська отг/11010500; військовий збір 45805,85 грн на рахунок UA258999980313060137000017471, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Вараська отг/11011001; податок на додану вартість 223438,58 грн на рахунок UA408999980313000029000017471, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Вараська отг/14010100; єдиний податок 5912,81 на рахунок UA988999980314060699000017471, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Вараська отг/18050400; адміністративні штрафи 1020 грн на рахунок UA708999980314010542000017471, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ одержувача 38012494, одержувач: ГУК у Рівн.обл/Вараська отг/21081103.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.

З даних судових рішень було встановлено, що фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 було прийнято рішення про припинення діяльності та 28.01.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено запис про припинення державної реєстрації.

Як встановлено судом, на підставі підпункту 75.1.2, пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1, пункту 78.2 статті 78, пункту 79.2 статті 79 ПКУ, пункту 2 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI), наказу від 02.09.2020 №1287 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1., у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності» (далі - Наказ №1287), наказу Головного управління від 30.09.2020 №1579 Про внесення змін до Наказу №1287, наказу від 21.10.2020 №1756 «Про продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності» (далі - Наказ №1756) Головним управлінням у період з 15.10.2020 по 23.10.2020 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог іншого законодавства за період з 16.04.2018 по 14.10.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 16.04.2018 по 14.10.2020.

За результатами перевірки складений Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи- підприємця ОСОБА_1., з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог іншого законодавства за період з 16.04.2018р. по 14.10.2020р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 16.04.2018р. по 14.10.2020р.» від 29.10.2020 №2236/17-00-07-08 (далі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення частини першої підпункту 293.4 статті 293 ПК, а саме: заниження суми єдиного податку за 2018 рік на 3679,77 грн; підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.5 статті 177 ПК України, а саме: податкова декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік до контролюючого органу по граничному строку подання 09.02.2020 не подана; підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.11 статті 177 ПК України а саме: податкова декларація про майновий стан і доходи за 2020 рік (ліквідаційна) до контролюючого органу по граничному строку подання 28.02.2020 не подана; абзацу 6 пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, пункту 177.10 статті 177 ПК України, а саме: Книгу обліку доходів і витрат для перевірки не надано; підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298, пункту 167.1 статті 167, пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, а саме: заниження суми податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю на 410506,19 грн, у тому числі за 2019 рік на 324561,30 грн (1803118,35*18%), за 2020 рік 85944,89 грн (477 471,59 *18%); пункту 2 частини першої статті 7, частини п`ятої статті 8 Закону №2464-VI, з врахуванням норм частини першої підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, а саме: заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на 168780,92 грн, в тому числі за 2019 рік на 154234,08 грн, за 2020 рік на 14 546,84 грн; пункту 181.1 статті 181, пункту 183.4 статті 183, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпункту 194.1.1. пункту 194.1 статті 194, пункту 195.1 статті 195 ПК України з врахуванням норм підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54, частини першої підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, а саме: заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на 95494 грн за січень 2020 року, заниження операцій з вивезення товарів за межі митної території України на 1803118 грн, в тому числі: за березень 2019 року на 263684 грн, за квітень 2019 року 325080 грн, за травень 2019 року 138167 грн, липень 2019 року 456085 грн, вересень 2019 року 444623 грн, жовтень 2019 року 175479 грн.; пунктів 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, а саме: не складені та відповідно не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні, на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, а саме: по граничному строку реєстрації 31.03.2019 року з обсягом операцій з постачання товарів на суму 130717,81 грн, по граничному строку 15.04.2019 року - 132 966,6 грн, 30.04.2019 року - 137 906,36 грн, 15.05.2019 року - 187 173,48 грн, 31.05.2019 року - 138 167,1 грн, 15.08.2019 року - 183 317,31 грн, 15.08.2019 року 136 001,57 грн, 15.08.2019 року - 136 765,98 грн, 30.09.2019 року 132 427,05 грн, 15.10.2019 року - 169 844,76 грн, 15.10.2019 року - 142 351,22 грн, 15.11.2019 року - 175 479,11 грн. Крім того, 28.01.2020 не зареєстрована податкова накладна на операції з постачання товарів що оподатковуються за основною ставкою ПДВ загальний обсяг постачання згідно якої становить 477471,59 грн (ПДВ 95 494 грн); підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 ПК України, а саме: неподання податкових декларації з ПДВ за лютий 2019 року, березень 2019 року, квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року, листопад 2019 року, грудень 2019 року, січень 2020 року; підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК, а саме: заниження суми військового збору на 34208,85 грн, в тому числі за 2019 року на 27046,78 грн (1 803 118,35*1,5%), за 2020 року на 7162,07 грн (477 471,59*1,5%); пунктів 44.1, пункту 44.3 статті 44 ПК України, а саме: не забезпечено зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підставі Акта перевірки контролюючим органом сформовані податкові повідомлення-рішення від 16.12.2020:

№00025470708 (далі ППР №00025470708), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 513132,70 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням 410506,20 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 102626,50 грн.;

№00025440708 (далі ППР №00025440708), яким застосовані штрафні санкції у розмірі 680,00 грн.;

№00025480708 (далі ППР №00025480708), яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору у розмірі 42761,05 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням 34208,85 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8552,20 грн.;

№00025620708 (далі ППР №00025620708), яким застосовані штрафні санкції у розмірі 4080,00 грн.;

№00025610708 (далі ППР №00025610708), яким застосовані штрафні санкції у розмірі 88547,00 грн.;

№00025500708 (далі ППР №00025500708), яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 119368,00 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням 95494,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 23874,00 грн.;

№000253810708 (далі ППР №000253810708), яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 4599,71 грн, у тому числі: за податковим зобов`язанням 3679,77 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 919,94 грн.;

№00025430708 (далі ППР №00025430708), яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи № 460/12280/21 ГУ ДПС в Рівненській області було доведено правомірність вказаних вище ППР №00025470708, №00025440708, №00025480708, №00025620708, №00025610708, №00025500708, №000253810708, №00025430708, так як зустрічний позов ОСОБА_1 щодо їх скасування не було задоволено.

Як встановлено судом, дані ППР, вказані вище рішення суду, інтегровані картки платника податку по кожному податку, які надані в складі поданої до суду заяви з грошовими вимогами до боржника, заборгованість в сумі 777 108 грн. 64 коп. (податкове зобов`язання - 543 888 грн. 82 коп., фінансова санкція (штраф) - 230 299 грн. 64 коп., пеня - 2 920 грн. 18 коп.) є обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Крім даного, ст.67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо заявленої вимоги кредитора в частині єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців в сумі 201 082 грн. 42 коп. в т.ч. штраф 32 301 грн. 50 коп. суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , який є боржником у даній справі, був зареєстрований як фізична особа-підприємець до 28.01.2020 року.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до ст.1 Закону №2464, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 1 статті 4 Закону №№ 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах; особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника.

Частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону України №2464-VI).

Необхідно врахувати і те, що мета участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування полягає у гарантуванні особі матеріального забезпечення у разі настання страхового випадку (як то безробіття, тимчасова непрацездатність, нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання, досягнення пенсійного віку тощо).

Платниками єдиного внеску є роботодавці та особи, які забезпечують себе працею самостійно (у т.ч. фізичні особи - підприємці).

В силу вимог статті 4 Закону №2464-VI роботодавців та фізичних осіб - підприємців визначено окремими платниками єдиного внеску.

Проте, слід врахувати різний статус цих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Так, у випадку з найманим працівником він є застрахованою особою, а роботодавець - страхувальником. У свою чергу, державна реєстрація фізичною особою індивідуальної підприємницької діяльності є формою самостійного забезпечення працею, а тому відповідна особа одночасно є і застрахованою особою і страхувальником.

Таким чином, якщо громадянин України зареєстрований у встановленому законом порядку фізичною особо-підприємцем, яка провадять господарську діяльність, обов`язок щодо сплати єдиного внеску виникає у нього з дати взяття на облік в контролюючому органі даної особи як особи, яка здійснює господарську діяльність, та існує до дати зняття з обліку.

Зняття з обліку платників ЄСВ, зазначених у п. 5 частини першої ст. 4 Закону про ЄСВ, на яких не поширюється дія ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», здійснюється контролюючими органами на підставі їхньої заяви після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

У разі припинення діяльності особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа зобов`язана подати сама за себе звіт з ЄСВ (додаток 5) із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до контролюючого органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску. Звіт такими особами формується згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку.

Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до контролюючого органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2022 року по справі № 460/12280/21 встановлено, що на підставі пункту 2 статті 13 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу від 02.09.2020 №1287 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1., у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності», наказу Головного управління від 30.09.2020 №1579 Про внесення змін до Наказу №1287, наказу від 21.10.2020 №1756 «Про продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності» Головним управлінням у період з 15.10.2020 по 23.10.2020 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог іншого законодавства за період з 16.04.2018 по 14.10.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 16.04.2018 по 14.10.2020.

За результатами перевірки було встановлено порушення зі сторони боржника пункту 2 частини першої статті 7, частини п`ятої статті 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», з врахуванням норм частини першої підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, а саме: заниження суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на 168780,92 грн, в тому числі за 2019 рік на 154234,08 грн, за 2020 рік на 14 546,84 грн..

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно з ч.3 статті 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.4 ст.25 Закону № 2464-VI, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція № 449).

Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Судом встановлено, що контролюючим органом було надіслано боржнику - вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-00025080780 від 16 грудня 2020 року на суму 168 780 грн. 92 коп., яка станом на сьогоднішній день боржником не оскаржена та не скасована, а тому даний борг підлягає визнанню.

Крім даного, рішенням № 00025690708 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску від 16 грудня 2020 року було нараховано штрафну санкцію в розмірі 32 301 грн. 50 коп., яка станом на сьогоднішній день боржником не оскаржена та не скасована, а тому даний борг підлягає визнанню.

Статтею 133 Кодексу встановлено порядок задоволення вимог кредиторів в справі про неплатоспроможність. Таким чином відповідно до ч. 4 даної статті Кодексу вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Відтак, заявлені грошові вимоги кредитора Головного управління державної податкової служби в Рівненській області до боржника ОСОБА_1 не забезпечені заставою, визнаються в повному обсязі на суму 978 191 грн. 06 коп. та підлягають включенню до Реєстру вимог кредиторів у справі № 918/1146/23.

Судом встановлено, що 03.01.2024 року в Господарський суд Рівненської області ОСОБА_2 подано Заяву, в якій просить суд визнати грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 в сумі 949 560 грн. 00 коп...

Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;

Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена п. 4 ст. 133 даного Кодексу.

Відтак, розглянувши заяву кредитора ОСОБА_2 до боржника ОСОБА_1 а також документи, що їх підтверджують, суд зазначає наступне.

16 грудня 2021 року ОСОБА_2 позичив боржнику ОСОБА_1 кошти в сумі 25000,00 доларів США. Факт передачі коштів підтверджується розпискою від 16 грудня 2021 року, яка (згідно її змісту) була написана власноруч самим боржником, яка за вказаною дією виступала позичальником грошових коштів, факт складання та передачі грошових коштів свідками не підтверджується.

Відповідно до розписки від 16 грудня 2021 року строк повернення коштів встановлено було датою - 31 серпня 2023 року.

Свої зобов`язання боржник у встановлений строк не виконав, кошти не повернув в повному обсязі, у зв`язку з чим кредитор звернувся в межах справи про банкрутство з грошовими вимогами до боржника на суму не повернутого боргу.

Частиною 1ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Крім того, ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видасться боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс 13.

Як встановлено судом, з розписки, наявної в матеріалах справи, вбачається що боржник отримав у борг від ОСОБА_2 кошти в розмірі 25000,00 доларів США, що на дату звернення до суду за курсом НБУ становить 946560 грн.50 коп., які зобов`язувався повернути 31 серпня 2021 року.

Однак, боржник у вказані строки свого обов`язку не виконав, борг позикодавцю не повернув. Таким чином, фізичній особі ОСОБА_2 на підставі вказаної розписки підлягає поверненню борг в розмірі 946560,50 грн..

Відповідно до ст. 204 ЦК України, Правовим є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відтак, правочин позики, що укладений 16 грудня 2021 року між кредитором та Боржником, на підтвердження чого складено Розписку є таким, що породжує відповідні права та обов`язки між його сторонами.

Фізична особа ОСОБА_2 звернувся з своїми вимогами до суду 03 січня 2024 року.

Статтею 133 Кодексу встановлено порядок задоволення вимог кредиторів в справі про неплатоспроможність. Таким чином відповідно до п. 4 даної статті Кодексу вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Грошові вимоги ОСОБА_2 у сумі 946560 грн. 50 коп., підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, зазначені вимоги визнаються судом в повному обсязі відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини п`ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 2, 12, 45, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 232- 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ 44070166) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на загальну суму 978191 грн. 06 коп..

2. Визнати грошові вимоги ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 946560 грн. 50 коп..

3. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору: кредитора Головного управління ДПС у Рівненській області у розмірі 6056,00 грн., кредитора ОСОБА_2 у розмірі 6056,00 грн..

4. Зобов`язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів.

5. Призначити підсумкове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "26" березня 2024 р. на 12:00 год.. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Набережна, 26-А, в залі судових засідань № 13.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.