Постанова

від 13.02.2024 по справі 922/4016/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 922/4016/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз»

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз»

про стягнення 101 832 160,50 грн.

У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Жирний О. С., відповідача - Зубрич Д. О.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У грудні 2019 року Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз» та/або позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (далі - АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» та/або відповідач) 101 832 160,50 грн заборгованості, з яких: 94 28 527,13 грн боргу з оплати добових небалансів за березень- квітень, травень та червень 2019 року, 6 357 694,94 грн пені та 545 938,43 грн 3 % річних.

1.2. Позовні вимоги із посиланнями на положення пункту 19 глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), статей 526, 530, 536, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), абзацу 1 частини 1 статті 193, частини 2 статті 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та пункти 2.6, 13.1, 13.5 договору транспортування природного газу від 17.12.2015 № 1512000475, укладеного між АТ "Укртрансгаз" (оператором газотранспортної системи) та АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» (оператором газорозподільної мережі) (далі - договір № 1512000475) обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань з компенсації добових небалансів природного газу, які, на думку позивача, мають бути сплачені відповідачем на підставі договору № 1512000475 за виставленими позивачем рахунками.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.09.2020 у справі № 922/4016/19 (суддя Прохоров С. А.) у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що у договорі № 1512000475 не передбачено порядку оплати за добові небаланси, з огляду на що у відповідача не виникло такого обов`язку. Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначеного обсягу та, відповідно, вартості послуг балансування газу. Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх недоведеність.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 (Шутенко І. А. - головуючий, судді Гребенюк Н. В., Хачатрян В. С.), з урахування ухвали про виправлення описки від 06.10.2023, рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2020 у справі № 922/4016/19 скасоване; прийнято нове рішення; позовні вимоги задоволено; стягнуто з АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» на користь АТ «Укртрансгаз» 101 832 160,50 грн (з яких 94 928 527,13 грн заборгованість; 6 357 694,94 грн пеня; 545 938,43 грн 3 % річних); стягнуто з АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» на користь АТ «Укртрансгаз» 1 680 875,00 грн судового збору.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції аргументована тим, що в договорі № 1512000745 міститься відсилочна норма, яка застосовується у випадку зміни законодавства, що регулює такі правовідносини, а отже, такий договір є підставою для врегулювання як місячного, так і добового небалансу замовника послуг транспортування.

Апеляційний господарський суд із посиланнями на правові висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 01.06.2022 у справі № 922/3987/19, зазначив, що, уклавши договір № 1512000745, сторони погодили, що він виконується на умовах, визначених Кодексом ГТС, і саме на підставі вказаного договору АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» отримало право доступу до інформаційної платформи, до якої ним, крім іншого, у період березень-червень 2019 року завантажено інформацію (файли з ЕЦП). Тобто своїми діями АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» підтвердило виконання договору № 1512000745 відповідно до положень Кодексу ГТС у редакції, яка визначає порядок та умови вчинення дій з врегулювання щодобових балансів/небалансів.

З огляду на викладене апеляційний господарський суд дійшов висновку, що висновок місцевого господарського суду про відсутність у договорі № 1512000745 умов, які б передбачали врегулювання щодобових небалансів, виключає обов`язок замовника послуг транспортування (АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз») сплачувати за добові небаланси суперечить наведеним вище положенням спеціального Закону - Кодексу ГТС.

Пославшись на положення статті 1, частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, суд апеляційної інстанції зазначив, що односторонній акт врегулювання щодобових небалансів містить всі обов`язкові реквізити, відповідає наведеним вище вимогам закону, отже, засвідчує факт здійснення господарської операції та спростовує висновки місцевого господарського суду про те, що односторонній акт врегулювання цілодобових небалансів не відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність».

Суд апеляційної інстанції, пославшись на положення пункту 2 глави 3 розділу ХІІ, пункт 12 глави 6 розділу ХІV, пункт 17 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС та на те, що дані про фактичне споживання АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» газу кожного місяця за спірний період подавалися останнім самостійно та вносилися до інформаційної платформи, зазначив, що АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» мало інформацію щодо добових обсягів подач та відборів/споживання, що вимірюється протягом доби, обсягів та вартості щодобових небалансів у звітному газовому місяці через інформаційну платформу відповідно до положень спеціального Закону - Кодексу ГТС. З огляду на вищевикладене Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за зобов`язаннями щодо оплати добових небалансів за березень-червень 2019 року на загальну суму 94 928 527,13 грн.

Врахувавши положення пунктів 13.1, 13.5 договору № 1512000745, частини 2 статті 625 ЦК України та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3 % річних, апеляційний господарський суд встановив, що період визначений позивачем правомірно, розрахунок є арифметично правильним, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог в цій частині.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 922/4016/19, АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 02.09.2020 у справі № 922/4016/19 - залишити без змін.

3.2. За змістом касаційної скарги її подано на підставі положень пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.3. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник наголошує, що на теперішній час існують рішення з аналогічними спорами (про стягнення заборгованості за добове балансування) на рівні Верховного Суду із суперечливими висновками, зокрема, звертає увагу на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 904/5807/19 та від 01.06.2022 у справі № 922/3987/19.

АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» також зауважує, що на сьогодні на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу № 918/686/21 у подібних правовідносинах.

Скаржник наголошує, що апеляційним господарським судом не враховано висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 28.07.2021 у справі № 927/1041/19.

У контексті наведених доводів скаржник зауважує, що 01.03.2019 відбулося запровадження добового балансування на ринку природного газу України згідно з положеннями Кодексу ГТС. Перехід на добове балансування передбачає, що взаємодія між Оператором газотранспортної системи, постачальниками, Операторами газорозподільних систем і споживачами здійснюється виключно через інформаційну платформу Оператора ГТС.

У пункті 11 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 27.12.2017 № 1437 «Про затвердження змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років» передбачено Оператору газотранспортної системи з 01.08.2018 надавати послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування природного газу, укладеного відповідно до Типового договору транспортування природного газу зі змінами, затвердженими цією постановою. У даній редакції типового договору передбачений, в тому числі, порядок оплати добових небалансів.

AT «Укртрансгаз» надіслало на адресу АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» для підписання договір транспортування природного газу від 01.08.2018, який АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» підписав із протоколом розбіжностей.

Постановою Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/2528/18 касаційна скарга AT «Укртрансгаз» залишена без задоволення, відмовлено AT «Укртрансгаз» у задоволенні позову про укладення договору транспортування природного газу від 01.08.2018.

Таким чином, на думку скаржника, саме в редакції договору транспортування природного газу від 01.08.2018, який не врегульовано сторонами та підтверджено постановою Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 922/2528/18, визначено порядок оплати у разі виникнення у замовника добового небалансу, а саме розділ IX «Визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунків за них», а в діючому договорі № 1512000745 відсутній порядок оплати за добові небаланси, а тому у відповідача не виникло зобов`язання перед позивачем щодо здійснення оплати за добові небаланси. Тобто договору, який би регулював відносини між сторонами щодо врегулювання щодобових небалансів немає, відтак, у АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» не виникло зобов`язання з їх оплати. Така позиція АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» підтверджується постановою Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 913/298/18 та постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 у справі № 905/2014/15.

Скаржник також зауважує, що акти врегулювання щодобових небалансів, довідки № 1 та № 3 про добові небаланси та реєстри файлів, завантажених до інформаційної платформи, є односторонніми та підписані самим позивачем, інших первинних документів на підтвердження даних, які зазначені в актах, немає. Таким чином, на думку скаржника, позивач на обґрунтування позовних вимог посилається на документи, які складено в односторонньому порядку самим позивачем, при цьому не надаючи інших первинних документів, які б підтвердили дані з акта - обсяг, різницю між алокацією, ціну.

Враховуючи умови договору № 1512000745, для наявності підстав для оплати виставленого оператором рахунку щодо вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин у наступній послідовності: 1) виникнення негативного місячного небалансу; 2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього самостійно небалансу в строк до 12-го числа місяця, наступного за газовим місяцем; 3) оформлення оператором одностороннього акта на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу; 4) надання оператором замовнику до 14-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури.

Враховуючи викладене, скаржник вважає, що діючим між сторонами договором № 1512000745 не передбачено надання послуги добового балансування, а тому у відповідача відсутній обов`язок щодо його оплати.

3.4. У тексті касаційної скарги скаржник також звертає увагу суду на те, що оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу. Однак таких розрахунків позивачем здійснено не було, так як від обраного способу маржинальної ціни залежить ціна, яка вказана в актах. Позивачем не зазначено, яким чином здійснювалась закупівля природного газу та як визначалась її ціна.

Незважаючи на те, що умовами договору № 1512000745 передбачено врегулювання негативного місячного небалансу, позивачем на порушення умов договору направлено акти врегулювання щодобових небалансів. У той же час умовами договору № 1512000745 визначено формулу визначення вартості послуг за місячний небаланс, яка складається з базової ціни газу, а не маржинальної - як визначено позивачем у позовній заяві.

3.5. АТ "Укртрансгаз" у відзиві просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 922/4016/19 - залишити без змін.

3.6. У поясненнях наданих на адресу Верховного Суду, позивач просить звернути увагу на правову позицію, викладену об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами

4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 17.12.2015 між АТ "Укртрансгаз" (оператором газотранспортної системи) та АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» (оператором газорозподільної мережі) укладено договір транспортування природного газу № 1512000745. Договір відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.

За умовами пункту 2.1 договору № 1512000745 оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором (пункт 2.2 договору № 1512000745).

У відповідності до пункту 2.6. договору № 1512000745 замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі ГТС, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (пункт 2.7 договору № 1512000745).

Пунктом 4.1 договору № 1512000745 передбачено обов`язок замовника своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг.

АТ "Укртрансгаз" за результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» природного газу до/з газотранспортної системи за березень-червень 2019 року виявив наявність у останнього небалансів як різниці між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць, а саме:

- березень 2019 року у розмірі 4 843 689,78 м куб. на загальну суму 46 816 238,15 грн;

- квітень 2019 року у розмірі 3 358 265,07 м куб. на загальну суму 29 415 197,27 грн;

- травень 2019 року у розмірі 1 520 455,84 м куб. на загальну суму 12 491 307,34 грн;

- червень 2019 року у розмірі 715 509,23 м куб. на загальну суму 6 205 784,37 грн.

АТ "Укртрансгаз" виставило АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» рахунки за зазначені добові небаланси :

1. рахунок від 31.03.2019 № 03-2019-1512000745 за добові небаланси березня 2019 року на суму 46 816 238,15 грн, строк оплати 20.04.2019;

2. рахунок від 30.04.2019 № 04-2019-1512000745 за добові небаланси квітня 2019 року на суму 29 415 197,27 грн, строк оплати 20.05.2019;

3. рахунок від 31.05.2019 № 05-2019-1512000745 за добові небаланси травня 2019 року на суму 12 491 307,34 грн, строк оплати 20.06.2019;

4. рахунок від 30.06.2019 № 06-2019-1512000745 за добові небаланси червня 2019 року на суму 6 205 784,37 грн, строк оплати 20.07.2019.

Несплата АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» зазначених рахунків стала підставою для звернення до суду з позовом у цій справі. Крім основного боргу, позивач просив стягнути пеню та 3 % річних.

5. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувані рішення та постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги.

5.3. Причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача 101 832 160,50 грн заборгованості, з яких: 94 928 527,13 грн боргу з оплати добових небалансів за березень, квітень, травень та червень 2019 року, 6 357 694,94 грн пені та 545 938,43 грн 3 % річних.

Так, згідно із частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 180 ГК України деталізовано істотні умови господарського договору.

Так, за приписами частин 1 і 3 зазначеної статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина 5 статті 180 ГК України).

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з питань транспортування природного газу.

Взаємовідносини, які виникають у процесі укладення договорів транспортування природного газу, регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Частинами 1, 2 статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» унормовано, що транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс ГТС, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493. Кодекс ГТС також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу І Кодексу ГТС експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з абзацом 36 пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Разом з тим у пункті 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС визначено, що:

алокація - обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників;

базова ціна газу (далі - БЦГ) - ціна природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу;

балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування;

місце приєднання (точка приєднання) - запроектована або існуюча межа балансової належності об`єктів замовника приєднання;

небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації;

номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності);

розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу.

Частиною 1 статті 23 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що оператор газотранспортної системи є юридичною особою, яка не є складовою вертикально інтегрованої організації і здійснює свою господарську діяльність незалежно від діяльності з видобутку, розподілу, постачання природного газу, діяльності оптових продавців. Оператор газотранспортної системи не може провадити діяльність з видобутку, розподілу або постачання природного газу.

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватися лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 4 статті 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Положеннями частин 1, 2, 3 статті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Так, при укладанні договору № 1512000475 сторони визначили, що предметом відповідного договору є: послуги замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (балансування).

Такі послуги надаються оператором на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

У відповідності до пункту 2 глави 1 розділу IV Кодексу ГТС врегульовано, що правовідносини між оператором газотранспортної системи та оператором установки LNG/оператором газосховища/газовидобувним підприємством /оператором газорозподільної системи/прямим споживачем щодо одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добових небалансів у газотранспортній системі, регулюються договором транспортування природного газу, укладеним відповідно до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497.

Одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом (пункт 1 глави 1 розділу VIII Кодексу ГТС).

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватися лише на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.

Для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи (пункти 1, 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величини грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб`єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб`єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб`єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною у додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, відповідачем, як Оператором ГРМ, були надані повідомлення на створення облікових записів користувачів та відповідні довіреності від його імені на право вчиняти всі необхідні юридично значущі дії на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Відповідно до частини 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи вебдодатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи.

З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису.

Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи, часу здійснення операції, електронного-цифрового підпису (ЕЦП), накладеного на форми (файли), що завантажуються до інформаційної платформи.

Таким чином, суб`єкти ринку природного газу, уклавши з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу та визначивши у повідомленні на створення уповноваженого запису уповноважених осіб, які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб`єкта ринку природного газу (користувача платформи), - вчинили правочин, який є підставою для виникнення відповідних цивільних прав та обов`язків у сфері транспортування природного газу за наслідком вчинення такими уповноваженими особами користувача платформи дій, спрямованих на замовлення, надання та супроводження послуг транспортування природного газу, в тому числі в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також інших дій передбачених Кодексом ГТС.

Так, згідно з пунктом 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з Регулятором на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 № 1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) інформацію:

- Форма № 1. Інформація про споживачів, підключених до газорозподільної системи;

- Форма № 2. Інформація про попередні та остаточні прогнози відборів/споживання природного газу споживачами, що не вимірюються щодобово, і відбори/споживання природного газу споживачами, що вимірюються щодобово (протягом доби);

- Форма № 3. Інформація про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово, та/або щодо яких було змінено режим нарахування відбору/споживання природного газу;

- Форма № 4. Інформація про операторів газорозподільних систем (за їх наявності), яким природний газ передається з його газорозподільної системи, з визначенням місць підключення таких операторів та про об`єм/обсяг приймання-передачі природного газу з однієї газорозподільної зони в іншу;

- Форма № 5. Інформація про газовидобувні підприємства (за їх наявності), промислові газопроводи яких безпосередньо підключені до газорозподільної системи;

- Форма № 8. Інформація про об`єм/обсяг подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі газовидобувних підприємств.

Аналогічний обов`язок передбачений пунктом 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, згідно з яким оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.

Така інформація надається саме оператором газорозподільної системи на виконання покладеного на нього обов`язку, як наслідок, у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, достовірність, повноту, об`єктивність та обсяг таких фактичних даних (пункт 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).

Електронні документи (електронні повідомлення), що надаються оператором газотранспортної системи відповідно до цього розділу, повинні містити його електронний цифровий підпис і на запит замовника послуг транспортування надаються йому у паперовій формі за підписом уповноваженої особи у строк, що не перевищує 5 робочих днів.

Наявність в інформаційній платформі інформації, наданої Оператором ГРМ, є підтвердженням вчинення уповноваженими особами Оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб`єкта ринку природного газу (користувача платформи), дій, що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого Оператора в зазначених обсягах.

Оператор ГТС на підставі даних, що завантажуються до інформаційної платформи користувачами (суб`єктами ринку), та даних з власних ВОГ про обсяги фактично відібрані в точках виходу з ГТС, здійснює комерційне балансування, що відповідно до Кодексу ГТС полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, та обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації. Оператор газорозподільної системи, будучи обізнаним про обсяги, фактично відібрані ним на точці виходу з газотранспортної системи, та завантаживши до інформаційної платформи інформацію (форми № 2, № 3) про розподілені споживачам обсяги (по кодах типу "X" та за наявності в розрізі точок комерційного обліку - кодів типу "г") через уповноважених осіб - вчиняє правочин, яким по суті підтверджує розраховану різницю між обсягом природного газу, поданим через точку входу до його мережі (що підтверджується підписаними актами приймання-передачі природного газу на ГРС), та відібраним споживачами в його мережі (що підтверджується завантаженими з накладеним ЕЦП формами № 2, № 3), чим по суті і є небаланс оператора ГРМ.

Відповідно до пункту 4 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС якщо обсяг природного газу, переданий до газорозподільної системи (дані актів приймання-передачі природного газу) (з урахуванням обсягів подачі природного газу газовидобувним підприємством, приєднаним до мереж газорозподільної системи (за наявності), та перетоку природного газу в суміжну газорозподільну систему (за наявності) (дані форми № 4, завантажені відповідачем до інформаційної платформи)), перевищує сумарний обсяг природного газу, що був відібраний споживачами згідно з інформацією про відбори з газорозподільної системи (дані форм № 2, № 3, завантажені відповідачем до інформаційної платформи), то вся різниця є відбором відповідного оператора газорозподільної системи.

Крім того, згідно з пунктом 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається оператором ГРМ згідно з главою 1 розділу XII цього Кодексу та розраховується як різниця між об`ємом (обсягом) надходження природного газу до ГРМ у відповідний період і об`ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.

Пунктом 6 глави 6 розділу XІV Кодексу ГТС передбачено, що якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс.

Згідно з пунктом 3 глави 1 розділу ХІV Кодексу ГТС перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу - позитивним небалансом.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС у випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу.

Як зазначено вище, між сторонами укладено договір № 1512000475. За таких обставин правова позиція відповідача про те, що вимога позивача про стягнення боргу не ґрунтується на договорі № 1512000475, є необґрунтованою. Впровадження з 01.03.2019 добового балансування на ринку природного газу з відповідними змінами до Кодексу ГТС, а також змінами до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497, відсутність факту приведення умов договору у відповідність до нових правил ринку природного газу не звільняє учасників такого ринку від обов`язку дотримання правил балансування, визначених Кодексом ГТС у відповідній редакції на момент надання послуг.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, умови договору № 1512000475, а саме пункти 2.1- 2.7, 7.1 передбачають, що оператор надає замовнику послуги (зокрема і балансування) на умовах визначених у Кодексі ГТС; приймання-передача газу, документальне оформлення і подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГТС; замовник має виконувати вимоги визначені Кодексом ГТС; балансування визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС.

Тобто, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, в договорі № 1512000745 міститься відсилочна норма, яка застосовується у разі зміни законодавства, що регулює такі правовідносини, а отже, такий договір є підставою для врегулювання як місячного, так і добового небалансу замовника послуг транспортування.

Таким чином, договір № 1512000475 містить положення, відповідно до яких, він має виконуватись у відповідності до приписів Кодексу ГТС, зокрема з врахуванням змін та доповнень на час надання послуг.

Водночас не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17).

Фактичне виконання усіма сторонами спірного договору виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 ГК України, за змістом якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18.

Уклавши договір № 1512000745, сторони погодили, що він виконується на умовах, визначених Кодексом ГТС, і саме на підставі вказаного договору АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» отримало право доступу до інформаційної платформи, до якої ним, крім іншого, у період березень-червень 2019 року завантажено інформацію (файли з ЕЦП). Тобто самими своїми діями відповідач підтвердив виконання договору № 1512000745, відповідно до положень Кодексу ГТС у редакції, яка визначає порядок та умови вчинення дій з врегулювання щодобових небалансів.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 922/3987/19, ухваленої у подібних правовідносинах.

Крім цього, така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.11.2023 у справі № 918/686/21, до перегляду якої зупинялося провадження у цій справі. Зокрема, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила про таке: «174. Згідно з п. 4 гл. 1 розд. І Кодексу ГТС (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доступ суб`єктів ринку природного газу до ГТС здійснюється на принципах, зокрема, надання оператором ГТС послуг доступу та приєднання виключно на договірних засадах.

175. З наведеного вбачається, що укладення АТ "Рівнегаз" з оператором ГТС договору транспортування природного газу є не лише умовою доступу до ГТС, однак і обов`язковою вимогою щодо діяльності оператора ГРМ.

176. При цьому укладення операторами ГТС та ГРМ такого договору транспортування природного газу не позбавляє їх права використовувати у власних відносинах й інші нормативні акти та документи, зокрема, Кодекс ГТС та Технічну угоду про умови приймання-передачі природного газу, на яких наполягає скаржник, особливо, враховуючи, що вони також є обов`язковими відповідно до п. 2.1 Ліцензійних умов з розподілу.

221. Станом на момент виникнення спірних правовідносин Кодекс ГТС передбачав три складові послуг транспортування природного газу, що надаються на підставі договору транспортування природного газу: надання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, а також врегулювання добового небалансу.

222. Зокрема, п. 1 гл. 1 розд. VIII Кодексу ГТС прямо передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

223. Тобто фактично спірний Договір транспортування регулює відносини з врегулювання небалансів як складової послуги транспортування природного газу.

224. При цьому послуги надання доступу до потужності та транспортування мають попередньо замовлятися, однак врегулювання добового небалансу здійснюється оператором ГТС за наявності умов, визначених у Кодексі ГТС та Договорі транспортування (у разі виникнення у замовника небалансу).

225. Пунктами 9.1 та 9.2 Договору транспортування передбачено, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

226. У постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 зазначено, що за законом та договором транспортування природного газу достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником. При цьому зазначена інформація є нерозривно пов`язаною із звітністю сторін щодо надання послуг з транспортування газу (п. 9.26).

227. Оператор ГТС розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до ГТС та алокаціями відбору з ГТС (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень) (п. 1 гл. 6 розд. ХІV Кодексу ГТС).

228. Тобто обсяг послуг балансування визначається сторонами не на момент підписання Договору та додатків до нього, а вже після того, як оператор ГТС отримає інформацію про обсяги природного газу, фактично відібраного замовником та поданої з/до ГТС - в результаті співставлення алокацій подач/відборів замовником природного газу до/з ГТС».

Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на постанови Верховного Суду та Вищого господарського суду України, наведені ним у касаційній скарзі (пункт 3.3 цієї постанови), як підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки такі висновки не відповідають правовим висновкам об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що містяться у постановах від 18.02.2022 у справі № 918/450/20 та від 03.11.2023 у справі № 918/686/21. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що у разі розбіжностей між висновками, що містяться у постанові Верховного Суду, ухваленій колегію суддів, та висновками, які містяться у постанові, ухваленій об`єднаною палатою, мають застосовуватися саме висновки об`єднаної палати.

Аналогічний правовий висновок викладено об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пункті 236 постанови від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

5.4. Верховний Суд також звертає увагу на те, що за змістом касаційної скарги відповідач стверджує, що акти врегулювання щодобових небалансів, довідки про добові небаланси та реєстри файлів, завантажених до інформаційної платформи, є односторонніми та не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Проте вказані твердження відповідача є безпідставними з огляду на таке.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» містить визначення поняття «первинний документ». Так, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції господарюючих суб`єктів фіксуються та підтверджуються первинними документами, складеними та оформленими відповідно до вимог зазначеного Положення; первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складено документ, назва документа, дата та місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, підписи та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та складання первинного документа; первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік.

Таким чином, односторонній акт врегулювання щодобових небалансів з урахуванням норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2497 та враховуючи наявність у ньому всіх обов`язкових реквізитів, засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів.

У цій справі односторонні акти врегулювання щодобових небалансів містять всі обов`язкові реквізити, відповідають наведеним вище вимогам закону, отже, засвідчують факт здійснення господарської операції, у зв`язку з цим Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що складені оператором ГТС односторонні акти не можуть бути визнанні належними доказати на підтвердження визначення обсягу та відповідно послуг балансування газу.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у пункті 254 постанови від 03.11.2023 у справі № 918/686/21.

Крім цього, варто звернути увагу на те, що, як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, дані про фактичне споживання відповідачем газу кожного місяця за спірний період подавались останнім самостійно та вносились до інформаційної платформи. Інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюється протягом доби, надається оператору після закінчення газової доби. Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором (відповідно до пункту 2 глави 3 розділу ХІІ Кодексу ГТС).

Відповідно до пункту 13 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи разом з наданням замовникам послуг транспортування інформації про їх добовий небаланс зобов`язаний повідомляти про застосований метод розрахунку маржинальної ціни придбання/продажу.

Пунктом 18 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС передбачено, що Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у пунктах 310, 311 постанови від 03.11.2023 у справі № 918/686/21 зазначила, що «… замовник як користувач інформаційної платформи мав доступ до відомостей про обсяги небалансів та вартість послуг з врегулювання щодобового негативного небалансу на такій інформаційній платформі. При цьому відповідно до п. 3 гл. 3 розд. I V Кодексу ГТС позивач міг надсилати відповідачу таку інформацію на електронну пошту.

Верховний Суд зазначав, що ненадіслання позивачем відповідачу через засоби поштового зв`язку акта та рахунку не може бути підставою для висновку про ненастання строку оплати, оскільки передача інформації про остаточні щодобові подачі та відбори між оператором ГТС та замовником відбувається в електронному вигляді через інформаційну платформу (п. 5.21 постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 924/1135/20)».

Таким чином, АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» мало інформацію щодо добових обсягів подач та відборів/споживання, що вимірюється протягом доби, обсягів та вартості щодобових небалансів у звітному газовому місяці через інформаційну платформу, відповідно до положень спеціального закону - Кодексу ГТС.

5.5. З огляду на вищевикладене Східний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення заборгованості за зобов`язаннями щодо оплати добових небалансів за березень, квітень, травень та червень 2019 року на загальну суму 94 928 527,13 грн.

5.6. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, у пункті 13.1 договору № 1512000745 передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 13.5 договору № 1512000745 сторони передбачили, що у разі порушення замовником строків оплати, передбачених договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як убачається з матеріалів справи, АТ «Укртрансгаз» за прострочення виконання АТ «Оператор ГРС «Харківміськгаз» взятих на себе зобов`язань зі сплати добових небалансів (за березень-червень 2019 року) нарахував та заявив до стягнення пеню та втрати від інфляції, а саме: 3 % річних нараховані та заявлені за період з 23.04.2019 по 24.07.2019 у сумі 545 938,43 грн; пені нарахованої та заявленої за період з 23.04.2019 по 24.07.2019 у розмірі 6 357 694,94 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог про стягнення пені та 3% річних.

Вказане вище свідчить про те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, визначена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не знайшла підтвердження під час касаційного перегляду справи.

5.7. Інші доводи касаційної скарги (пункт 3.4. цієї постанови) підставами касаційного оскарження не обґрунтовані, підставою відкриття касаційного провадження не слугували, а тому судом касаційної інстанції і не розглядаються.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Взявши до уваги викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

7. Розподіл судових витрат

7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 у справі № 922/4016/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ