Ухвала

від 23.02.2024 по справі 917/1084/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1084/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 (у складі колегії суддів: Склярук О.І. (головуючий), Гетьман Р.А., Хачатрян В.С.)

та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 (суддя Ківшик О.В.)

за позовом Керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради

до:

1. Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради Голубєвої Лариси Володимирівни,

2. Державного реєстратора Полтавської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Нечай Євгенії Максимівни,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11",

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРІЯ ЛТД",

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ЦЕНТР ПЛЮС"

про скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними договорів та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

08.02.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" - адвоката Черненко Л.В. надійшла касаційна скарга на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 (повний текст складено 28.12.2023) та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі № 917/1084/22, подана 07.02.2024 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 7 частини другої, пункту 1 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується. Крім того, до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 (повний текст складено 28.12.2023), тобто останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 17.01.2024.

17.01.2024 електронною поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" - адвоката Черненко Л.В. надійшла касаційна скарга на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі № 917/1084/22, яку ухвалою Суду від 05.02.2024 було повернуто, у зв`язку із її поданням не у спосіб, передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

08.02.2024 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" - адвоката Черненко Л.В. надійшла касаційна скарга на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій було викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що вказаний строк було пропущено з поважних причин, оскільки зазначена скарга подається через два дні з дати винесення ухвали суду касаційної інстанції від 05.02.2024 (дата оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 06.02.2024) про повернення касаційної скарги на вказані судові рішення.

Однак, колегія суддів, дослідивши вказані доводи, вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Проте, наведені доводи представника скаржника суд касаційної інстанції оцінює критично, оскільки повернення касаційної скарги поданої 17.01.2024 сталося внаслідок недбалого виконання заявником своїх процесуальних обов`язків щодо порядку її подання, а відтак посилання адвоката Черненко Л.В. при зверненні 07.02.2024 з касаційною скаргою на пропуск строку з поважних причин з огляду на її повторне подання через два дні з дати винесення ухвали суду касаційної інстанції від 05.02.2024 є безпідставними та не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження враховуючи, зокрема, наступне.

18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", зокрема, щодо подання касаційних скарг в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

При цьому зазначені зміни були внесені до Господарського процесуального кодексу України ще 29.06.2023. Таким чином, законодавець надав достатній строк для того, щоб всі учасники господарського процесу мали можливість підготуватися до відповідних змін в законодавстві та виконувати їх належним чином.

Більше того, на необхідність дотримання вимог процесуального законодавства щодо порядку і форми подання відповідних процесуальних документів в електронному вигляді звертала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22, в якій нею зроблено висновок про те, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему "Електронний кабінет".

Зазначена правова позиція є усталеною, неодноразово застосовувалась судами та підлягає врахуванню, в тому числі після запровадження із 18.10.2023 Закону України від 29.06.2023 № 3200-ІХ.

Тобто, оскільки зазначені зміни діють вже протягом тривалого часу, який є достатнім для їх врахування усіма учасниками судового процесу та сформована відповідна практика Верховного Суду, то колегія суддів вважає, що посилання скаржника, якого представляє у цій справі адвокат, на поважність причин для поновлення строку на касаційне оскарження з огляду на те, що ним після отримання ухвали від 05.02.2024 про повернення касаційної скарги у стислі терміни було подано належним чином оформлену касаційну скаргу у встановлений процесуальним законодавством спосіб, не спростовують того, що: 1) ним не було подану касаційну скаргу у строки встановлені Господарським процесуальним кодексом України; 2) відсутні об`єктивні причини, за яких ним не могло бути подано касаційну скаргу від початку в передбаченому чинним законодавством порядку і спосіб (паперовому або електронному); 3) відсутні причини, які дозволять Суду, враховуючи поведінку сторони та вимоги законодавства, визнати поважними причини пропуску строку та поновити його.

Таким чином, Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на касаційне оскарження, і доводи заявника, зокрема, про подання ним у стислі строки вдруге касаційної скарги, зазначеного висновку не спростовують, у зв`язку з тим, що за наведених вище обставин касаційна скарги подана заявником 07.02.2024 є не повторно поданою скаргою, а фактично вперше поданою з порушенням процесуального строку встановленого Господарським процесуальним кодексом України.

Колегія суддів наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

З огляду на викладене, доводи представника заявника - адвоката Черненко Л.В., які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд визнає неповажними.

Відповідно до частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Крім цього, із 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - Закон України від 29.06.2023 № 3200-IX), зокрема, щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX) у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з приписами частин п`ятої та шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи"):

- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);

- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;

- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;

- якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" як юридична особа та адвокат Черненко Л.В. згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України зобов`язані зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, вона подана 07.02.2023 засобами поштового зв`язку в паперовій формі та підписана представником Товариства - адвокатом Черненко Любов`ю Володимирівною. В той же час, в касаційній скарзі не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як у скаржника, так і його представника.

При цьому Судом встановлено, що Черненко Любов Володимирівна зареєструвала 29.11.2019 електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, що підтверджується відповіддю № 488621 від 08.02.2024.

Водночас, з огляду на відповідь № 488594 від 08.02.2024, отриману на запит уповноваженого працівника Верховного Суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" (код ЄДРПОУ: 41347192) не має зареєстрованого кабінету в системі "Електронний суд" ЄСІТС.

Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Оскільки скаржник не зареєстрував власний електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, то згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначена скарга підлягає залишенню без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (абзац 2 частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У 2022 році Керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом про:

1) визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради Голубєвої Лариси Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41447311 від 05.06.2018, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" на нежитлове приміщення, А-1, загальною площею 58,9 кв.м, яке розташоване за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1569073353101;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу № 426 від 17.02.2021 нежитлового приміщення А-1, що знаходиться у м. Полтаві, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, загальною площею 58,9 кв.м, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРІЯ ЛТД";

3) визнання недійсним договору купівлі-продажу № 119 від 27.01.2022 нежитлового приміщення А-1, що знаходиться у м. Полтаві, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, загальною площею 58,9 кв.м, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРІЯ ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ЦЕНТР ПЛЮС";

4) скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення А-1, загальною площею 58,9 кв.м, за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, проведеної за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ЦЕНТР ПЛЮС" на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Медведєвої Вікторії Анатоліївни № 63098246 від 27.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ЦЕНТР ПЛЮС" на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1569073353101);

5) визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства "Реєстратор" Полтавської обласної ради Голубєвої Лариси Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41446507 від 05.06.2018, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" на нежитлове приміщення, А-1, загальною площею 43,6 кв.м, яке розташоване за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1569040953101;

6) визнання недійсним договору купівлі-продажу № 424 від 17.02.2021 нежитлового приміщення А-1, що знаходиться у м. Полтаві, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, загальною площею 43,6 кв.м, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРІЯ ЛТД";

7) визнання недійсним договору купівлі-продажу № 121 від 27.01.2022 нежитлового приміщення А-1, що знаходиться у м. Полтаві, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, загальною площею 43, 6 кв.м, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРІЯ ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ЦЕНТР ПЛЮС";

8) скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлове приміщення А-1, загальною площею 43,6 кв.м, за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, проведеної за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ЦЕНТР ПЛЮС" на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Медведєвої Вікторії Анатоліївни № 63099753 від 27.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ЦЕНТР ПЛЮС" на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1569040953101);

9) визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Полтавської обласної філії Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Полтавської області Нечай Євгенії Максимівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 43966944 від 09.11.2018, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" на нежитлові будівлі загальною площею 221, 6 кв.м (складові частини: нежитлова будівля, А-1, а, al, а2; нежитлова будівля, Б-1; Огорожа, 1; вимощення, 1), які розташовані за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1690176453101;

10) визнання недійсним договору купівлі-продажу № 415 від 16.02.2021 нежитлових будівель загальною площею 221,6 кв.м, а саме: нежитлова будівля, А-1, а, al, а2; нежитлова будівля, Б-1; огорожа, 1; вимощення, 1, за адресою: м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРІЯ ЛТД";

11) визнання недійсним договору купівлі-продажу № 120 від 27.01.2022 нежитлових будівель загальною площею 221,6 кв.м, а саме: нежитлова будівля, А-1, а, al, а2; нежитлова будівля, Б-1; огорожа, 1; вимощення, 1, за адресою: м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРІЯ ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ЦЕНТР ПЛЮС";

12) скасування державної реєстрації права приватної власності на нежитлові будівлі загальною площею 221,6 кв.м за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 26, проведеної за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ЦЕНТР ПЛЮС" на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Медведєвої Вікторії Анатоліївни № 63099093 від 27.01.2022, з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВА ЦЕНТР ПЛЮС" на вказане нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1690176453101).

Тобто, предметом позову у цій справі є 12 вимог немайнового характеру.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 установлюється у розмірі 2 481,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 59 544,00 грн (2 481,00 грн * 12 * 200%).

Однак, на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником не додано документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, що, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для залишення її без руху.

У зв`язку з цим, Товариству з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" необхідно надати Суду належні докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 59 544,00 грн, за наведеними нижче реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код банку отримувача (МФО): 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) у справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).

Також, згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Водночас, як убачається з матеріалів касаційної скарги, заявником не надано доказів надсилання іншим учасникам даної справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на приписи пункту 7 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, де встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Зокрема, це стосується й вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України щодо процесуальних обов`язків скаржника.

Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом:

- наведення інших причин пропуску строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням поважності підстав його пропуску;

- реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС і повідомлення Суду про цю реєстрацію;

- подання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі;

- подання доказів належного виконання вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙСНАБ 11" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 25.04.2023 у справі № 917/1084/22 залишити без руху до 25.03.2024, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

2. Звернути увагу усіх учасників судового провадження на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо реєстрації своїх електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко