Рішення

від 14.02.2024 по справі 931/490/23

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/490/23

Провадження № 2/931/12/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,

прокурора - Лісневського К.В.,

представника відповідача - Марчука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Затурцівська сільська рада Володимирського району Волинської області про витребування земельної ділянки,

встановив:

09.06.2023 року заступник керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне спеціалізованегосподарське підприємство«Ліси України» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Затурцівська сільська рада Володимирського району Волинської області про витребування у власність держави земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623,площею 1,73 га.

Позов мотивує тим, що вищевказану спірну земельну ділянку ГУ Держгеокадастру у Волинській області незаконно вилучено із земель лісового фонду, змінено цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення та передано із державної власності в комунальну, як наслідок відповідну земельну ділянку Війницькою сільською радою Локачинського району Волинської області (теперішня Затурцівська сільська рада Володимирського району) неправомірно передано у власність ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулася незаконна зміна цільового призначення землі лісового фонду та вилучення її з постійного користування ДП СЛАП «Локачіагроліс», яке припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до ДП «Володимир Волинське лісомисливське господарство», яке, в свою чергу, також припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Так, в ході проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Війницької та Озютичівської сільських рад Локачинського району (наразі Затурцівської сільської ради Володимирського району) на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії та картографії № 45 від 15.03.2018 року «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення», яка затверджена наказом ГУ «Держгеокадастру у Волинській області №3-389/15-19 СГ від 24.04.2019 року, було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266, яка зареєстрована в ДЗК 19.04.2019 року. В подальшому на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 21.10.2019 року №3-1927/15-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 площею 13,8822 га передано в комунальну власність Війницької сільської ради Локачинського району (теперішня Затурцівська сільська рада). Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Волинській області право комунальної власності на вищевказану земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.02.2020 року за Війницькою сільською радою (теперішньою Затурцівською сільською радою).

Рішенням Війницької сільської ради № 38/1-24/49 від 25.02.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,73 га для ведення особистого селянського господарства з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Війницької сільської ради, не наданих у власність і користування (земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266), що знаходиться біля с. Війниця з метою надання земельної ділянки у власність. На підставі вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,73 га ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Війницької сільської ради (за межами населених пунктів) Локачинського району Волинської області. Згідно пояснювальної записки вищевказаного проекту землеустрою земельна ділянка, яка відводиться ОСОБА_1 формується шляхом поділу з земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 та віднесена до земель сільськогосподарського призначення, код цільового використання: К 1600 (землі запасу). Згідно рішення №40/1-18/5 від 29.05.2020 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7300 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0722481200:06:000:0623, ОСОБА_1 на території Війницької сільської ради. Право приватної власності на вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 зареєструвала 11.06.2020 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.04.2023 року № 329191779.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Війницька сільська рада з 11.02.2021 року перебуває в стані припинення, що підтверджується і рішенням Затурцівської сільської ради Володимирського району від 08.12.2020 року № 2/2 "Про початок реорганізації Війницької сільської ради шляхом приєднання до Затурцівської сільської ради". Згідно з п. 2 цього рішення Затурцівська сільська рада є правонаступником належного розформованій Війницькій територіальній громаді (Війницькій сільській раді) нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, розташованих на території сформованої Затурцівської територіальної громади.

Таким чином, на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623 знаходиться за межами населених пунктів Затурцівської сільської ради.

При цьому, за матеріалами лісовпорядкування ДП СЛАП «Локачіагроліс» 2010 2011 років, які розроблені на підставі розпоряджень голови Волинської ОДА від 11.08.2010 року №267 та від 27.09.2012 року № 411 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623 знаходиться в межах земель лісового фонду, а саме у 4 кварталі 5,6 виділі Локачинського лісництва.

Згідно інформації ВО «Укрдержліспроект» за № 1019 від 23.11.2021 року спірна земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду та знаходиться у 4 кварталі 5, 6 виділі Локачинського лісництва. Крім цього, згідно з актом обстеження насаджень в кварталі 4 Локачинського лісництва від 09.08.2022, на земельній ділянці з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623, яка знаходиться в кварталі 4 виділі 5, 6 Локачинського лісництва, насадження частково викорчовано та на частині земельної ділянки зростають насадження природного походження сосни звичайної віком 20 років, висотою 11 м, а земельна ділянка частково використовується для сільськогосподарського призначення.

Таким чином, спірна земельна ділянка охоплена матеріалами лісовпорядкування державного підприємства на підставі відповідних рішень органів влади і може перебувати лише у державній власності, відтак передача її до земель комунальної та приватної власності є неправомірною.

Просить витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинська обласна військова адміністрація) з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623, площею 1,73 га, та стягнути з відповідача судовий збір на користь Волинської обласної прокуратури.

14.06.2023 року ухвалою суду забезпечено позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій.

Ухвалою від 19 червня 2023 року позовну заявуприйнято дорозгляду, відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14:00 26 липня 2023 року.

26.07.2023 року відповідачем у судовому засіданні було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи. Підготовчий розгляд справи було відкладено на 21 серпня 2023 року.

17.08.2023 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає, що дії та доводи позивача, викладені ним у позовній заяві, є необґрунтованими та не можуть бути задоволені з огляду на наступне.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623, власність якої намагається оспорити позивач, є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266.

Як слідує з тексту позову і не оспорюється відповідачем, земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 сформована за наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 24.04.2019 за № 3-389/15-19-СГ, яким було затверджено технічну інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності. В результаті чого земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 була 20.11.2019 зареєстрована для ведення особистого селянського господарства. Даний наказ прийнятий на виконання розпорядження КМУ від 23.09.2015 року № 993-р "Про затвердження перспективного плану формування території громад Волинської області" та розпорядження КМУ від 31.01.2018 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад". Таким чином саме власник - держава, в особі Кабінету Міністрів України надала пряму вказівку вчинити дії, які потім були виконані іншими уповноваженими державними органами нижчого рівня та органами місцевого самоврядування. Відповідач отримав у власність спірну земельну ділянку після того, як вона була передана у комунальну власність Затурцівської територіальної громади за наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 21.10.2019 за № 3-1927/15-19-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність". При цьому, позивач обґрунтовуючи свої вимоги щодо витребування з володіння довірителя спірної земельної ділянки, посилається як на встановлений факт, що її передача з державної до комунальної власності відбулась протиправно, оскільки незаконно, на думку позивача, нібито змінилось її цільове призначення із земель лісового фонду на землі сільськогосподарського призначення, а тому фактично самостійно визнає зміну права власності нікчемним.

Відповідач посилається на вимоги ст. 20 Закону України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 за № 3613-VI та ст.193 Земельного кодексу України, зі змісту яких слідує, що тільки і виключно відомості земельного кадастру - є офіційними і саме земельний кадастр є єдина геоінформаційна система відомостей про землі і він є основою для ведення кадастрів інших природніх ресурсів, в т.ч. і лісогосподарських. Таким чином, вважає, що всі інші відомості, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свою позицію щодо належності спірної земельної ділянки до земель лісового фонду, суперечать вищевказаним нормам чинного законодавства.

Позивач вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 нібито включена до проекту землеустрою ДП «СЛАП «Локачіагроліс», дозвіл на розробку якого у 2010 та 2011 роках, надав голова Волинської ОДА. В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б засвідчували факт затвердження цього проекту землеустрою, як це передбачено чинним законодавством.

Розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 11.08.2010 за № 267 та від 27.09.2012 за № 411, підтверджують лише наміри розробити проект землеустрою. В той же час самого проекту і розпорядження про його затвердження, позивачем не надано.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції «Про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів», затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 01.10.2010 № 298, документація державного лісового кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, які є обов`язковою основою для використання (врахування). Пунктом 2.2. Інструкції встановлено, що внесення змін і доповнень до складу документації державного лісового кадастру проводиться Держлісагентством за погодженням з Держгеокадастром. Позивачем не доведено і не надано будь-яких доказів про вчинення дій, передбачених вищевказаною Інструкцією.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 11.08.2023 р. №29-3-0.2220-2961/2-23 навпаки підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 до проведення інвентаризації земель обліковувалася в державній статистичній звітності формі 6-зем протягом сього періоду статистичних спостережень і станом на 01.01.2016 р., рядок 12.1 (землі запасу) та вищезазначена земельна ділянка не передавалась у користування ДП «СЛАП «Локачіагроліс».

Картографічні матеріали Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (додаються), підтверджують віднесення даної земельної ділянки до державних земель запасу з 1990 років. Цими ж документами підтверджено, що землі лісового фонду взагалі відсутні як на спірній земельній ділянці, так і на будь-якій території, прилеглій до населеного пункту Михайлівка.

Отже, державний орган в особі ГУ Держгеокадастру у Волинській області, ще у квітні 2019 року здійснив дії, правомірність яких позивач на даний час намагається оскаржити в рамках судової справи №931/492/23, при цьому в структурі Волинської ОДА діє управління містобудування та архітектури, що здійснює повноваження ОДА з питань земельних відносин і щодо якого діє обов`язок знати про стан майнових прав органу, який він представляє.

Зазначає, що слід прийти до висновку, що саме у жовтні 2019 року настала подія, правомірність якої оскаржує позивач, а тому слід застосувати наслідки спливу позовної давності у вигляді відмови у задоволенні позову.

Вважає, що позивач фактично не має допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

28.08.2023 року до суду з Володимирської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив (в порядку ст. 179 ЦПК України), у якій прокурор вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, із врахуванням наступного. Щодо доводів відповідача з приводу того, що спірна земельна ділянка не надавалась лісогосподарським підприємствам, оскільки відсутній відповідний проект землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній і приватній власності.

За статтями 45,47,48,54 ЛК України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифруванні аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створенні, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо, регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово - картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень ЛК України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження Волинською обласною державною адміністрації) визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Крім того, вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб до 28.05.2021 мав право виключно Кабінет Міністрів України.

Відтак, спірну земельну ділянку неправомірно віднесено (інвентаризовано) до земель сільськогосподарського призначення та в подальшому передано Війницькій сільській раді та в приватну власність.

З інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України від 25.04.2022 №7363/0/2-22 вбачається, що Кабінету Міністрів України про факт зміни цільового призначення та передачу з державної власності у комунальну та вподальшому приватну земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0624, що фактично перебуває у постійному користуванні ДП «СЛАП «Локачіагроліс», розташованої за межами населеного пункту на території Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області, стало відомо із запиту Володимир-Волинської окружної прокуратури №50-310 вих-22 від 28.03.2022.

Водночас, документи, на підставі яких ГУ Держгеокадастру у Волинській області затверджено технічну документацію та в подальшому Головним управлінням Держгеокадастру передано дану земельну ділянку із державної у комунальну власність не містять жодних рішень Кабінету Міністрів України.

Крім цього,згідно ч.1ст.20,ч.5ст.122та ч.6ст.149ЗК України(вредакції чиннійна моментприйняття спірнихрозпоряджень танаказу) Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не наділене повноваженнями щодо вилучення та зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення державної власності для нелісогосподарських потреб.

Врахувуючи вищевикладене, спірна земельна ділянка є власністю держави в особі Волинської обласної (військової) адміністрації та у відповідності до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження Волинською обласною державною адміністрації) перебуває в користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Поряд з цим, розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації №267 від 11.08.2010 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» з змінами внесеними розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації №411 від 27.09.2012 ДП «СЛАП «Локачіагроліс» надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для ведення лісового господарства, в тому числі і спірної земельної ділянки.

На підставі вищевказаних розпоряджень ДП «СЛАП «Локачіагроліс» складено матеріали лісовпорядкування 2010-2011 років, які погоджено протоколом другої лісовпорядної наради від лютого 2012 року, проведеної за участю директора та головного лісничого ДП «СЛАП «Локачіагроліс», заступника начальника відділу заповідної справи біорізноманіття та комплексного управління Державного управління охорони навколишнього середовища, начальника відділу Волинського ОУЛМГ, начальника партії ВО «Укрдержліспроект» Комплексна експедиція.

З матеріалів лісовпорядкування слідує що, зазначена земельна ділянка знаходиться в межах земель лісового фонду, а саме у 4 кварталі 5, 6 виділі Локачинського лісництва.

При цьому, базове лісовпорядкування проведено Українською лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного проектного виробничого об`єднання ВО «Укрдержліспроект» у 2010-2011 роках, за результатами якого було схвалено вищезазначений проект.

Протоколом другої лісовпорядної наради від лютого 2012 року (погоджений начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Волинській області) запропоновано до затвердження основні положення і заходи проекту організації та розвитку лісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс».

Крім цього, згідно Акту обстеження насаджень в кварталі 4 Локачинського лісництва від 09.08.2022 проведеного комісією в складі заступника начальника відділу лісового та мисливського господарства, інженера лісового господарства та інженера охорони та захисту лісу на земельній ділянці з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623, яка знаходиться в кварталі 4 виділи 5, 6 Локачинського лісництва, частину насаджень викорчувано, на іншій частині земельної ділянки зростають насадження природного походження Сосни звичайної віком 20 років, висотої 11 м, а земельна ділянка частково використовується для сільськогосподарського призначення.

Згідно інформації ДП «СЛАП «Локачіагроліс» № 01.18/253-21 від 29.11.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623 вилучена з державної власності з порушенням земельного законодавства земель лісового фонду, змінено її цільове призначення та передано її приватну власність без належних на те законодавчих підстав.

Крім цього, до доводів відповідача про те, що позивачем не доведено та не надано доказів виконання вимог Інструкції про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 01 жовтня 2010 року № 298, а саме пункту 2.2 даної Інструкції, згідно якого, внесення змін та доповнень до складу документації державного лісового кадастру проводиться Держлісагентством за погодженням з Держгеокадастром, слід віднестись критично, виходячи з наступного.

Відповідно доп.1Порядку веденнядержавного лісовогокадастру таобліку лісів,затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни 20.06.2007№ 848, Державнийлісовий кадастрта обліклісів ведеДержавним агентствомлісових ресурсівУкраїни за єдиною для усіх системою за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, їх раціонального використання та відтворення, здійснення постійного контролю за якісними і кількісі змінами в лісовому фонді України.

Згідно п. 4 вищевказаного Порядку, документація кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень та первинного обліку лісів окремо за власниками лісів і постійними лісокористувачами на підставі документів, визначених статтею 52 Лісового кодексу України.

Таким чином, Державний лісовий кадастр та облік лісів ведеться Державним агентством лісових ресурсів України, а вищевказані доводи відповідача не спростовують того факту, що спірна земельна ділянка є власністю держави в особі Волинської обласної (військової) адміністрації та у відповідності до п. 5 Прикінцевих положень ЛК України (в редакції, чинній на момент прийняття розпорядження Волинською обласною державною адміністрації) перебуває в користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Вищезазначене підтверджується також інформацією ВО «Укрдержліспроект» за №1019 від 23.11.2021, згідно якої вищевказана земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду та знаходиться у 4 кварталі 5, 6 виділі Локачинського лісництва.

Відомості проспірну земельнуділянку внесенодо Державногоземельного кадастру вжепісля виготовленнята затвердження матеріалів лісовпорядкування.

З приводу строків позовної давності прокурор зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів позову, право приватної власності на вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 зареєструвала 11.06.2020, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.04.2023 № 329191779.

У Цивільномукодексі Українипозовну давністьвизначено якстрок,у межахякого особаможе звернутисядо судуз вимогоюпро захистсвого цивільногоправа абоінтересу (ст.256ЦК України).Загальна позовна давність установлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відтак, "власник" - ОСОБА_1 набула "реєстраційне право" на земельну ділянку 11.06.2020, а вимога про її витребування заявлена прокурором в інтересах держави 09.06.2023 у межах загального строку позовної давності.

Враховуючи викладене, вважає доводи відповідача необгрунтованими та безпідставними, у зв`язку із чим просить позов Володимирської окружної прокуратури про витребування земельної ділянки задовольнити.

29.08.2023 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

25.09.2023 року в ході судового засідання представником відповідача було заявлено клопотання про приєднання до матеріалів справи заперечення на відповідь на відзив, клопотання було задоволено.

Своє заперечення на відповідь на відзив мотивує наступним.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623, власність якої намагається оспорити Позивач, є частиною земельної ділянки за кадастровим номером 0722481200:06:000:0266.

Як слідує з тексту позову і не оспорюється відповідачем, земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 сформована за наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 24.04.2019 за № 3-389/15-19-СГ, яким було затверджено технічну інвентаризацію земель сільськогосподарського призначення державної власності. В результаті чого земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 була 20.11.2019 зареєстрована для ведення особистого селянського господарства. Даний наказ прийнятий на виконання розпорядження КМУ від 23.09.2015 року № 993-р "Про затвердження перспективного плану формування території громад Волинської області" та розпорядження КМУ від 31.01.2018 року № 60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад". Таким чином саме власник - держава, в особі Кабінету Міністрів України надала пряму вказівку вчинити дії, які потім були виконані іншими уповноваженими державними органами нижчого рівня та органами місцевого самоврядування. Відповідач отримав у власність спірну земельну ділянку після того, як вона була передана у комунальну власність Затурцівської територіальної громади за наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 21.10.2019 за № 3-1927/15-19-СГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність". При цьому, позивач обґрунтовуючи свої вимоги щодо витребування з володіння довірителя спірної земельної ділянки, посилається як на встановлений акт, що її передача з державної до комунальної власності відбулась протиправно, оскільки незаконно, на думку позивача, нібито змінилось її цільове призначення із земель лісового фонду на землі сільськогосподарського призначення, а тому фактично самостійно визнає зміну права власності нікчемним. Позивач вважає, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 нібито включена до проекту землеустрою ДП «СЛАП «Локачіагроліс», дозвіл на розробку якого у 2010 та 2011 роках, надав голова Волинської ОДА. В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б засвідчували факт затвердження цього проекту землеустрою, як це передбачено чинним законодавством.

Розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації від 11.08.2010 за № 267 та від 27.09.2012 за № 411, підтверджують лише наміри розробити проект землеустрою. В той же час самого проекту і розпорядження про його затвердження, позивачем не надано.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції «Про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів», затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 01.10.2010 № 298, документація державного лісового кадастру ведеться на основі даних державного земельного кадастру, які є обов`язковою основою для використання (врахування). Пунктом 2.2. Інструкції встановлено, що внесення змін і доповнень до складу документації державного лісового кадастру проводиться Держлісагентством за погодженням з Держгеокадастром. Позивачем не доведено і не надано будь-яких доказів про вчинення дій, передбачених вищевказаною Інструкцією.

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 11.08.2023 р. №29-3-0.2220-2961/2-23 навпаки підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 до проведення інвентаризації земель обліковувалася в державній статистичній звітності формі 6-зем протягом сього періоду статистичних спостережень і станом на 01.01.2016 р., рядок 12.1 (землі запасу) та вищезазначена земельна ділянка не передавалась у користування ДП «СЛАП «Локачіагроліс».

Картографічні матеріали Головного управління Держгеокадастру у Волинській області підтверджують віднесення даної земельної ділянки до державних земель запасу з 1990 років. Цими ж документами підтверджено, що землі лісового фонду взагалі відсутні як на спірній земельній ділянці, так і на будь-якій території, прилеглій до населеного пункту Михайлівка.

В свою чергу листом відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління держгеокадастру у Волинській області від 21.08.2023 року №0-30.331-313/14-23 стверджується, що ДП «СЛАП «Локачіагроліс» із заявою щодо проекту заліснення земельної ділянки та зміни її цільового призначення не зверталися.

Щодо застосування строку позовної давності у даній справі зазначає наступне.

У відповідності з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного набувача цього майна.

Оскільки право власності Волинської обласної державної адміністрації на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з державної власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для позову поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли власник довідався або міг довідатися про порушення його права, а саме про факт вибуття з державної власності у володіння іншої особи. Тому слід прийти до висновку, що перебіг строку позовної давності у даній справі починається з дня винесення оспорюваного рішення державним органом чи органом місцевого самоврядування, а саме з 19.10.2019 року. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав з підстав, викладених у ньому, відповіді на відзив, просив його задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Подав до суду заяву, в якій позов прокурора підтримує, просить його задовольнити (Том 1 а.с. 217).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні із підстав, викладених у відзиві на позов та поясненнях, з врахуванням поданих стороною відповідача доказів.

Представник третьої особи - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, подав суду заяву про розгляд справи без його участі (Том 2 а.с. 42).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області у судове засідання не з`явився також, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, подав суду заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги не визнають, просять відмовити повністю у його задоволенні (Том 1 а.с. 165).

Згідно із вимогами ст.223 ЦПК України неявка представника позивача, відповідача та третіх осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, тому суд дійшов висновку про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку, що позов слід задовольнити, враховуючи такі встановлені обставини справи та відповідні їм норми права.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 45 від 15.03.2018 року "Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності" було проведено інвентаризацію несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, в тому числі і на території Затурцівської сільської об`єднаної територіальної громади Локачинського району, згідно додатку 1 до вказаного наказу (т.1 а.с. 84-91).

Технічну документаціюз інвентаризаціїземель сільськогосподарськогопризначення державноївласності замежами населенихпунктів натериторії Війницькоїта Озютичівськоїсільських радЛокачинського району(наданий час-Затурцівської сільськоїради Володимирськогорайону),загальною площею401,7806га,затверджено наказомГУ Держгеокадаструу Волинськійобласті №3-389/15-19-СГвід 24.04.2019р. (т.1а.с.91 з/с).

В результатіінвентаризації земельсільськогосподарського призначеннядержавної власностісформовано земельнуділянку зкадастровим номером0722481200:06:000:0266,яка зареєстрованав ДЗК19.04.2019 згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 06.06.2022 року № 10-3-0.2220-1420/2-22 (т.1 а.с. 79).

В подальшому на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 21.10.2019 року №3-1927/15-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 площею 13,8822 га передано в комунальну власність Війницької сільської ради Локачинського району (теперішня Затурцівська сільська рада) (т. 1 а.с. 80-81).

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Волинській області право комунальної власності на вищевказану земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.02.2020 року за Війницькою сільською радою (теперішньою Затурцівською сільською радою) (т. 1 а.с. 83).

Відповідно до рішення Війницької сільської ради № 38/1-24/49 від 25.02.2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,73 га для ведення особистого селянського господарства з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Війницької сільської ради, не наданих у власність і користування (земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266), що знаходиться біля с. Війниця з метою надання земельної ділянки у власність (т. 1 а.с. 97 з/с).

На підставі вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування ФОП ОСОБА_2 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7300 га ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства на території Війницької сільської ради (за межами населених пунктів) Локачинського району Волинської області. Згідно пояснювальної записки вищевказаного проекту землеустрою земельна ділянка, яка відводиться ОСОБА_1 формується шляхом поділу з земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 та віднесена до земель сільськогосподарського призначення, код цільового використання: К 1600 (землі запасу) (т. 1 а.с. 92-114).

Згідно з рішенням Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області №40/1-18/5 від 29.05.2020 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7300 га для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 0722481200:06:000:0623 ОСОБА_1 на території Війницької сільської ради за межами населених пунктів біля с. Війниця та передано ОСОБА_1 у приватну власність зазначену земельну ділянку кадастровий номер 0722481200:06:000:0623 загальною площею 1, 73 га (т.1 а.с. 117).

Право приватної власності на вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 зареєструвала 11.06.2020 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.04.2023 року № 329191779 (т.1 а.с. 118).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.06.2022 року № НВ-0700414492022 цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, зареєстрована в ДЗК 17.04.2020 (т.1 а.с. 119-120).

Згідно з витягом від 18.04.2023 року № НВ-9918215032023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623 становить 17331,33 грн (т.1 а.с. 121).

Згідно з рішенням Затурцівської сільської ради Володимирського району від 08.12.2020 року № 2/2 "Про початок реорганізації Війницької сільської ради шляхом приєднання до Затурцівської сільської ради" почалася процедура реорганізації Війницької сільської ради шляхом приєднання до Затурцівської сільської ради. Згідно з п. 2 цього рішення Затурцівська сільська рада є правонаступником належного розформованій Війницькій територіальній громаді (Війницькій сільській раді) нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок, розташованих на території сформованої Затурцівської територіальної громади (т. 1 а.с. 115-116).

Таким чином, на даний час земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623 знаходиться за межами населених пунктів Затурцівської сільської ради.

Разом зтим,розпорядженням головиВолинської обласноїдержавної адміністрації№ 267від 11.08.2010року "Пронадання дозволівна розробленняпроектів землеустроющодо відведенняземельних ділянок"із змінами,внесеними розпорядженнямголови Волинськоїобласної державноїадміністрації №411від 27.09.2012року,Державному підприємству"Спеціалізованелісогосподарське агропромисловепідприємство "Локачіагроліс"(далі-ДП "СЛАП"Локачіагроліс")було наданодозвіл нарозроблення проектівземлеустрою щодовідведення земельнихділянок упостійне користуваннядля веденнялісового господарства,згідно іздодатком,в томучислі натериторії Війницькоїсільської ради-330,25га (т.1 а.с. 75 з/с - 77).

На підставі зазначених розпоряджень ДП "СЛАП "Локачіагроліс" було складено матеріали лісовпорядкування 2010-2011 років, що погоджені протоколом другої лісовпорядної наради лютого 2012 року, проведеної за участю директора та головного лісничого ДП "СЛАП "Локачіагроліс", заступника начальника відділу заповідної справи біорізноманіття та комплексного управління Державного управління охорони навколишнього середовища, начальника відділу Волинського ОУЛМГ, начальника партії ВО "Укрдержліспроект" Комплексна експедиція (т.1 а.с. 47-73).

Згідно з перспективним планом організації і ведення лісового господарства ДП «СЛАП «Локачіагроліс» спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623 належить до земель лісового фонду.

Базове лісовпорядкування проведено Українською лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного проектного Виробничого об`єднання (далі ВО) «Укрдержліспроект» у 2010-2011 роках, за результатами якого було схвалено вищезазначений проект.

З інформації ВО "Укрдержліспроект" від 23.11.2021 року № 1019, а саме: фрагменту з публічної кадастрової карти України станом на 19.11.2021 року з нанесеними межами частини кварталу № 4 СЛАП "Локачіагроліс" за даними базового лісовпорядкування 2013 року, вбачається, що спірна земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду, а саме кварталу 4, виділу 5, 6 ДП СЛАП "Локачіагроліс" (т.1 а.с.126 з/с).

Відповідно до Акту обстеження насаджень в кварталі 4 Локачинського лісництва від 09.08.2022р., проведеного комісією в складі заступника начальника відділу лісового та мисливського господарства, інженера лісового господарства та інженера охорони та захисту лісу на земельній ділянці з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623, яка знаходиться в кварталі 4 виділі 5, 6 Локачинського лісництва: в кв. 4 вид. 5 насадження викорчовано, земельна ділянка використовується для сільськогосподарського призначення; в кв. 4 вид. 6 зростають насадження природного походження Сосни звичайної віком 20 років, середній діаметр 12 см, висотою 11 м, повнотою 0,9 (т.1 а.с.122).

Згідно з інформацією ДП «СЛАП «Локачіагроліс» № 01.18/253-21 від 29.11.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623 вилучена з державної власності з порушенням земельного законодавства з земель лісового фонду, змінено її цільове призначення та передано її в приватну власність без належних на те законодавчих підстав (т.1 а.с. 16-21).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, в тому числі землі лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

Відповідно до частини першої, пункту «ґ» частини четвертої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Положеннями частини першої, п`ятої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Ст. 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земельдержавної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 5 Лісового кодексу України унормовано, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до пунктів 4, 5, 8 частини першої статті 31 ЛК України в редакції, чинній на час прийняття розпорядження голови Волинської ОДА від 11.08.2010), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними; забезпечують здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання, забороняють відвідування лісів населенням і в`їзд до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством.

Районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення (пункт 4 частини першої статті 32 ЛК України).

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України (в редакції на час прийняття розпорядження голови Волинської ОДА від 11.08.2010) у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 5 Розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України, в редакції, чинній до 16.01.2020 року, визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Пунктом 5 Розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України (в редакції після 16.01.2020 року та чинній на час прийняття рішення Війницької сільської ради від 29.05.2020 року) до здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 Розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України.

Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16, від 23.10.2019 р. у справі №488/402/16-ц, постановах Верховного Суду від 30.01.2018р. у справі №707/2192/15-ц, від 13.06.2018р. у справі №278/1735/15-ц.

Відповідно до ч. ч. 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу), центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастр України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №15) та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря.

Згідно ч. 9 ст. 149 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу), Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п`ятою восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми права, спірна земельна ділянка на час проведення інвентаризації ГУ Держгеокадастру у Волинській області, передання її у комунальну власність згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області та надання у власність ОСОБА_1 рішенням Війницької сільської ради відносилась до земель лісового фонду, що надана на праві постійного користування ДП СЛАП «Локачіагроліс», яке підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

На даний час усі майнові та немайнові права ДП «Володимир - Волинське ЛМГ» як юридичної особи (правонаступника ДП "СЛАП "Локачіагроліс") перейшли до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб мав право виключно Кабінет Міністрів України.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували ту обставину, що спірну земельну ділянку було вилучено Кабінетом Міністрів України для нелісогосподарських потреб.

Отже, спірну земельну ділянку ГУ Держгеокадастру у Волинській області незаконно вилучено із земель лісового фонду, змінено цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення та передано із державної власності в комунальну, як наслідок земельну ділянку неправомірно зареєстровано в комунальній власності Війницької сільської ради і в подальшому передано у приватну власність ОСОБА_1 за рішенням Війницької сільської ради.

Таким чином, рішення ГУ Держгеокадастру у Волинській області прийняті в порушення вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3,15-2, 17, 20, 56, 57, 84, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень), ст. ст. 31, 33, 57 Лісового кодексу України, оскільки землі лісогосподарського призначення не можуть передаватись у користування для інших потреб без їх вилучення у постійних користувачів.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

На час пред`явлення цього позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, площею 1,73 га, кадастровий номер 0722481200:06:000:0623 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 11.06.2020 року на підставі рішення Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області № 40/1-18/5 від 29.05.2020 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» ОСОБА_1 .

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, то відповідний запис наділяє ОСОБА_1 певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника державу.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст. 330 ЦК України).

Статтею 388 ЦК України встановлений перелік випадків, коли власник має право на витребування майна від добросовісного набувача.

Згідно зі статтею 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ч. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Положення статті 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про витребування майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений.

Право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель лісогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь фізичної особи, передбачено чинним законодавством України. Відповідні приписи стосовно охорони вказаної категорії земель і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.

Повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель лісогосподарського призначення.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пунктах 95-99 постанови від 07.11.2018 року у справі №488/5027/14-ц.

Судове рішення про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно виключно у разі, якщо право власності на це майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Даний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.04.2020 року у справі №504/2457/15-ц.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка вибула з володіння власника не з його волі, то вимога про витребування земельної ділянки на користь держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 є правомірною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Доводи представника відповідача про неможливість витребування земельної ділянки в добросовісного набувача є необгрунтованими, з огляду на те, що в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки, яка є залісненою відповідно до акту її обстеження та повністю знаходиться в 4 кварталі 5, 6 виділі Локачинського лісництва, ОСОБА_1 , проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою, у зв`язку з чим вона не може вважатися добросовісним набувачем земельної ділянки. Такі висновки відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц.

Відповідачем у відзиві та запереченні на відповідь на відзив викладено заяву про застосування до позовних вимог прокурора строку позовної давності.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення вимог позову, а тому перед застосуванням позовної давності належить з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові у зв`язку з його необґрунтованістю. У разі встановлення судом порушеного права, але якщо позовна давність за такими вимогами сплила, про що заявила інша сторона, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності як самостійної підстави, за відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, на які посилався позивач.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позовної вимоги як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

І в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (пункти 46, 48, 65, 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

У цій справі суду необхідно було встановити, чи прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з інформацією ДП «СЛАП «Локачіагроліс» № 01.18/253-21 від 29.11.2021, надісланої на адресу Володимир Волинської окружної прокуратури, земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623 вилучена з державної власності з порушенням земельного законодавства з земель лісового фонду, змінено її цільове призначення та передано її в приватну власність без належних на те законодавчих підстав. Вищезазначене підтверджується інформацією ВО «Укрдержліспроект» за №1019 від 23.11.2021, згідно з якою вищевказана земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду (том 1 а.с. 126 з/с).

Про необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку прокурору стало відомо лише після надходження вказаного листа на адресу Володимир Волинської окружної прокуратури, при цьому лист датовано 29.11.2021 року, а позов прокурором подано 09.06.2023 року (Том 1, а.с. 16).

Про факти незаконного використання земель лісового фонду, на території Володимир Волинського району, в тому числі спірною земельною ділянкою, Волинську обласну державну адміністрацію прокурором повідомлено листом від 23.08.2022 року (т. 1 а.с. 127).

Згідно відповіді Управління містобудування та архітектури Волинської ОДА від 25.08.2022 року інформація про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки в обласній військовій адміністрації відсутня (том 1, а.с. 128).

В матеріалах справи відсутні докази того, що прокурору чи органу, уповноваженому державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, раніше стало відомо про порушене право.

Підтверджень того, що до Волинської ОДА надходила інформація про зміну цільового призначення та передання спірної земельної ділянки у комунальну, а потім і у приватну власність, чи це стало відомо Волинській ОДА чи прокурору в ході проведення тих чи інших перевірок, суду не надано.

Оцінюючи доводи представника відповідача з приводу того, що строк позовної давності у даній справі повинен обраховуватися від 19 жовтня 2019 року, а саме з дня винесення оспорюваного рішення державним органом чи органом місцевого самоврядування, а Волинська ОДА мала можливість і обов`язок знати про це, суд заначає наступне.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623 згідно витягу з Державного земельного кадастру зареєстрована в ДЗК з зазначенням цільового призначення 17 квітня 2020 року, саме з цієї дати відбулася зміна цільового призначення земельної ділянки.

Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» набув чинності 02 квітня 2020 року, відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Прокурор звернувся з позовом 09.06.2023 року.

Отже, строк позовної давності не пропущений.

Отже, строк позовної давності не пропущений.

Щодо покликань відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б засвідчували факт затвердження проекту землеустрою, дозвіл на розробку якого у 2010 та 2011 роках надав голова Волинської ОДА, та те, що позивач фактично не має допустимих доказів в обґрунтування своєї позиції, то вказані покликання є необгрунтованими з огляду на таке.

З фрагменту з публічної кадастрової карти України станом на 19.11.2021 року з нанесеними межами частини кварталу №4 СЛАП "Локачіагроліс" за даними базового лісовпорядкування 2013 року, наданого ВО «Укрдержліспроект», вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0624 повністю накладається на землі лісового фонду, а саме 5,6 виділу 4 кварталу .

ВО «Укрдержліспроект» створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.

А тому суд бере до уваги інформацію, надану даним органом, та вважає її належним доказом у даній справі.

Такі висновки суду відповідають правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2019 року, справа № 361/6826/16-ц.

Крім того, прокурором було надано перспективний план ведення лісового господарства ДП СЛАП «Локачіагроліс», протокол другої лісовпорядної наради лютого 2012 року, що належать до матеріалів лісовпорядкування ДП "СЛАП "Локачіагроліс".

На спростування вказаного доказу, відповідачем, всупереч вимогам ст.12, 81 ЦПК України, належних доказів того, що спірна земельна ділянка, не накладається на землі лісового фонду, суду не подано. Про проведення земельно технічної експертизи клопотань не заявлялося.

Надані представником відповідача Довідка Відділу у Локачинському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах ГУ Дердгеокадастру за даними форми 6-зем від 15.04.2019, картографічні матеріали ГУ Держгеокадастру ( в т.ч. викопіювання із картограми агровиробничих грунтів земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності Локачинський район, Війницька ОТГ (Війницька сільська рада) (за межами населених пунктів) (а.с. 177-186 Том 1), лист ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 11.08.2023 року про надання інформації (а.с. 176 Том 1) не підтверджують тієї обставини, що спірна земельна ділянка, починаючи з 01.01. 2010 року була ділянкою сільсьскогосподарського призначення, а тому Волинська обласна адміністрація не мала права нею розпоряджатися.

Довідка за даними форми 6-зем, на думку суду, є лише формою статистичної звітності і не встановлює цільове призначення земельної ділянки, в розумінні ст. 20 Земельного кодексу України.

Крім того, згідно ст. 20 ЗК України, віднесення земельних ділянок до тієї чи іншої категорії земель здійснюється на підставі рішень органів державної влади та місцевого самоврядування. При цьому, ГУ Держгеокадастру у Волинській області не зазначило, на якій підставі спірні земельні ділянки було віднесено до земель сільськогосподарського призначення та відображено в подальшому їх в статистичній звітності форми 6 - зем.

Як вбачається з поданої довідки Відділу у Локачинському районі міжрайонного управління у Горохівському та Локачинському районах ГУ Дердгеокадастру за даними форми 6-зем від 15.04.2019 (а.с. 178 Том 1), листа ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 11.08.2023 року про надання інформації (а.с. 227) земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 площею 13,8822 га, з якої виділено спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_1 , до проведення інвентаризації земель станом на 01.01.2016 року обліковувалась як землі запасу сіножаті.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст 19 ЗК України такої категорії земель за цільовим призначенням, як землі запасу, не визначено. Частиною другою цієї ж статті визначено, що земельні ділянки кожної категорії земель за цільовим призначенням, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Отже, віднесення земельних ділянок до земель запасу не визначає їх цільове призначення.

Наявність у складі земель запасу сільськогосподарських угідь також не свідчить про віднесення їх до земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Таким чином, суду не подано належних доказів про належність спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення на час прийняття розпоряджень голови Волинської ОДА, розроблення та затвердження матеріалів лісовпорядкування, якими спірну земельну ділянку віднесено до земель лісогогосподарського призначення.

При цьому, проведення інвентаризації земель шляхом розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель не може змінювати цільове призначення земель, а лише встановлює їх місце розташування, межі та правовий статус.

Інші доводи та заперечення відповідача судом розглянуті та відхилені, зокрема, як такі, що на результат вирішення спору задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч їй було створено усі можливості для надання заперечень та доказів в обґрунтування останніх, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення пред`явлених прокурором позовних вимог.

На підставіп.1ч.2 ст.141ЦПК необхідно стягнути з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури судовий збір, сплачений прокурором під час звернення до суду із заявою про забезпечення позову та з позовною заявою (всього - 4026 грн).

Ухвалою суду від 14.06.2023 року за заявою прокурора вжито заходи забезпечення позову у справі і, виходячи із характеру спірних правовідносин між сторонами, суд вважає, що підстави для скасування таких заходів на час ухвалення цього рішення не має.

Разом з тим, необхідно роз`яснити учасникам справи, що відповідно до положень ч.ч. 7, 8 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 20, 78, 80, 84, 116, 122, 149 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 8, 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України, ст.ст. 15, 16, 256, 257, 261, 387, 388 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0623,площею 1,73 га.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської обласної прокуратури (вул. Винниченка, 15, м. Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) витрати по сплаті судового збору в сумі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. на р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, ДКСУ м.Київ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційногосуду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи,якому рішеннясуду небуло врученоу деньйого проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

Володимирська окружна прокуратура, адреса місцезнаходження: м. Володимир, вул. Драгоманова, 31, Волинської області.

Позивач: Волинська обласна державна адміністрація (Волинська обласна військова адміністрація), адреса місцезнаходження: м. Луцьк, Київський майдан, 9, Волинської області, код ЄДРПОУ 13366926.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків- НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9А, код ЄДРПОУ 44768034.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Затурцівська сільська рада Володимирського району Волинської області, адреса місцезнаходження: с. Затурці вул. Липинського, 66 Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04332087.

Повний текст рішення складено 23.02.2024 року.

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна