Ухвала

від 23.02.2024 по справі 295/2714/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/2714/24

2-з/295/17/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

23.02.2024 року м.Житомир

Суддя Богунського районного суду міста Житомира Воробйова Т.А.,

розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви,

в с т а н о в и в:

21.01.2024 ОСОБА_1 звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви, та просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23.12.2008 у цивільній справі №2-5322/08 позов ОСОБА_2 , що діяла в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу №2, Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради, про визнання права власності на квартиру, задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на 15/100 частин квартири АДРЕСА_1 ; встановлено факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на праві власності 85/100 частин квартири АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_2 , 1991 р.н., право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 85/100 частин квартири АДРЕСА_1 .

Постановою Житомирського апеляційного суду від 08.01.2024 вказане вище рішення скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 , що діяла в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до Житлово-будівельного кооперативу №2, Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради про визнання права власності на квартиру.

Рішення суду першої інстанції у вказаній справі скасовано з огляду на те, що воно ухвалено при неповному з`ясуванні обставин справи та порушенні норм процесуального права.

Так, рішення Богунського районного суду м. Житомира від 23.12.2008 у справі №2- 5322/08 переглядалось за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - особи, яка не брала участі у розгляді справи у суді першої інстанції, проте Житомирський апеляційний суд у своєму рішенні від 08.01.2024 дійшов висновку про те, що рішення у справі прямо впливає на права та законні інтереси ОСОБА_1 стосовно спірного нерухомого майна, оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення, остання прийняла спадщину після смерті батька, будучи спадкоємцем першої черги за законом.

Як вбачається із викладених вище обставин, перегляд рішення суду першої інстанції відбулося через 15 років. На підставі рішення Богунського районного суду м.Житомира від 23.12.2008 у справі №2-5322 державним реєстратором 04.11.2011 зареєстровано право власності на нерухоме майно, що підтверджується відомостями з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відтак, станом на даний час спірна квартира АДРЕСА_1 , згідно з відомостями з Реєстру прав власності, належить ОСОБА_2 (частка власності 85/100) та ОСОБА_2 (частка власності 15/100).

Разом з тим, заявник ОСОБА_1 , враховуючи висновки, викладені у мотивувальній частині постанови Житомирського апеляційного суду від 08.01.2024 у справі №2-5322, має намір визнати своє право власності на 1/2 частину квартири, що належала її батьку ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судовому порядку, шляхом звернення із відповідним позовом до Богунського районного суду м. Житомира.

З огляду на те, що ОСОБА_2 та її син ОСОБА_2 були сторонами у справі №2-5322, а відтак, їм відомо про скасування на підставі рішення суду апеляційної інстанції їх права власності на спірну квартиру, тому заявник припускає, що вони вчинять спроби відчужити квартиру АДРЕСА_1 , оскільки на даний час право власності все ще зареєстровано за ними.

Отож, власники квартири не обмежені в праві розпорядження нею, в тому числі щодо вчинення правочинів про відчуження квартири.

Заявник вказує, що відчуження квартири іншій особі ускладнить цивільний процес, оскільки тягне за собою зміну способу захисту порушеного права, залучення до участі у справі нового власника, збільшення судових витрат, або, навіть, неможливість захисту порушеного права в одному провадженні.

Тому, з метою запобігання відчуженню ОСОБА_2 та ОСОБА_2 спірної квартири, частка власності у якій має належати ОСОБА_1 , як спадкоємиці першої черги після смерті батька, слід застосувати забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Заявник вважає, що заходи забезпечення позову необхідні для збереження балансу прав та інтересів сторін, а невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Згідно з ч.1 ст.153ЦПКУкраїни заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви проводиться судом у письмовому провадженні, що відповідає вимогам ч.13 ст.7 ЦПК України.

Відповідно до ч.13 ст.7ЦПКУкраїни розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту заяви та доданих до неї матеріалів, рішенням Богунського районного суду м. Житомира у справі №2-5322/08 від 23.12.2008, позов ОСОБА_2 , що діяла в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до Житлово-будівельного кооперативу №2, Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради, про визнання права власності на квартиру, задоволено, визнано за ОСОБА_2 право власності на 15/100 частин квартири АДРЕСА_1 ; встановлено факт належності померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на праві власності 85/100 частин квартири АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_2 , 1991 р.н., право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 85/100 частин квартири АДРЕСА_1 .

Постановою Житомирського апеляційного суду від 08.01.2024 рішення Богунського районного суду м. Житомира у справі №2-5322/08 від 23.12.2008 скасоване та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 , що діяла в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , до Житлово-будівельного кооперативу №2, Територіальної громади міста Житомира в особі Житомирської міської ради про визнання права власності на квартиру.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №366684098 від 21.02.2024, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 (частка власності 85/100) та ОСОБА_2 (частка власності 15/100).

Відповідно до змісту постанови Житомирського апеляційного суду від 08.01.2024, з матеріалів спадкової справи №331/2008 вбачається, що спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 прийняла його дочка ОСОБА_1 , шляхом подання її матір`ю ОСОБА_3 , в інтересах малолітньої доньки, протягом шести місяців до нотаріальної контори заяви від 10.04.2008 про прийняття спадщини після смерті батька. Відтак, рішення у справі прямо впливає на права та законні інтереси ОСОБА_1 стосовно спірного нерухомого майна, оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення, остання прийняла спадщину після смерті батька, будучи спадкоємцем першої черги за законом. Під час розгляду справи встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняла його дочка ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , відтак, ухвалене у цій справі судове рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси ОСОБА_1 .

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує, що враховуючи висновки, викладені у мотивувальній частині постанови Житомирського апеляційного суду від 08.01.2024 у справі №2-5322, вона має намір визнати своє право власності на 1/2 частину квартири, що належала її батьку ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , у судовому порядку, шляхом звернення із відповідним позовом до Богунського районного суду м. Житомира.

Згідно з частиною 1 ст.149ЦПКУкраїни суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одними із видів забезпечення позову, перелік яких наведений у частині 1 статті 150ЦПК України, є накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, а також заборона вчиняти певні дії, у тому числі заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Пунктами 4, 5 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»від 22.12.2006№9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Мотивуючи заяву про забезпечення позову, заявник посилається на те, що ОСОБА_2 та її син ОСОБА_2 були сторонами у справі №2-5322, а відтак, їм відомо про скасування на підставі рішення суду апеляційної інстанції їх права власності на спірну квартиру, тому заявник припускає, що вони вчинять спроби відчужити квартиру АДРЕСА_1 , оскільки на даний час право власності зареєстровано за ними.

Заявник вказує, що відчуження квартири ускладнить або навіть унеможливить захист її порушеного права.

З огляду на характер спірних правовідносин,суд дійшоввисновку,що заявник своїми доводами довела, що існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки їх невжиття може призвести до відчуження спірного нерухомого майна, що ускладнить виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, а тому суд вважає за можливе задовольнити вимоги заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149-154, 260, 353 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Заяву задовольнити.

Заборони ОСОБА_2 та ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Примірник ухвали про забезпечення позову одночасно з направленням її копії сторонам, також направляється до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради для вжиття відповідних заходів щодо її виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 ,

ОСОБА_2 , адреса:

АДРЕСА_4 .

Суддя Т.А. Воробйова