Постанова

від 14.02.2024 по справі 199/6026/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 199/6026/19

провадження № 61-12282св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - Дніпровська міська рада,

відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Дуос Капітал», ОСОБА_2 ,

третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року в складі колегії суддів: Барильської А. П., Зайцевої С. А., Максюти Ж. І.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У липні 2019 року Дніпровська міська рада звернулася із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним акту приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акту прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування записів про право власності та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року у справі №191/2789/18, затверджено мирову угоду, укладену 20 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , визнано, серед іншого, за ОСОБА_1 право власності на торгівельні павільйони, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеної мирової угоди, 08 листопада 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району, Дніпропетровської області Третяк Т. В. за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на торгівельні павільйони літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689221612000; номер запису про право власності: 28826707, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43947919 від 09 листопада 2018 року.

19 березня 2019 року ОСОБА_1 за актом приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року передав, а ТОВ «Дуос Капітал» прийняло до статутного капіталу майновий вклад у вигляді: громадського будинку, будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості, які складаються з торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689221612000, що було оцінено засновником у розмірі 50 000 грн та рішенням державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова С.В. від 20 березня 2019 року було зареєстровано право власності за ТОВ «Дуос Капітал», номер запису про право власності: 30779845.

19 березня 2019 року відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про вихід зі складу учасників №19/03 від 19 березня 2019 року на підставі акту прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року ТОВ «Дуос Капітал» було передано ОСОБА_2 наступне майно: майновий вклад у вигляді: громадський будинок, будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості, який складається з торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689221612000 та рішенням державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова С.В. від 20 березня 2019 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на вказане майно, номер запису права власності: 30782876.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2019 року скасовано ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року про затвердження мирової угоди та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Позивач посилався на те, що спірне майно не було введено ОСОБА_1 в експлуатацію, ухвала суду про затвердження мирової угоди, якою було визнано право власності на спірне нерухоме майно скасована апеляційним судом, Дніпровська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а тому у ОСОБА_1 не виникло права власності на торгівельні павільйони, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 під літ. А, Б, В, Г, Д та в подальшому він не мав права передавати майно у власність ТОВ «Дуос Капітал», як внесок майна до статутного капіталу, а в акті приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року відсутнє будь-яке посилання на рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про збільшення статутного капіталу товариства та не зрозуміло, який розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «Дуос Капітал» і на якій підставі було передано майно ОСОБА_2 у зв`язку з його виходом з товариства, враховуючи, що він до статутного капіталу цього майна не вносив, як і відсутня інформація про згоду інших учасників товариства, що є підставою для визнання акту прийому-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року, акту прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року ОСОБА_2 , та протоколу загальних зборів №19/03 від 19 березня 2019 року недійсними, у зв`язку з чим записи по право власності, що були внесені на підставі зазначених актів є такими, що підлягають скасуванню.

Права Дніпровської міської ради, яка є власником земельної ділянки, на якій самовільно побудоване спірне нерухоме майно, підлягає захисту на підставі статті 1212 ЦК України. Тому ОСОБА_1 повинен повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно побудованих споруд.

Дніпровська міська рада просила:

визнати недійсним акт приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року у частині торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складений між ОСОБА_1 та ТОВ «Дуос Капітал»;

визнати недійсним акт прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року в частині торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складений між ТОВ «Дуос Капітал» та ОСОБА_2 ;

визнати недійсним протокол №19/03 загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» від 19 березня 2019 року про вихід зі складу учасників ТОВ «Дуос Капітал» та повернення майна, внесеного до статутного капіталу в частині торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за:

ОСОБА_1 № 28826707, який внесено державним реєстратором Третяк Т.В., Чумаківська сільська рада, Дніпровського району, Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43947919 від 09 листопада 2018 року;

ТОВ «Дуос Капітал» № 30779845, який внесено державним реєстратором Ковальовим С. В., КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46048628 від 20 березня 2019 року;

ОСОБА_2 №30782876, який внесений державним реєстратором Ковальовим С.В., КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46051956 від 20 березня 2019 року;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року в складі судді: Богун О. О., позов Дніпровської міської ради задоволено.

Визнано недійсним акт приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року в частині торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складений між ОСОБА_1 та ТОВ «Дуос Капітал».

Визнано недійсним акт прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року в частині торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складений між ОСОБА_2 та ТОВ «Дуос Капітал».

Визнано недійсним протокол №19/03 Загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» від 19 березня 2019 року про вихід зі складу учасників ТОВ «Дуос Капітал» та повернення майна, внесеного до статутного капіталу в частині торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_1 № 28826707, який внесено державним реєстратором Третяк Т. В., Чумаківська сільська рада, Дніпровського району, Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43947919 від 09 листопада 2018 року; ТОВ «Дуос Капітал» № 30779845, який внесено державним реєстратором Ковальовим С. В., КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46048628 від 20 березня 2019 року; ОСОБА_2. №30782876, який внесений державним реєстратором Ковальовим С. В., КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46051956 від 20 березня 2019 року.

Зобов`язано ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Заочне рішення суду першої інстанції мотивоване тим що:

державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Однак, ОСОБА_1 не було введено в експлуатацію об`єкт нерухомого майна, ухвала суду про затвердження мирової угоди, якою було визнано право власності на спірне нерухоме майно - була скасована апеляційним судом. Дніпровська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а тому у ОСОБА_1 не виникло права власності на торгівельні павільйони, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 під літ. А, Б, В, Г, Д та в подальшому він не мав права передавати майно у власність ТОВ «Дуос Капітал», як внесок майна до статутного капіталу;

в акті приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року відсутнє будь-яке посилання на рішення загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про збільшення статутного капіталу товариства. Крім того, зі змісту акту прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року незрозуміло, який розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «ДУОС КАПІТАЛ», а також відсутня інформація про згоду інших учасників товариства. ОСОБА_2 , у зв`язку з його виходом з товариства, було передано майно, яке він до статутного капіталу не вносив. Таким чином, позовні вимоги щодо визнання недійсним акту приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року в частині торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складений між ОСОБА_1 та ТОВ «Дуос Капітал»; визнання недійсним акту прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року в частині торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складений між ТОВ «Дуос Капітал» та ОСОБА_2 ; визнання недійсним Протокол №19/03 Загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» від 19 березня 2019 року про вихід зі складу учасників ТОВ «Дуос Капітал» та повернення майна, внесеного до статутного капіталу в частині торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню;

позовні вимоги щодо скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за ОСОБА_1 , ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 та позовні вимоги щодо зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель, є ефективним способом захисту порушеного права, а тому підлягають задоволенню;

враховуючи, що рішення суду, на підставі якого земельна ділянка вибула із володіння Дніпровської міської ради поза її волею, скасовано, позовні вимоги Дніпровської міської ради, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 2023 року в складі судді: Богун О. О., заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року від 23 червня 2023 року залишено без задоволення.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи у спосіб, передбачений ЦПК України. Під час розгляду справи судом досліджені всі обставини, дослідженні всі докази, надана їм належна оцінка.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року скасовано.

Провадження у справі за позовними вимогами Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсним акту приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акту прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства та скасування записів про право власності - закрито.

Позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про зобов`язання повернути земельну ділянку залишено без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

вимога щодо повернення земельної ділянки у володіння власника підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки носить приватно-правовий характер, яка і повинна бути прийнята до провадження в порядку цивільного судочинства;

позовні вимоги в іншій частині підлягають розгляду господарським судом, однак, суд першої інстанції, не застосувавши вимоги пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України, яка регламентує відмову у відкритті провадження з розгляду частини позовних вимог, які не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, відкрив провадження у цій справі за вимогами, які стосуються правовідносин між учасниками товариства та самим товариством з приводу передачі нерухомого майна до статутного капіталу цього товариства з подальшим виходом з товариства та такою передачею цього майна учаснику товариства, який вибув, що оформлено актами та протоколом, які оскаржуються позивачем, як і за вимогою щодо скасування записів про державну реєстрацію речових прав на спірне майно, вчинених на підставі цих актів, яка є похідною від оскарження документів товариства, та розглянув їх по суті, що призвело до помилкового рішення у цій частині позовних вимог та є порушенням норм як матеріального, так і процесуального права;

з огляду на те, що провадження відкрито за вимогами, які не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, колегія суддів вважає за необхідне на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження в частині позовних вимог щодо визнання актів прийому-передачі від 19 березня 2019 року, протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» та скасування записів про реєстрацію речових прав;

вирішуючи позовну вимогу Дніпровської міської ради щодо повернення ОСОБА_1 самовільно зайнятої земельної ділянки у первісний стан, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про її задоволення, оскільки для встановлення правомірності такої вимоги позивача належить встановити в господарському судочинстві неправомірність набуття права власності відповідачами на спірне нерухоме майно, що є основною обставиною при розгляді справ цієї категорії. Тому колегія суддів приходить до висновку про відмову у її задоволенні, як заявленої передчасно.

Аргументи учасників справи

14 серпня 2023 року Дніпровська міська рада засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року, в якій просила:

скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року;

залишити в силі заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2022 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

рішення суду на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно у АДРЕСА_1 , яке стало первинною підставою виникнення права власності на нерухоме майно скасоване. Власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 ;

особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок;

реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного;

об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , споруджені ОСОБА_1 самовільно без відповідних дозвільних документів на земельній ділянці, яка не призначена для цієї мети. Тому нерухоме майно у розумінні статті 376 ЦК України є самочинним об`єктом нерухомого майна і може бути легалізоване лише у порядку, визначеному вказаною статтею. Подальша реєстрація за ОСОБА_2 права власності на вказане нерухоме майно не спростовує той факт, що такий об`єкт є самочинним. Таким чином, реєстрація права власності за ОСОБА_1 на самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного. Земельна ділянка, на якій розташоване вищевказане самочинно побудоване нерухоме майно належить територіальній громаді міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності. Дана земельна ділянка ОСОБА_1 не надавалась під будівництво, право власності чи користування за ним на цю земельну ділянку не оформлювалось;

предметом спору у справі № 199/6026/19 є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка була незаконно зайнята ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі та залишаючи без задоволення позовну вимогу міської ради щодо повернення земельної ділянки, зазначив про те, що вказана вимога є похідною від попередніх вимог, проте, суд не надав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_1 було самочинно здійснено будівництво об`єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1 ;

суд апеляційної інстанції не врахував те, що спірне нерухоме майно не було в установленому законом порядку введено в експлуатацію, а тому відсутні правові підстави вважати, що ОСОБА_1 набув право власності на це майно. Оскільки об`єкт нерухомого майна є об`єктом самочинного будівництва, ОСОБА_1 не набув права власності на нього, а тому у останнього були відсутні правові підстави для розпорядження даним об`єктом, а саме передавати його до статутного капіталу ТОВ «Дуос Капітал», а тому відсутні правові підстави вважати, що ОСОБА_2 набув право власності на спірне нерухоме майно шляхом виходу його зі складу учасників ТОВ «Дуос Капітал» на підставі акту прийому-передачі майна.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.

13 грудня 2023 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2024 року: додаткові пояснення Дніпровської міської ради, які підписані ОСОБА_5 , повернуто; справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 19 вересня 2023 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20; від 30 вересня 2022 року у справі № 201/2471/20; від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц; від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18; від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13; від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17; від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц; від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17; від 20 жовтня 2020 року у справі № 569/21350/18; від 22 лютого 2022 року у справі № 203/5561/16; від 05 липня 2023 року у справі № 202/5418/20; від 24 березня 2021 року у справі № 200/2192/18; від 21 квітня 2021 року у справі № 916/3674/19; від 20 жовтня 2020 року у справі № 910/13356/17; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц; від 02 липня 2019 року у справі № 48/340; від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16; від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19; від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року у справі №191/2789/18, затверджено мирову угоду, укладену 20 вересня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , визнано, серед іншого, за ОСОБА_1 право власності на торгівельні павільйони, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі зазначеної мирової угоди 08 листопада 2018 року державним реєстратором Чумаківської сільської ради Дніпровського району, Дніпропетровської області Третяк Т. В. за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на торгівельні павільйони літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689221612000; номер запису про право власності: 28826707, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43947919 від 09 листопада 2018 року.

Відповідну до акту приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Дуос Капітал» прийняло до статутного капіталу майновий вклад у вигляді: громадський будинок, будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості, які складаються з торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689221612000, що було оцінено засновником у розмірі 50 000 грн, та рішенням державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова С.В. від 20 березня 2019 року було зареєстровано право власності за ТОВ «Дуос Капітал», номер запису про право власності: 30779845.

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про вихід зі складу учасників №19/03 від 19 березня 2019 року на підставі акту прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року ТОВ «Дуос Капітал» було передано ОСОБА_2 наступне майно: майновий вклад у вигляді: громадський будинок, будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості, який складається з торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1689221612000 та рішенням державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова С. В. від 20 березня 2019 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на вказане майно, номер запису права власності: 30782876.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 21 березня 2019 року скасовано ухвалу Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року про затвердження мирової угоди та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2019 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Суди встановили, що Дніпровська міська рада не приймала будь-яких рішень щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція Верховного Суду

Щодо позовних вимог Дніпровської міської ради про визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, визнання недійсним акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ТОВ «Дуос Капітал»

У приватному праві недійсність може стосуватися або «вражати», зокрема, правочин, Рішення загальних зборів учасників господарського товариства (акт органу юридичної особи). Рішення загальних зборів учасників господарського товариства (акт органу юридичної особи) по своїй суті не є правочином. Як наслідок до конструкції недійсність рішення загальних зборів учасників господарського товариства положення ЦК України та інших законів про правочини, зокрема й норми § 2 «Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону» глави 16 ЦК України, не можуть бути застосовані (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року в справі № 569/693/21 (провадження № 61-13565св21)).

Недійсність акту органу юридичної особи (рішення загальних зборів учасників господарського товариства) як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність акту органу юридичної особи не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. У справі, за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства (акту органу юридичної особи) належним відповідачем є господарське товариство, а не його окремі учасники, оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 лютого 2022 року в справі № 569/693/21 (провадження № 61-13565св21)).

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18) вказано, що «господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, - за умови, що такі вимоги не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію статті 4 ГПК».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20) вказано, що «критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18(провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19)».

У справі, що переглядається:

позовні вимоги Дніпровської міської ради до ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним акту приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акту прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ТОВ «Дуос Капітал» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства;

належним відповідачем за позовною вимогою Дніпровської міської ради про визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства є ТОВ «Дуос Капітал»;

позовні вимоги Дніпровської міської ради до ТОВ «Дуос Капітал» про визнання недійсним протоколу загальних зборів ТОВ «Дуос Капітал» за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про закриття провадження у справі в частині позовних вимог Дніпровської міської ради про визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, визнання недійсним акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ТОВ «Дуос Капітал». Тому оскаржену постанову апеляційного суду у цій частині належить залишити без змін.

Щодо позовних вимог Дніпровської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, зокрема господарської та цивільної юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад учасників правовідносин, зміст їх прав та обов`язків, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ та/або спорів. Такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19); від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 (провадження № 12-286гс18); від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б(провадження № 12-143гс19) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 591/5242/18 (провадження № 14-168цс20)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Рішення суду здатне бути джерелом для набуття цивільних прав і обов`язків тільки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Рішення суду, як правомірна приватно-правова конструкція, не повинно використовуватися учасниками цивільного обороту всупереч його призначеннюдля набуття цивільних прав і обов`язків, за відсутності вказівки про це в актах цивільного законодавства. При існуванні самочинного будівництва власник земельної ділянки може вимагати не надання права на знесення самочинного будівництва на підставі судового рішення, а, зокрема, зобов`язання порушника знести самостійно самочинне будівництво або за його рахунок, чи визнання за власником земельної ділянки на якій здійснено самочинне будівництво, права власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване. При існуванні самочинного будівництва метою власника земельної ділянки є захист права власності на земельну ділянку, а не набуття на підставі рішення суду права на знесення. Тому вимога про надання права на знесення не є належним способом захисту права (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 201/2288/20 (провадження № 61-7154св22)).

Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно. Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно (див. пункт 152 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23)).

У постанові Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2021 року в справі № 199/6042/19 (провадження № 61-11658свп20) вказано про те, що при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. У цій справі Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1, ТОВ «Дуос Капітал», ОСОБА_2 про визнання недійсними акта приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акта приймання-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування записів про право власності та зобов`язання повернути земельну ділянку. Отже, як правильно визначили суди першої та апеляційної інстанцій, у позовній заяві позивач об`єднав як позовні вимоги, які слід розглядати в порядку господарського судочинства, так і позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Частиною четвертою статті 188 ЦПК України передбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, у яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу). Відповідно до частини шостої статті 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог. Зміст наведених норм свідчить, що порушення правил об`єднання позовних вимог, у разі якщо суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи не роз`єднає позовні вимоги, є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України. При цьому роз`єднання позовних вимог можливе лише в тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду в тому суді, який роз`єднав позовні вимоги. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2019 року в справі № 9901/458/19.

У справі, що переглядається:

Дніпровська міська рада просила, зокрема, скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності за: ОСОБА_1 № 28826707, який внесено державним реєстратором Третяк Т. В., Чумаківська сільська рада, Дніпровського району, Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43947919 від 09 листопада 2018 року; ОСОБА_2. №30782876, який внесений державним реєстратором Ковальовим С.В., КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради, Дніпропетровської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46051956 від 20 березня 2019 року;

апеляційний суд не звернув уваги на те, що позовні вимоги Дніпровської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за своїм суб`єктним складом повинні розглядатися в порядку цивільного судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку господарського судочинства.

За таких обставин постанову апеляційного суду в зазначені частині належить скасувати та передати справу в цій частині для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

Щодо позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року в справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Учасники справи мають право виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пунктом 6 частини першої статті 43 ЦПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 липня 2020 року в справі № 755/3782/17 (провадження № 61-10992св18) вказано, що «водночас суди дійшли помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 не є належним відповідачем у цій справі, тому що не він здійснював самочинне будівництво та не є особою, яка самовільно зайняла спірну земельну ділянку, оскільки, набувши у власність нежитлове приміщення магазину ОСОБА_1 набув усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник - ОСОБА_2, а тому він є належним відповідачем за заявленими у цій справі вимогами».

У пунктах 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23) зазначено, що:

«спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункт 36), від 16.01.2019 у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21.08.2019 у справі № 805/2857/17-а, від 15.01.2020 у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26.02.2020 у справі № 287/167/18-ц (пункт 52), від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц (пункт 72)).

Велика Палата Верховного Суду вважає, що зміст і характер спірних правовідносин, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивача є саме з СРК «Сичавський курінь», за яким зареєстровано право власності на об`єкти самочинного будівництва, а не з Березівською міською радою».

У справі, що переглядається:

Дніпровська міська рада просила, зокрема, зобов`язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , привівши у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель;

суди встановили, що на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року у справі №191/2789/18, 08 листопада 2018 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на торгівельні павільйони літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 19 березня 2019 року ОСОБА_1 за актом приймання-передачі до статутного капіталу від 19 березня 2019 року передав, а ТОВ «Дуос Капітал» прийняло до статутного капіталу майновий вклад у вигляді: громадський будинок, будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості, які складаються з торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 20 березня 2019 року було зареєстровано право власності за ТОВ «Дуос Капітал» на спірні приміщення. 19 березня 2019 року відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Дуос Капітал» про вихід зі складу учасників №19/03 від 19 березня 2019 року на підставі акту прийому-передачі майна від 19 березня 2019 року ТОВ «Дуос Капітал» було передано ОСОБА_2 наступне майно: майновий вклад у вигляді: громадський будинок, будівлі та споруди, об`єкт житлової нерухомості, який складається з торгівельних павільйонів літ. А, Б, В, Г, Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та рішенням державного реєстратора КП «Центр реєстрації та надання послуг» Нивотрудівської сільської ради Дніпропетровської області Ковальова С. В. від 20 березня 2019 року було зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на вказане майно, номер запису права власності: 30782876;

суди встановили, що з 20 березня 2019 року власником спірних приміщень є ОСОБА_2 ;

за таких обставин належним відповідачем за позовною вимогою Дніпровської міської ради про зобов`язання повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель, є ОСОБА_2 . Натомість вказана позовна вимога пред`явлена до ОСОБА_1 , який є неналежним відповідачем за цією позовною вимогою, тому у її задоволенні належить відмовити саме із цієї підстави.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні вказаної позовної вимоги, проте помилився щодо мотивів такої відмови. Тому оскаржену постанову апеляційного суду у цій частині належить змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду частково ухвалена без дотримання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що:

касаційну скаргу належить задовольнити частково;

постанову апеляційного суду у частині позовної вимоги Дніпровської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати та передати справу у цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду;

постанову апеляційного суду у частині позовних вимог Дніпровської міської ради про визнання недійсним акту приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акту прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Дуос Капітал» залишити без змін;

постанову апеляційного суду у частині позовної вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель, змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (підпункт «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України).

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що:

«згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Таким чином, встановлено дискреційне повноваження суду зазначити в резолютивній частині судового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, такий обов`язок у випадку передачі справи на новий судовий розгляд не покладено. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, розподіл судового збору у справі, в тому числі сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи. З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступає від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у додатковій постанові від 22 квітня 2019 року у справі № 756/2157/15-ц.

У разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, в тому числі й понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 411, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у частині позовної вимоги Дніпровської міської ради про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати та передати справу у цій частині до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у частині позовних вимог Дніпровської міської ради про визнання недійсним акту приймання-передачі до статутного капіталу товариства нерухомого майна, акту прийому-передачі нерухомого майна учаснику товариства, визнання недійсним протоколу загальних зборів товариства, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Дуос Капітал» залишити без змін.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у частині позовної вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення самочинно збудованих будівель, змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у скасованій частині втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Д. А. Гудима

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук