Ухвала

від 22.01.2024 по справі 757/1121/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1121/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000001545, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло вказане клопотання.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001545 від 24.08.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 426-1, ч.2 ст. 367, ч. 3 ст. 209 КК України.

Кримінальне провадження № 12023000000001545 виділено з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 42016110350000255 від 31.08.2016, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Установлено, що ОСОБА_5 , діючи у складі організованої групи з ОСОБА_7 і ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також за попередньою змовою з інженером-землевпорядником ОСОБА_11 у період із 28.04.2016 по 30.11.2017, використовуючи своє службове становище як голова Віто-Поштової сільської ради, всупереч інтересам служби, ігноруючи як нормативно-правові акти, що визначають порядок відчуження земельних ділянок Міністерства оборони України, вимоги до проведення сесій сільських рад, визначених Законом, так і свої обов`язки та Присягу посадової особи місцевого самоврядування, з метою маскування своїх злочинних дій та незаконного виділення у приватну власність фізичним особам земельних ділянок, які належали Міністерству оборони України, діючи умисно, всупереч інтересам служби, у порушення вимог ст. ст. 13, 77 Земельного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони», підписав ряд рішень щодо вилучення з відання Міністерства оборони України земельних ділянок загальною площею 14,6058 га, які в подальшому передані у приватну власність фізичним особам.

24.08.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000255 від 31.08.2016 завершено та стороні захисту відкрито матеріали для ознайомлення.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та іншими невстановленими особами, з метою легалізації незаконно набутих земельних ділянок, які належали Міністерству оборони України продали ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ряд земельних ділянок.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_15 раніше була знайома з ОСОБА_7 , від якого їй стало відомо про вказані земельні ділянки.

Окрім того, встановлено, що ОСОБА_7 працював та на даний час працює консультантом на підприємствах, засновником та керівником яких є ОСОБА_15 , а саме: ТОВ «ФАХОВИЙ ПЕРЕДВИЩИЙ КОЛЕДЖ «ОПТІМА», ЄДРПОУ 44813212, ТОВ "Центр Освіти "Оптіма", ЄДРПОУ: 39382856, Дистанційна школа "Оптіма", ТОВ «Центр туризму «ОПТІМА» Туроператор "Оптима", фактична адреса: пров. Тбіліський, буд. 4/10.

Також ОСОБА_15 було відомо, що вказані земельні ділянки належали Міністерству оборони України та на них було накладено арешти в рамках розслідування кримінального провадження.

До організації купівлі-продажу земельних ділянок, які належать Міністерству оборони України, також причетні ріелтори ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , офіс яких знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, в діях ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 та інших невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , де можуть знаходитися речі, предмети і документи, майно, яке здобуте у результаті вчинення кримінального правопорушення.

09.01.2024 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук в будинку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання колишнього депутата Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358490) ОСОБА_7 під час якого виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 2500 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США.

Вказані грошові кошти не входять до переліку майна, щодо яких прямо надано дозвіл на вилучення в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку від 11.12.2023, разом з цим грошові кошти набуті кримінально-протиправним шляхом, а саме отримані ОСОБА_7 при продажі незаконно набутих земельних ділянок, які розташовані с. Віто-Поштова та належать МОУ.

09.01.2024 винесено постанову про визнання вказаних грошових коштів речовими доказами.

У досудового слідства є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти отриманні кримінально противоправним шляхом, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Посилаючись на викладене, прокурор просив клопотання задовольнити та накласти арешт на грошові кошті у сумі 2500 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США, вилучені 09.01.2024 під час проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_2 за місцем проживання колишнього депутата Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358490) ОСОБА_7 .

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з викладених в ньому підстав, просили задовольнити. Окрім того, слідчий зазначив, що на вказані у клопотанні земельні ділянки було накладено арешти в межах кримінального провадження № 42016110350000255, проте ОСОБА_7 здійснив дії для зняття арешту із вказаних ділянок та подальшого їх відчуження. Також за місцем проживання ОСОБА_7 було проведено обшук, за результатом якого відшукані документи, на підставі яких виділялись земельні ділянки на підставних осіб.

Представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_19 , повідомлений про місце, дату та час розгляду справи шляхом телефонного дзвінка 19.01.2024 о 09:01 (про що складена відповідна телефонограма), в судове засідання не з?явився, жодних заяв щодо розгляду вказаного клопотання на адресу суду не надходило.

Слідчий суддя, з урахуванням належного повідомлення представника власника майна про місце, дату та час розгляду справи, думки присутніх осіб, визнав за можливе здійснювати розгляд справи за вказаної явки.

Дослідивши клопотання з долученими в його обґрунтування матеріалами, заслухавши присутніх у судовому засіданні осіб, слідчий суддя надходить наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001545 від 24.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 426-1, ч.2 ст. 367, ч. 3 ст. 209 КК України.

11.12.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/56726/23-к) надано дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_7 /а.м. 52-53/.

09.01.2024 на підставі вищевказаної ухвали проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 2500 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США /а.м. 54-55/.

09.01.2024 постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 вищевказані вилучені грошові кошти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023000000001545 /а.м. 56-62/.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Частиною 6 цієї ж статті передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини спрямована не тільки на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, але також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності. Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ, зокрема, у справі «Броньовський проти Польщі» від 22 червня 2004 року.

Також ЄСПЛ нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Прокурор, звертаючись із клопотанням, обґрунтовував необхідність накладення арешту на вилучені грошові кошти, посилаючись не те, що вони отримані кримінально протиправним шляхом та арешт необхіден з метою збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, серед іншого, повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Із клопотання прокурора вбачається, що ОСОБА_7 наразі працює консультантом на підприємствах, а саме: ТОВ «Фаховий передвищий коледж «Оптіма», ТОВ «Центр Освіти «Оптіма» Туроператор «Оптима».

Окрім того, згідно з повідомленням про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 42016110350000255 зазначено, що за результатом виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, які відбулися 25.10.2015 останнього обрано депутатом Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, тобто в минулому ОСОБА_7 був депутатом місцевої ради.

Враховуючи вказані обставини, не можна заперечувати, що вилучені кошти могли бути особистими збереженнями ОСОБА_7 від трудової діяльності.

Матеріали клопотання не містять обґрунтованих та належних доказів, які б свідчили, що саме вилучені 09.01.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 грошові кошти набуті кримінально протиправним шляхом, а саме в результаті вчинення кримінального правопорушення досудове розслідування щодо якого проводиться у кримінальному провадженні № 12023000000001545 від 24.08.2023, тим самим відповідають критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України.

Так, хоча в клопотанні прокурор вказує на необхідність накласти арешт на майно, як на речові докази у кримінальному провадженні, але при цьому не приводить жодного належного доказу чи аргументації на підтвердження відповідності вилучених грошових коштів критеріям ст. 98 КПК України, не зазначає, як вилучені грошові кошти можуть бути використані на доказ фактів та обставин, що підлягають доказуванню, в судовому провадженні.

Тому слідчий суддя вважає, що існування правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, всупереч вимогам кримінального процесуального закону, є недоведеною.

Сама по собі винесена слідчим постанова про визнання речей речовими доказами не може бути безумовною підставою для обґрунтування необхідності накладення арешту на майно, оскільки під час вирішення питання про арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя перевіряє не формальну наявність постанови про визнання речей і документів речовими доказами, а дійсну відповідність вилученого критеріям ст. 98 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що у даному випадку відсутні визначені законом правові підстави для накладення арешту на грошові кошти в сумі 2500 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США, з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372,. 392, 532 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про арешт майна - відмовити.

Грошові кошти в сумі 2500 доларів США банкнотами номіналом по 100 доларів США, вилучені 09.01.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 повернути власнику.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1