Ухвала

від 01.02.2024 по справі 758/808/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/808/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваного ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві скаргу ОСОБА_3 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні № 42022102070000260 від 28.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України

У С Т А Н О В И В :

Підозрюваний ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із скаргою на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 02.11.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В обґрунтування скарги зазначив, що зміна раніше повідомленої підозри є необґрунтованою і базується на недопустимих доказах, в діях підозрюваного відсутні ознаки об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, а також відсутні будь-які докази на їх підтвердження. Стороною обвинувачення не надано жодних доказів причетності підозрюваного до заволодіння майном та грошовими коштами КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» та обернення їх на власну користь чи на користь інших осіб шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Посилається на те, що інкримінований злочин є таким, що має тяжкі наслідки, однак, наявність тяжких наслідків є ознакою злочинів, що мають таку сторону як потерпілий, а в даному кримінальному провадженні відсутні потерпілі.

У судовому засіданні підозрюваний та його захисник вимоги скарги підтримали, просили її задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ній.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, вказавши, що матеріали кримінального провадження вказують на причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 367 КК України, а зібрані наразі у досудовому розслідуванні матеріали свідчать про обґрунтованість пред`явленої йому підозри, в підтвердження чого надав суду відповідні матеріали, які були приєднані до зазначеної скарги у судовому засіданні.

Слідчий суддя, вислухавши надані пояснення, дослідивши матеріали скарги та докази додані до неї, дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Подільським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022102070000260 від 28.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в рамках якого 09 червня 2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч 4 ст. 191 КК України.

02 листопада 2023 року ОСОБА_3 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

При цьому слідчим суддею, не може не враховуватися той факт, що раніше ОСОБА_3 09.06.2023 було повідомлено про підозру за фактом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, тобто, у вчиненні злочину передбачений ч. 4 ст. 191 КК України.

Під час судового розгляду скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри прокурор пояснив, що у діях ОСОБА_3 був відсутній умисел на вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, у зв`язку з чим було здійснено перекваліфікацію на ч. 2 ст. 367 КК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Праву підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов`язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз`яснити її зміст.

Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами. Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і у такий спосіб з`являються можливості для підозрюваного впливати на наступне формулювання обвинувачення.

Сформульована підозра встановлює межі, в рамках яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених статтею 42 КПК України.

Відповідно до положень ст. 277 КПК України повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Слідчий суддя при постановлені ухвали, керується при цьому висновками ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» .

З огляду на доводи скарги та долучені докази стороною захисту слідчий суддя вважає, що для повідомлення про підозру ОСОБА_3 в даному випадку відсутні достатні докази для виправдання подальшого розслідування або висунення обвинувачення, що не відповідає висновкам ЄСПЛ.

Так, зі змісту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 02.11.2013 вбачається, що ОСОБА_3 на підставі розпорядження тимчасово виконуючого обов`язки голови Подільської районної в м. Києві державної адміністрації № 655 від 23.10.2015 року призначений на посаду директора комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» з 23.10.2015 року на контрактній основі. Відповідно до наказу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» № 518-к ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків директора з 23.10.2015 року.

Таким чином, ОСОБА_3 , з 23.10.2015 року обіймав посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, які полягають у розпорядженні майном і коштами Підприємства, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, мав статус службової особи.

Зокрема досудовим розслідуванням встановлено, що 19.10.2020 на веб-сайті електронної системи публічних закупівель «Prozorro» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» оприлюднено оголошення UA-2020-10-19-000645-b про проведення відкритих торгів на закупівлю нафти і дистилятів за кодом ДК 021:2015:09130000-9 (бензин та дизельне паливо), зокрема, бензину А-92 у кількості 28 000 літрів, бензину А-95 у кількості 17 000 літрів та дизельного палива у кількості 90 000 літрів з очікуваною вартістю закупівлі 3 102 000, 00 гривень.

За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЯНО» (код ЄДРПОУ 42867334) з ціновою пропозицією 2 682 650, 00 грн.

Відповідно до п.п.1.1-1.2 Договору Постачальник зобов`язується поставити Покупцю нафтопродукти (бензин та дизельне паливо, далі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти Товар від Постачальника та оплатити його вартість.

Згідно п. 2.3 ціна Договору становить 2 682 650,00 грн., у т.ч. ПДВ 447 108,33 гривень. Ціна за один літр товару становить: бензин А-95 - 19,98 грн/л з ПДВ; бензин А-95 - 22.02 грн/л з ПДВ; дизельне паливо - 19,43188889 грн/л.

За умовами укладеного договору, зокрема п. 11.10, передбачено, що у разі подання Постачальником клопотання щодо зміни ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у бік збільшення при коливанні ціни такого товару шляхом підписання додаткової угоди до даного договору. Постачальник зобов`язується надати покупцю обґрунтування такого підвищення та документальне підтвердження коливання ціни на ринку. Покупець в свою чергу залишає за собою право відмовити Постачальнику у підписанні додаткових угод, та заявити вимогу про поставку товару за цінами, що є дійними на момент подання такого клопотання. Також даним пунктом визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків вказаних в п. 11.10 договору. Протягом строку дії договору сторони уклали шість додаткових угод щодо підвищення вартості одиниці товару.

Зокрема, відповідно до Додаткової угоди від 02.12.2020 № 1 Сторони домовились виключити пункти 8.1 та 11.15 Договору № 01/12. Крім того, додатковими угодами № 2 від 02.03.2021, № 3 від 19.03.2021, № 4 від 21.04.2021, № 6 від 03.08.2021, № 7 від 27.10.2021 сторони домовились внести зміни до договору на закупівлю від 01.12.2020 № 01/12, а саме: змінити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку із коливанням ціни такого товару на ринку, при цьому зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної в договорі та викласти Додаток 1 (специфікація) у новій редакції, що додається. Також, слід зазначити, що додатковою угодою № 5 від 23.07.2021 скасовано додаткову угоду № 4 від 21.04.2021.

За час виконання вказаного договору до нього на підставі додаткових умов вносились зміни в частині підвищення ціни за одиницю товару, зокрема:

1)Додатковою угодою № 2 від 02.03.2021 ціну бензину А-92 збільшено з 19,98 грн/л до 21,97 грн/л (на 9,9%), ціну бензину А-95 збільшено з 22.02 грн/л до 24.22 грн/л(на 9,9%), ДП - з 19,43188889 грн/л до 21,37 грн/л(на 9,9%);

2) Додатковою угодою №3 від 19.03.2021 ціну бензину А-92 збільшено з 21,97 грн/л до 24,16 грн/л(на 9.9%), ціну бензину А-95 збільшено з 24,22 грн/л до 26,40 грн/л(на 9%), ДП - 21,37 грн/л до 23,50 грн/л(на 9,9%);

3) Додатковою угодою №4 від 21.04.2021 ціну бензину А-92 збільшено з 24,16 грн/л до 25,60 грн/л (5,9%), ДП - з 23,50 грн/л до 25,85 грн/л(на 10%);

4) Додатковою угодою №5 від 23.07.2021 скасовано додаткову угоду № 4 від 21.04.2021;

5) Додатковою угодою №6 від 03.08.2021 ціну бензину А-92 збільшено з 24,16 грн/л до 25,07 грн/л(3,8%), ціну бензину А-95 збільшено з 26,40 грн/л до 27,32 грн/л(на 3,5%), ДП - з 23,50 грн/л до 23,64 грн/л(на 0,6%);

6) Додатковою угодою №7 від 01.12.2020 ціну ДП збільшено з 23,64 грн/л до 25,37 грн/л(на 7,3%).

Отже, в цілому ціна за літр бензину А-92 в період укладання Договору № 01/12 відносно останньої додаткової угоди № 7 від 01.12.2020 збільшена на 5,09 грн. (22%), в результаті чого обсяг зменшився на 3312 літри; за літр бензину А-95 в період укладання договору відносно останньої додаткової угоди збільшена на 5,3 грн (24%), в результаті чого обсяг зменшився на 2928 літри; за літр дизельного палива в період укладання договору відносно останньої додаткової угоди збільшена на 5,9 грн. (30,5%), в результаті чого обсяг зменшився на 18 485 літри.

Окрім того, у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри також зазначалось, що згідно з висновком №15664/23-72/17974-17978/23-72 від 02.06.2023 року з врахуванням даних, які наведені у Акті Північного офісу Держаудитслужби № 13-30/65 від 24.06.2022 за результатами перевірки закупівлі за номером ID: UA-2020-10-19-000645-b та встановлено придбання КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» палива по завищеній ціні, документально підтверджено втрату активів у сумі 399 195,09 гривень, що у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення та згідно з приміткою до ст. 364 КК України, вважається тяжкими наслідками.

Отже, підґрунтям для зміни раніше повідомленої підозри від 02.11.2023 став висновок експертів №15664/23-72/17974-17978/23-72 від 02.06.2023 з врахуванням даних, які наведені у Акті Північного офісу Держаудитслужби № 13-30/60 від 24.06.2022 за результатом перевірки закупівлі за номером ID: UA-2020-10-19-000645-b.

Сторона обвинувачення кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч 2 ст. 367 КК України: службова недбалість, тобто, невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

З об`єктивної сторони службову недбалість характеризує наявність трьох ознак у їх сукупності:

1) дія або бездіяльність службової особи;

2) наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;

3) причинний зв`язок між вказаним діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками.

Відповідальність за ст. 367 настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, іншими словами, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридичне був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Для наявності складу службової недбалості слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов`язки. Визначення можливості (чи неможливості) виконання нею своїх обов`язків здійснюється за допомогою відповідних об`єктивних та суб`єктивних факторів. До об`єктивних факторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів), а до суб`єктивних - особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо).

Згідно висновку Верховного Суду, який міститься у Постанові від 17.08.2021 у справі № 484/1376/18, аналіз положень ст. 367 КК дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Таким чином, лише ця обставина свідчить про неспроможність повідомленої підозри, і відповідно - подальше розслідування та пред`явлення обвинувачення за цією статтею не є виправданим.

На спростування вище викладених доводів сторони обвинувачення у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри, підозрюваний звернувся до Київського окружного адміністративного з позовом про визнання протиправними дії щодо проведення перевірки закупівлі бензину А-92, А-95 та дизельного палива (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2020-10-19-000645-b), що оформлена актом № 13-30/65 від 24.06.2022 року; визнання протиправною та скасування вимоги від 14.07.2022 № 262613-14/3318-2022; визнання протиправною та скасування вимоги від 13.09.2022 №262613-14/4849-2022, якими було встановлено порушення процедури закупівлі нафти і дистилятів - за кодом CPV за ДК 021:2015 - 09130000-9 - (Бензин та дизельне паливо) (інформацію оприлюднено в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2020-10-19000645-b), щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації щодо закупівлі, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону № 922, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень не встановлено, та порушення вимог статті 629 Цивільного кодексу України та пункту 11.10 Договору № 01/12, сторони сім разів вносили зміни до істотних умов Договору №01/12.

Згідно Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 по справі №320/23340/23 визнано протиправною та скасовано вимогу Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479560) від 14.07.2022 № 262613-14/3318-2022 та вимогу Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479560) від 13.09.2022 №262613-14/4849-2022.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року по справі № 320/23340/23, апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби залишено без задоволення, а Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.08.2023 року - залишено без змін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26 квітня 2023 року по справі №910/10359/22 у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЯНО», про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 443 438 грн відмовлено повністю, додаткові угоди до Договору визнано укладеними відповідно до законодавства, підстави для скасування відсутні.

Вищевказаними рішеннями встановлено, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку, які документи можуть підтверджувати таке коливання і яка форма викладу інформації щодо такого коливання має бути дотримана. Не визначені такі органи та документи при укладенні договору про закупівлю відповідно до тендерної документацій, у зв`язку з чим, надані третьою особою цінові довідки ДП «Держзовнішінформ» від 19.02.2021 № 122/129, від 04.03.2021 № 122/169, від 01.04.2021 № 12/69, від 27.07.2021 № 122/459 та експертний висновок Чернігівської регіональної торгово - промислової палати від 26.10.2021 № ЧК-709 цілком обґрунтовано слугували підставою для звернення до позивача із пропозиціями щодо укладання додаткових угод.

Додаткові угоди до Договору про закупівлю № 801/12 від 01.12.2020, позивач та третя особа у справі не перевищили встановлений п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» 10 - відсотковий поріг можливого збільшення ціни товару та дотрималися вимоги щодо пропорційності останнього коливанню ціні такого товару на ринку. При цьому, безпосередньо цифрові показники цін, встановлених сторонами в додаткових угодах до договору про закупівлю, с нижчими за ті, що вказані як мінімальні в цінових довідках Державного підприємства «Держзовнинінформ» та як середньоринкові в експертному висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати.

Укладення сторонами Додаткових угод до Договору не призвело до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю № 01/12 у розмірі 2 682 650.00 грн.

Господарський суд дійшов висновку, що укладаючи Додаткові угоди № 2 від 02.03.2021, № 3 від 19.03.2021, № 6 від 03.08.2021, № 7 від 27.10.2021 щодо збільшення закупівельної ціни на товар, сторони не порушили вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв?язку з чим, відсутні правові підстави для визнання додаткових угод № 2 від 02.03.2021, М-3 від 19.03.2021, № 6 від 03.08.2021, № 7 27.10.2021 недійсними та стягненні 443 438.60 грн.

В рамках кримінального провадження № 42022102070000260 від 28.07.2022, слідчим була призначена судово-економічна експертиза, на вирішення якої, поставлено одним із питань, встановлення розміру збитків, завданих бюджету міста Києва. Однак, згідно висновку експерта №15664/23-72/17974-17978/23-72 від 02.06.2023 року, експертом було розрахунково підтверджено суму збитків встановлену, саме, за Актом Північного офісу Держаудитслужби № 13-30/65 від 24.06.2022 за результатами перевірки закупівлі за номером ID: UA-2020-10-19-000645-b.

Інкримінований ОСОБА_3 злочин є таким, що має тяжкі наслідки. В той же час, наявність тяжких наслідків є ознакою злочинів, що мають таку сторону як потерпілий. В даному кримінальному провадженні відсутні потерпілі, що підтверджується відсутністю поданого цивільного позову та листом Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, згідно, якого останню, не визнано потерпілим та не залучено до участі у кримінальному провадженні №42022102070000260, оскільки відсутня шкода завдана місцевому бюджету. Натомість, прокурор самостійно визначив особу якій злочином спричинено збитки та залучив в якості потерпілого - Київську міську раду, про що виніс постанову.

За даних обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування відсутні докази обґрунтованості підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а відтак, відсутні достатні підстави для подальшого втручання в права та законні інтереси підозрюваного, які б виправдовували таке втручання.

У відповідності до Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Положення ст. 21 і 22 Конституції України гарантують, що держава зобов`язана забезпечити кожному можливість відстоювати свою точку зору, свої порушені права у суперечці з будь-якими органами і службовими особами, в тому й числі тими, які здійснюють досудове розслідування. Крім того, у ст. 55 Основного Закону України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Тобто, кожний учасник процесу має право на оскарження під час досудового розслідування законність та обґрунтованість ухваленого слідчим або прокурором рішення, вчинених ними дій або бездіяльності.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 9 КПК України закріплений обов`язок суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Пунктом 11 ч. 2 ст. 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена ухвала про скасування повідомлення про підозру.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.

Аналізуючи надані матеріали скарги та додатки долучені до неї, слідчий суддя приходить до висновку, про відсутність існування переконливих фактів та інформації, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Керуючись ст.ст. 111-112, 277-278, 303, 305-307, 309, 371-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_3 на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у кримінальному провадженні № 42022102070000260 від 28.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України - задовольнити;

Скасувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 02 листопада 2023 року пред`явлену ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42022102070000260 від 28.07.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України;

Зобов`язати прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022102070000260 від 28.07.2022 виключити з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань інформацію про повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 02 листопада 2023 року ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України;

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Подільського

районного суду м. Києва ОСОБА_1