Рішення

від 23.02.2024 по справі 760/2347/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/1355/24

Справа №760/2347/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Усатової І.А.,

за участю секретаря - Омелько Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача:

- заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 7 702,08 грн.;

- інфляційну складову боргу у розмірі 785,03 грн. та 3% річних у розмірі 465,68 грн., а всього 8 952,79 грн. та судовий збір.

Посилається в позові на те, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» (видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв`язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.

Відповідно до п. 8 Правил та Закону послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, такий договір є договором приєднання.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року № 34 (5085).

Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг Споживачем.

Відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.

Зазначає, що відповідач від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).

Також зазначили, що для безперебійного надання послуг позивачем укладено з постачальником та виконавцем послуг договір № 222227 від 26.09.2016 розподілу природного газу( для споживачів, що не є побутовими) з двома заявами - приєднання.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 08 лютого 2021 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.

З рекомендованого повідомлення вбачається, що відповідачу вкладено до поштової скриньки копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками. Вказане повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою, що адресат відсутній.

Відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав.

Виходячи з цього, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, у тому числі, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг.

Частиною 2 ст.7 Закону встановлено обов`язок споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Так з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено 26.10.2017 договір № 37-1/л про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно відповіді №455525 від 19.02.2024 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу належить квартира АДРЕСА_1 за якою позивачем надаються послуги.

Відповідно до Витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва відповідач у зазначеній в матеріалах справи квартирі, в якій позивачем надаються послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, не зареєстрований.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання, на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Суд враховує, що статтями 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В Рішенні Конституційного суду України № 11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч.1 ст.55 Конституції України.

Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст.24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Тобто, суд конституційної юрисдикції тлумачить даний принцип, як принцип, який дає змогу усім учасникам реалізувати свої процесуальні права.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою отриманих комунальних послуг, станом на 01.01.2021 утворилася заборгованість за надані послуги за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з:

-заборгованості за спожиті послуги із централізованого опалення розмірі 7702,08 грн за період з 01 грудня 2017 по 01 грудень 2020.;- 3% річних у розмірі 465 грн.68 коп. та інфляційну складову боргу у розмірі 785 грн 03 коп., а всього 8952 грн.79 коп.

Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Відповідно до пункту 8 зазначених Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Згідно з частиною другою ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною другою ст. 642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином, наявність відносин між сторонами, а отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Отже, з 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

Відповідно до частини сьомої ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).

Договір складений на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 та є договорами приєднання, а отже такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. За таких обставин, вбачається, що відповідач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону відповідач є споживачем послуг, що надавалися ПАТ «Київтеплоенерго», а тому зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги.

Позивачем надавались послуги на квартиру, яка належить на праві власності відповідачу. Доказів протилежного відповідачем надано не було, як і не було надано доказів фактичного не отримання послуг .

Суд звертає увагу на те, що стороною відповідача в ході розгляду справи розрахунок позивача не спростовано та не заявлено з цього приводу будь-яких клопотань, заперечень.

Крім того, відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов`язаний, зокрема забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Зі змісту ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що споживач, зокрема зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідач є споживачем послуг та повинен був здійснювати оплату таких послуг на рахунок ПАТ «Київтеплоенерго», однак, вчасно та регулярно платежі на оплату послуг не вносив, що призвело до утворення заборгованості, а тому така заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.

Що стосується вимог позивача про стягнення встановленого індексу інфляції у розмірі 785,03 грн. та 3% річних у розмірі 465,68 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення (договір чи делікт) унаслідок чого у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних та інфляційні нарахування від простроченої суми відповідно до частини другої статті 625 ЦК України (постанова Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №760/6938/16-ц).

Суд враховує, що як зазначено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18), стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо стягнення заборгованості, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК.

Водночас, суд також звертає увагу що наданий позивачем розрахунок відповідачем не спростовано, власного розрахунку надано не було.

З наданого позивачем розрахунку, який суд вважає арифметично правильним та таким, що відповідає обставинам справи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми встановленого індексу інфляції у розмірі 785,03 грн. та 3% річних у розмірі 465,68 грн.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 7 702,08 грн.; встановлений індекс інфляції розмірі 785,03 грн., 3% річних у розмірі 465,68 грн., а всього 8 952,79 грн..

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору у розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 322 ЦК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 51, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (адреса: м. Київ, вул. площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі 7 702,08 грн.; встановлений індекс інфляції розмірі 785,03 грн., 3% річних у розмірі 465,68 грн., судовий збір у розмірі 2279 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Усатова