Рішення від 23.01.2024 по справі 761/28050/23

Справа № 761/28050/23

Провадження № 2/761/3038/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Мальцева Д.О.,

при секретарі: Панчоха Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Красіловського В.С. (далі - позивачка) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину, відповідно до якої просила:

- визнати батьківство щодо дитини й встановити, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

- судові витрати покласти на Відповідача.

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син - ОСОБА_3 . Оскільки, позивачка не перебувала в зареєстрованому шлюбі, а також батько дитини не подав заяву про визнання батьківства, відомості в свідоцтво про народження дитини були записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Також, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. З врахуванням наведеного, позивач звернулась до суду з вказаною позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.

18 серпня 2023 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. по справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами позовного провадження в загальному порядку.

03.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про призначення судово-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 06.11.2023 клопотання представника позивача про призначення судово-генетичної експертизи - задоволено. Призначено по справі судово-генетичну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

13.11.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про визнання позову.

25.12.2023 від Київському науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання експерта.

Ухвалою суду від 25.12.2023 поновлено провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату та час повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, також у зв`язку з визнанням відповідачем позовних вимог просять не призначати у справі судово-генетичну експертизу.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи, які підтверджені наданими сторонами доказами по справі.

Щодо позовних вимог в частині визнання батьківства, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в період з листопада 2006 року по липень 2008 року проживала разом з ОСОБА_2 , мала з ним шлюбні стосунки, та вела спільне господарство без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_5 у сторін народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.08.2007.

Оскільки, позивачка не перебувала в зареєстрованому шлюбі, а також батько дитини не подав заяву про визнання батьківства, відомості в свідоцтво про народження дитини були записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, в якій вказано, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідач у своїй заяві позовні вимоги визнав.

Відповідно до ст. 128 Сімейного кодексу України, визнання батьківства за рішенням суду:

1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

3. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

4. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частини друга і третя статті 5 Сімейного кодексу України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № З "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", відповідно до статей 213, 215 ЦПК (1618-15) рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК (1618-15), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно ч. 1 ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

З урахуванням наведеного та заяви відповідача про визнання позову, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що досліджені у судовому засіданні докази підтверджують факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначає позивачка, відповідач не цікавиться життям дитини, не допомагає виховувати та не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на утриманні позивачки.

Відповідач у своїй заяві позовні вимоги визнав.

Так, ст. 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, який покладається рівною мірою на обох батьків.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 182 СК України).

Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Оскільки, судом визнано батьківство ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення аліментів також підлягають задоволенню, тому з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

При цьому, згідно п. 1 ч. 5 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом в порядку ч. 2 ст. 206 ЦПК України роз`яснено сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевірено, чи не суперечить закону визнання відповідачем позову та чи не порушено права, свободи чи інтереси інших осіб у зв`язку з таким визнання.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України.

Керуючись ст. 135, 207, 208, 211, 217-219, 223, 229, 231 Сімейного кодексу України, ст. 3, 4, 10, 17, 18, 264, 265, 273, 293-294, 305-308, 352, 354-355 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 / батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 / ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 /.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.08.2023 року і до досягнення дитиною повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Зобов`язати УДКСУ в Шевченківському районі повернути ОСОБА_1 50 відсотків сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн., згідно квитанції № 32528798800007392980 від 24.07.2023 року.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: