Ухвала

від 21.02.2024 по справі 635/1946/24

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

смт Покотилівка Харківської області

Справа № 635/1946/24

Провадження № 2 /635/2252/2024

Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши заяву керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області Ільєнкова О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду,

УСТАНОВИВ:

Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області О. Ільєнков звернувся до Харківського районного суду Харківської області з заявою про забезпечення позову у порядку статте 56, 149, 150 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої просить суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 площею 1,5152 га; заборонити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) або будь-яким іншим особам, в тому числі за її дорученням, здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 площею 1,5152 га, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову прокурор вказав, що на підставі розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 29.10.2002 №378 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок членам КСП «Безлюдівка» передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 та в подальшому видано державний акт про право власності на вказану земельну ділянку ІІІ-ХР №038373 від 14.11.2002.

Вказану земельну успадковано ОСОБА_1 на підставі заповіту від 18.11.2011 зареєстрованого в реєстрі за №3-1146.

Відповідно до інформації ДНВП «Картографія» від 24.10.2023 №617 земельна ділянка з кад. №6325155600:07:003:0091 частково перебуває в межах прибережної захисної смуги річки Уди.

Вказане також підтверджується інформацією Регіонального офісу водних ресурсів у Харківські області від 10.11.20223 №1535/17-13 та відомостями Публічної кадастрової карти.

Наведені докази, зокрема й картографічні матеріали, у сукупності та взаємному зв`язку підтверджують, що земельна ділянка з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 частково входить в межі прибережної захисної смуги річки Уди.

Оскільки спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду права її законного власника територіальної громади, вважатимуться ефективно захищеними лише у разі, якщо ця ділянка повернеться до комунальної власності у первинному вигляді, зберігши свої унікальні природні характеристики.

У зв`язку із наведеним просив суд вжити заходи забезпечення позову Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду.

Згідно частини 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Враховуючи ту обставину, що викладені в заяві обставини та надані заявником докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, заява про забезпечення позову розглядається без повідомлення учасників справи, що відповідає вимогам статті 153 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд заяви про забезпечення позову відбувався у відсутність сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07 лютого 2014 року №5 зазначається про можливість вжиття заходів забезпечення позову таким шляхом як, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК України (судовий секвестр).

Крім того, частина 3 статті 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При ухваленні рішення, суд враховує, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження голови Харківської районної державної адміністрації від 29.10.2002 №378 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок членам КСП «Безлюдівка» передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 та в подальшому видано державний акт про право власності на вказану земельну ділянку ІІІ-ХР №038373 від 14.11.2002.

Вказану земельну успадковано ОСОБА_1 на підставі заповіту від 18.11.2011 зареєстрованого в реєстрі за №3-1146.

Відповідно до інформації ДНВП «Картографія» від 24.10.2023 №617 земельна ділянка з кад.№6325155600:07:003:0091 частково перебуває в межах прибережної захисної смуги річки Уди.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області, який діє в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 площею 1.5152 га, яка розташована на території Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Вимогою вказаного позову також є повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 площею 1.5152 га державі, скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на зазначену земельну ділянку державної реєстрації права комунальної власності Безлюдівської селищної ради на зазначену земельну ділянку.

Відповідач ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки, а тому у нього існує реальна можливість вчинити дії по відчудженню вказаної спірної земельної ділянки до вирішення спору по суті, що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є вимога про повернення земельної ділянки з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 площею 1.5152 га від ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Безлюдівської селищної ради (код ЄДРПОУ: 04396555), яка знаходяться у приватній власності відповідача. Вказана вимога є майновою і у випадку ухвалення рішення про задоволення позову, воно підлягатиме примусовому виконанню, тому захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки в цій частині є співмірною із заявленими позивачем вимогами та відповідає вимогам статті 150 ЦПК України.

Разом з тим, рішення суду за наслідками розгляду вимог скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 площею 1.5152 га в Державному земельному кадастрі з одночасним припиненням всіх речових прав щодо неї та їх обтяжень не підлягає примусовому виконанню, тому захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки в цій частині не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.

При розгляді питання щодо забезпечення позову, суд враховує, що забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача(постанова ВС від 10.11.2021 у справі№ 361/6799/14-ц).

Суд також звертає увагу на те, що накладення арешту на земельну ділянку саме шляхом зоборони відчуження не буде надмірним тягарем для власника цієї земельної ділянки та не обмежує відповідача в праві користування майном, обмеження стосується лише права відчуження даного майна на час розгляду спору судом.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Таким чином, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову, наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної заяви, в тому числі, спроможності заходів забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а також імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, є необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту(заборона відчуження)на земельну ділянку з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 площею 1,5152 га, яка на праві власності належить відповідачу.

Стосовно вимоги позивача про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) або будь-яким іншим особам, в тому числі за його дорученням, здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 площею 1,5152 га, що можуть призвести до погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18 (провадження № 61-5051св19).

Разом з тим, судом встановлено що між сторонами існує спір, але предметом позову по даній цивільній справі не є приведення земельної ділянки з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 площею 1,5152 га у попередній стан у зв`язку з погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельної ділянки або будь яке інше питання пов`язане з користуванням земельною ділянкою.

Арешт вказаногомайна,тобто обмеженнявласності(користування,розпорядження тавідчуження)здійснюється зурахуванням гарантійнаціонального законодавства,вимог статті1Першого протоколуКонвенції прозахист правта основоположнихсвобод тане становитьвтручання,яке небуло бпропорційним довідповідної мети.

За вказаних обставин, суд вважає, що прокурором у заяві про забезпечення позову не були належним чином обґрунтовані підстави застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони вчиняти ОСОБА_1 або будь-яким іншим особам, в тому числі за його дорученням, здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою, не були зазначені обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також не підтверджені такі обставини належними й допустимими доказами. Тому підстав для встановлення заборони вчиняти власнику земельної ділянки або іншим особам, здійснювати будь-які дії із земельною ділянкою судом не встановлено.

Оцінивши надані докази, враховуючи вимоги статті 154 ЦПК України, підстав для застосування зустрічного забезпечення позову, з огляду на застосований судом спосіб забезпечення позову, предмет та склад учасників у справі, суд не вбачає.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 157 ЦПК України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-151, 247, 352, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву керівника Харківської окружної прокуратури Харківської області Ільєнкова О. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження на земельну ділянку з кадастровим номером 6325155600:07:003:0091 площею 1,5152 га., що на праві власності належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

В іншій частині заяви про забезпечення позову - відмовити.

Зустрічне забезпечення у справі не застосовано.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову три роки.

Стягувач Керівник Харківської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04396555, місцезнаходження: 62489, Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Зміївська, буд. 48.

Боржник ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.О. КАРАСАВА