Рішення

від 21.02.2024 по справі 120/6402/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 лютого 2024 р. Справа № 120/6402/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення № 2268 від 12.04.2023 року 44 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради Вінницької області, яким припинено дію договору оренди землі №114 від 06.02.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0524381000:01:003:0373, укладеного між позивачем та Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області, у зв`язку з закінченням строку дії договору.

На думку позивача, вказаний договір набув чинності після його державної реєстрації, а саме 18.03.2015 року, договір був укладений на 7 років, відтак строк його дії припиняється 18.03.2022 року.

Разом з тим, посилаючись на розділ Х Земельного кодексу України, який доповнено п. 27, відповідно до якого на період дії воєнного стану вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", позивач зазначає, що оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки № 114 від 06.02.2015 закінчився під час введення на території України воєнного стану ( 18.03.2022 ), відтак його строк вважається поновленим на один рік без волевиявлення сторін.

Позивач вказує, що під час дії воєнного стану 06.07.2022 року та повторно 29.11.2022 року вона звернулася з заявою на адресу Тульчинської міської ради про продовження договору оренди вказаної земельної ділянки. Проте, ці заяви не були розглянуті відповідачем, натомість Тульчинською міською радою Вінницької області прийнято рішення № 2268 від 12.04.2023 року, яким припинено дію договору оренди землі № 114 від 06.02.2015 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 0524381000:01:003:0373.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує її права, звернулась до суду з цим позовом.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 16.05.2023 відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 17.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення позову, вказуючи на те, що договір оренди землі набув чинності з дати його підписання - 06 лютого 2015 року. Право оренди виникло з моменту реєстрації такого права - 18 березня 2015 року. Саме з цієї ж дати орендар ОСОБА_1 ( позивач) отримала право приступити до використання орендованої земельної ділянки. Початок перебігу строку дії договору оренди землі вважається дата державної реєстрації права. Однак, у разі визначення сторонами договору конкретної дати закінчення - договір оренди припиняється саме в цю дату, незалежно від дати реєстрації.

Відповідач вказує, що набранням договором чинності є момент у часі, коли починають діяти права та обов`язки по договору, тобто коли договір як підстава виникнення правовідносин, виражена (оформлена) у письмовій формі, в якій зафіксовані умови договору, породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні цього договору.

Якщо ж у договорі сторони визначили конкретну дату закінчення - договір оренди припиняється саме в цю дату, незалежно від дати реєстрації права оренди чи іншої події, від якої сторони домовилися вести відлік строку оренди.

Також відповідач звертає увагу на наявну інформацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - відповідно розділу «Зміст, характеристика іншого речового права» первинного витягу від 18.03.2015 року №35119018 строк дії договору: 05.02.2022 року (витяг отримано з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Один примірник (оригінал) витягу видано заявнику ОСОБА_1 , інший перебуває на відповідальному зберіганні в Тульчинській районній військовій адміністрації).

Тобто, під час державної реєстрації договору оренди землі від 06.02.2015 року №114 державним реєстратором було внесено запис щодо строку дії Договору оренди землі - 05 лютого 2022 року.

Таким чином, на переконання відповідача, термін дії Договору оренди землі закінчився 05 лютого 2022 року - до початку введення воєнного стану в Україні. Відповідно, вимоги п.1 ч. 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України спірні договірні відносини не регулюють.

Також представник відповідача додатково зазначає, що позивач звернулась до Тульчинської міської ради із заявою про продовження дії Договору оренди землі 06.07.2022 року. На засіданні постійної комісії Тульчинської міської ради з земельних відносин (протокол №17 від 16.08.2022 року ) було розглянуто проект рішення, за результатами якого було направлено на доопрацювання та розгляд на наступному засіданні постійної комвсії з земельних відносин ( питання №10 ). Тобто, рішення прийнято не було.

29.11.2022 року позивач звернулась із заявою про продовження дії Договору оренди землі від 06.02.2015 року №114 із врахуванням заяви від 06.07.2022. За результатами розгляду на постійній комісії Тульчинської міської ради з земельних відносин ( додаткове питання, яке не було включено до порядку денного засідання постійної комісії, протокол від 11.01.2023 №1 ) заяву направлено на довивчення.

Отже, з огляду на положення статей 21, 28, 43 Регламенту Тульчинської міської ради восьмого скликання, затвердженого рішення 2 сесії Тульчинської міської ради 8 скликання від 17.12.2020 року №20, заяви позивачки не були розглянуті на сесії Тульчинської міської ради у зв"язку з відсутністю погодження постійної комісії з земельних відносин.

В свою чергу, після дослідження наявних документів, враховуючи закінчення терміну дії договору оренди, а також пропозиції постійної комісії з земельних відносин, відділом земельних відносин було розроблено та подано на погодження постійної комісії з земельних відносин ( питання №3 розділ IV, протокол від 24.03.2023 №3 ) проект рішення " Про припинення дії Договору оренди землі від 06.02.2015 року №114, укладеного з ОСОБА_1 , у зв"язку з закінченням строку його дії ", який за результатами розгляду комісією було рекомендовано винести на розгляд сесії,

Рішенням 44 сесії Тульчинської міської ради 8 скликання від 12.04.2023 року №2268 було вирішено припинити дію Договору оренди землі від 06.02.2015 року №114.

Отже, представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідь на відзив позивачкою не подавалась.

Суд, з`ясувавши доводи сторін, викладені в заявах по суті справи, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Між орендодавцем, Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області та орендарем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № 114 від 06.02.2015 ( далі Договір оренди землі, Договір ).

Згідно з п. 1, 2 вказаного Договору орендодавець - Головне управління Держземагенства у Вінницькій області надало в оренду ОСОБА_1 (орендарю) в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, площею 44,4156 га, рілля, кадастровий номер 0524381000:01:003:0373.

Відповідно до п.8 Договору оренди землі, договір укладений на 7 років з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 05.02.2022 року .

Пунктом 44 Договору оренди землі визначено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди.

Державна реєстрація іншого речового права ( право оренди земельної ділянки ) проведена 18.03.2015 року, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №9094151. Строк дії права оренди земельної ділянки : 05.02.2022 року.

Згідно з наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 04.12.2020 №13-ОТГ у комунальну власність Тульчинської міської ради (Тульчинської міської територіальної громади) передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4388,2712 га, які розташовані на території Тульчинської міської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області, згідно з актом приймання передачі, що додається, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 0524381000:01:003:0373.

Рішенням 3 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області від 23.12.2020 № 149 прийнято у комунальну власність Тульчинської міської ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4388,2712 га, згідно з переліком, що додається, в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 0524381000:01:003:0373.

Позивач звернулась до відповідача із заявою від 06.07.2022 та від 29.11.2022 про продовження терміну дії Договору оренди землі.

Питання про внесення змін до Договору оренди землі було розглянуте на виїзному засіданні постійної комісії з земельних відносин Тульчинської міської ради ( питання №10 ), за результатами якого було вирішено довивчити та перенести на розгляд наступної комісії (протокол №17 від 16.08.2022 року ).

Рішенням 44 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області № 2268 від 12.04.2023 року, припинено дію договору оренди землі № 114 від 06.02.2015, укладеного між Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області та ОСОБА_1 , на земельну ділянку комунальної власності сільскогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 0524381000:01:003:0373, загальною площею 44,4156, яка розташована за межами населеного пункту с. Журавлівка Тульчинського району, у зв`язку із закінченням строку дії цього Договору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з такого.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 5статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР(далі за текстомЗакон №280/97-ВР) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до п.34 ч.1ст.26 Закону №280/97-ВРвиключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч.1ст.46 Закону №280/97-ВРсільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

З огляду на ч.1ст.59 Закону №280/97-ВРрада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст.116 Земельного кодексу Українигромадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1статті 122 Земельного кодексу Українивстановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.1ст.134 Земельного кодексу Україниземельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до абз.22 ч.2ст.134 Земельного кодексу Українине підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.

Частинами 1, 8, 9статті 93 Земельного кодексу Українивстановлено, що право оренди земельної ділянкице засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи або особи, які використовують земельні ділянки на праві емфітевзису.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно з ч.1ст.124 Земельного кодексу Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1ст.27 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. №161-ХІV, орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі», у редакції, чинній на час закінчення дії договору оренди землі, визначала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зауважує, щоперед прийняттям оскаржуваного рішення Тульчинською міською радою мало бути досліджено питання наявності обтяжень чи наявності у осіб інших речових прав на спірну земельну ділянку.

З доводів відзиву відповідача вбачається, що Тульчинською міською радою було встановлено, що строк дії договору оренди землі №144 від 06.02.2015 року закінчився 05.02.2022 року, в звязку з чим за пропозицією постійної комісії з питань земельних відносин було вирішено винести на розгляд сесії відповідний проект рішення про припинення дії договору оренди землі.

В цій справі є спірним питання дати закінчення терміну дії договору оренди землі №144 від 06.02.2015 року, оскільки позивачка вважає, що право оренди земельної ділянки за вказаним договором виникло з дати державної реєстрації такого права 18.03.2015, відтак підлягало припиненню 18.03.2022 року. А оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки № 114 від 06.02.2015 закінчився під час введення на території України воєнного стану, то з урахуванням положень п. 27 розділу Х Земельного кодексу України його строк вважається поновленим на один рік без волевиявлення сторін.

Надаючи оцінку наведеним доводам сторін щодо часу закінчення строку дії договору, суд зазначає таке.

У статті 11 ЦК України викладено перелік підстав виникнення юридичних прав та обов`язків (юридичних фактів), які виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з дій, що не передбачені такими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Однією з таких підстав є відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України договори та інші правочини.

Вказані обставини мають певний часовий проміжок дії, який має початок та закінчення.

У частині першій статті 251 ЦК України строк визначено як певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином чи рішенням суду (частина третя статті 251 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у статті 203 ЦК України.

Згідно із частиною третьою статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У частині першій статті 627 ЦК України деталізовано принцип свободи договору. Зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тому вольовий характер визначення строку не викликає сумніву. Тобто сторони наділені значними можливостями впливати на момент настання або закінчення строків, оскільки можуть змінювати строк, наближати або віддаляти його настання.

У статті 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

На час підписання договору оренди, 06 лютого 2015 року, частина перша статті 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

У статті 125 ЗК України вказано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Згідно з ст. 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про оренду землі" № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

У статті 13 Закону № 161-XIV надано визначення договору оренди землі. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 цього Закону № 161-XIV).

У відповідності до статті 17 Закону № 161-XIV об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, на момент укладення сторонами договору оренди землі № 114 від 06.02.2015 року норма статті 18 Закону України "Про оренду землі", яка передбачала, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, була виключена.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 19 № 161-XIV).

Момент укладення договору визначено у статтях 638, 640 ЦК України. Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Отже, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, дотрималися письмової форми договору та підписали його, він вважається укладеним. Із системного аналізу ЦК України можна зробити висновок, що вказане правило визначення моменту укладення договору стосується лише договорів, які повинні бути укладені у простій письмовій формі.

У ЦК України передбачено як визначення строку, так і початку перебігу строку та його закінчення.

Статтею 252 ЦК України вказано, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Переважна більшість правовідносин, які урегульовані нормами цивільного законодавства, є відносинами, у яких забезпечується правомірна поведінка їх суб`єктів та нормальна реалізація ними суб`єктивних прав і виконання суб`єктивних обов`язків.

Тому і строки у таких правовідносинах є строками здійснення суб`єктивних цивільних прав та виконання обов`язків.

Це загальне правило закріплено у статті 631 ЦК України, зокрема що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Разом з тим у частині третій вказаної статті обумовлено, що сторони можуть установити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Момент укладення договору передбачений у статті 640 ЦК України і пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх його істотних умов та дотриманням певних вимог, якими є передання майна або вчинення іншої дії, нотаріальне посвідчення договору або його державна реєстрація, якщо таке передбачено актами цивільного законодавства.

Таким чином, слід прийти до висновку, що сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Разом з тим, якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, в такому випадку останній набирав би чинності з моменту його державної реєстрації, що також передбачено умовами Договору оренди землі № 114 від 06.02.2023 (п. 44 Договору).

В свою чергу, умовами цього договору передбачено і точний час ( календарну дату ) закінчення строку договору.

Так, пунктом 8 Договору оренди землі визначено, що договір укладено на 7 років з моменту укладання. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Дата закінчення терміну договору 05.02.2022 року.

Отже, для визначення закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди, а зазначення дати закінчення терміну цього договору, оскільки такий визначений сторонами в умовах цього договору та скріплений підписами сторін.

Як зазначено вище, відповідно до п. 8 Договору оренди землі № 114 від 06.02.2023, дата закінчення терміну договору 05.02.2022 року .

Вказані відомості щодо дати закінчення строку дії ( 05.02.2022 ) внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права ( право оренди земельної ділянки), номер запису про інше речове право 9094151.

Таким чином, сторонами договору в письмовій формі визначено дату закінчення строку дії Договору оренди землі № 114 від 06.02.2015, а саме 05.02.2022.

Відтак, строк дії вказаного Договору закінчився до введення на території України воєнного стану.

При цьому, до матеріалів справи не надано доказів того, що орендар - ОСОБА_1 відповідно до умов п. 8 Договору не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору (05.02.2022) повідомила письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Суд зауважує, що відповідно до п. 27 розділу Х Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

1) вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договори оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, строк користування земельними ділянками щодо яких закінчився після введення воєнного стану до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель", щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення:

а) державної, комунальної власності, невитребуваних, нерозподілених земельних ділянок, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності і були передані в оренду органами місцевого самоврядування.

Проте, вищезазначені приписиПерехідних положень Земельного кодексу України, якими передбачено поновлення на один рік договорів оренди землі, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки, як встановлено судом вище, строк дії договору від 06.02.2015 року закінчився 05.02.2022 року, тобто до введення воєнного стану.

Водночас, позивачем в строк до 05.01.2022 року не було подано Тульчинській міській раді лист-повідомлення про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, як це визначено пунктом 8 Договору.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, в силу вищенаведених норм закону та положень пункту 8 та пункту 34 Договору, з 06.02.2022 року дія спірного договору припиняється, у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено.

Підсумовуючи, суд констатує, що позивачем у визначений законом строк не було вчинено відповідних дій, направлених на узгодження права позивача на користування спірною земельною ділянкою з власником, з метою оформлення таких прав у законний спосіб.

Відтак відповідач, як власник земельної ділянки, виходячи з наявної інформації про припинення дії договору оренди землі у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено, та враховуючи пропозиції постійної комісії Тульчинської міської ради з питань земельних відносин мав право прийняти оскаржуване рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення № 2268 від 12.04.2023 року 44 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради Вінницької області «Про припинення дії договору оренди землі від 06.02.2015 року № 114, укладеного з ОСОБА_1 , у зв`язку із закінченням строку його дії» є законним та обгрунтованим і підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, питання розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Тульчинська міська рада Тульчинського району Вінницької області (вул. Миколи Леонтовича, 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 04051141)

СуддяЗаброцька Людмила Олександрівна