Рішення

від 23.02.2024 по справі 140/36599/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/36599/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави до Рівненської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до Рівненської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття заходів до оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна будівлю закладу освіти «Забузький ліцей Рівненської сільської ради» загальною площею 1925,3 м2, що розташований за адресою: вул. Шкільна, 2, с. Забужжя, Ковельський район, Волинська область; зобов`язання вчинити дії щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу освіти «Забузький ліцей Рівненської сільської ради» загальною площею 1925,3 м2, що розташований за адресою: вул. Шкільна, 2, с. Забужжя, Ковельський район, Волинська область.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельською окружною прокуратурою в межах визначених Законом України «Про прокуратуру» повноважень вивчено стан додержання вимог чинного законодавства у діяльності органів влади та місцевого самоврядування в частині набуття права власності та подальшого управління майном територіальних громад Ковельського району. Встановлено, що на балансі відділу освіти Рівненської сільської ради Ковельського району Волинської області перебуває нерухоме майно, зокрема приміщення закладу освіти «Забузький ліцей Рівненської сільської ради», що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 2, с. Забужжя Ковельського району Волинської області. Однак, правовстановлюючі документи на будівлю вказаного закладу у сільській раді відсутні.

Вказує на те, що рішенням Любомльської районної ради Волинської області від 05.03.2018 №21/4 «Про передачу майна із спільної власності територіальної громади сіл, селища, міста району у комунальну власність Рівненської сільської ради» передано безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл та селищ району у власність Рівненської сільської ради нерухоме майно згідно переліку (додаток №3), нерухоме, рухоме майно, в тому числі нерухоме майно ЗОШ 1-ІІІ ст. с. Забужжя. В подальшому рішенням Рівненської сільської ради від 04.09.2018 №36/8 «Про прийняття майна із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста, району в комунальну власність Рівненської сільської ради» в комунальну власність Рівненської сільської ради зі спільної власності територіальних громад прийнято приміщення навчальних закладів.

Балансоутримувачем навчальних закладів Рівненської сільської ради, у тому «Забузького ліцею Рівненської сільської ради», згідно рішення Рівненської сільської ради від 04.09.2018 №36/8 визначено відділ освіти Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області.

Рішенням Рівненської сільської ради від 20.09.2018 №37/3 змінено назву закладу «Забузька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Любомльської районної ради Волинської області» (ЄДРПОУ 23018296) на «Забузький ліцей Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області». В подальшому, рішенням Рівненської сільської ради від 04.06.2021 №8/3 «Про приведення у відповідність до чинного законодавства найменування органу місцевого самоврядування» змінено найменування органу місцевого самоврядування «Рівненська сільська рада Любомльського району Волинської області», код ЄДРПОУ 04332621 на «Рівненська сільська рада», код ЄДРПОУ 04332621 (п. 1 рішення).

Рішенням Рівненської сільської ради від 13.10.2021 №13/7 «Про зміну юридичних адрес, найменувань закладів освіти юридичних осіб та затвердження Статутів в новій редакції» змінено найменування закладу освіти «Забузький ліцей Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області» на «Забузький ліцей Рівненської сільської ради» (п. 1 рішення).

Тобто, єдиним органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Рівненської сільської ради, є Рівненська сільська рада, яка згідно з вимогами чинного законодавства зобов`язана вжити заходів для оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу «Забузького ліцею Рівненської сільської ради».

Водночас, згідно інформації Рівненської сільської ради від 02.11.2022 №889/06.28/2-22 та від 12.12.2023 №1246/01-10/2-23 державну реєстрацію права власності на будівлю «Забузький ліцей Рівненської сільської ради» в с. Забужжя по вул. Шкільна, 2, загальною площею 1925,3 кв. м., останньою не проведено.

Використання зазначеного нерухомого майна без державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства.

З наведених підстав прокурор просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач пред`явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

Матеріалами позовної заяви підтверджено, що на балансі відділу освіти Рівненської сільської ради Ковельського району Волинської області перебуває нерухоме майно, зокрема приміщення закладу освіти «Забузький ліцей Рівненської сільської ради», що знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 2, с. Забужжя Ковельського району Волинської області.

Згідно рішення Любомльської районної ради Волинської області від 05.03.2018 №21/4 «Про передачу майна із спільної власності територіальної громади сіл, селища, міста району у комунальну власність Рівненської сільської ради» передано безоплатно із спільної власності територіальних громад сіл та селищ району у власність Рівненської сільської ради нерухоме майно згідно переліку (додаток №3), нерухоме, рухоме майно, в тому числі нерухоме майно ЗОШ 1-ІІІ ст. с. Забужжя.

Рішенням Рівненської сільської ради від 04.09.2018 №36/8 «Про прийняття майна із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста, району в комунальну власність Рівненської сільської ради» в комунальну власність Рівненської сільської ради зі спільної власності територіальних громад прийнято приміщення навчальних закладів.

Балансоутримувачем навчальних закладів Рівненської сільської ради, у тому «Забузького ліцею Рівненської сільської ради», згідно рішення Рівненської сільської ради від 04.09.2018 №36/8 визначено відділ освіти Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області.

Рішенням Рівненської сільської ради від 20.09.2018 №37/3 змінено назву закладу «Забузька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Любомльської районної ради Волинської області» (ЄДРПОУ 23018296) на «Забузький ліцей Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області». В подальшому, рішенням Рівненської сільської ради від 04.06.2021 №8/3 «Про приведення у відповідність до чинного законодавства найменування органу місцевого самоврядування» змінено найменування органу місцевого самоврядування «Рівненська сільська рада Любомльського району Волинської області», код ЄДРПОУ 04332621 на «Рівненська сільська рада», код ЄДРПОУ 04332621 (п. 1 рішення).

Рішенням Рівненської сільської ради від 13.10.2021 №13/7 «Про зміну юридичних адрес, найменувань закладів освіти юридичних осіб та затвердження Статутів в новій редакції» змінено найменування закладу освіти «Забузький ліцей Рівненської сільської ради Любомльського району Волинської області» на «Забузький ліцей Рівненської сільської ради» (п. 1 рішення).

Так, згідно п. 1.5 Забузького ліцею Рівненської сільської ради вказаний заклад освіти перебуває у власності Самарівської сільської ради Ковельського району Волинської області, засновником навчального закладу є Рівненська сільська рада .

Водночас, згідно інформації Рівненської сільської ради від 02.11.2022 №889/06.28/2-22 та від 12.12.2023 №1246/01-10/2-23 державну реєстрацію права власності на будівлю «Забузький ліцей Рівненської сільської ради» в с. Забужжя по вул. Шкільна, 2, загальною площею 1925,3 кв. м., останньою не проведено.

З метою спонукання відповідача вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на об`єкти нерухомого майна - Забузького ліцею Рівненської сільської ради, що знаходяться за адресою: вул. Шкільна, 2, с. Забужжя Ковельського району Волинської області, прокурор в інтересах держави звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні справи суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Як визначено частинами четвертою, п`ятою статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що інтереси держави є оціночним поняттям, а тому прокурор в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.12.2019 у справі №920/121/19, суд зазначає, що поняття інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

Державний інтерес знаходить свій вияв у підтримці такого стану суспільних відносин, який би повною мірою відповідав конституційним засадам правового регулювання та забезпечував баланс інтересів усіх членів суспільства в їх взаємовідносинах між собою та державою.

З наведеного слідує, що інтереси держави спрямовані на забезпечення гарантій державної влади та ефективного функціонування її інститутів та органів задля захисту та реалізації прав і свобод територіальних громад.

За таких обставин у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері майнових правовідносин, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту права власності. Отже, суд вважає наявними передбачені частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі Закон №2145-VIII) освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.

Частиною першої статті 10 Закону №2145-VIII визначено, що невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Відповідно до частин першої, третьої статті 22 вказаного Закону юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Згідно з частиною шостою статті 25 Закону №2145-VIII засновник закладу освіти зобов`язаний, зокрема, забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Відповідно до частин першої, третьої статті 80 Закону № 2145-VIII до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

За змістом частин першої, другої, п`ятої статті 60 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон №280/97-ВР) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 60 названого Закону майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, до яких належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 цього Кодексу), обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною четвертою статті 334 Цивільного кодексу України обумовлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України від 01.07.2004 №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон №1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначенням, наведеним в статті 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з приписами статті 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстроване незалежно від того, чи зареєстроване право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Отже, обов`язковою умовою фактичного використання нерухомого майна є наявність правовстановлюючих документів на нього, оформлених відповідно до вимог закону.

Згідно з пунктами 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для, відповідної реєстрації, передбачені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування об`єкта нерухомого майна у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування об`єкта нерухомого майна у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).

Відповідно до пункту 8 частини восьмої статті 34 Закону №1952-IV звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Частина третя статті 182 ЦК України передбачає, що ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду.

В частині першій статті 13 Конституції України закріплено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Сільські, селищні, міські ради, згідно зі статтею 10 Закону №280/97-ВР є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно зі статтею 25 Закону №280/97-ВР селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють відповідні ради частина п`ята статті 16 Закону №280/97-ВР).

Отже, органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Рівненської сільської ради Ковельського району Волинської області, є відповідач.

Враховуючи викладене, Рівненська сільська Ковельського району Волинської області зобов`язана вжити заходів для оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна - будівлю закладу освіти «Забузький ліцей Рівненської сільської ради» загальною площею 1925,3 м2, що розташований за адресою: вул. Шкільна, 2, с. Забужжя, Ковельський район, Волинська область, згідно з вимогами чинного законодавства.

При цьому у цій справі відсутні належні та беззаперечні докази, які б вказували на об`єктивні причини неможливості вжиття відповідачем заходів для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно будівлі закладу загальної середньої освіти «Забузький ліцей Рівненської сільської ради».

Водночас відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно комунальної власності створює передумови для зловживань щодо розпорядження таким нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої сільська рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, тим самим порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що є підставою для судового захисту інтересів держави.

За таких обставин суд погоджується з доводами прокурора, що за наявності підстав та відповідних повноважень Рівненська сільська рада як суб`єкт комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права комунальної власності, не здійснила належних юридично значимих обов`язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на будівлю закладу освіти, що є бездіяльністю відповідача в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді, у зв`язку з чим таку бездіяльність слід визнати протиправною.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов керівника Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави (45008, Волинська область, місто Ковель, вулиця Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 02909915) в інтересах держави до Рівненської сільської ради (44332, Волинська область, Ковельський район, село Рівне, вулиця Шкільна, 2, код ЄДРПОУ 04332621) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Рівненської сільської ради Ковельського району Волинської області щодо оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю закладу освіти «Забузький ліцей Рівненської сільської ради» загальною площею 1925,3 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Рівненську сільську раду Ковельського району Волинської області вжити заходів щодо оформлення та державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю закладу освіти «Забузький ліцей Рівненської сільської ради» загальною площею 1925,3 м2, що розташований за адресою: вулиця Шкільна, 2, село Забужжя, Ковельський район, Волинська область.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський