Рішення

від 26.11.2007 по справі 36/364

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/364

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/364

26.11.07

За позовом          Заступника  прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромліфтзвар»

Про                              повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя  Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури     Олійниченко С.В., посвідчення № 182 від 20.08.2007 р.

Від позивача            не з'явився

Від відповідача       не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

       На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника  прокурора Деснянського району міста Києва в  інтересах держави в Київської міської ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромліфтзвар»звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 200 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деснянська, 20 в Деснянському районі міста Києва та привести її в придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача відсутні будь-які документи, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою площею 200 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деснянська, 20 в Деснянському районі міста Києва під обслуговування та експлуатацію торгівельного кіоску, а тому відповідач займає вказану земельну ділянку самовільно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2007р. порушено провадження у справі № 36/364, розгляд справи призначений на 24.10.2007р. об 11:00 год.

У зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача та невиконанням ними вимог суду ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2007р. розгляд справи відкладений на 26.11.2007р. о 10:20 год. Явку повноважних представників сторін визнано обов'язковою.

В судовому засіданні представник прокуратури надав суду Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 867/03 від 08.11.2007р. У зв'язку з цим представник прокуратури уточнив позовні вимоги і просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромліфтзвар»звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 150 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деснянська, 20 в Деснянському районі міста Києва та привести її в придатний для використання за цільовим призначенням стан.

В судове засідання, призначене на 26.11.2007р., позивач та відповідач не з‘явилися, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі  від 28.09.2007р., та в ухвалі суду від 24.10.2007р., не виконали.

Позивач та відповідач  належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання позивача та відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від позивача та відповідача  не надходило.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами       

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників прокуратури, господарський суд, встановив:

Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель в місті Києві  здійснюється Київською міською радою.

Прокуратурою Деснянського району міста Києва встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромліфтзвар»використовує земельну ділянку  площею 150 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деснянська, 20, під розміщення торгівельного кіоску, без відповідного дозволу та одержання документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, а також без встановлення землевпорядною організацією меж земельної ділянки в натурі, що є порушенням вимог статей 124, 125, 126 Земельного кодексу України. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації  № 867/03 від 08.11.2007р., було встановлено, що у відповідача відсутні будь-які  документи,  що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою площею 150 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деснянська, 20 в Деснянському районі міста Києва.

Нормами статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Крім того, необхідно зазначити, що постановами про накладення адміністративного стягнення Київського міського головного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах № 232 від 21.06.2006р. та № 281 від 25.07.2006р. директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромліфтзвар» Бойко О.В. використовує земельну ділянку площею близько 200 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деснянська, 20 в Деснянському районі міста Києва, для обслуговування та експлуатації торгівельного кіоску, без правовстановлюючих документів на право власності або право користування земельною ділянкою, в тому числі на умовах оренди.

Також Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у місті Києві Державного комітету України по земельних ресурсах 06.06.2006р. та 07.07.2006р. директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромліфтзвар»Бойко О.В. видано приписи № 481/42 та № 530/42, згідно з якими зобов'язано усунути виявлене порушення та привести використання земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства України. Відповідач вимог зазначених приписів не виконав, самовільно зайняту земельну ділянку не звільнив.

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

       Статтею 9 Земельного кодексу України визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно  до закону як об"єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.   

Згідно п. 5 ст. 16 Закону  України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права  суб"єкта  комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України  підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до пункту 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до пунктів 2, 3 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач безпідставно займає земельну ділянку, чим порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.

Слід зазначити, що відповідно до частини 3 пункту 1 статті 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 статті 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ст. 33 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою суду не надав.

Оскільки представник прокуратури уточнив позовні вимоги в частині розміру земельної ділянки, яку він просить суд зобов'язати відповідача звільнити, провадження у справі в цій частині, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню.   

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  є обгрунтованими, а  тому  підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України,  підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи викладене  та керуючись  ст.ст. 33, 43, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромліфтзвар»(02225, м. Київ, пр. Маяковського, 15-а, кв. 44, код ЄДРПОУ 31350539) повернути самовільно зайняту ним земельну ділянку площею 150 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деснянська, 20, Київській міській раді (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; код ЄДРПОУ 22883143) та привести її в придатний для використання стан в 10-денний термін з дня набрання рішення законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромліфтзвар»(02225, м. Київ, пр. Маяковського, 15-а, кв. 44, код ЄДРПОУ 31350539) в Доход Державного бюджету України  85 (вісімдесят п'ять) грн. держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині провадження у справі припинити.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТрофименко Т.Ю.