Рішення

від 23.02.2024 по справі 460/886/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2024 року м. Рівне№460/886/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТСК Захід звернулось до суду з позовом до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UА204150/2023/000022 та №UА204000/2023/000230, визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА204150/2023/000007/2 від 29.11.2023 та №UА204000/2023/000165/2 від 31.10.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларант позивача за наявності усіх необхідних документів звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованих товарів. При визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Сторона позивача стверджує, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом - резервним. Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Сторона позивача вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару сторона позивача вважає протиправним та необґрунтованим. За сукупністю наведених обставин, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею встановлено наявність в документах неточностей. Вищевказане свідчило про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів. Оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач підтримав позицію викладені в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

27.07.2023 між ТОВ ТСК Захід, як покупцем, та компанією Haining Hisene Trade Co.,LTD (Китай) як продавцем, укладено контракт № 28-07/23, за умовами якого продавець продає, а покупець купує шурупи, такелаж в кількості, за цінами і на умовах, викладених в додатках (Proforma Invoice), які є невід`ємною частиною контракту. Загальна сума контракту визначена на рівні 29956,90 USD. Пунктом 3.1. контракту передбачено, що оплата здійснюється наступним чином: 10% авансовий платіж до 15.08.2023, 90% від загальної суми контракту сплачує Покупець за Товар після надання транспортних документів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця.

28.07.2023 була оформлена Proforma Invoice №23HS10097Р на визначену номенклатуру і кількість товару на умовах поставки FOB Zhapu, China, на загальну суму 29956,90 USD.

01.08.2023 згідно платіжної інструкції № 93JBKLN8 ТОВ ТСК Захід на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 2995,69 USD, тобто авансовий платіж в розмірі 10%.

13.09.2023 продавцем товару було оформлено на ім`я покупця Commercial invoice №23HS10097F на поставку товарів на умовах FOB Zhapu, China, визначеної номенклатури і кількості, на загальну суму 29701,80 USD.

Додатковою угодою №1 до контракту, що була укладена 13.10.2023, сторони змінили суму контракту на 29701,80 USD.

13.10.2023 ТОВ ТСК Захід на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 26706,11 USD і таким чином повністю оплатило партію товару в сумі 29701,80 USD.

28.11.2023 уповноваженою особою ТОВ ТСК Захід було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA204150000332U4, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення такі товари:

товар №1 Вироби з чорних металів. Торговельна марка : Haining Hisene, крана виробництва : CN, Виробник: Haining Hisene Trade Co.,LTD;

товар № 2 Гайки з внутрішнім діаметром не більш як 12 мм. Торговельна марка : Haining Hisene, крана виробництва : CN, Виробник: Haining Hisene Trade Co.,LTD;

товар №3 Гвинти самонарізні. Торговельна марка : Haining Hisene, крана виробництва : CN, Виробник: Haining Hisene Trade Co.,LTD.

Умови поставки FOB Zhapu, China; Загальна фактурна вартість товару визначена на рівні 29701,80 USD за методом визначення митної вартості 1 (за ціною договору). Митна вартість визначена на рівні 1178939,07 грн. з огляду на те, що було включено таку складову митної вартості, як вартість перевезення (98850,93 грн.).

Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 13.09.2023; Рахунок-проформа (інвойс) (Proforma invoice) №23HS10097Р від 28.07.2023; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №23HS10097F від 13.09.2023; Коносамент (Bill of lading) №HYSF2023090214 від 15.09.2023; Супровідний документ Т1 23PL322080NS6A0B63 від 13.11.2023; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №23С3304А1377/01156 від 19.09.2023; Накладна ЦІМ/УМВС № 44784 від 23.11.2023; Банківські платіжні документи, що стосуються товару б/н від 01.08.2023 та від 13.10.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4517475 від 02.11.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №416218 від 02.11.2023; Прайс від 28.07.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією (Експертний висновок) від 02.11.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №28-07/23 від 08.05.2023; Додаткова угода №1 від 13.10.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту) №28-07/23 від 08.05.2023; Договір про надання послуг митного брокера №02/10/23 від 02.10.2023, Договір (контракт) про перевезення № 23 від 17.03.2023.

В ході митного оформлення 28.11.2023 о 17:28 год. відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що декларанту слід подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписку з бухгалтерської документації продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; переклад копії митної декларації країни відправлення; документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме щодо вартості пакування або вартості пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням та вартості ящиків тари, а також щодо транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) - Славков (Польща); належним чином завірені банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; банківські платіжні документи, що стосуються рахунку-фактури щодо транспортно експедиторських послуг від 02.11.2023 № LS-4517475; договір щодо транспортно експедиторського обслуговування між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «ТСК ЗАХІД».

У відповідь на це, позивачем додаткових документів надано не було та повідомлено про прийняття рішення щодо визнання митної вартості на підставі поданих документів.

29.11.2023 відповідачем прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2023/000007/2, відповідно до якого за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД №23UA204150000332U4 митну вартість оцінюваних товарів визначено на основі інформації про раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товарів: Товар №1 - МД від 22.03.2023 №23UA100380674122U1 2,38 дол. США/кг); Товар №2 - МД від 26.09.2023 № 23UA100330152021U6 1,93 дол. США/кг; Товар №3 - МД від 18.10.2023 № 23UA500500036704U8 1,93 дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару №1 у валюті рахунку становить 7353,25 дол. США (3089,6кг * 2,38 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 266314,79.

Числове значення митної вартості товару №2 у валюті рахунку становить 1196,6 дол. США (620кг * 1,93 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 43337,62 грн .

Числове значення митної вартості товару №3 у валюті рахунку становить 38457,37 дол. США (19926,1кг * 1,93 дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1392822,22 грн.

Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено: У графі 31 ЕМД зазначено, що оцінювані товари переміщуються у картонних коробках на піддонах/палетах, але у зовнішньоекономічному контракті від 28.07.2023 № 28-07/23 (далі Контракт) та рахунку - проформі від 28.07.2023 № 23HS10097Р не зазначається, що вартість пакування або вартість пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням та вартість ящиків тари входить у ціну товарів. Це свідчить про не включення вартості пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних із пакуванням та вартості ящиків тари при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

Надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 01.08.2023 б/н та від 14.10.2023 б/н належим чином не завірені (відсутня печатка банку та підпис уповноваженої особи банку).

Згідно накладної ЦІМ/УМВС від 23.11.2023 №44784, маршрут перевезення залізничним транспортом: Славков (Польща) ст. Клевань (Україна). До митного оформлення надано рахунок-фактуру щодо транспортно експедиторських послуг від 02.11.2023 № LS-4517475, в якому маршрут перевезення залізничним транспортом не зазначається, а відповідно до довідки від 02.11.2023 №416218, маршрут перевезення залізничним транспортом є Гданськ (Польща) ст. Клевань (Україна). Це свідчить про ймовірність невключення вартості транспортування за маршрутом Гданськ (Польща) - Славков (Польща) при розрахунку митної вартості товарів, що є порушенням частини 10 статті 58 Митного кодексу України.

До митного оформлення не надано договір щодо транспортноекспедиторського обслуговування між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «ТСК ЗАХІД» заявлений в гр. 44 ЕМД та банківські платіжні документи, що стосуються оплати рахунку-фактури щодо транспортноекспедиторських послуг від 02.11.2023 № LS-4517475.

У висновку Рівненської торгово-промислової палати від 02.11.2023№ І-237 (далі Висновок), експертом зазначається, що товар, який зазначений у інвойсі від 13.09.2023 № 23HS10097F по своїй ціновій категорії попадає в діапазон цін та його ціна відповідає середньоринковим цінам, що склалися на ринку Китаю, але разом з тим у таблиці з аналізом джерел інформації на сторінках 5-6 Висновку зазначається діапазон цін, верхня межа якого значно перевищує ціни за вищевказаним інвойсом, що спростовує твердження, щодо відповідності середньоринковим цінам, що склалися на ринку Китаю.

До митного оформлення надана копія митної декларації країни відправлення (Китай) без перекладу, що унеможливлює перевірку відомостей, зазначених у митній декларації..

З урахуванням цього, Рівненською митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204150/2023/000022, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA204150000332U4 від 28.11.2023. У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме приведення рівня митної вартості у відповідність до рішення про визначення митної вартості.

Відповідно до цього, декларантом позивача подано до митного оформлення МД №23UA204150000365U5, за якою товар випущено у вільний обіг під фінансову гарантію декларанта. При цьому, в такій митній декларації, код визначення методу митної вартості в графі 43 - визначено як 1/6, а в графах 47-48 наведено подробиці розрахунків, які свідчать, що позивач не погодився з резервним методом визначення митної вартості і з самою митною вартістю.

Також 25.05.2023 між ТОВ ТСК Захід, як покупцем, та компанією HAINING HISENER TRADE CO (Китай) як продавцем, укладено контракт № 25-05/23, за умовами якого продавець продає, а покупець купує техніку, супутнє обладнання та комплектуючі в кількості, за цінами і на умовах, викладених в додатках (Proforma Invoice), які є невід`ємною частиною контракту. Загальна сума контракту визначена на рівні 20775,33 USD. Пунктом 3.1. контракту передбачено, що оплата здійснюється наступним чином: 10% авансовий платіж до 15.06.2023, 90% від загальної суми контракту сплачує Покупець за Товар після надання транспортних документів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на р/р Продавця.

25.05.2023 була оформлена Proforma Invoice на визначену номенклатуру і кількість товару на умовах поставки FOB Zhapu, CN, на загальну суму 20775,33 USD.

26.05.2023 ТОВ ТСК Захід на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 2078,00 USD, тобто авансовий платіж в розмірі 10%.

01.08.2023 продавцем товару було оформлено на ім`я покупця Commercial invoice №23HS10062F на поставку на умовах FOB Zhapu, CN товарів визначеної номенклатури і кількості, на загальну суму 19697,55 USD.

Додатковою угодою №1 до контракту, що була укладена 31.08.2023, сторони змінили суму контракту на 19697,55 USD.

01.09.2023 ТОВ ТСК Захід на виконання умов контракту сплатило на банківський рахунок продавця 17619,55 USD і таким чином повністю оплатило партію товару в сумі 19697,55 USD.

Уповноваженою особою ТОВ ТСК Захід було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №23UA204150000029U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення такі товари:

товар №1 Стрижні з різьбою мтеричні. Торговельна марка: Haining Hisener Країна виробництва: CN, Виробник: Haining Hisener Trade Co., Ltd;

товар №2 Гвинти самонарізні оцинковані. Торговельна марка : Haining Hisener Країна виробництва : CN Виробник: Haining Hisener Trade Co., Ltd.

Умови поставки FOB Zhapu, CN; Загальна фактурна вартість товару визначена на рівні 19697,55 USD за методом визначення митної вартості 1 (за ціною договору). Митна вартість визначена на рівні 822207,72 грн., з огляду на те, що було включено таку складову митної вартості, як вартість перевезення (107556,97 грн.).

Для митного оформлення відповідачу було подано такі документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н від 01.08.2023; Рахунок-проформа (Proforma invoice) 23HS10062P від 25.05.2023, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №23HS10062F від 01.08.2023; Коносамент (Bill of lading) HYSF2023071066 від 05.08.2023; Супровідний документ Т1 23PL322080NS67LNS0 від 12.10.2023; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 23С3304А1377/00936 від 01.08.2023; Накладна ЦІМ/УМВС № 408905 від 20.10.2023; Банківські платіжні документи на оплату товару б/н від 26.05.2023, від 01.09.2023 та № 672 від 23.10.2023; Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №411077 від 20.10.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № LS-4509374 від 22.09.2023; Прейскурант виробника товару від 25.05.2023; Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною установою № І-119 від 26.09.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) №25-05/23 від 25.05.2023; Додаткова угода №1 від 31.08.2023 до зовнішньоекономічного договору (контракту); Договір (контракт) про перевезення №23 від 17.03.2023, Копія митної декларації країни відправлення 298120230000066207 від 01.08.2023, Договір про надання послуг митного брокера №02/10/23 від 02.10.2023.

В ході митного оформлення відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що декларанту слід подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 2) виписку з бухгалтерської документації продавця; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) належним чином завірені банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 5) заявка відповідно до пункту 1.3 Договору про транспортно експедиторське обслуговування від 17.03.2023 №23.

У відповідь на це, позивачем додаткових документів надано не було та повідомлено про прийняття рішення щодо визнання митної вартості на підставі поданих документів.

31.10.2023 о 13:21 год. відповідачем було направлено електронне повідомлення декларанту позивача про те, що митим органом буде здійснено коригування митної вартості товарів, в якому вказано, що в митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Також, відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний.

Цього ж дня відповідачем прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000165/2, відповідно до якого за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за МД №23UA204150000029U1 митну вартість оцінюваних товарів визначено на основі інформації про раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товарів:

Митну вартість товару 1 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 30.10.2023 №23UA500500038365U2 1,93 дол.США/кг (товар №3 за МД від 30.10.2023 №23UA500500038365U2: вироби з чорних металів з різьбою: анкера; вагою 7847,92 кг; код УКТЗЕД: 7318190090; країна походження, виробництва та відправлення: Китай; митна вартість заявлена за другорядним методом відповідно до статті 64 МКУ на рівні 551659,24 грн.; курс: 36,4216 грн/дол. США).

Числове значення митної вартості товару 1 у валюті рахунку становить 44370,89 дол.США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1622062,30грн (1,93дол.США/ кг*22990,1кг*36,5569грн/1 дол.США).

Митну вартість товару 2 визначено на підставі цінової інформації про вартість товарів, митне оформлення яких здійснено за митною вартістю вищою, ніж заявлена декларантом, за митною декларацією від 30.10.2023 №23UA500500038365U2 1,93 дол.США/кг (товар №1 за МД від 30.10.2023 №23UA500500038365U2: вироби з чорних металів: гвинти; вагою 11251,46 кг; код УКТЗЕД: 7318149990; країна походження, виробництва та відправлення: Китай; митна вартість заявлена за другорядним методом відповідно до статті 64 МКУ на рівні 790906,62 грн.; курс: 36,4216 грн/дол. США).

Числове значення митної вартості товару 2 у валюті рахунку становить 2649,79дол.США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 96868,24 грн. (1,93 дол. США/кг * 1372,95кг * 36,5569 грн. / 1 дол. США).

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено:

1) Подана до митного оформлення проформа рахунок від 25.05.2023 №23HS10041P не містить відомостей про реквізити контракту на підставі якого укладена та не узгоджена покупцем товару у відведеному для цього на бланку місці.

Поданий до митного оформлення рахунок від 01.08.2023 №23HS10062F не містить відомостей про реквізити контракту на підставі якого укладена та відомостей про проформурахунок від 25.05.2023 №23HS10041P.

Поданою до митного оформлення Додатковою угодою №1 від 31.08.2023 до Договору від 25.05.2023 №25-05/23 змінено загальну суму контракту відповідно до інвойсу від 01.08.2023 №23HS10062F, разом з тим, пунктом 1.1 Договору від 25.05.2023 №25- 05/23 визначено, що продавець продає, а покупець купує товар у кількості, за цінами та на умовах, викладених в Додатках (Proforma Invoice), що є невід`ємною частиною контракту, та пунктом 1.2 Договору від 25.05.2023 №25-05/23 визначено загальну суму контракту без зазначення будь-якого комерційного документу. Вказане свідчить, що відомості комерційного інвойсу від 01.08.2023 №23HS10062F не кореспондуються із положеннями пункту 1.1 Договору від 25.05.2023 №25-05/23 та проформоюрахунком від 25.05.2023 №23HS10041P. Окремо, слід зауважити, що Додаткова угода №1 від 31.08.2023 до Договору від 25.05.2023 №25-05/23 не узгоджена покупцем товарів, що ставить під сумнів її дійсність.

2) Надані до митного оформлення банківські платіжні документи від 26.05.2023 та від 01.09.2023 б/н не містять у графі 70 реквізити Договору від 25.05.2023 №25-05/23 та за загальною сумою оплати не відповідають умовам пункту 1.1 Договору від 25.05.2023 №25-05/23. Таким чином, однозначно кореспондувати такі банківські платіжні документи із імпортованою партією товарів не вдається за можливе.

3) Пунктом 1.3 Договору про транспортно експедиторське обслуговування від 17.03.2023 №23 між ТОВ «ЛАМАН ШИПІНГ» та ТОВ «ТСК ЗАХІД» визначено, що під кожне перевезення клієнт надає експедитору заявку. До митного оформлення не надано Заяки на перевезення вантажу. До митного оформлення надано платіжну інструкцію від 23.10.2023 №672 щодо оплати за послуги згідно рахунку від 22.09.2023 №LS-4509374, що свідчить про порушення умов розрахунків, згідно пункту 4.1.3 Договору про транспортно експедиторського обслуговування від 17.03.2023 №23. Слід зауважити, що за рахунок від 22.09.2023 №LS-4509374 та довідка від 20.10.2023 №411077 не містять відомостей про розмір інших додаткових витрат, які зазвичай присутні при інтермодальному перевезенні товарів, зокрема, оформлення транзитних документів, портові збори, зберігання товарів в порту призначення тощо. Довідка від 20.10.2023 №411077 містить інформацію, що навантажувальнорозвантажувальні роботи в порту призначення включені в рахунок, однак, не конкретизовано в яку статтю витрат та у якому розмірі.

4) Наданий прайс-лист за асортиментом продукції відповідає проформі рахунку від 25.05.2023 №23HS10041P та не містить географічного пункту виконання умов поставки, умов оплати за товар відповідно до якого сформовано ціну товару.

5) У Висновку Рівненської ТПП від 26.09.2023 №І-199 вказані товари з артикулами, описом, що неможливо однозначно кореспондувати із імпортованим за відсутності перекладу комерційного інвойсу від 01.08.2023 №23HS10062F. Також експертом не долучено витяги джерел щодо цінової інформації, яка використана для підготовки Висновку Рівненської ТПП від 26.09.2023 №І-199.

6) Опис товару в електронному інвойсі не відповідає в повній мірі відомостям інвойсу від 01.08.2023 №23HS10062F.

З урахуванням цього, Рівненською митницею винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2023/000230, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №23UA204150000029U1 від 24.10.2023. У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме приведення рівня митної вартості у відповідність до рішення про визначення митної вартості.

Відповідно до цього, декларантом позивача подано до митного оформлення МД №23UA204150000079U4, за якою товар випущено у вільний обіг під фінансову гарантію. При цьому, в такій митній декларації, код визначення методу митної вартості в графі 43 - визначено як 1/6, а в графах 47-48 наведено подробиці розрахунків, які свідчать, що позивач не погодився з резервним методом визначення митної вартості і з самою митною вартістю.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України перебачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

А за правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, то заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів відповідачем вказано про те, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності.

Разом з тим, такі твердження є абсолютно надуманими та безпідставними.

Судом встановлено, що в обох випадках декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Контракти, з урахуванням внесених до них змін, рахунки-фактури (інвойси) і банківські платіжні документи про оплату імпортованих товарів не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Та обставина, що зміни до контрактів вносились після виставлення позивачу рахунків-фактур (інвойсів), в жодному разі не свідчить на користь фіктивності імпортних операцій. Сторони контракту, жодним чином не обмежені у праві змінювати свої договірні умови аж до повного їх виконання. Як пояснила сторона позивача, продавець товару вже після погодження ціни контракту і отримання авансового платежу, приступав до формування партії товару, внаслідок чого формував остаточну ціну вже у інвойсі, після чого вона була погоджена ним, як покупцем, шляхом оформлення додаткових угод.

В обох випадках, на момент ввезення товару на митну територію України договірна ціна вже була врегульована додатковими угодами, що оформлені належним чином. Вартість партії товару, виходячи із такої договірної ціни, і була оплачена покупцем продавцю з наданням митному органу відповідних підтверджуючих документів. Будь-які арифметичні розбіжності у таких платежах відсутні.

Більше того фактурна вартість імпортованих позивачем товарів в повній мірі відповідає фактурній вартості, яка зазначена у митних деклараціях країн відправлення.

Також позивачем в обох випадках надано усю документацію, яка стосується витрат на транспортування товарів до митного кордону України, як складових митної вартості.

Судом не встановлено жодних розбіжностей в документах, які подавались позивачем до митного оформлення товару. Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товару.

Фактично, оскаржувані рішення, прийняті відповідачем виключно за рахунок того, що подані до митного оформлення документи оцінені не комплексно, а розрізнено, що саме по собі є абсолютно невиправданим заходом.

Зауваження відповідача з приводу того, що жоден документ не підтверджує та не спростовує, факту включення в ціну тари, взагалі не може вважатися належним обґрунтуванням рішення про коригуванням митної вартості.

Твердження відповідача, що наданий прайс-лист за асортиментом продукції відповідає проформірахунку від 25.05.2023 №23HS10041P та не містить географічного пункту виконання умов поставки, умов оплати за товар відповідно до якого сформовано ціну товару, є безпідставним та відхиляється судом, оскільки прайс-лист є документом продавця, відповідно декларант не має змоги впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформацію, а вимоги до змісту прайс-листу не визначені жодним положенням законодавства України, та в розумінні ч. 3 ст. 53 МКУ прайс-лист є додатковим документом для визначення митної вартості товару, який необхідний лише у випадку наявності розбіжностей в основних документах зазначених в ч. 1 ст. 53 МКУ.

Окремо слід зауважити на тому, що в електронних повідомленнях митниці, які направлялися декларанту, взагалі відсутня інформація про те, що під час митного контролю у відповідача виникли сумніви і не зазначено будь-які причини, через які заявлена митна вартість не могла бути прийнята. Наведене вказує на те, що дійсною причиною коригування були відомості, які містилися в інформаційних системах про раніше визнану митну вартість аналогічних чи подібних товарів.

Разом з тим вказані відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своїх рішеннях не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Крім того, за митними деклараціями, які взяті за основу для визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем, декларувалися товари, найменування яких не співпадає з найменуванням товарів позивача. Більше того, метод визначення митної вартості за деякими такими видами товарів був резервний, а не основний. Окрему увагу слід звернути на те, що митне оформлення певної частини таких товарів здійснювалося у березні, вересні 2023 року, в той час як митне оформлення товарів позивачем проводилося в жовтні, листопаді 2023 року.

Крім того, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Натомість в оскаржуваних рішеннях про коригування митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціну одних товарів до інших і жодним чином не обґрунтував своє рішення, хоча вищенаведені поставки відрізняються і за номенклатурою товару, і за кількістю.

За наведеного спірні рішення відповідача не відповідають ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів та протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості і похідних від них рішень карток відмови у прийнятті митної декларації.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальне формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Таким чином, стороною відповідача не надано жодного доказу на підтвердження тому, що зазначена процедура взагалі проводилась, як і тому, що ним здійснювався саме послідовний вибір методу.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Чернівецькою митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів у митних деклараціях, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За усього наведеного, позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 11572,15 грн, сплачена відповідно до платіжних інструкцій №864 та №865 від 04.01.2024.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві вказано клопотання про присудження судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу і долучено копію договору про надання правової допомоги №19/12/22 від 19.12.2022 та додаткову угоду №3 від 18.12.2023 про продовження вказаного договору до 19.12.2024. Жодного іншого документу який підтверджує наявність витрат на правову допомогу позивачем суду не надано.

Суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу не підтверджений належним чином, а тому приходить до висновку що вимога позивача про стягнення на його користь судових витрат, у вигляді витрат на професійну правничу допомогу до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА204150/2023/000007/2 від 29.11.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204150/2023/000022, рішення про коригування митної вартості товарів №UА204000/2023/000165/2 від 31.10.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА204000/2023/000230.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 11572,15 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 23 лютого 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТСК Захід" (вул. Григорія Сковороди, 23, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 39870614)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Д.П. Зозуля